До турків у неволю...

Колись турки крали жiнок з України в неволю, тепер українки самi кидаються в їхнiє об'ятiя.
http://archive.segodnya.ua/pdf/09_168/090807_SEG_KIE_15.pdf

Менi це як мiнiмум дивно i не зрозумiло.

 

Відповідь: До турків у неволю...

ну в Ані такі смаки, як не турок, то болгарин - Кіркоров от у програмі "поза очі" - "я влюблён..." - тут не тільки за турка заміж втечеш

 

Відповідь: До турків у неволю...

Ну, до такого турка ще можна кинутись, це не той випадок, коли російські (а деколи і наші) п'яні туристки "кидаються в обійми" до обслуговуючого персоналу турецьких чи єгипетських готелів.

 

Відповідь: До турків у неволю...

А як же якiсь принципи? Нацiональна гордiсть? Чи за достатню сумму грошей то все немає значення?

 

Відповідь: До турків у неволю...

Але ж він і не такий паскудний, а навіть навпаки
А мож вона його кохає? Не буде ж вона тоді думати про національну гордість А грошей, я думаю, в неї своїх вистарчає

 

Відповідь: До турків у неволю...

Я напевно чогось не розумію.-До чого тут національна гордість? Вони разом вже довгий час ніхто під вінець їх не гнав, живуть обоє в Україні, він щоб бути поряд з нею пересилився в Київ, і тут вони планують жити. Як на мене то навпаки Мурат здався в полоно Кароліні. Не думаю що він заробляє аж так багато щоб Кароліна була з ним тільки через гроші, тим більше вона сама не бідна, навіть навпаки.

 

Відповідь: До турків у неволю...

Це трохи стереотипи. Я неодноразово була в Туреччині, тому бачила поведінку турків, так би мовити, зсередини. Моя подруга вже рік заміжня за турком. Щаслива?, - як з коханою людино, звісно так. Чи не важко їй?, -страшенно, бо поруч нікого. Як і у всіх молодих сімей, в них є проблеми, здебільшого фінансові, але жодного рабства чи чогось подібного. Турки по-різному ставляться до наших дівчат, але, якщо вона не покаже себе одразу на все готовою і легкодоступною, то можуть виникнути справді щирі і взаємні почуття.Адже хлопці справді красиві і гарячі Єдине, чи готові наші дівчата до таких рішучих кроків, адже, крім звичних проблем, до такого життя додасться ще купа міжнаціональних, міжкультурних та релігійних проблем.

 

Відповідь: До турків у неволю...

Практика показує - що готові. Направду, от де тільки українки не живуть. І я думаю річ не в самій гордості, а напевно ще в тому, що на рідних землях їх меньше цінують. Ну от це таке моє ІМХО. Можна звісно і в нас одружитися щасливо, цього ніхто не заперечує. тільки є кілька але про які я писала на гілці - де найкращі чоловіки Приміром в певному віці, українські жінки нашим мужчинкам стають нецікавими, чого не можна сказати про іноземців. Якби тут був достойний попит (бажання бачити в жінці ще й душу), то певно в Африку б в резерваціях жити не виїзджали..

 

Відповідь: До турків у неволю...

Не знаю, може, на рідних землях наших жінок і не дуже цінять, але я чула багато випадків про життя наших жінок в мусульманських країнах- зовсім їм там несолодко. Я читала дві книжки Юлії Шилової, де вона описує кохання російських жінок з турками і єгиптянами- це просто жах! Думаю, що все-таки краще вже свої українські мужчини у своїй рідній землі! А щодо Кароліни, то, думаю, що в них любов!!!

 

Відповідь: До турків у неволю...

Я не знаю що там про любофф чи грошi, може я дуже принципова людина. Я просто як подумаю про то "турецьке ярмо" про яке наша iсторiя просто виє i плаче, то менi на туркiв хочеться плюнути, а не кидатись до них в обiйми. Наприклад Греки та Вiрмени мають дуже холоднi почуття до туркiв за фактично подiбних iсторичних причин. Права є й кадри що ще там живуть... i їздять на "iсторiчєскую родiну".
У нас на роботi є поштар, турок, сам менi сказав. Вiн раз когось шукав у мому вiддiлi, i так мiж iншiм спитався що це за прiзвище у мене (а воно у мене пiсля замiжжя вiрменське). То я перше кажу. А нi, вiн питався звiдки я. Я кажу що з України, то вiн такий весь милий люб'язний, каже що вiн з турцiї, i каже що прiзвище (Вiрменське моє) видається йому знайомим. А я кажу що я замiжня за Вiрменом. Ах, його обличчя змiнилось враз. Вiн видно не сподiвався. А менi було в одночас неприємна така реакцiя, а з другої сторони дуже навiть приємно що я стала причиною таких емоцiй.

 

Відповідь: До турків у неволю...

хм.. а мені бі було якось все одно, якої національності людина, яку я кохаю :confused: Це те саме, що "забороняти" собі закохуватися у всіх блондинів чи брюнетів, бо вони блондини чи брюнети
Двоюрідна сестра мого чоловіка вийшла заміж за турка, 2 роки прожила в Туреччині в будинку батьків свого чоловіка, після чого повернулися разом в Україну - таки наші дівчата не терплять, коли їм вказують як жити Зараз в них усе чудово, росте чудовий малюк. Каже, що ще ні разу не пожалкувала, що вийшла заміж саме за нього. Так що може справа не в тому, з якою національністю ти народився? Може, найважливіше те, що ти відчуваєш у душі і чим ти ладен пожертвувати, аби бути поруч із кохано людиною?...

 

Відповідь: До турків у неволю...

Наша історія вчить нас мудрості політики, а не нетерпимості до інших народів...

А якщо якась країна не мала нагоди чи вигоди нас завойовувати? Це що значить, що ця країна краща? Вона могла тим не менше винищувати інші народи. Я от не розумію чим Штати кращі... Це зовсім не переходячи на особистості. Хіба не агресивна країна, судячи з нафтових воєн?
Або Німеччина. Я не вважаю німців фашистами, хоча їх лідер дуже кровожерливий був.. От радикальних настроїв, які провокують натовп до нетерпимості і воєн не люблю.. А прості люди не винні у чийомусь схибленому уявленні про владу і бажанні заробити.
Кліше-кліше..нема на то ради...ех

 

Відповідь: До турків у неволю...

А у Туреччині,в готелі дядька Мурата висять фото Кароліни , і турки всім туристам розповідають про нову Роксоланау,котра вкрала серце Мурата-менеджера.
Вони познайомились і закохалися,коли не знали один про одного нічогісінько-він -працівник готелю, а вона-дівчинка з хвостиками у короткій спідничці.
Нехай будуть щасливі,адже вони вже 5 років разом,як для піару - це занадто довго.

 

Відповідь: До турків у неволю...

Тобто перед тим, як знайомитись із потенційним кавалєром, тре в нього паспорт вимагати і вже потім вирішувати, починати якісь стосунки чи ні?.... :confused: І що, в людей людей бувають різні погляди тільки на культуру та релігію? Чому загострювати тільки на цьому? ІМХО, це не є бар"єром, якщо люди любляться. Навпаки, часто беруть щось із культури другої половинки, чомусь навчають зі своєї.

 

Відповідь: До турків у неволю...

Лілю, я ж не про тебе особисто
От дивись. Мій батько - російський білорус. Мама - польська українка. І знаєш, за все своє життя ні разу не чула в хаті суперечок щодо національного виховання нас із братом. Живемо в Україні - значить наслідуємо українські традиції, звичаї країни, в якій ми народилися та живемо. Може й не зразу батьки дійшли згоди в тому, але цілком очевидно, що то було вже ДРУГЕ питання, бо перед усім - то їх особисті стосунки, відношення один до одного. Бо як нема любові - то навіть коли вийдеш заміж за "свого", то знайдеш за які розбіжності вчепитися - казати на батьків ТИ чи ВИ, ходити до церкви, чи ні і т.д.

П.С. Про паспорт - то я образно