Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Прочитала статтю на Правді.

Вкурвило.

Що саме?

Ха. По-малу, але щоб не багато букв і щоб бігло і щоб про все насрізь скоро.

Якщо про статтю. Естонія вигребла, бо вона повністю комерц проєкт, принаймні мені - так. Європа дала їй бабло. Скілько тої Естонії? Горща? дві? чисельність населення Естонії в порівнянні з Україною смішна. Тому не варто мабуть так різко порівнювати як у тій статті.

Естонія. Яке власне виробництво? Адже вона так економічно кльово виглядає, а Україна така блін не така, не в ажурі. А виробництво? де виробництво? його в Естонії нема. Тому підтверджується, що написала вище.

Що ще? Нуууууууууу якщо хтось Вам в приклад тикне в писк Польщу, а мені недавно в одній з дискусі її поставили в приклад, то я перепрошую, але в 90-х їм проачили порядок в мільярдах - 12 ... 14 мільярдів... - полякам пробачили весь зовнішній борг!!!! Чим вони вигребли? СОБОЮ. Своїм вмінням єднатись. Тому, що вони поляки. І діти поляки. І говорять по-польськи. Скористались шансом і вигребли.

Україна.
Це був 91й. Мені було тоді 12 років. Я була в Німеччині по обміну школярами. Дзвоню мамі, а в нас радість - 24 серпня 1991 року - ми незалежні. Тоді кандидатами на президенство були- Кравчук Л.М. і Чорновіл В.М.

Чорновіл був би хорошим президентом, але... Він не мав сили, не мав сили на сході, власне СИЛИ, бо тільки силою можна було в тих совкових головах втиснути українське: мову, свідомість - думалку, освіту, а натомість прийшов ЛИС - і віддав ЧМФлот. Розбазарив. Хоча є думка, чи був в нього вихід. Думаю був. Непростий, але був. Не стверджуватиму.

Чорновіл нас покинув... як на нині 10 років тому. А що далі? хтось взяв його ношу, його прапор в руки? хтось продовжив його справу? НІ! і це ЖАХ! тому на сьогодні маємо ось таке:
копіпаст з фейсбеку мого товариша:
"Ми зробили одну штуку, яку треба було відправити представникам нашого клієнта по всій Україні. Це 37 міст і 56 отримувачів.
Я сам взявся обдзвонювати їх і з'ясовувати чи там все ок.
Так от - з 56 людей 4 (ЧЕТВЕРО) говорять українською мовою.
Наші герої - це Рівне, Львів, Мукачеве та Франківськ.
ВСЕ ОСТА...ЛЬНЫЕ ХВАЛИЛИ МЕНЯ ЗА КРАСИВУЮ УКРАИНСКУЮ МОВУ С ЗАПАДНЫМ АКЦЕНТОМ."
щось додати? а нема чого.

Тобто ситуація така: наша ментальність просто не може дозволити собі відстоювати інтереси власної держави. Бо простіше втекти. Скромно жити десь там і завжди чути, що ти іноземець. Ми якось не вміємо розвивати своє. Бо хто це мав розвивати - один Ющенко? За Валенсою став народ і якщо сьогодні Ви буваєте в Польщі - то там все ПОЛЬСЬКЕ. А в нас - всі винні, одні - бо москалі їм шось не те, інші, бо загрАніца - класна штука і там варта жити, хай скромно, але ж "моя хата скраю - я нічо не знаю", і так далі, у нас всі винні крім нас самих. Мені нас шкода. А Вам?

Які Ваші думки з цього приводу?

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

От зараз вже не шкода. Бо ті відсотки проти всіх не підтасували. Було достатньо тих закликів, і всі певно знають хто голосував "по совісті", а підставив всіх решта. І ото навіть на барикади виходити не хочеться. Бо якщо вже в нас загравали з цією владою, то що хотіти від решти регіонів? Нема патріотів. Є в селі 50 грн за голос, в місті - зло на податкову (вона певно полагіднішала), або зло, бо чогось після майдану не дали (а мали всім по машині щонайменше). А патрітотизму - немає. ТО кого шкодувати? Себе - марна справа. Просто не довіряю нашій більшості...

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

та в тому то й проблема, що ми усі відмазуємося, нема тих, нема тих. А ви, ви особисто що робите кожного дня для того, щоб бути тут українцем?

більшість починається з меншості. І політика тут ні до чого. Я багато вже дописувала у схожі теми і повторюся тут - українці лінивий народ і оте

це як свята відмазка яка завжди спрацьовує.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

На МЖК

за ним уже ніц нема. край землі левандівської

- особливо... :D:D:D

Знаєте ж, що "не всі"...
А шо толку? (с)
Будєм работать.

Анонс для Вихвалялки.
Завтра в ЛМР вручення почесних грамот за працю на патріотичній ниві...

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

регіоналами? чи регіоналам?

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

А Ви їх в ЛМР якось розрізняєте?

Вибори скоро. От, використавши комунальний

від "кому нал?

запас бордюрної фарби, і зайнялися роздачею чергових виявів визнання наші керівники

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

З приводу цього посту на фейбуці - ще додам. Там далі було цікавіше. "Я зразу переходив на російську теж - не тому що я п....ас, а тому що гроші не пахнуть."
Ото і з цього тре починати - тут на заході ми всі бємо себе в груди - я патріот, я українець, я відстоюю національний інтерес, я за державну мову і таке інше. А коли доходить до грошей - ми опускаємось до рівня - що вони не пахнуть і можна поступитись всім своїм лиш би їх не втратити. А потім на фейсбуці писати - скільки в нас героїв. Тре їх брати приступом, а не прогинатись . Пригадую - спілкувалась із працівниками Донецького суду (телефоном) - говорила з ними виключно української - бо це державна установа і всі зобовязані, якщо і не говорити то володіти термінами на державній мові. Перших три рази було дуже туго то все - мені навіть кидали трубку і як чули моє Доброго дня - одразу кидали її знов. Особисто мені зовсім не важко було перейти на російську (абсолютно вільно володію як російськими так і українськими юридичними термінами), але я не здалась. І принаймі зараз точно знаю - що хоча б одна працівниця Донецького суду точно запамятала, що "иск" - це позов, а "иждивенец" - це утриманець.
Можливо це дрібниці (краплі в морі), але без них нічого не буде. Тре починати з себе і гнути свою лінію - не зважаючи ні на що, гнути свою лінію. Тоді ми будем і через 20 теж. І нічим не гірші чим Естонія та Польща.
Я дістаю масу задоволення коли виступає наш премєр. І коли сказали - краще б він говорив російську - відповіла, ні в якому разі - на відміну від Юльки його слухає схід - і хай слухає українську, і хай цитує його українською.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Я от написала і подумала, що це тоді якесь вихваляння)) Бо я маю невеличку можливість впливати на стереотипи в головах, або стосунки влади і бізнесу. А ті хто просто працюють на городі, або вчать за дякую дітей, або лікують чесно - не українці? Бо не мають часу скакати наприклад за партією "свобода" по мітингах?
Не розумію ваших претензій до людей, які хочуть, але не здатні за день поламати систему. Але натомість ця система може зламати їх. ТОму ті люди, які сьогодні виїзджають з цих нелюдських умов і продажності для мене аж ніяк не запроданці.
Чи зміг змінити щось Чорновіл? А Гонгадзе? Нема на вулиці поваги, нема в установах, тож розумієш на якому рівні свідомість.. а перевиховати насильно когось не змога. Тож нехай так живуть ті, кому так зручно. А набридне, впевнена законослухняні українці з задоволенням повернуться.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Та трохи зміг... І один і другий.
Нє?

Погодьтеся, і "просто працювати" і "вчити/лікувати" можна різно.
Нє?

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Вони герої, але на їх прикладах також показали, що зроблять з інаковірними. Я не певна, що результат однозначний тому.
І я бачу навіть впливових людей, які хочуть щось змінити і вирішують в кінці кінців не пхатись в політику, зміни бо і їх зжеруть. В межах свого впливу вони вже керують цивілізовано, і можливості для розвитк мови та мистецтва створюють, але ще парочка "інноваційних" законів на винищення та публічних заяв, що їм щось влада поламає - і вони втечуть. Бо і їм викручують руки, а ще з них цапів відбувайл роблять.
Якщо раніше в країни був хаос з напрямками, то тепер він точно визначився - назад. А ті хто не можуть жити старими стереотипами - будуть знищені. І не кажіть, що відкрито ніхто цього не говорить.

 

Що, вже емігрували помаранчеві лідери? Чи наші місцеві патріотичні лідери? Їм щось реально загрожує?

 

А Богданка не про них бідкалася, говорячи:

А Богданка не про них бідкалася? говорячи:

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Я говорила про людей, які не бавляться в брудну політику. Якіхотіли щось змінити, а одного дня прийшли і сказали - все, всіх конкретно попередили. І тепер в них вибір - грати за цими правилами або трястися за родину, за себе.
Нікуди вони не поїхали. Але як захочуть - це буде їх законне право, бо оті хто їх підставив насправді не вартують таких жертв.
І взагалі хто живе без великих статків тут герої - бо знають що щодня наражаються на гопників від яких ніхто не врятує, на всевладних мажорів що дусять на дорогах, на суддів куплених-перекуплених, на деяких медиків, які не перев"яжуть рану людині доки не побачать саме цього дня в кишені долярів, на невизначеність - бо якщо ти завтра захворієш, чи віддаси своє здоров"я за країну, як мій батько в Чорнобилі, то завтра без здоров"я ти будеш нікому не потрібний, безпомічний і ледве виживати на ліки.
Так що замість кричати які всі погані, треба глянути як насправді багато патріотів, але в порівнянні з продажними людьми їх ще замало. А тепер з цією владою, не вміючи брати хабарі, цей прошарок взагалі загнеться.
Але я вірю, що колись вимруть ті, хто любить безлад і з"явиться нова генерація.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Я чомусь думав, що ми самі себе підставляємо.

Самі? Без жодного Духу?

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Тільки самі. Я на себе гріхів бажати комусь насильницької - не братиму. Є закономірний розвиток свідомості нації. Пройшло замало років, щоб свідомість в більшості виросла. Щоб 50 грн за голос здавались не таким вже добром, а були пройденим етапом з очевидними негативними наслідками. ОТ щоб люди хотіли жити чесно. А якщо вони не хочуть? Вони мають самі це усвідомити. А поки що вони не братимуть приклад з тих, від кого щонайменше набагато заможніше живуть.
А з нашим останнім вибором - це все відбудеться ще не скоро.

Підставляємо?.. хтось татові так і каже. в 86-ому багато втекло, перевелось, відкупилось - а він поїхав гасити 4 реактор. Хтось думає, що за це щось виділила держава? Чи щось обіцяла? Нєа. Він просто їхав захищати людей, бо так має бути. І не шкодує. І як же мені хочеться вивезти його десь де довкола більше поваги принаймні.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Гм-м-м...
Аж зараз перечитав статтю. А пару днів тому - іншу, Микола Рябчук: Ящірки, яким шкода позбутись хвоста, позбуваються голови

– І що ж тепер? Судячи з ваших виступів у ЗМІ, нічого доброго найближчим часом нас не очікує?

– Боюсь, що справді нічого. Якщо називати речі власними іменами, то у березні в нас відбувся державний переворот і владу захопила гримуча суміш напівкримінальної олігархії з наймафійнішого, найсовковішого, найтоталітарнішого реґіону та московської аґентури, пов’язаної насамперед із ефесбешно-ґеерушним нафтогазовим бізнесом. У культурному плані це влада колонізаторів, причому не росіян, як дехто вважає, а «креолів», тобто колоністів і їхніх нащадків, а також аборигенів, асимільованих у «вищу», «білу», як їм здається, мову й культуру і просяклих глибокою ненавистю та зневагою до власних «чорних», себто неасимільованих одноплемінників (неосвічених україномовних аборигенів вони глузливо називають «колхозом», «быками» або «жлобами»; натомість освічених люто ненавидять як «нациков», «свидомитов», «бандер» та «националистов»).

Росія для «креолів» – не батьківщина, а лише ситуаційний союзник, потрібний для домінування над аборигенами. Приблизно як ольстерським «креолам» потрібен Лондон, щоб домінувати над ірландцями. Коли б аборигени в Україні були слабшими чи менш чисельними, то місцеві «креоли» могли б давати собі раду без Москви – як це робить останнім часом у Білорусі креольський режим Лукашенка. Або як це зробили колись креоли у Північній та Південній Америці – відокремившись від Англії та Іспанії, – не для того зовсім, щоб розбудовувати там державу ацтеків чи майя.

Але в кожній ситуації можна знайти якийсь позитив. У нашій ситуації позитив полягає в тому, що зникає нарешті двозначність, яка існувала протягом двадцяти років, коли ніхто не міг до пуття відповісти, яку ми державу будуємо – креольску чи українську. Або куди інтеґруємось – у Європу чи Євразію, у перший світ чи третій. Тепер принаймні все стає на свої місця, всі речі отримують справжні імена. Януковичі із табачниками нарешті позбавили українців ілюзій – і принаймні за це їм варто подякувати. Вони дали чітко нам зрозуміти, хто в цілий країні білий, а хто чорний. Кому дивитись артхаузні фільми («білою» мовою, звісно), а кому працювати на бурякових плантаціях. Кому гасати на мерседесах, а кому класти під ті мерседеси асфальт. Колоніальний світ дає різні приклади розв’язання подібних проблем. Наприклад, Південна Африка часів апартеїду. Хоча, припускаю, є й інші варіанти.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Це цитата з самої статті. По-моєму, цим все сказано.

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

Відповіли моїми думками

знаєте, є люди які роблять речі просто так, не думаючи, а часом, коли звернути їм на це увагу, зробити легко-критичне зауваження, обдумують свої дії і починають чинити по-іншому. Не раз у маршрутці робила зауваження водія про паління, один запитав, ну чому вам це так заважає, я йому пояснила (алергія, діти, рак і т.д) і чувак зразу викинув цигарку. Підліткам часто роблю зауваження про викинуті пачки від чіпсів, про матюки на дитячому майданчику, але не так як то роблять "типові" українці. Пояснюю дітям, не роблю того претензійно, а швидше як прохання. І діти і підлітки слухають, бачу що розуміють, бо завжди апелюю до їхнього майбутнього, в якому їхні діти будуть на місці моїх. Я не мовчу там, де можу вплинути. І я говорю про це тут, не для того щоб виглядало на

а для того, щоб кожен подумав що ще він може зробити, і де наша правда і корінь єдності. І хотіла б від кожного тут почути. Бо сказати про те що конкретно ви робите краще ніж сказати

Це як завжди банально загально і дуже схоже на оту святу відмазку про крайню хату.

при чім тут політика? для чого лізти в політику? що вони хочуть ті люди змінити? Треба бути або олігархом, або хворим на голову щоб лізти у політику. Якщо суспільство почне змінювати себе кожного дня людина до людини, сусіди, друзі, знайомі і чужі перехожі, якщо всі разом будуть якось взаємодіяти, розуміти чого вони хочуть і "рухатися в цьому напрямку, то хіба важливо буде хто там при владі, тих пару тисяч амбалів? Ви собі можете уявити що таке національна свідомість в межах країни? Не можете, бо в нас її нема, а от коли поїдете у Німеччину, навіть у сусідню Польщу чи в Штати, зрозумієте. І той майдан це такий мікроскопічний ембріон, в порівнянні із тим, що можу зорганізувати національно свідоме суспільство - НАЦІЯ. І політики тут нема, потрібні справжня людська взаємодія, праця і цінності, на цьому виникне самозорганізоване управління а виїдуть всі кому не подобається. І ті що не по-нашому говорящиє співатимуть "Ще не вмерла Україна" з сльозами на очах. Тут не потрібна політика, і "свої"люди там, боріться зі стереотипом який засів у вас в голові, зміни починаються не з під куполу в Києві, вони починаються з вашої оселі.

---------- Додано в 20:48 ---------- Попередній допис був написаний в 20:42 ----------

знаєте, і в часи Ярослава Мудрого і в часи Хмельницького завжди були люди які так думали... прикро що досі так. Ми не вміємо виносити з уроків, які дає нам наша історія потрібні висновки...

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

А мені байдуже, що Ви подумаєте. Раз Ви вважаєте, що зробити зауваження водію достатньо, то я перед Вами, як мінімум місію патріота виконала
Хоча, я наприклад, коли їздила в маршрутках якраз там найбільше повчаючих "як жити треба" і бачила. Де потім подіваються ті правильні люди на вулицях - диву даюсь )
Я вже писала, коли моя сестра сказала, що гопник витягнув гаманець її банально при всіх побили, поки мовчки всі спостерігали. Сподіваюсь Ваші зауваження таки здатні змусити покаятися подібних людей. І все стане відразу гарно і патріотично. Бо всі решта тільки відмазуються, ніц ото, крім Вас не роблять)
О, зробіть зауваження Януковичу. До нього багацько претензій зібралося і він навіть олігархів слухати не хоче. Може допоможете?

І от подумала, що не тільки депутати від людей відірвані, люди теж вважають що від тих нічого не залежить в країні. Отак і живуть - одні в одній країні, а інші -в іншій (по інших законах, з іншими коштами, з іншими можливостями, з нормальними продуктами і закордонною медициною).

Та в тім то і справа, що не тільки. Бо люди в нас всюісторію добрі й патріоти були.
Що я хочу сказати. Є таке поняття як системний підхід. Мали вчити. Говорячи про соціальні зміни, про нього просто не можна забувати. А основою цього необхідного підходу є аксіома, що:

А гарний приклад - це похвально. Але в "проти всіх" не спрацювало. Ще не вірите, що крім добрих намірів ще чогось країні бракує? Знову гасла і промовисті радянські плакати... нецікаво...

 

Відповідь: Україна через 20: ми сьогодні або як ми все про****и

ви дуже дивним чином робите цікаві поміжрядкові висновки. Добрі наміри, це ваша теза. Моя теза - це сумлінна, совісна праця кожного і усіх заради спільного майбутнього, про яке всі так багато говорять. Ви бачили повоєнні фото Берліна, погугілть. А сучасні, якщо не були, теж погугліть. Ви думаєте це політики будували? Ви знаєте скільки людей там було таких, як ваш батько, що поїхав у Чорнобиль? Ви, я так бачу не така, бо чогось чекаєте, самі не знаючи чого. Це щоденна праця, сумлінна і БЕЗКОРИСЛИВА. Але усіх і кожного, а не так, як у випадку з вашим батьком. Чому так сталося, це трагедія, і бути героями можуть не всі. А чому держава не поводить себе належно з героями, бо герої надто скромні, ментально. Треба було трубіти всім і кожному, показувати і розказувати, і тоді усі б знали що людина втратила, і що отримала, і тоді б усі цю несправедливість могли оцінити і присікти, допомогти і підтримати. А що майдан? Хто виходив, для чого? Щоб полегшити приходом нової влади собі життя, тобто може й не працювати, щоб "держава" на нас працювала. Ви знаєте скільки таких майданів щорічно відбувається у різних країнах світу. Згадайте страйк залізничників у Франції, студентські страйки у Великобританії тощо. А ми раз спромоглися, не вийшло, ну то більше не підемо. Хіба не ментальність. Працювати треба, щоб знати що ми хочемо і що можемо, щоб могти від інших вимагати такої ж віддачі. А коли кожен гребе так сяк у свою кишеню, про який

ви говорите, хіба що про системність гребіння у свої кишені. Я також знаю багато гарних слів, і про стереотипи і про пасіонарність можу тут вам довго говорити, але я хочу сказати ще раз голосно вам про те, що країні бракує не

а НЕВТОМНОЇ, БЕЗКОРИСЛИВОЇ, СУМЛІННОЇ ПРАЦІ ВСІХ І КОЖНОГО. А не вірите? почитайте історію, взнайте прізвища відомих людей, які збудували нам Україну, будете здивовані, але "типових" українців там мало. Якби ми самі собі будували державу, не маючи прикладу і грізних сусідів, ми б жили на рівні австралійських аборигенів у варіації нашої кліматичної зони. Це я вам авторитетно, як історик за фахом, можу заявити, і маю більш як достатньо аргументів щоб довести вам свою правоту.