Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ну,розказують багато,що чоловіки,наприклад, поясницю масажують або ще якось намагаються послабити біль (можливо,я просто невдало висловилась). А я не хотіла,щоб до мене навіть торкались під час перейм, бо почувала себе тоді ще гірше.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

мої другі пологи були з чоловіком. якби були треті, то знову ж тільки з ним, але зіткнулась ось з якою ситуацією.
завдяки ДП, відео дом. пологів з ютьюбу, прочитаній літературі і психологічній готовності я цілком природньо і тихо вела себе в пологах. не кричала, не мліла, ну не знаю, завдяки чому. хлопчика 4300 народила легко і з задоволенням.
як бачив зі сторони це мій муж - не знаю. після пологів я подякувала йому, що був поряд з нами і сказала, що мені це дуже допомогло (так було насправді).
а одного разу при розмові, от не згадаю, з чого і чому і про що, почула наступне:"я був на родах і бачив, що народити дитину не так і тяжко, як то кажуть. ніц тобі не було, так що не кажи, що то тяжка робота над собою і своїм тілом", ну і далі в тому роді.
але тут швидше проблема взагалі у наших стосунках, а не в тому, що чоловік був присутнім на пологах.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

не можу сказати що народжувала з задоволенням, скорше ніякого задоволення не було...
Я теж не кричала, не мліла, поводила себе цілком адекватно і вмєняємо, чоловік був весь час поряд, але подібних фраз не було... зато він постійно бігав до вікна свіжого повітря ковтнути, бо мене всю трусило і морозило, а йому було жарко.
Ну і до всього він бачив як я мучусь, а коли я ступні ніг в кулачки починаю стискати - то це вже алєс... тут і кричати не потрібно, і так все ясно.

Вся та теорія про массажики і т.д. виявилась абсолютно непотрібною, зато на кожній схватці я за чоловіка хапалась і на ньому підтягувалась, чомусь меня так було легше..... Зато чоловік потім казав як їхав машиною додому то ледь міг шиєю порвернути і правою рукою рухати.

Тобто чоловік відчув як мені складно не по моїм крикам і т.п. а по моїй поведінці.

В перший раз він ще бувало казав "а може не треба мені йти на пологи", але після дзвінка що я в родзал йду примчав за 10 хвилин.
Зараз вдруге в нього вже ніяких сумнівів щодо треба/не треба немає, каже якщо встигне домчати з кордону до того часу як я народжу, або якщо буде у Львові в той час - то 100% буде зі мною. Знаю що фізично це навряд полегшить ситуацію, але морально мені буде легше...

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Народжували з чоловіком, спочатку думали що буде тільки в першому періоді пологів, але потім вирішив він залишитись. Обидвоє задоволені. Я - тому що це була неймовірна підтримка, без котрої я не знаю чи справилась би. Він... тому що відчуває і знає наскільки допоміг мені. Якщо в сімї є порозуміння і від партнера навіть присутність допомагає, то тільки за. Якщо ж чоловік панікер - тоді краще не треба.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

В мене та сама історія, не уявляю як би я сама там витримала, він і водою мене до тями приводив (пологи тривали 10 год і зі стимуляцією), і масував спину, в мене взагалі було таке враження що він мої думки читав і не ліз коли я того не хотіла. Він шалено дякував мені що я витримала таку біль і подарувала синочка, тільки після того він зрозумів що нас жінок треба на руках носити.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

І в мене та ж, дуже вдячна своєму чоовікові за підтримку, в мене були дуже важкі пологи, дитинка йшла сідничками, а він допоміг мені, підтримав мене морально, дуже важливо в такій ситуації відчувати, що біля тебе не хтось чужий, а рідна тобі людина))

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ну я не знаю чи хотіла би я аби чоловік там був. Коли я народжувала Катю, то ще не було так розповсюджено спільні пологи, але я народила швидко і то було так давно, тому навіть не знаю чи хотіла би я щоб він там був. Він побачив Катьку перший, разом з моєю мамою, бо я була під "кайфом від окситоцину" (напевно, бо тоді я не мала тої інформації, що зараз). Другу дитину якщо наважусь народити, то тепер не знаю що і сказати.... чи хотіла би я щоб він був зі мною чи ні.... чесно - не знаю. Я сама була присутня при родах двох своїх коліжанок (логічно, що і кумів), але от чесно ставила себе на місце чоловіків - типу кажуть, що вони побачать і не схочуть і відкине і бла-бла-бла... то все фігня!!!!!!!!!!! То не обов"язково дивитися на весь процес, головне моральна підтримка, потерти спинку, сказати добре слово і т.д. Я була в двох на родах і ні в одної я "всіх подробностей" не бачила, зато підтримувала як могла, я дивилась на роженіцу і старалась як могла полегшити їй біль словами, масажем. Можливо і мій чоловік би так повівся, а можливо і ні, бо він в мене такий "хочу всё знать" і він би тих лікарів задовбав, але поживемо-побачимо))) Р.S. Якби то мені ще на другу дитину наважитись?))))

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Йой, та шо ви не знаєте, як то сі робе?

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій чоловік спочатку не дуже хотів йти на пологи зі мною, пішов тільки тому, що я попросила. Я родила з епідуралкою, тому в лікарні мене ніц не боліло. До того моменту як мені вкололи знеболювальне, він зі мною передихував всі перейми. Після епідуралки ми говорили, час від часу він мені поправляв ногу, допомагав повернутися на бік. Коли я почала тужитися, то він тримав мені ногу і голову, кожен раз говорив, що я молодець і все роблю правильно. Він перерізав пуповину і носив малого на руках, поки мене зашивали. Коли малого забрали, щоб помити, він був з ним. Я не знаю, щоб робила без нього

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

На перші пологи Чоловік пішов, бо Я дуже просила, що не справлюся без Нього. І то правда. Бо Він пройшов весь шлях зі Мною, Ми молилися разом, співали, Він Мене підтримував , коли Я скакала на м"ячі, робив масаж спини. І Мені було дуже спокійно на серці, що все пройде добре, бо була підтримка Коханого. Під час потуг був такий момент, що Я почала відключатися і не чути голосів лікаря і акушерки, то Коханий відразу зорієнтувався і кричав Мені на вухо, що маю робити, Його голос єдине, що Я чула. А коли побачив Донечку:"Сонце, Вона прекрасна, наша Софійка прекрасна". Я народила ввечері і всю ніч не спала, ці слова мого чоловіка були, як музика.

На другі пологи, то Коханий вже Сам захотів іти, бо розумів наскільки важлива Його допомога. В Мене різниця між дітьми рік, то другі пологи були швидкі, так що поки Коханий перевдягнувся, Синочок вже кричав, то перші слова були: " Куди Ти так спішила, Я нічого не встиг побачити...". Дякую Богові, що маю доброго Чоловіка. Завдяки тому, що в ті важкі хвилини болю під час перейм і потуг Я трималася за Його руку, то не мала потім післяпологової депресії і зараз згадую пологи з посмішкою.

Пологи, особливо в наш час, то дуже складний процес і підтримка найріднішої людини є дуже важливою!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

нє
то ми його таким робимо

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я також родила з чоловіком і ні хвилини про це не жалію , а наоборот раджу усім родити з чоловіком(можна з кимось дуже рідним) , це завжди краще ніж самій!
Чоловік також спочатку боявся і казав що він того всього не витримає, і знаючи яка я імпульсивна, боявся що буду на всіх і на все без перестанку кричати
Роди пройшли нормально, він все все бачив, цінить до тепер і каже що я молодець, але саме важливо що він всім всім своїм друзям радить іти з дружиною на пологи по це КРУТО! Розказує про все , неначе він вчинив подвиг і дуже тим гордиться))!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ми також народжували вдвох. Скажу чесно,що я не уявляю якби я це пережила без чоловіка, без його підтримки, без його масажу. Лежати самій у пологовій залі мабуть було б жахливо!!! Чоловік сам перерізав пуповину. Це прекрасно, що ми обоє були присутні при народження нашого синочка!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ligymunka, мене ця ваша фраза, аж до сліз розчулила, не втрималась
Ми поки ще остаточно не вирішили як будемо народжувати. Сімейні пологи для мене мають дві сторони медалі - позитивна, що чоловік підтримає і проконтролює все, а от негативна - чи витримає він те все, якось страшнувато за нього стає, він у мене такий "впічєтлітельний"
А ще цікавить таке питання, чи існує різниця у вартості між звичайними і сімейними пологами, і які ПБ Львова акитвно практикують сімейні пологи? Наперед вдячна за відповідь

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Я не уявляю як би народжувала сама, чоловік мені дуууже допоміг. Він був присутній на першому етапі, на самі роди виходив, а потім зайшов коли народилося наше малятко.Доречі по статистиці спільні роди проходять менш болісніше для жінки і швидше, в мене так і було. Правда різні чоловіки, є такі що допомагають, а є такі що мішають. Тому в кожного індивідуально.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

чому має не витримати? ми інколи робимо їх слабшими ніж вони є.

вартість абсолютно не залежить. Практикують всі ПБ у Львові. Медінститут обласний взагалі заохочує, він навіть називається сімейний пологовий будинок. За остальні почитайте в гілочці про пологові будинки. там купа інфи є.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ха , ви мене розсмішили То коли чоловік йде на пиво з друзями і вертається пізно то не страшно ??? Мій був присутній на пологах - все було чудово ніхто не боявся він же пологи не приймав а був присутній і підтримував мене :kiss3: І побачив що народження дитини це не так як в кіно - заболів живіт - монтаж - щаслива мама - а це важка праця .
Я вважаю що сімейні пологи корисні для чоловіка !!! Доречі за окрему доплату за сімейні пологи ніхто не казав

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

мій також трохи того, тому ми домовились, що в сам кульмінаційний момент він вийде з палати. Стояв під дверима і нікого не впускав (там якісь студентки хтіли зайти). Чув кожен звук, і як тільки малявочка заплакала, то зайшов, пуповинку перерізав...