Та ми вже звикли, не встигли від одного оговтатись, щось інше навалиться, такщо такий хід "Я не врала, я чесно обманывала" нікому не легше.
QUOTE="NataliaFed, post: 2264879, member: 43177"]акий хід "Я не врала, я чесно обманывала" нікому не легше.[/QUOTE] Так ж вони пишуть масу на упаковці. Це якби вони писали 100 г, а насправді там було 90 г, тоді інша річ
Забила б тих горе-хазяїв, які палять листя (чи сміття) кожного дня. Це жах! Живемо в Зимній Воді в багатоповерхівці, цілий день можу спостерігати дим! Куди треба звертатися, щоб їм штрафи понавиписували?
Колись по ТБ від пожежників приходили і розказували що це заборонено і призначають штраф. У нас сусіди на когось жалілись, то ті що палили таки заплатили штраф. Але ви ще повзнавайте до кого то краще звертатись.
Настрочила тут цілу петицію, яка я зла на свого чоловіка, але планшет вирішив по-іншому і завис. Ще раз друкувати не буду. Короч - забилам би свого чоловіка!
І я теж забилам би! До мене не доходить, як на ровер грошей вистачає, а на клаксон чи дзвіночок ні, я вже не кажу про ліхтарики. Вчора йдем по алеї біля скнилівського парку, вертаємся з дівчатами з садка, темно зовсім, туман і тут нас обганяє! Ні ліхтарика, ні попередження просто в міліметрі від малої, а якби ми трошки вбік повернули? І так постійно на тій алеї! Влітку йшла з пустим візком забирати з садка малу, і повернула на стежку, щоб розминутись з людьми навпроти, так велосипедист мало не врізався в візок на великій швидкості, сам був в шоці, а хто йому винен, що він не розуміє, що у пішоходів нема дзеркала заднього бачення, ну просто злість бере! --- дописи об"єднано, 6 Листопад 2015 --- Може й добре! Головне пару випустити!
і я забилам би! сьогодні зранку мали їхати в банк на 9:45. Вийшли з підїзду десь о 9.30(їхати 5-7 хв) сіли у машину а вона НЕ ЗАВОДИТЬСЯ каже акумулятор гавкнув. Намагалися пропхати метрів 100, так і не завелася. Довелося ловити таксі. А потім виявляється що акумулятор потрібно було поміняти ще рік -два тому!!!
Забила би всіх, хто не вміє тримати дистанцію у спілкуванні!!!Прохання не допомагає,різко відповісти негоже, але торкатись плеча чи обома руками плечей мені дуже не подобається (Розумію,що це не залицяння, але ну його таке по-дружньому!!!Проходжу додому і кидаю одяг відразу в пральну машину.
Забила би людей, котрі не вміють тримати слова і через яких все зривається. А після цього ще 3 зустрічі в різних місцях і я мушу бути! І нікого не хвилює, що ти годину їдеш до місця призначення і мерзнеш під будинком і даремно 50 раз телефонуєш... Все розуміюможна би хоть перезвонити і хоча б вибачитись. Та де там... Я і так з великим трудом домовилась про зустріч...то можна було і не призначати, тим більше, що мав бути фінансовий розрахунок.
в мене начальство таке... нє, я розумію, двоє малих дітей і керівництво великим проектом то нелегко, але все таки. Моя шефова любить призначити скайп-зустріч по важливих питаннях, а потім не з*явитись і писати що в неї форс-мажори. Я колись нервувалась, а тепер просто забила: нема в призначений час, чекаю 10 хв і бай!
Бавиться моя дитина в піску. Тут підходить дівчинка з мамою. Мама каже: "Йди візьми лопатку" (в мене шок № 1. Як то візьми лопатку? Лопаткою ми бавимось, а як хочете ви побавитись - то хоч плюньте в нашу сторону) Тій дитині стало не цікаво з тою лопаткою, вона її віддала мамі, а сама побігла в хатку (я спостерігаю). Тут мама каже: "йдемо до Юрчика, він там сам". І пішли з нашою лопаткою в другий кінець майданчика. Ну я розумію, може у вас була така сама лопатка і ви її загубили. То в таких випадках підходиться і кажеться: вибачте, у нас була така ж. То часом не наша?" Може в мене виховання застаріле? Відколи то я в батьків чужих дітей маю відбирати свої забавки?
Ууух, яка я зла Сама на себе... завтра дефіляда, а я з жахливим манікюром пішла до не дуже досвідченого майстра на гель. І хто мені винен, що вірішила зхалявити, скільки мене життя вчить і от, що можна сказати-
Забила би м в черговий раз свого чоловіка..... Зла нереально як до його батьків їхати в гості, то ледь не святе (навіть якщо я не дуже в стані взагалі кудись йти), а як до моїх, то так і не знайшов час, та ще й не розуміє, чому то і мені, і їм неприємно, що він не приїхав. Нє, ну то певно нормально, що вся родина зібралась, всі з чоловіками, дітьми, а я бачите одна, бо він "приїде-приїде-нє, не приїде, бо та робота терміновіша"
Ой... позабивала м би.... Мужа за: Сушеня вся з балкону на кухні. Та курча - приніс її то винеси на місце!!!Після забави алкоголь з кухні заніс в бар, а от спирт - коран не велить... (я ягоди скроплювала на пляцок) бо він тотого не брав Чистив гарбузи - (набрав їх як пес бліх - тепер незнає куди дівати...) все насіння з мякоттю лишив в мисці на кухні. Певнє має зогнити чи шо... зранку з сніданя перепацькав 3є ножів! Стою витираю... Ну і в додачу мале верещить бо животик. Старше вдома слабе - не дає меншому заснути... мама грузить що я фігова господиня і в мене жерти в хаті ніц нема... просила її на вихідних давати лікарство по 1/2 таблетки - вона давала малій по 1/4(ну... аби забагато не було) тепер наше виздоровлення відтягується ще на фігзнаякийчас. Старша закрилась в своїй кімнаті - плаче. Я в своїй з малим - реву... Хтось знає: годуючим мамам яке можна заспокійливе пити???
Хтось знає: годуючим мамам яке можна заспокійливе пити???[/QUOTE] Я пила валеріяну в таблетках і під час вагітності і після пологів.
Не вартують ті гарбузи, ножі і спирт Ваших нервів. Спробуйте заспокоїтися. Ви перш за все - мама. Приділіть увагу собі і меншій дитині. Як би не хотілося, але жінка - це не віл. І бути одночасно кухаркою, доктором, нянькою для чоловіка і дітей не так вже і легко. Ви просто всі ті події сприйняли близько до серця... не вартує...
І я забила б свого чоловіка...(((Як можна так безвідповідально ставитись до всього...Ну він не такий поганий, гроші заробляє, де може підробляє, мене в ліміті витрачених грошей не обмежує, в хаті все допоможе....але сам факт ДОПОМОЖЕ - мене вбиває, бо виходить, завжди все треба тільки мені - прибрати, приготувати, а йому - просто мені допомогти!!Якщо не кажу щось зробити - значить треба просидіти цілий день за компом, телевізором, спати до 11....а це спання - то взагалі АБЗАЦ!!!!Скільки в нас було розмов на ту тему - ну не розумію я, як може мужик в 30 років спати до 11год, бо в нього вихідний(які в нього через день)!!!Людина до 11 год може гори звернути - було б бажання, а тут - говори не говори і на тому в нас весь час сварки. Але пишу взагальному...а взагалі - я на 6-му місяці вагітності, деколи і тяжко вже після роботи щось прибирати, готувати - в нього всю вагітність залізний аргумент - тебе хтось заставляє на роботу ходити, бери лікарняний і сиди дома.А я - зовсім не така людина, яка буде дома сидіти, я занадто суспільна і соціальна і насолоджуюсь останніми днями в колективі. Він це знає, але... А зараз мала моя хвора, я вся спереживалася, бо сильний бронхіт - другий курс антибіотиків, короче - завал. Мені пощастило, він у відпустці, тому сидить з малявкою, а я вже ходжу на роботу останні дні. Ночами сплю погано, трохи безсоння мене мучить(вагітність по-різному проявляється), за малу переживаю..Вчора поїхали до хорошого лікаря, казала колоти уколи ну і ще купа ліків...і що...Дитина плаче, лікувати треба, уколи колю їй сама, а так як мені на 8год на роботу, то сьогодні в 7 год підйом і робимо укол. Решта ліків - кажу чоловіку погодуєш їй і дасиш все решта. - ДОБРЕ....Дзвоню пів 11-ої: -Настя, ти пила таблетки? -Ні. - Чому, ти їла? -Ні. - Тато що робить?..............Відповідь очевидна - Спить.....В мене сльози..........Ну як....як так безвідповідально.... Бере трубку - Я їй кашу зробив, вона їсти не хоче, а так як вона не їла ліків я їй не давав В дитини стан здоров"я, що з таким кладуть в лікарню....а тут така халатність... При тому всьому він любить нас безмежно, от така людина, як жити, перевиховувати...я вже сил з тим всім не маю і зараз буде ще одна лялька, відповідальності має бути вдвічі більше...
В В мене теж таке буває. Тут головне заспокоїтись. Прибирати може зачекати , готувати теж як вдасться. Мої в суботу піцу на обід їли в неділю теж щось не домашнє. Сварками , переживаннями тут ситуаціі не допоможеш а тільки нашкодиш.
