Я коли була малою то ми на Різдво завжди робили домашній вертеп, адже вгості ходити з лицедійством не можна було і коли всі збирались вдома на свята то діти виходили в іншу кімнату і перебирались в старі речі мами чи бабці і робили вертеп. Ми найбільше чекали того дня щоб перебратись на царя або циганку і йти колядувати. Будучи в закордонії мені бракує тої традиції вертепу і я вирішила зробити зі своїми дітисками маленьке лицедійство-вертеп. Заставила їх вчити віншування на Різдво, бо в школі в нас вчать американські вар*яції про Кванзу і заборонено говорити про Різдво, а в українській школі займаються лишень з старшими класами, мол діти малі ніц не можуть. Он і підштовхнуло мене то щоб в дітях відродити цю традицію. Данило буде пастушком, вже навіть і віршика вивчив. Анна буде ангеликом. Юліана згодилась бути антипком он ще тільки Андріані якусь роль придумаєм і буде все добре. Колядують вони вже справно. А які традиції Свят ви пригадуєте зі свого дитинства?
Відповідь: Домашній вертеп або традиції нашого Різдва Ми ЗАВЖДИ робили вертеп в дитинстві. Але не домашній (мало мене одної для цілого вертепу), а справжній (з друзями), ходили по хатах на другий і третій день свят і колядували (це було в Бродах, я туди їжджу завжди на свята до дідуся, а тоді ще бабця була жива). Готувались до вертепу більше місяця: я в бібліотеках у Львові знаходила дуже гарний сценарій, всі ретельно вчили слова, були часто репетиції, дорослі завжди допомагали з костюмами та інвентарем: мали гарну звізду, шопку, пастухи мали палки з дзвіночками, Ірод мав справжню шаблю (до сих пір не піднімається рука її викинути), ангел мав крила з пір'я з подушки, царі в коронах, чорт взагалі був дуже модний, в такій пошитій масці, от костюм жида не можу пригадати, але сам жид в нас був дуже інтелігентний, не крав нічого... Дуже запам'ятались ті емоції - вперше перед глядачами (під церквою після вечірні), задоволення від доброї роботи (бо то не була халява, ні грама), нам було по 14-15 років, діти ще, причому жодної випивки, тільки пляшка шампанського при святкуванні завершення вертепу... Наше фото навіть одного разу надрукували в бродівській газеті Шкода, не зберегла.
