Я вже 2 день п'ю валерянку в перемішку з валідолом. Вчора взагалі втратила свідомість, чоловік з хворою спиною ледве доволочив мене до ліжка. Ну чому мій колишній чоловік такий підлий?! Він легально працює в Канаді, коли робив собі документи, то запевним мене, що мені потрібно підписати деякі папери, щоб наш спільний син мав також можливість там легально перебувати, їздити до нього на канікулах. Він мене свято запевняв, що забирати його не буде, хоче, щоб школу він закінчив в Україні, а потім просто мав вибір і можливість вчитися в Канаді. Я (дура!!!) повірила, підписала. Навіть коли він їхав з ним, то казав, що через 2 місяці привезе. Потім повний ігнор в скайпі, а тепер заявив, що син буде жити з ним, ходити до школи він буде в Канаді і в Україну він його привезе може на наступний рік, а може і не привезе. Дівчата, як таке пережити. Мені ніби вирвали серце. Плачу, не можу зупинитися. Говорила з ним, просила, пояснювала. Нічого. Він мене слухати не хоче. Каже він дасть синові все краще ніж можу дати я. Я згідна, що він має там більше засобів, грошей і можливостей. Тільки невже можна отак поступати нізким не рахуючись?
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Ви читали документи, що підписували? Ви ж давали нотаріальне доручення на вивіз дитини закордон. На скільки часу ви дозволили вивезти дитину? Порадьтесь з юристом і звертайтесь в Посольство України в Канаді з офіційним листом, ну це якщо чоловік порушив закон. Співчуваю вам, навіть не можу уявити, що вас в душі твориться.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Так, я давала нотаріальне доручення для вивозу терміном до грудня цього року, тільки, як мені сказали, при вїзді в Україну його вже не перевіряють, тільки при виїзді. Проблема в тому, що я дала згоду на виготовлення документів для ПМЖ і він має законні пістави тримати дитину там. А всі наші домовленості про повернення в срок дитини тільки усні. Ще маю надію, що він до початку навчального року послухає мене і поверне сина. Але то маленька надія, він мене вже переконував, що оформив малого в школу в Канаді. А як там дитина має вчитися, то його не цікавить. Малий знає англійську на рівні 3 класу школи, розмовляти вільно не може, розуміти не може. Як він зможе там вчитися, коли все на англійській, вчителі пояснюють по англійськи, відповідати потрібно на англійській, писати теж. Так вчити дитину, то те саме, що кинути у воду того, хто не вміє плавати і сказати пливи. Але всі мої пояснення ніякого відгуку не отримують. Я просто бачу, як він насолоджується моїми прозьбами. Він навіть сам сказав, що нехай я відчую як то просити, бо він просив мене підписати ті документи дуже довго. Тепер мстить і що найгірше мстить через дитину. Я звичайно, буду боротися, але зараз я просто не маю моральних сил до того всього. Останннім часом стільки всього навалилося, що я живу ніби на автопілоті. ---------- Додано в 22:37 ---------- Попередній допис був написаний в 21:47 ---------- От тільки що переговорила з колишнім і з малим по скайпу. Вияснилося, що не так просто влаштувати малого там в школу. Потрібна виписка з української школи. І, звичайно, взяти її маю я (ну він мене так просить) І я дуже надіюсь, що без того папірчика він нічого зробити не зможе і поверне мені дитину. Знову зявилась надія
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Не давайте собі волю на "не можу", нехай малий повернеться, далі собі відпочинете. Я розумію, що важко, стреси...але як уявлю собі, то серце холоне. ---------- Додано в 09:24 ---------- Попередній допис був написаний в 09:23 ---------- ну от зачепка, а якщо влаштує без папера, то це порушення школи (це просто припущення), знач можна жалітись у консульство і так далі...
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Теж вважаю що треба звертатись по юристах і консультуватись, тримайтесь! Важко уявити як це. Коли в мами забирають дитину це дійсно страшно.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... У Вашому випадку добре всі розмови записувати на диктофон, телефон- маєте живе підтвердження. І бажано чоловіка розкручувати на "словесні погрози", щоб свої бажання і думки озвучував, а потім..опачки, дарагой, а я маю докази!!! І взагалі, диктофон помічна штука і в справах з чоловіком, свекрухою.."доброзичливими" людьми)))))
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Ви знаєте, перестаньте просити його. Щоб він не отримував від цього задоволення. Можливо стикнувшись з проблемами він перестане бавитись в татуся. Але вам обов"язково потрібно переговорити з юристом, а потім звертатись в наше МЗС. ---------- Додано в 10:48 ---------- Попередній допис був написаний в 10:47 ---------- Це справді дуже корисна рін. Не пошкодуйте пару сотень гривень на хороший диктофон і все записуйте. Але надіюсь домовитесь мирно.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... може то так наївно звучатиме - але чи не краще не піддаватись на шантаж і справді все вирішити мирно. Хай зараз дитина трохи там відпочине, і не втягуйте дитину в ті ігри дорослих. Чоловік же теж людина, він має право трохи побути з дитиною, хоча те що він зробив гарним вчинком не назвеш, але маю надію що він має здоровий глузд і буде робити так як краще для дитини, а не мститись мамі.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... А сам малий що хоче. може тато його послухає, він вже не маленький. хоча в такому віці і підкупити хорошим житям, подарунками можна.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Напевне варто і в школі описати ситуацію, і попередити, щоб нікому то довідку не давали. Ваш колишній може і до когось іншого звернутись, щоб взяли довідку.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Але Марія підписала все, як хотів чоловік, відпустила дитину мирно. Якщо чоловік здатен на таку підлість, то чекати від нього миру не варто!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Не робіть самі нічого. Спочатку проконсультуйтеся з толковими юристами.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... навіть незнаю, що можуть юристи сказати, коли у батька є усі дозволи? в такій ситуації було б добре мирно розбиратись з чоловіком, і виходити з інтересів дитини
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... обов"язково це зробіть, але після консультації з фаховим юристом, приготуйте офіційні листи, у нього будуть дуже великі проблеми там. Канадський уряд дуже строго до цього ставиться, спочатку його попередять. Думаю він не буде з урядом воювати. ---------- Додано в 09:58 ---------- Попередній допис був написаний в 09:50 ---------- в дозволі вказується до якої країни можна вивозити дитину і коли дитина має бути повернута в Україну. Тобто тут вже відповідальність несе чоловік перед законом, якщо вчасно не поверне дитину.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Завжди можна відмовитись від свого підпису. Я не юрист, важко щось сказати, але впевнена, вихід є! Головне не йти на поводу в чоловікових страшилок а щось робити.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... так, точно, але він має час до грудня, от тільки коли не поверне до вказаного терміну, тоді вже можна писати в консуляти (до того часу немає жодних підстав - мати дала письмовий дозвіл). От тільки з дозволом на оформлення ПМЖ складнощі, тяжко сказати як юридично у Канаді то вважається "більш важливо ніж дозвіл від матері чи менш важливо" ---------- Додано в 12:10 ---------- Попередній допис був написаний в 12:08 ---------- так, можна, якщо виясниться що матір під час підпису перебувала під тиском, її життю загрожувало щось конкретне.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Канада -країна захисту жінок, дітей, природи і тварин. Там суд майже у 99% на стороні матері та дитини. В даній ситуації напевно все таки треба чекати до грудня, якщо чоловіку не вистарчить розуму привезти дитину на 1 вересня в Україну.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... У більшості випадків, чоловікам діти не потрібні. Просто хочуть допекти/зачепити за живе колишніх дружин. Особливо, якщо в неї склалося особисте життя. Як ж вона могла дати собі раду без нього??? Якщо Ваш чоловік із таких, то останнє, що потрібно робити- плакати і просити. Саме для цього все це, як правило, і організовано. Ви маєте поводити себе впевнено. Сказати, що консультувалися із юристом, звертаєтесь в посольство/МЗС/суд/служби по стравах неповнолітніх дітей... Бажанно, звичайно, дійсно із юристом проконсультуватися, щоб озброїтись мудрими фразами, розібратись, що саме Ви підписали і які права у чоловіка, на який термін... Кажіть, що законодавство на Вашому боці, а у нього будуть серйозні проблеми. Чоловік має можливість дбати за дитиною? У нього є на це час/можливість? Влаштувати в школу- не єдине питання у догляді/вихованні за дитиною. І в школу попередьте обов'язково, що дитина за кордоном без Вашої згоди і що, швидше за все, справа буде вирішуватись на рівні суду/посольства... Тоді точно будуть боятися різні довідки видавати. Бо за гроші у нас все можна вирішити. Про диктофон дівчатка вже писали. Завжди будете мати аргументи на користь своєї правоти.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... А що ваш малий вам каже? Радити щось (не з юридичного боку) в такій ситуації тяжко, бо тут треба знати купу нюансів, та й ваш емоційний стан впливає на розмову. З вражень, що склалися від ваших дописів, у мене виникла думка, що може вам не варто обговорювати взагалі деталі того, що син в Канаді може залишитися (як от щодо навчання з незнанням мови і тд), ви в принципі маєте наполягати (але спокійно і впевнено), що на даний час такий варіант між вами не обговорювався. Спробуйте зачепити якісь його моральні якості, можливо то все на словах і він так собі вирішив пограти на ваших нервах. Може спробуйте сказати, наприклад "Ти хороший батько, але сам розумієш, що дитині зараз конче потрібна мамина підтримка, виховання. Попри те, як складаються наші з тобою відносини, я впевнена, що ти знаєш, що я добра мати. Давай малий підросте, і тоді буде вирішувати сам де він хоче проживати і з ким." Тримайтеся, дай Бог вам сили то пережити і дитина скоро повернеться до вас. Повністю згодна із дівчатами, що радять вам звернутися до юристів - ви маєте зараз добре взнати "на чому стоїте". Але використовувати таку інформацію та погрожувати зараз не варто - це може спровокувати чоловіка на вчинки, яких він може й раніше не планував (така людська натура - чим більше на нас тиснуть тим більше опираємося). Він тоді точно зрозуміє, що ви серйозно все сприйняли, готуєтеся до такої ситуації, а отже він добився свого, і може почати зі свого боку готуватися до розвитку подій.. Якось спробуйте все-таки спершу апелювати до його позитивних рис, постійно повторюйтеся, що тут не про розбірки між вами йдеться, а про долю дитини і тд. Що ви дали згоду на виготовлення документів на ПМЖ, бо свідомі з того, щоб надати дитині можливість бачитися з батьком частіше, що ви розумієте його потреби як батька, але просите його зрозуміти потреби дитини і матері.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Так він якраз зараз те і робить. Він, то постійно і робив, як тільки сюди приїжджав, то зразу купував всі найдорожчі іграшки і речі, на які малий показував. Але питала вчора малого чи хоче додому, то казав, що так, бо скучив за мною і друзями. І до школи хоче ходити в Україні. Але то коли ми говорила наодинці, перед батьком він мнеться і каже що незнає чого хоче. Я вчора написала юристу (правда і інтернеті) з запитанням, чи можна анулювати дозвіл на еміграцію, коли дитина вже закордоном. Дуже гарно він мені відповів, з посиланням на відповідні закони і сказав, що прямої норми для відмови нема, але добитися можна. Навіть дав посилання на рішення з Єдиного реестру судових рішень, де такого добились. Я також вірю що вихід є, але той шлях дуже довгий. Ваші слова дуже співпадають з моїми думками. Він наразі має виправдання, що ще не отримав документ, що дозвляє йому вільно пересуватися. Коли отримає, то каже, що дасть мені остаточну відповідь де буде дитина. Термін для отримання кінець вересня-початок жовтня. Тобто, до того часу не можу нічого робити, бо раптом він все таки повене дитину, а як я почну війну, то не знаю чим то все може обернутися. Так що мені залишається надіятись і молитися до того часу. Але як вбиває та невідомість!!! ---------- Додано в 15:59 ---------- Попередній допис був написаний в 15:52 ---------- Дякую вам всім, дівчата! В такому стані як в мене був мені було дуже важко приймати обєктивні рішення і тверезо мислити, без емоцій. Всі ваші дописи в карму, в ПП дуже допомогли мені тримати себе в руках і додали мені віри в щасливе закінчення.
