"Будь чемним, тоді отримаєш печенько" Напевно чи не кожен з батьків хоча б раз щось подібне казав своїй дитинці. А як ви ставитеся до заохочення їжею (зазвичай це щось солодке). З однієї сторони, для більшості це хороший, і зазвичай чи не єдиний, метод отримати від дитини бажане. А з іншої - печенька, шоколад чи цукорок - це ж усього на всього їжа. Відтак, заохочуючи (нагороджуючи) дитину їжею, чи не надаємо ми деяким продуктам особливого статусу і чи не через це діти мріють, що стануть дорослими і куплять собі вагон солодкого?
Відповідь: Заохочення дітей іжею я і досі про таке мрію В нас теж був етап такого шантажу, але якось зараз без того обходимося. Хіба коли щось дуже вже добре зробить, то крім похвали може дістати цукерка.
Відповідь: Заохочення дітей іжею Це не їжа. Сподобалось, як Комаровський в своїй передачі сказав: "Це джерело задоволення для дитини лінивих батьків". Я проти такого заохочення. Не хочу, щоб дитина думала, що за кожне її виконане прохання має бути нагорода. Солодке печеня, шоколад і цукерки поки стараємось не давати взагалі, хоч деколи, якщо бачить, що інші їдять, все таки маленький шматочок отримує. А щодо мрії про вагон солодкого - хай мріє. Хіба мріяти шкідливо?
Відповідь: Заохочення дітей іжею Жодного разу за майже 11 років не казала, то точно. В нас це просто їжа. Діти навіть не вважають шоколадку за подарунок. Стоїть відкрито на столі в мисочці "джентельменський набір" із печеньок, якихось цукерок, вафельок... Хто коли хоче - стільки собі бере, що старе, що мале. Тільки дивлюся, щоб то вже не була 4-5-та цукерка. Але зазвичай вони мірку знають. Йду в магазин: "мамо, купиш Мілку з цілими горіхами?" - "Куплю" - "А мені з нугою" - "Добре". Задобрилися собі смужечкою і вся розмова.
Відповідь: Заохочення дітей іжею А я ,наприклад, нагороджую свою дитину. Хоча може це і не правильно, але чесно кажучи, деколи неможу дати з нею ради. От, наприклад, вчора дали нам вивчити віршик на свято осені, я їй і так розказую, і на крісло встала щоб показати як правильно і виразно потрібно його розповідати, а вона два слова повторить і все, зразу видумує всякі відмазки щоб невчити , типу "мене вже дуже болить голова і явже розказувала і більше розказувати не буду". Дойшло в нас до того, що ми всетаки домовилися отримавши йогурт з кульками вона почала щось вчити. Але за винагороду даю щось корисне, і ніколи б недала їй чіпсів і чогось того типу (це в мене принципово).
Відповідь: Заохочення дітей іжею Я теж колись про таке мріяла, але не тому що мене заохочували, а тому, що в кінці 80-х цукерку купити було дуже важко. Про те, що надається особливий статус продуктам - не думаю. Ми ж теж себе заохочуємо часом - щось приготуємо смачненьке, щось купимо таке, що не кожного дня дозволяєш собі їсти, то якусь святкову вечерю для чемного мужа. Тут я думаю інший бік медалі - дитина може звикнути, що чемним можна бути лише ЗА ЩОСЬ матеріальне. Спочатку цукерка, потім в школі - "закінчиш на відмінно - отримаєш мобільний чи компютер. (своїй старшій мобільний ми купимо не через успіхи в школі, а тому, що він їй потрібен, а швидше нам, батькам, бути на звязку весь час - за успіхи в школі - то окрема розмова і інша мотивація) А в старшому віці - а чому я маю н-д, допомагати бабці через дорогу переходити, якщо мені за то нічого не буде. Не кажу, що це кожна дитина так зробить, але шанси, що така мисля засяде в голові дитини - є.
Відповідь: Заохочення дітей іжею А я і неуявляю якби у нас так стояло то мала б більше нічого певно не їла. Ми алергік, тому стараємся обмежуватись від того всього, але інколи і приходиться відкупитися. Наприклад нині зранку о 8,00 год. пішли здавати з пальчика кров, стільки крику було!!!! може і не правильно але давши цукерку дитя заспокоїлося.))))
Відповідь: Заохочення дітей іжею Я заохочую, але не їжею. Книжками(і дуже тішуся що просить), журналами, рідше забавками. З солодощів її можна втішити хіба кіндером. А все тому, що моя Ярка не дуже любить солодощі - шоколаду не їсть взагалі - з дитячих днів народжень у садку приносить мені. Печиво-вафельки дуже рідко може понадкушувати. Зїсти може хіба карамельки чи желейки. Я шоколадно-печеньковий наркоман дуже з того тішуся і надіюсь що моя дитина не буде так як я вмирати без чоколяди... А щодо того, що "заохочуючи (нагороджуючи) дитину їжею, чи не надаємо ми деяким продуктам особливого статусу" то на мою думку не варто чогось забороняти, бо тоді буде тягнути ще більше. Зараз я боюся більше того, що не даю чіпсів-горішків-сухарів, кажу що шкідливо, і коли вона до того дорветься, то може бути завал...
Відповідь: Заохочення дітей іжею Ні, та чому не правильно. Якраз дуже правильно. Бо тут трохи інша ситуація, ніж банальна нечемність. Не бійтеся. Недавно заглянула в кімнату, коли моя доня розмовляла з лялькою :"ні не можна чіпси шкідливі, там хімія, а вода з бульками то сама фарба. Сочок хочеш? сочок можна, але не багато" - Чисто мамині слова. Діти ж наслідують дорослих.
Відповідь: Заохочення дітей іжею В нас заохочення після садка,якшо була чемна в садочку , спала, не плакала,тоді як я кажу приз отрмуєш,переважно це кіндер шоколадки,печенько,книжки,дуже рідко карамельки.
Відповідь: Заохочення дітей іжею ну хіба це правильно, з дитинства привчати, що солодке - це не просто так, це щось таке особливе, що не можна з"їсти просто так.
Відповідь: Заохочення дітей іжею вирвали з контексту. Питання яке було? Чи не надається особливий статус тим солодощам. Моя відповідь - не думаю, адже коли ми дорослі себе балуємо чимось, то не надаємо особливого статусу тим смаколикам. І ще, якщо дитина провинилася, а дуже дуже хоче того смаколика - ви не дасте? Я дам., навіть коли дитя було нечемне. (просто проведу виховну розмову)
Відповідь: Заохочення дітей іжею cмаколика і я дам навіть нечемному, якщо буде хотіти і це не буде надцятий цукорок. Але давати солодке за щось (за чемність, за прибирання іграшок, за те, що кашу усю з"їв) - не розумію. Іжа, хоч і солодка - це ж не нагорода за щось. троих не в тему, але пригадала, як після шейпінгу дівчата, котрі дуууже хотіли схуднути, в роздягалці казали, що добряче позаймалися і за це можна тепер наїстися халви ---------- Додано в 17:20 ---------- Попередній допис був написаний в 17:19 ---------- ми так. А дітям нерідке солодке пропнуємо не просто так, а як подяку.
Відповідь: Заохочення дітей іжею НУ тоді питання мало б стояти по іншому. Чи все, що робить дитина хорошого повинно винагороджуватися матеріально (не просто похвалити)? І не має значення чи це цукерка, чи іграшка, чи щось ще. Ось писали форумляни, що це може бути книжка - може, але не регулярно, тобто час від часу. В такому випадку з вами +100 згідна. Ви просто питали, чи не стане це в дитини навязливою мрією, у формі вагону солодощів, на все життя.
Відповідь: Заохочення дітей іжею Така дитина - це я. Дитина виросла, і всьо при ній: і вагон солодкого, і вагоноподібна фігурка, бо звичка - друга натурка, а натурка, як відомо, дурка))) Свою дитину ніколи солодким не заохочую, воно для нас не щось надзвичайне, що дається тільки за якісь великі успіхи, а просто їжа. Ну, пару разів таке було, коли мала тільки починала ходити в садок, я купувала їй таку цукерку - картонного зайчика, в якого до живота був приклеєний завернутий у фольгу шоколадний горішок, і після садка давала дитині - за те, що гарно в садочку себе поводила, і сочок.
Відповідь: Заохочення дітей іжею Не варто забувати один факт. Потяг до солодкого дуже часто виникає не стільки із заохочення до нього в дитинстві, скільки із почуття нещасливості. Солодким ми себе підбадьорюємо, розвеселюємо, хай і на коротко. Антидепресант такий. Дієвий, але калорійний. У нас солодке вживається обмежено. Якщо дитина просить більше, тоді має заслужити. Так само має заслужити на компутер, мультики, забавки. Просто так їх не отримує. Я в тому проблеми не бачу, бо дорослі теж працюють, аби купити щось для себе, особливо забаганку. А солодке то не просто їжа, а додаток, десерт, при тому не дуже корисний, а ще й такий, що узалежнює. Іноді не має ні солодкого, ні мультфільмів, ні компутерних забавок, і ніц - не вмирає. Знаходить собі інші заняття, як складання леґо, читання книжок, коміксів тощо. За значні речі в нас є матеріяльні нагороди: улюблені комікси, нова книжка, набір леґо. І не до кінця матеріяльні - додатковий похід у басейн, окрім стандартних двох на тиждень.
Відповідь: Заохочення дітей іжею А я часом користаю з того,шо моя Софія солодке любить,при тому я б не сказала,що її обмежую,як просить то даю завжди,єдине,шо тільки після їжі. Не тому шо всю кашу з"їла,а тому,шоб не перебивала собі апетиту цукорком). Просто є такі речі,котрі вона не завжди хоче зробити,хіба як пообіцяю винагороду. І то не обов"язково солодощі,залежно від обставин. Я якшо шось обіцяю дитині,то виконую,а цукорок дати завжди є можливість.
Відповідь: Заохочення дітей іжею Ви неправильно зрозуміли. Цитата швидше означає те, про що пише Ліля: Чи є користь дитині з цукерка (то в темі про Е-компоненти якраз обговорюють)? Але дитину можна швидко заспокоїти/задобрити/заохотити цукерком. А можна і не цукерком, але це вимагає уваги/часу/певних дій з боку батьків.
Відповідь: Заохочення дітей іжею У нас так само. Я вважаю, що не варто заохочувати дитину солодким, бо це надає ще більшої цінності в очах дитини даного продукту. Знаю декількох людей, яких так заохочували солодким, так вони подорослішавши їли це солодке в необмежених кількостях. Коли я хочу заохотити свою дитину, то роблю це морально, або матеріально. Бо в очах дитини заохочення-це щось дуже ними бажане і цінне. І на мою думку солодке не дотягує на цю планку ні корисністю ні задоволенням. Думаю, що не варто піднімати в очах дитини ці речі. Звичайно ми даємо дитині солодке, але швидше як десерт після їжі. Вона в нас це сприймає, як невеличке задоволення після їжі. На столі може стояти ціла таця цукерок, але вона собі дозволяє з"їсти 1-3 шт після обіду, бо так вже навчена. В нас ніколи не виникало конфлікту через надмірне вживання солодкого. А от коли приходе моя коліжанка, то просить ховати цукерки, бо малий немає спину. От вона його і заохочує тими цукерками.
Відповідь: Заохочення дітей іжею Мене солодким не заохочували, але я солодкоїжка страшна. І мого тата теж не заохочували, а він також шалено любить солодке. Цукор в принципі узалежнює, треба того бути свідомим. Наш Дарчик дуже добре знає, чому солодке йому обмежуємо. Зрештою, тут це на рівні школи, церкви, знайомих також обговорюється. Всі говорять про шкідливість цукру для дітей і про користь протеїну. І всім дітям дозволяють трохи цукру, але наголошують на тому, що він шкідливий. Я крім того читаю Даркові складники, особливо, якщо є штучні додатки. Так що Дарко тепер читає складники й бере солодке, на якому пише "без штучних смакових додатків та барвників". Крім того, дуже добре знає, що солодке можна хіба після якоїсь серйозної їди. І коли я кажу, що вже вистачить солодкого, що мав достатньо, то завжди питає, чи можна йогурт чи сирок. Із мого спостереження можу сказати, що діти є діти. Вони можуть втиснути масу солодкого, бо як і дорослі схильні до переїдання. І до цього схильні всі діти, що особливо видно на імпрезах. Не має значення, чи їх заохочують, чи ні. Заохочення радше має іншу погану сторону медалі: якщо зловживати, дитина перестане слухати просто так і перетвориться на "заробітчанина". І ще одна важлива річ. Головне, аби дитина знала, що батьки її просто люблять, що ті всі речі не є проявом любові, а просто додатком, інакше дитина постійно проситиме щось купити, або дати цукерка.
