Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Тема у розділі 'Філософські та релігійні посиденьки', створена користувачем Seppy, 10 Липень 2010.

  1. Seppy

    Seppy Active Member

    Вчора ховали мою бабусю. ЇЇ племінник, котрий прилетів нав похорон з США витягнув фотоапарат і почав все навколо фотографувати "на пам’ять". Я чомусь сильно роздратувалася і вимагала в нього цього не робити, бо вважаю, що людину мають пам’ятати живою, а не лежачою в домовині. Він так мене і не послухав...
     
  2. Furore

    Furore New Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Дуже негативно ставлюсь.
    Так дивно завжди розглядати альбоми, де серед живих сватів-братів-родичів, фотографії з похорон. Жах!
     
  3. OxankaF

    OxankaF Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    І я цього зовсім не розумію. Недавно померла моя тітка, мамина сестра. І коли ми їхали на похорон (вони живуть в селі), то дочка тітки дзвонила і просила взяти фотоапарат зробити кілька фоток. Під час похорону мені було не до цього, то до мене підходили, штовхали і нагадували, щоб я фотографувала. Мені від цього так гидко було. Зробила кілька фоток і сказала, що сіли батарейки. Мені навіть не приємно було ці фотографії зберігати на комп"ютері. Коли сестра приїхала в гості, то трохи була розчарована, що так мало фотографій, і того нема, і того не видно. Я надрукувала, що мала, "лиш би родина була щаслива", та й стерла.
    Не розумію я цього. Але у нас в селі то нормально.
     
  4. Natalia

    Natalia Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Не розумію як можна в той момент, коли померла рідна людина думати про фото?! А потім ще й переглядати їх...
     
  5. Consuelo

    Consuelo Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    нуу, припускаю, що однією з причин є те, щоб подивитися, хто прийшов на похорони, а потім "похвалитися", які були гарні похорони....
    навіщо фотографувати смерть?
    була трошки на похоронах - чесно, мене принаймні в нас ця процедура бісить... чому? бо перетворюють це в показуху... а до смерті людини треба ставитися з повагою, розумінням, скороботою і... філософськи.... людина пішла в інший світ,, все, їй принципі все-рівно вже, в чому вбрана, хто прийшов, і скіки зїли/випили на поминках (останній раз як була на поминках, то таке враження, що якесь велике родинне свято було - стіл аж прогинався) - просто з шаною треба відмолитися і поховати і памятати живою, і леліяти ту память - живу.
     
  6. Gala

    Gala Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Ставлення негативне.Взагалі немає таких фото в сімейних альбомах,тільки дивлячись на архівні фото бабці ,то в переміжку з різними весіллями є похорони.Цього не розумію,немає ніякої приємності те дивитись і ще й згадувати.Скоро буде 9 років як померла моя рідна сестричка,рада що не робили фото,пам"ять і так те пам"ятає,воно не стирається...Але більше все таки пам"ятається живою ,гарною і здоровою.
     
  7. Taska

    Taska Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    у мене юула схожа ситуація як в OxankaF, родичі поклали на мене відповідальність фотографувати похорон, а мені цього зовсім не хотілось і робила я це так, щоб не привертати зайвої уваги. Але родичі весь час мене підштовхували і просили сфотографувати з різних сторін, мене це страшно бісило, бо як можна фотогрфувати сльози дітей за батьком???
    потім мене ще довго мама сварила що я погано все це пофотографувала, жах якийсь...
     
  8. Dobra

    Dobra Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    У мого діда на поминках деякі гості вже співати починали, поки хтось не гавкнув на них.
    А на рахунок фото - були у нас фото з похорон тітки, так тато довго не зміг тримати їх вдома, дуже краяли душу. Краще споглядати ті фото, де людина була жива, усміхнена.
     
  9. IRUSKA*8

    IRUSKA*8 Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Я теж ставлюся негативно до таких фотографувань.У нас в сусідів втопилась 12р. донечка,то вони мають десь 3 альбоми з фотографіями її у труні і з похорону......я вже енну кількість років,заходячи до них мушу то переглядати.....і потім по ночах не спати,маючи перед очима ту маленьку утопленицю....
     
  10. Іруня

    Іруня Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Наша сусідка з чоловіком поїхали в Італію. Через деякий час вона там завагітніла. І от десь на 5-6 місяці помирає в неї тут мама. А так, як документів не мали, то приїхати не змогли, а попросили зробити відео і фото і вислати їм туди. Одним словом, з тих нервів, напевно, що вона не тут, а ще й ті фото, дитинку вона втратила...
    Мені би було однозначно неприємно передивлятися такі фото. Навіть, якщо це рідна людина. Вона повинна в пам"яті завжди залишатися живою і усміхненою.
     
  11. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Як помер мій тато, нам пропонували таке - фотографувати похорон..Ми категорично відмовились. Мені навіки у пам"яті вкарбувався вираз татового обличчя на столі.не хотіла б ще й на фото переглядати. Хоча у свекрухи є фото з похорону її мами - їх я теж не можу дивитись - заплакані обличчя, лице покійниці...не знаю ,навіщо взагалі таке роблять.
     
  12. OxankaF

    OxankaF Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Я згадала, що у нас вдома є таки фотографії з похорону. Але це зовсім інша історія
    Це моя сестричка, яка народилась ще до мене і відразу захворіла (занесли інфекцію при родах) Так як мама пролежала з нею в лікарні від народження два місяці, було зовсім не до того, щоб її десь там фотографувати. А коли померла, то хтось зробив чотири фотографії в труні. Це єдині її фотографії, але лежать вони окремо, далеко заховані в конверті. І, в принципі, я вдячна за ті кілька фотографій, що є. Якби не вони, я б не побачила личка своєї сестри. Хоча в мене ніколи не виникає бажання витягнути їх і розглядати. Просто закарбувались в пам"яті.
     
  13. Natalysa

    Natalysa Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Я теж негативно ставлюсь до таких фото. В нас була плівка з похорону діда - "добра" людина постаралась, а мама на щастя забрала негатив, так ми її звідразу знищили. Для мене похорон - це трагедія і такі моменти просто не потрібно запам"ятовувати.
     
  14. Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Не розумію,для чого робити фотографії з похорону...Рана від втрати близьких не перестає боліти,просто до того болю звикаєш...Сьомий рік як померла моя мама,всі фотографії мами і її листи від мене сховані...завжди плачу,коли дивлюся фото.
     
  15. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

     
  16. true

    true New Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Ви знаєте, я взагалі ніяк не розумію, для чого таке фотографувати. В моєї коліжанки коли ми булі малі ми знайшли випадково такі фото. Вони мені аж потім снились, я до сьогодні пам"ятаю ці фото.Людину треба згадувати живою і в радості, щоб ті спогади зігрівали душу, а не дивитися на мертве тіло і ятрити старе. Це мазохізм якісь . ІМХО.
     
  17. Olena-m

    Olena-m Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Я також ставлюсь до фотографування похорону негативно. Але, думаю, що закордоном не сприймають все так негативно. У нас був стрийко в Канаді і дідів колєга в США, то як вони померли, то родичі вислали нам фото з похорон, а потім фото сім'ї біля могили. І чомусь мені ці знимки не здаються такими вже жахливими. Зовсім не такі, як з наших (українських) похоронів, навіть не можу пояснити чому.
     
  18. cuxivchanka

    cuxivchanka Well-Known Member

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Похорон,це вже не приємні емоції і спогади.....
    Але коли помирає близька людина,дорога вашому серцю - то наприклад я зробила одне фото на память своєї бабці,бо останнє фото яке її мала було зроблено дуже-дуже давно..... Но коли фанатично фотографувати,це якось не розумно:scratch_one-s_head:....... не до того........
     
  19. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Не бачу ані найменшої проблеми із тим, аби мати знимки з похорону. У нас в родині зберігають фото з похоронів дідусів та бабусь. Не у фамілійних альбомах, але самі фото зберігаємо й від переглядання мурашки по тілу не бігають. Добре пам'ятаю фото з похорону татової бабусі та маминого тата. Переглядали разом з бабусею нераз.
    Так, сумна подія, але вона одна не перебиває позитивних спогадів про особу. Не бачу причини, чому робити з того таку трагедію. Дуже нагадує застелювання дзеркала в домі, де мерлець лежить. :dntknw:

    Про тутешні звичаї не розкажу, бо з ними не знайома. Маю вдома брошурку з похорону новонародженого малятка. На ньому знимка померлої дитинки.
    Коли їздили з батьками по цвинтарях минулого року, то теж зробили купу знимок коло могил наших рідних. Правда, я просила батьків не дивитися в камеру, коли знимкувала, а дивитися на хрест, нагробок чи могилу.
    Може, ставлення до таких знимок залежить від ставлення до самої смерті?
     
    • Подобається Подобається x 1
  20. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

    Похорон - одна з родинних подій. Ні більше, не менше.
    Відношення до фотографування цієї події - відношення до події і фот.
    Іноді, на перегляді фот з садочкового "ранку" виникає діалог
    -ой, цей кадр моєї дитини не буду брати, вона тут з відкритим ротом, переднього ж зуба немає. (або гірко плаче)
    -так на цьому кадрі дитина СПІВАЄ! Бежжуба. (/подивіться, які гіркі сльози!)
    -так? кажете..?

    http://www.youtube.com/watch?v=bictmYUv3BQ
     
    Останнє редагування: 12 Липень 2010