Пропоную форумлянкам поділитись про дивовижні збіги та співпадіння, що трапляються у нашому житті. Уже давно хотіла пригадати всі свої і зафіксувати їх у щоденнику, щоб було що діткам розказати. Сама люблю слухати всілякі історійки з життя батьків. Розкажу про ті, що ще пам"ятаю. В хронологічній послідовності. 1.У 2000 р. мала змогу поїхати до Італії на святкування Міжнародного дня молоді і зустріч з Папою Іваном-Павлом ІІ (вже сама ця подія була для мене дивовижною, на той момент я була лише в Польщі, а про Італію лише могла мріяти). Нас повезли для початку в українську церкву Св.Софії у Римі, на подвір"ї стояло багато автобусів з українськими номерами. Ми зайшли до церкви, перед нами стояли якісь люди, йшла Служба Божа. Раптом хлопчина попереду несподівано розвертається на 180 градусів і дивиться на нас величе-е-езними очима... мого двоюрідного брата з Долини. Позаду стояли мої дві тітоньки. Я була шокована. Ми досить часто спілкуємось, а до розмови, що їдемо в Італію в нас не дійшло. От вже, воістину: "Всі дороги ведуть до Риму". Потім ми ще зустрічалися двічі!!! на вулицях Риму. 2. Готуємось до весілля. За давньою українською традицією готую подарунки для свекрів. Вибір для свекрухи - витончена блуза персикового кольору. До слова - було на вибір 3 кольори. Осінь, прохолодно, свекруха у костюмі. Вже у залі знімає жакет, а під ним...правильно вишукана блуза персикового! кольору. Один в один. Завіса... От такий театр. 3. Моя троюрідна сестра, що живе у Польщі виходила заміж в один день зі мною. До речі, народились ми з нею в один рік. 4. Два роки тому народила собі синочка (до того моменту якось не вірила, що після 2-х дівчаток третім буде хлопчик). Це стало колосальним сюрпризом. А збіг в тому, що народився він акурат в мій день народження. Це ще не все. Рік тому у мого брата несподівано "знайшовся" теж синочок, теж після 2-х доньок. Народився за 20 хв.! до дня народження свого татуся. Хіба не дива? А тепер поділіться своїми. ---------- Додано в 10:42 ---------- Попередній допис був написаний в 10:30 ---------- До речі, згадала анекдот на тему співпадінь. Мовою оригіналу. "Они плакали, расставаясь... Долго не могли отпустить друг друга... Он уезжал в командировку на 10 дней, а она - к маме... Встреча оказалась еще более бурной... через сутки... на пляже... в Египте... Дааа... Судьба злодейка!" :xaxa:
