ромашкові сльози

Дівчата мусите мене стрепіти і вибачити. Я довго плакатимусь і все на одну і туж тему. Ну не можу я спокійно пережити продажу своєї квартири. Я так звикла в ній жити, а для мене звичка то шось страшне... Всьо мені тут рідне і під*їзд рідний і вигляд з вікна рідний... Холєра би взяла ті гроші яких вічно нема... і які чомусь так невчасно потрібні в таких величезних сумах...
І як тепер жити...??? Я собі не уявляю життя всіх в одній кімнаті... Як я сидіти за компом??? (а я люблю це робити вночі), Як я перевдягатимуся??? Як я....??? Як багато мого власного Я і мого власного егоїзму... Але я звикла мати свою кімнату, свій особистий клаптик квадратинх метрів...
Важко на душі... Пішов відлік останнього місяця...
********************************

Як то класно доповзти до компа... компа який працює
Вчора половину ночі офігітєльно "трахалася"... впала Вінда і казало шо не зходит установочного файлу, то мусіла всьо переставляти і то срочно бо маю малунки Тані вже вічність скинути...
Переставила вінду і згадала шо папочку для Тані тримала на диску "с"... чуть м ся не вдавила зі злості сама на себе... нині оперативно перемальовую... В мене вічно як не одне то друге.... Або інет не працює, або я шось натворю.... І нє, здогадатися зайти з завантажувально диска вінди і всьо собі переписати шо мені тра... та нє... Я ж справжній БАНЄК... чи як тама чайник. Дурнувата Вінда.. коли фотодупа і ілюстратор працюватимуть під Лінуксом, хто знає?
А ше в Яньки звідкись спереду на деснах шось побіліло і коли постукати ложкою, то звук іде... тверде... певно зуби... Так рано??? Завтра йду до лікаря... МАла кричить постійно... А мені спати хочу...
А ше збирання манелей в ту малу конуру... Де я тама розкладу свої манелі не знаю навіть я... А ше тра то всьо попереносити... Як то всьо тєжко... Певно возитиму по трха Янькиною коляскою жиб не так тєжко було ... руки м си тими тлумками обірву і не тіко руки, але певно і половину внутрішніх органів відваляться... Єх музьика би... Тєжко то всьо тєжко...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Я вас розумію. Моя мала від четверга протестує лягати в своє ліжечко. Я її на руках ношу, колишу по декілька годин, а воно шмаркля як тільки пробую класти в крик і все. А моє жабеня тяжке, руки обриваються а мушу носити.:8:
А ще тут той котрий музікаби мене обзиває і за багато років замахнувся на мене кулаком. Обзивав мене, обзивав... а як я почала відповідати кинувся на мене, вхопив за руки і кулака наставив на лице. Я почала з того сміятись, то він лишень настрашив що повибиває мені зуби і все. Взагалі від четверга такий содом з гімороєм в хаті, що просто жах. І маман мені кумедію виправляє і чоловік. Сказав мені що я після відвідин психолога роблюсь зла. Може і справді я така злюка??? :confused:

Я все мрію що виїду в інший штат без мами і без чоловіка.

Не бачу просвітку.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

йой, і я сі виплачу.
пакую речі по троська, а з очей сльози ся котят. І ше хронічна втома. Зненавиділа кухню і баняки і взагалі всьо шо з тим пов*язано (то в мене тимчасове). Хочу залізти на дерево і просидіти там у спокої цілий день ( ше Яньку прихватити зо собов)

Написала з тридцять віршів і як завше саме "таких" не даю нікому читати, а тут мама якось до них дібралася. Сказала шо по мені психушка плаче... А я ото коли не випишуся то так мені , так зле... мушу виговоритися, ну бодай у папір.

Вот один з моїх віршів шо діагнзують мене як психа

Ти знову переріжеш мої вени
бо слово твоє має дивну здатність
О мій Герой, я покидаю сцену
це не антракт
і мій талант - бездарність
сліди мої ти знайдеш по червоному
і ніч мою впізнаєш по вовках
а твої очі були бо бездонними
О мій Герой, з хрестами у очах

Приймаю вирок. Що тут ще робити?
Страшніше смерті тільки НЕлюбов
До моїх ран ти прикладаєш квіти
Роса у сльози котиться з розмов...

Ти знов наобіцяєш мені небо
Прихилиш з нього геть усі зірки
Ти зрозумій мені того не треба
О мій Герой, не ріж словом руки...


Отакі страшні вірші я іноді пишу і страшу маму... А мама страшит мене тим шо дитина колись ото те прочитає і буде дуати шо я шибнута

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Адріася,я вражена.аж мороз по шкірі.Чудові вірші.вам би в "талант-шоу"якесь

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Адріасю, вкотре переконуюсь, що Ви дуже талановиті, хіба такі сильні страждання можуть заставити написати такі вірші....

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Adriasia, не шибнута, а талановита

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

буду ся плакати.
Отримав Ясин тато з/п і вирішив купити дитині супер дорогу розвиваючу забавку, ми її не найшли слава Богу. Я не скупа. Просто коли нема грошей то нашо купувати дорожезні забавки? А шо йому? Прийшов годинку дитиною побавився всякого непотребу скупив і думає шо він батько.
Зла як дідько. Краще би шось корисне дитині купив і не вельми дороге. Ото в новій хаті тра (тільки не смійтеся) ремонт робити, а йому забавки в голові. Мужики... ех, дивні вони людиска.

З позитивного то Злючку зустріла в пошуках за тою іграшкою. Вона мене впізнала

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

То може все сказати йому. Бо самим їм важко побачити.
Це так стандартно...одіти дитину чи чось ін., то ні-ні. А от якусь супер дорогу іграшку (яка може і того не варта) то залюбки! Це тішить їх "Я".

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Залізти на дах будинку і просидіти там до наступного ранку. Промерзнути до останніх звивин душі, впитися холодом до сотанньої сльозинки і лиш тоді очиститися від болю і знову вийти у люди.
Інколи так хочеться просто виговоритися, виплакатися... але ж ні... Моя подруга яку я вважала найкращою виявилася рідкісним стервом... ходить і потішається з всього шо в мене сталося. Скотина... вона ж не знає що чекає на неї (дай їй Бог лише хорошого але всяке буває). Так обідно. Тепер я з гордістю констатую друзів у мене НЕМА (хіба шо кум). Чого воно все так? Мені саме зараз якось так склалося шо просто потрібна вона - подруга... Сижу тут і говорю до монітора... це вже діагноз.
Ходила з малою до лікарів. Ідіоти. Ненавиджу лікарів і себе ненавиджу. В малої шось з костями... шо вони не знають і діагностувати не можуть. Кості просто скриплять, як незмазані двері горища. Кажуть шо такогонігде не виділи і шо малоймовірно шо ві Львові мені поможут... А я наївна думала шотвсі мої кошмари вже закінчилися. Як ж воно хочеться плакати... Але маю бути сильною, не опускати рік, вірити у краще і чокнутися на грунті оптимізму.
Мені просто тра когось хто виллє на мене відро зимної води і виведе мене з істерики... можна два відра, а ще краще запхати у холоднну ванну чи турнути у колодязь... Це діагноз. Мені боляче... Є я... монітор... спляча Яна і мій всепоглинаючий біль і страх. Невже я мало пережила??? Я не маю більше сили... НЕ МАЮ, Я щасливою бути хочу. Як не жінкою щасливою, то бодай мамою... Невже я так багато хочу.. БАГАТО???

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Та ви просто зобов"язані "чокнутись на грунті оптимізму"! ваше дитя потребує вашої допомоги!це основне!!! а подруга? тоже мені проблема!!! ви маєте тішитись, що ви взнали її справжню зараз.для чого вам така людина поруч? а поплакати вам трішки треба, думаю це допоможе. а потім , взяти себе в руки і щось робити з дитиною!
коли закриваються одні двері ОБОВ"ЯЗКОВО відкриваються інші!!!!!!!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

ksjy та хто мене знає, той знає шо я чокнута на тій почві оптимізму... Подруга хай йде до задниці, така вона подруга і там їй місце... а вот шо робити з кістьми ше не придумала.
Нічого... то всьо мине і всьо буде добре... то всьо мине... мине, як погано погода... ПЕрежити, перечекати, переболіти, а потім буде літо, сонечко, щастя... потім... за іншими дверима...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Адріасю, як мені деколи хочеться поплакати з тобою,.Я останнім часом,коли читаю цю гілку, думаю, ну коли нарешті Адріася почне писати в Вихвалялки ну чи ще кудись, тільки не сюди...
А про ту твою подругу. Так, воно дуже тяжко і прикро, що так сталося, але, знаєш, хай краще воно сталося зараз, ніж ти би мала на неї покладатись в майбутньому. А хіба тут на посиденьках мало твоїх подруг, хй е таких близьких, але, головне, таких, які готові допомогти... І це не до монітора ти говориш, а до нас - всі ми за тебе вболіваєм і співпереживаєм разом з тобою...
Не покладай рук, борися, ти ДУЖЕ сильна і маєш звідки черпати сили - своє маленьке сонечко

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

ну це вже зовсім інша справа! ситуація потроху налагоджується! продовжуйте, продовжуйте думати у цьому напрямку!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

+100! Тільки хтіла те саме написати

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

ой, дівчата. Я навіть не знаю шоб я без вас робила. Дійсно не до монітора. Дякую вам усім. У мене є ви.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Давай збирай малечу і приходь, все буде добре!!!!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Adriasia, кожен раз як читаю Ваші дописи мені хочеться плакати з Вами. Бідна Януська Але вірте, що все буде добре, це ж Ваша донечка, Ваше сонечко, квіточка, найдорожче, що маєте на цій землі, тому Ви не самі. У Вас є ми, і Ваша донечка. ТРИМАЙТЕСЯ!!!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Хотіла і я пожалітися, що на дощ суглоби болять. Але після всього прочитаного моя поблема стала не поблемою. Любі Adriasia та Яська Березнева,бажаю вам великого терпіння. Все буде добре з вашими діточками. Найбільший біль-це коли твоя дитина хвора!!!!!!! Ваші сонечка обов"язково виздоровіють!
А на рахунок подруг Adriasia не розчаровуйтесь. З свого досвіду скажу, тепер в мене одна найкраща подруга- це подруга чоловічої статі.Мій друг з роботи.
Всього вам найкращого.!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Це якась дурня... це просто так неможна і так нечесно. Чому так? Сижу реву.
Померла дружина мого товариша. Померла під час кесаревого. Дитина вижила... Хлопчик 1500гр. Ну чим та дитина вже винувата шо ростиме без мами?Навіть не побачит мами, не відчує її поцілунку, епла материнських рук... ну чому так?
Мирося - ідіотка... їй ж говорили шо вона не народить шо помре... а вона так дитину хотіла шо вирішила ризикнути. Найліпші лікарі, роди у Кийові, якийсь світило риперацію робив... і шо? І нема її. А ше позавчора жартували шо її навчу памреси міняти... у неї був такий веселий голос і самопочуття хороше...
Чому мене оточують якісь отакі штуки... одні сльози... Недавно в знайомих двійня вмерла... а тут... дитина без мами залишилася.
І як тепер бути... Я їх кумою мала бути... Невідомо чи малий житиме... 28-29тижнів... в реанімації...
Батько тою дитино рік-два побавиться, а потім собі певно іншу бабу знайде і невідомо як та баба ставитиметься до малого... Це так жахливо без мами... Не уявляю як би я жила без своєї. Всьо... плачу....

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

і я плачу......найбільший мій страх-залишити сашку без мами, я знаю що то неравильно так думати, але нічого не можу з собою поробити, деколи такі думки лізуть до голови, і я починаю то все собі уявляти,...і реву...реву.....