Ноги йому мити і ту воду пити...

Знаєте таке прислів’я? Говорить про те, наскільки далеко заходить наша любов і пошана, відданість партнерові.

Я колись це сприймала образно, і це прислів’я вживала в різних, переважно кумедних, ситуаціях.

А от сьогодні задумалась. Чи то я помудрішала, чи від кохання здуріла, але я ту воду б випила.

Моя мама, якби прочитала цю мою думку, мабуть зі мною не розмовляла б. Холодна амазонка.

А ви пили б воду? Куди заходять ваші почуття?

І взагалі - розумієте мене, чи швидше мою маму? )

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

розумію вас і ...вашу маму...
можна довго і багато зараз писати, але щось не маю настрою розказувати...дві думки мають право на існування і в кожній свої переваги і недоліки, зрозуміють ті,що мали не одні стосунки...мабуть, все індивідуально і неоднозначно, але краще пити ,коли про то навіть не думаєш...во

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Цікаво... Я би швидше погодилась з вашою мамою. Це перша реакція на тему. Але в житті зовсім інакше чомусь. Мені дуже дорого доводиться платити за свою любов, нажаль. Тому я так образно кажучи і ноги мию і ту воду п'ю.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Я не зовсім зрозуміла. Якщо є любов - то чому погоджуєтесь з мамою (у неї її не було).

Чи Ви у людині розчарувались, а "воду пити" продовжуєте? Звичка? Чи змушують?

І взагалі, я про добровільне "пиття".

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

А я би не змогла ту воду пити навіть,якби дуже захотіла - гордість та тверезе мислення не дозволяє.
Може, розчарувалася колись,а може,така вродилася, але завжди оцінювала своїх хлопців (а тепер чоловіка)з погляду: "а якщо завтра ми не будемо разом",боюся виявляти свої почуття,щоб з них не посміялися.
Причому не лише любов приховую, а й злість, горе тощо.
Мені ще треба вчитися показувати свої почуття, бо деколи можна було б уникнути багатьох проблем. Але на даний час не можу
Найскладніше виразити свої почуття саме близьким людям.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Першою була думка погодитись з вашою мамою. В жінки має бути гідність. Якось трохи принизливо звучить для мене це прислів'я. Принаймі перше враження було таке. Але з іншого боку, якщо любиш свою половинку, то готова на все, щоб він почував себе затишно і добре. І я теж тут кажу про те добровільне "пиття". Мене ніхто не змушує, я сама вибрала те, що маю, хоч дорого треба платити за те, щоб кохати і бути коханою

---------- Додано в 17:26 ---------- Попередній допис був написаний в 17:20 ----------

Я теж була така, і тепер залишаюсь. Але мій коханий вчить мене виявляти на зовні те, що глибоко в серці. Він єдиний перед ким можу відкритись. Хоч це завжди не легко. Страх виявити свої почуття - це наслідок зранення. Принаймі в мене так є.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ермано, а чому Ви вважаєте, що гідність при тому не можна зберегти?

Служіння не принижує. Пам’ятаєте Чацького, з "Горе от ума"? "Служить бы рад, прислуживаться тошно." Прислуговування - це вже інше.

А ще... Про готовність нашу пити воду чоловік взагалі знати не мусить, чи не так?

Маму я згадала в контексті тому, що вона вважає, що жінка б взагалі не мала підкорятись почуттям до чоловіка.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Така ситуація мені не до кінця зрозуміла, щоб бути коханою треба щоб тебе любили, і відповідати взаємністю. Дорого платити щоб тебе кохали це як? Навязуватись і терпляче чекати що тебе полюблять чи що?

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Погоджуюсь з вами, що служіння не принижує. А щодо гідності і приниження, то я написала те, що перше прийшло на думку, коли прочитала прислів'я.

---------- Додано в 17:49 ---------- Попередній допис був написаний в 17:39 ----------

В моїй ситуації не про те йдеться. Дякувати Богові моя любов є взаємною. Просто склалось так, що ми, щоб бути разом, мусіли відмовитись від деякий речей, пережити осуд і нерозуміння з боку рідних, друзів, втратити того, хто вважався справжнім другом, пережити обман і зраду подруги. Це я і мала на увазі, як плату за нашу любов.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

мабуть так, щось таке я і мала на увазі,коли написала:

коли кохаєш, то не думаєш про те, що ти принижуєшся чи хтось тебе використовує чи т.п. і людина взаємно теж про це не подумає, поки хтось комусь з них не скаже "як ти то терпиш?" або щось в тому дусі.
а оце влучно:

якщо починаєш задумуватись про те, що зробиш те і те переступивши через себе то вже не по-справжньому, в коханні не має прислуговування, "пєте" ту воду чи ні,головне щоб це йшло щиро не задумуючись
де є гордість там не має любові (то так глобально моя думка)
але то не мається на увазі якісь подутові дрібнички,десь можна і головою трохи подумати,бо ми ж в соціальному суспільстві живемо...
не знаю чи донесла свою думку чи ні...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

хм... могла. але вже не можу.
чоловіки не цінують те, що мають.
а процес, нажаль, невідворотний...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Був період, коли справді мила і образно, і взаправду (за традиціями слав"янських жінок, що зустрічали своїх чоловіків-воїнів із походу. Тіко воду не пила, бо гидую
А тепер якось не виникає бажання. Якось більшле уваги на дітей іде, та й віддачі особливої не бачу...:confused:

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

А ә навіть і не задумувалась над цим питаннәм.Буду і воду пити, бо взаҝмно.Знаө, що і він пив би.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

+1000! Влучно сказано!

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

в мене теж так... і то він би швидше за мене пив би її мабуть...
хоча... гордість.... гідність.... а чи мають вони місце, коли є кохання? хіба що на словах, або просто кохання нема....

з іншої сторони, зараз би не пила - просто так, з якої речі? але ситуації різні бувають, і можливо б у певній ситуації я б навіть не задумувалась, без мови випила б і попросила ще.

Мене бісить факт "прислуговування", але "служіння" один одному - це таїнство, яке дано лише двом людям, з якими і хворіти, і здоровими бути, радіти і сумувати, дітей зачинати і родити і виховувати... Тому, яка може бути мова про якусь "гордість" і кремпування?

п.с.і це пише надзвичайно брезглива людина

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

а якщо не гордість, а швидше страх і досвід, бо

Хоча ця фраза не лише про чоловіків...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Я б не могла. От не можу і все! Навіть за ради Кохання, навіть коли любиш до запаморочення, та навіть тоді коли жити без нього не можеш...
Ноги б помила (тільки з надією, що більше такого не буде), а от ще й воду пити....це вище моїх сил! Хай я потім ридати буду у всі подушки і в усі жилетки, хай ковдрою буду закривати крик душі....
Ніхто цього не оцінить...бо не вміють чоловіки (більшість, не всі) цінувати те що є, той домашній затишок, ту любов яку отримують, то піклування і всі ці ПЕРЕЖИВАННЯ...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

В мене також є проблема ця. Але проблема більше стосується моїх рідних, не вмію я перед ними розкриватися, виявляти свої почуття хоча дуже їх люблю, а може і не хочу, тому що так склалося що з 14 років тягнула на своєму хребті все сама, без допомоги, і всі звикли, що я я завжди така відповідальна, серйозна і трудоголічка...це якби моя маска, тому неможу виразити свої почуття до моїх близьких, хоча знаю що в цьому немає нічого поганого, просто не люблю емоції виявляти, таке враження що це зробить мене слабшою і вразливішою..

Щодо прислів'я, я за любов без фанатизму, хоча і дуже люблю свого чоловіка.

Трохи незгідна, я вірю, в те, що є відсоток чоловіків, які все ж таки цінують те, що мають. Просто можливо не всі говорять про це в голос, а тримають це всередині.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

колись вичитала таку фразу "використовуйте страх не як гальмо, а як газ" (ну суть така)....

ми на то і люди, що вмієм кохати, усвідомлювати, працювати над собою...

і досвід кажете? так досвід на то і є досвідом, щоб його використовувати для удосконалення життя. Я так розумію, що раз Ви заміжня, маєте дитя, то змогли комусь таки довіритись? знайти ту людину, чи яка приина заміжжя? (питання риторичне)

а ось це правда, нічого тут додати.... Навіть я (хоча лише мені 20), як згадаю, як тими хлопцями бідними швиряла... бррр....

1. то Ти зараз так говориш, але невідомо, як воно би було, коли треба було б
2. за кого ж Ви заміж виходите, якщо не здатні заради Коханого на таку мізерну річ??

і наостанок: так, є чоловіки, які не цінують... так, є жінки, які не цінують....
але згадайте свої відчуття, коли ви цінуєте Коханого, а він Вам каже, що Ви ніц не помічаєте, не цінуєте, не зауважеєте.. але це неправда... а він так думає і каже... прикро, нє?
то може ми нічим не кращі за них? і насправді вони і цінують, і люблять, і поважають, просто не вміють цього показати? я не вигадую, кажу зі свого досвіду і лише.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

О тут частково згідна. Може тільки за ради здоров"я коханої людини! От тільки чи потім я б могла з ним жити, то сумніваюсь...

Для мене це не мізерна річ! Для мене це практично остання стадія в стосунках....все...продовження не буде...
Якби це пояснити.... Для мене це прислів"я асоціюється з великою ні то зневагою, ні то принизливістю...чомусь в голові якісь такі картини, ні то з кіно, ні то з життя інших знайомих людей (коли сильно принижували жінок і ще потім хвастались цим перед іншими). І уже тоді я відзначила, що просто навсього не позволю з собою так поводитьсь!!! Для мене цей вислів - це неприємні якісь відчуття.