Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Початок теми тут

то про мене нині. Приїхала до свого другого дому (ну бо важко звикнути, що Львів - то вже якби і не мій дім). П'ю вже другу каву, нічого не хочу робити, абсолютно нічого. На моє щастя, в газову службу не треба йти, бо в них там щось знову не працює, тому я можу хіба в магазин себе заставити піти.
А ще я вагаюсь чи купувати собі телефон. Хочу якийсь дівчачий смартфон, а чоловік каже аби я брала престіжіо. І що то робити?
І головна врочистість - я досі у відпустці То так добре, не думати про роботу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

оооо, як мені то знайомо. Я цілий рік обирала, хотіла смартфон з усім начинням, типу wi-fi, дві сімки і т.д. Але добре подумала і купила самий простий телефон на дві картки і планшет ))) По ціні вийшло дешевше від від омріяного смартфона

в мене прооооза.
Малий хворий. Вчора їздили на Орлика, бо той затяжний кашель вже почав хвилювати. Діагноз - бронхіт, купу ліків призначили. Спить мій хлопчик цілий день. От і літо

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чим думає людина (при здоровому глузді, довідка додається), коли в 30-градусну
спеку місить тазік дріжджового тіста?
Підказка: тією ж частиною тіла, на яку шукає пригод у вільний від ліплення пиріжків час
Правильно, частина тіла називається ЯвноНеГолова
А все почалось з невинного питання дитини "а що в нас є солодкого?" Я, ще не підозрюючи масштабів катастрофи, бодрєнько пообіцяла "щас будуть пиріжки з повидлом , виливай кефір в муку". На той момент я не знала, що у нас стііільки кефіру.
Тіста вийшло мега багато, над яким я від ранку пихтіла. То була проза.
Тепер врочистість:
- я можу відкривати пиріжкову - асортимент начинок і кількість феноменальна
-ми забезпечені їжею до кінця тижня (решту порозпихала в морозилку), тому буду готувати "по мєлочі", а кому треба, хай собі париться
-настрій кльовий
-вага знову рушила вниз (пиріжки, я вас не знаю)
Ще б хтось прибрав в хаті (маю на меті таку кандидатуру, поки приглядаюсь) і було б люкс.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Люблю літо вдома на подвір`ї Люблю сидіти на терасі з великою тарілкою полуниць і спостерігати як моє мале, таке вже велике, чудо бавиться в пісочниці і хлюпочеться водичкою у ванні на траві. Так, у пластмасовій дитячій ванночці, оскільки на дитячий басейн мама ще не заробила. А враховуючи, що на днях розбила вщент екран свого новенького розумного телефону і левова частка моїх доходів тепер піде на ремонт, то певно та ванночка буде стояти ще довго, хе-хе і не тільки ванночка Сподіваюсь, доця зрозуміє і не образиться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

прогнав мою лінь телефонний дзвінок. викликали на роботу, ледь ноги притягла з пів години тому. лишили нам гру дуже кльову, але вдвох в мужом зіграти її не можем. я так надіялась, що прийду додому, а там купка друзяків п'ють пиво, мене чекають. ага, хлопці нині на роботах допізна. зате на роботі торта наїлась, вермуту напилась. кльово. єдине - дратують дико-предико мої співробітники, які вже вкотре натякають, що мені конче необхідні діти. я то відговорююсь, але то так неприємно. і плюс до того - ше один дядько любить додавати - що є жінки, з якими живуть-любляться-створюють сім'ю, а є баби для гр**ня, які тільки для того і годяться, бо дітей родити не можуть. боляче так, але говорити з ним на такі теми і пояснювати, що мені то не приємно - значить дати привід на додаткові збиткування, мабуть. тому просто ігнорую його наразі. от що робити, скажіть?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сказати: "Я така грайлива", а потім закотити очі та почати співати: "Путін і так далі, ла-ла..."
А ще можна сказати, що є чоловіки, з якими любляться-живуть-створюють сім'ю, а є просто балаболи, які пхають носа в чуже життя. А собі зі своїми проблемами не можуть дати ради.
А ще, коли мене дуже вже злить, я роблю многозначітєльний вигляд і говорю: "Ви хочете, щоб всі почули про те, що я знаю". В більшості випадків народ закриває рота, бо всі мають скелети в шафі. Але потім зазвичай не охоче спілкуються.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У такі дні, як той, що вже давно проминув, мені здається, що я прожила не 1 день, а два як мінімум. Спала минулої ночі мало, прокинулася (точніше діти розбудили) дуже рано. Першу каву я випила і не помітила.
Як же мені сподобалося отак ))) відвела дитину бавитися в літній табір, там дітки старші від неї, але ж яка то радість, і мама має декілька годин відносного спокою.
Чого я тільки не встигла зробити з малим за ті 3 годинки, які раптом намалювалися (я ж бо дурна думала, що не зможу нікуди піти, бо донечка буде за мною питати... може навіть плакати? де там, я її звідти ледь забрала, хоч і так на 20 хв пізніше прийшла). Я навіть зовсім випадково забрала замовлення в іншому районі міста купила полуниць і тільки ними сьогодні й харчувалася )))
Після обіднього сну ми дружно навідалися до татка на роботу, зробивши йому несподіванку і до пізнього вечора вешталися по майданчиках. Вдома діти відрубалися миттєво, люблю я літо вже тільки за те, що можна отак довго гуляти і що значно менше проблем з тим, щоб вкласти дітей спати, самі просяться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сиджу і думаю, а може то сьогодні не мій день? Якось купа всього негативного посипалось на мене за останю годину, страшно з дому виходити(а треба). До того всього додалися непланові витрати які мені зараз взагалі не пасують. І це на передодні малого д/н та ремонту) Голова йде обертом, намагаюсь зложити пазл.....Шукати врочистості не буде, головне щоб прози не добавилось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Якось ну зовсім не личить писати отак часто, але моя врочистість продовжується )
Вже до 10.30 год я не тільки розвішала 2 прання, а й відвела донечку в табір, спершу навіть не знала, куди йти, куди податися, знову вільний час! із синочком у слінгу можна куди завгодно.

правду кажучи, я так здивована, чому людям так це муляє очі, яке їм діло, але іноді в часі такої прогулянки мене це дуже дратує...

...обходила всі магазини в окрузі, які до речі "обходити не було проблеми", бо більша половина були ще зачинені але те, що я хотіла побачити і купити, я купила і побачила ))))
тепер маю трошки роботи, синочок відпочивають , а я п'ю каву і налаштовуюся на новий насичений день, тепер вони усі, як один такі. Усім гарного і сонячного настрою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Що робити коли настрій " ЙОЙ"?
Правильно: піти зробити купку добра :xaxa:, причому першому попавшомуся і не питаючи , чи йому того треба
Мені повезло , моє ранкове добро людям стало у пригоді, настрій у кількох покращився, і вони теж пішли сіяти добро.
так що, як вам сьогодні прийде в руки якесь добро, то щоб ви знали- то я запустила хвилю
:xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну все - в жилетку можна вже не йти, бо трохи в голові "розвиднілося"
Але все ж за межі подвір"я не ризикую виходити в таку спеку)))
я сиджу собі в тіньочку і перечитую журнал, що подружка спрезентувала, синочок в тіньочку бавиться в пісочниці - такі вже замки гарні понавибудовував
Шкода, що ще повністю не відійшов від хвороби, бо вже аж самій кортить басейн встановити, щоб хлюпатися)))
в приват.садочку навпроти нас нарешті та бідна дитинка за півдня здалася та не плаче - (мабудь спить) і на вулиці тишина та спокій, ще б якось малюка вкласти спати і зробити новий манікюрчик, то було б супер, а і не забути перед вечірньою прогулянкою Олі пакунок залишити із замовленням...
Це все суцільна врочистіть, бо завтра прозище - виходжу на роботу...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

треба звідти вилазити. Новий ранок, нова ранкова кава
Треба переходити в режим "на зло врагам, на радасть маме"
Вчора був дуже насичений день, переважно негативом.
Ранком повезла свого спеченого сюпрюга на співбесіду. Він тішився - фсьо має бути добре, то не лохотрон, заходив на сайт і тиди. Через 15 хв як пішов, так і повернувся.

Оказується менеджер з логістики, це той, хто сидить на телефоні, дзвонить по фірмах і пропонує послуги логістичної компанії. Без зп, на відсотках

поки він розказував хедхантеру, що таке менеджер з логістики, я з нойзаючим молодшим пройшлась по гуртовнях, купила горняток додому. По дорозі заїхали в Єбіцентр, зробили аудіт)) і поїхали домів.
Коли розгортала покупочки чоловік спитав, а чому дорослих горняток 2, а дитячих 3...ти щось знаєш, що ще не знаю я?чим я думала - і як рахувала не відомо
Далі відбувались всякі негаразди
А ввечері я заснула навіть не роздягнувшись, і навіть діти мене не рухали.
Сьогодні має бути краще
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В нас більше прози. З врочистості - малий поступив в школу, набрав 60 з 60. Мама горда
Вирішили відправити старшого на море з бабусями. Я собі так подумала, що поїду з меншим теж. Ага. 3 дні в Карпатах показали мені велику дулю. Рано ще. Сама не відпочину і іншим не дам.
Трохи капризний той менший, во. Нині лікарка сказала, що і зуби вже активізуватися - чекаю нової хвилі мордувань, тільки з животиком полегшало.
А так все стандартно - днями годую комарів в парку.
А, ну і про Карпати - люблю їх страшно! Старші покупалися в зимній річці, а ми з Мареком помочили ноги. Повітря супер, тільки жарко дуже вдень. Ну і сидіти на базі - то не наш відпочинок.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ааа, то он звідки стільки добра! А я вже подумала, що то чоловік в мене такий хороший, а виявляється то всьо ти, Наталь?
Продовжу про вчорашній день, бо про сьогоднішній ще дуже писати нема що.
Отож. Маю капець яке розчарування, бо поламалась в нас пралка. Нє, ну тобто як, не зовсім вона поламалась, і не зовсім сама поламалась. Артемко заліз в барабан, щоб перевірити, чи Мілкові там буде не страшно, якщо його там закрити. І всьо.
Чоловік сьогодні повіз пралку в ремонт, пообіцяли через кілька днів зремонтувати.
Ну і вчора я мала дуже багато прання руками. Ох, як то важко! Перед тим в нас чотири дні не було води. Уявляєте скільки брудних речей назбиралось? І то все руцями. Ще вчора я була на городі. І сьогодні буду. А мала би сьогодні засмагати на сонечку і купатись в озері, але плани перекреслили мої кд. Не можу я в такі дні купатись в озері і шкваритись на сонці.

Вже в суботу їде знову за кордон моя кумаська. Маємо завтра зустрітись з нею, посидіти, кавусі попити.
Ну і ніби все, немає більше нічого нового. Шоколадку вже з*їла, капучіно випила, пора збиратись на город, поки сонечко не припікає, бо коли буде припікати - я буду в холодочку лежати і кайфувати від погоди такої. Я вам вже казала, що я люблю 30 градусну спеку? Ага, я прям балдію від неї!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і я вже здається втомилася від таких днів ))) думала, що сьогодні вже нікуди не піду, де там, вже була ))) і повернулася
вчора теж годували комарів, навіть не знаю, як можна гуляти з малими дітьми і не прийти тепер додому з червоними плямами від укусів... і одяг закрити беру і і допустимими для дітей засобами користуюся, де там, та зараза нічого не боїться... і псує наші прогулянки вечорами, але і вдень вони теж кусаються
сьогодні я вже зустрілася з першими проблемами, коли МОЯ ДИТИНА! хоче, щоб я нікуди не йшла, сама не хотіла залишатися на заняттях. такого ще не було, вона мене не чує, коли є інші діти, а тут... маю тепер причину сушити собі голову.
а вдома проза - прання купа, чи то така дивна, що перу стільки, але не можу влітку інакше. повитрясаєш з одягу дитячого той весь порох і пісок і думаєш, як добре дітям, що вони не заморочуються щодо того всього, просто живуть і радіють цілому світу навкруги, ну і пізнають його по повній програмі .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми на тій спеці ледве гуляємо. Дрбре що хоч зараз трошки на дощ збирається, буде легше. Ці дні у думках постійно сонячний обмін, чоловік вже з мене сміється, питає : " чи ти ще про щось думаєш?" А так собі останні три дні, щось пекла постійно, тішусь, що маю багато часу тепер вже на то. Легше робиться від тих всіх кухонних комбайнів, міксерів, коржів і кремів....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У мене врочистість. В хаті тишина, діти сплять, я лежу біля своїх донечок, читаю дп попиваючи смачнющий чай, Анічка періодично перевіряючи чи мама поряд, відкриває солоденького дзьобика гамає цицю і я так кайфую

саме цим словом можу передати ті почуття

Ще подумую піти і врізати собі полуничного тортика, але мабуть обмежуся самими полуницями,
Так як третій день у нас підйом о 7-00, я тепер багато встигаю зробити, і погуляти до 12-ї . І о чудо моя Настя тааак гарно забавляла сестричку, і це за власної ініціативи, що я встигла приготувати багато того на що завжди в мене банально не було часу. Потім погодувала своїх дітей і Аня ще пів години собі бавилася на підлозі іграшками, і збоку така вже доросла і зовсім ще малесенька Настя на парті малювали сестицку- фарбааами. Про прибирання витирання фарб з усіх усюд промовчу, і те як у ванні всі покупалися , і ще пів відра води з підлоги я визбирала, то нічого. Зато діти щасливі і вимордувані позасинали, а я відпочиваю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зайшла додому передихнути на півгодинки, бо за врочистостями ганяю по Львову з 9 ранку. Результат - багато справ вирішено, купа всього куплено-замовлено і я почуваюсь десь приблизно отак "мертві бджоли не гудуть"
Але дзвонив коханий, казав, що я суперпупер молодець і відпочинок за два тижні гарантований Після його слів на спині виросли крила, тому встаю з ліжка і лечу в напрямку вдосконалення фігури
Ну а що? Пофіг бджоли, я - метелик!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава
Це тільки в мене діти встаю ще до шостої? і лягають останніми днями в 23-00.?
День відкриває врочиста думка про форумівку. Я збираюсь))) а далі буде видно) щоб тільки дощ не падав
Всім вдалого дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Файно день почався! Чоловіка відправила на роботу. Після роботи він має важливу місію, і не одну)) перша- допомогти чарівній форумлянці відправити наш візочок для лялі, яка на нього чекає. Тепер можна думати

, але я трішки спізнюся, маю дочекатися чоловіка який прибуде після виконання місії №1) і плавно перейде до місії 2) бавити дітей, поки мама "відпочивають")) ось так... А наразі запашна львівська кава всім гарного дня