Відповідь: різниця у віці В мене є коханець (і не більше) якому 22,а мені 39. В цьому плані нам різниця у віці не мішає
Відповідь: різниця у віці 5 балів. за чесність , направду. от і я можу повірити хіба у такі стосунки (і не більше)
Відповідь: різниця у віці ну і я можу приклад привести. всі мої близькі коліжанки, які так рано вийшли заміж розлучилися, скажете стиль життя, зовсім ні, бо тепер всі мають сім*ї, і їх чоловіки також, при чому гарні сім*ї, просто тоді ще вини були зарано то було ще от і все. Звичайно, вийнятки є (правда в своєму оточенні я таких не знаю) але це все ж вийнятки, а не закономірність.
Відповідь: різниця у віці тоді зрозуміло, чому ви так відверто "за", тільки у вас "і не більше", для цього багато розуму не треба, а форумлянка Cheburulja хоче сім'ю і дітей, а це набагато серйозніше.
Відповідь: різниця у віці О перечитала я темку, і скажу вам як мама двох синів, що я би була проти таких стосунків. Дитині реально 18 років, а ви як мудра жінка, якій 28р.(тим більше пишете з досідом) просто не маєте права говорити про якусь сім"ю, а тим паче про спільних дітей. Дайте спочатку цій дитині вивчитись, знайти нормальну роботу, стати на ноги. Він вам може говорити будь-що: любовь, морковь....тра-ля-ля, але ж ви будьте розумною. Запропонуйте йому спочатку здобути освіту, роботу, а потім уже говоріть з ним про створення сім"ї.
Відповідь: різниця у віці Я якраз не за і не проти. І нікого не підштовхую до такого як в мне. Але і не осуджую. Cheburulja хоче сім'ю і в цьому я її підтримую, що вона хоче сім'ю! Саме так, саме за бажання сім'ї, а не погуляти, чи для здоров'я. ---------- Додано в 13:40 ---------- Попередній допис був написаний в 13:37 ---------- А чому б їм це все не сумістити? Для чого їм "втрачати час" ?
Відповідь: різниця у віці Мені нема сенсу тут придурюватись. Хоча тут писати можна всяке. А я можу повірити і в інші сстосунки, не такі як в мене.
Відповідь: різниця у віці Cheburulja порад не просила, але якщо вже винесла особисте на форум, то ось і моя порада: перед тим як одружуватись і планувати дітей вам варто позустрічатись ще хоч рік-два, максимально багато часу проводити разом, разом ходити в гості - і до його друзів, і до ваших, налагодити ближчі стосунки з батьками. Ви жінка з кількома освітами, тож варто й вашому обранцю підніматись до вашого рівня - нехай закінчить хоч 3-4 курси вишу, після 3-4 курсу набагато легше знайти роботу і поєднувати її з навчанням, ніж на перших курсах. А тоді вже й думайте про шлюб і діток, що таке 1-2 роки очікування, якщо кохання справжнє? це ж не 10 років.
Відповідь: різниця у віці Дуже гарна порада,яка в принципі дієва, для людей будь-якого віку. Дійсно, спішити не варто, а 2-3 роки великої погоди не роблять (то я про біологічний годинник))
Відповідь: різниця у віці Якщо вони разом, то вони вже пара, подобається нам це чи ні. Тому розглядати окремо його і її не варто, краще "вони разом". І мова йшла, що будучи разом, вони втратять час. Тому я й написала, чому ніхто не задумається,що вони втратять час, якщо не будуть разом?
Відповідь: різниця у віці Та нехай попробують позустрічаються ще хоча б пару років, я маю на увазі що про сім"ю, а тим паче про дітей говорити ще рано.
Відповідь: різниця у віці Яка взагалі різниця хто там старший-молодший, нижчий-вищий і все таке. Головне щоб люди любилися і були найкращими друзями, довіряли один одному, поважали один одного. А те що чешуть язиками навколо це все з заздрощів. Людина гідна, що поважає у першу чергу себе, ніколи не скаже поза очі те, що не може сказати прямо.
Відповідь: різниця у віці Мдя......... Люди, а що Чебуруля комусь вже озвучила дату весілля? Я щось ніде не прочитала, що одруження вже і негайно..... Моя інститутська коліжанка вийшла заміж у 29 за 21-го хлопця. Живуть вже не перший рік, росте синок. Класно живуть. Близька подруга моєї куми (аналогічна різниця у віці і вік одруження) також щаслива у шлюбі і зараз чекають на другу лялю. Якщо добре подумати, то назбираю ще кілька прикладів. Можу настрочити ще енну кількість прикладів про те, що 30-40-річний мужик дізнається про слово "відповідальність " і "готовність до сімейного життя" вже по факту (після народження дітей і т.д. і т.п.) Тому, як на мене, отака категоричність відносно того 18-річного "хлопчика" трохи смішна, бо всі ми розуміємо, що не у віці справа. Та і щодо раннього одруження, ставання на ноги, тощо думаю трохи інакше. Чому ніхто не припускає думки, що якраз свідома зріла дружина, рання відповідальність за когось якраз і стане цим поштовхом до самоствердження? Може якраз саме кохання та дружина надихатиме чоловіка до навчання, кар"єри? Бо зазвичай надмірна опіка мами й татка і висіння на їх шиї до 30-ки теж не сприяє зародженню в юнакові хорошого сім"янина. Ну і тої потреби "нагулятися" теж не зовсім розумію. Є люди, які того не потребують. А є такі, які ту потребу відчувають протягом всього життя. Так що, все настільки відносно, що ніякий Нарушевич і йому подібні не підкаже єдино правильного шляху в кожній конкретній ситуації. А Вам, Чебуруля, бажаю тілки щастя.
Відповідь: різниця у віці не знаю, мене це питання зовсім не хвилює. Багато сучасних жінок і в 40 років, із наявністю кількох дітей " в анамнезі" виглядають краще 25-річних ( у мене у самої немало таких знайомих). Суть зовсім у іншому- в тому, що 18-річному хлопцю треба дати простір для самоствердження. Допускаю, що у відносинах "мама-син", де чоловік виконуватиме роль "ведомого" , а дружина- роль лідера, годувальниці, захисниці сім ї- є всі перспективи. Таким чином ситуація виглядає не як "за мужем", а як "за дружиною". Але така модель є у багатьох і зрілих сім ях. Тому все залежить від психотипу. Часто набагато старшу дружину шукає ( та і спокійно з нею живе у хороших відносинах) молодий чоловік, який сам виховувався у неповній сім ї, виховувався жінками. Інколи- чоловік, який внаслідок маминої зайнятості в дитинстві недостатньо отримував власне материнської уваги. Зокрема, коли мені було 17 років я зустірчалася із хлопцем, на рік за мене старшим. І от до того, він усі випадки намагався вибудувати із значно старшими за себе жінками . Він був досить самостійним на свої 18 років ( і вищу освіту здобував, і працював), але оскільки батька біля себе не бачив з народження, виховувався в основному бабусею, підсвідомо шукав старшу жінку. До речі, в результаті одружився він теж на старшій ( щоправда, на той час йому було 26, а їй трішки за 30). Можна вибудовувати свої відносини із "сином", лиш в такому випадку, на мою думку, не можна старшій дружині висувати до 18-річного хлопця підвищені вимоги, непритаманні його віку. Бо рано чи пізно станеться "зрив" ( чоловіча психологія зовсім інша за жіночу. І коли той зрив стається у віці. коли уже усі однолітки "втихомирилися", коли є сім я, є діти- тоді ситуація справді серйозна).Якщо жінка готова узяти на себе усю відповідальність за сім ю ( у повному значенні цього слова), направляти молодого чоловіка, давати йому орієнтир у житті, не закривати можливості до самовдосконалення, навчання і т.п.- тоді так. Але, по правді далеко не кожен хлопець витримає випробовування народженням дітей-одночасним обов язком забезпечувати одноосібно сім ю у цей період-навчанням і саморозвитком. Тому або дружині доводиться брати на себе усі обов язки, або хлопець біжить за допомогою зі сторони своїх батьків. Тут вже писалося, що молоді сім ї з однаковим віком теж не всі витримують. Так. Але тут є різниця- вони починають своє життя з одного рівня, з приблизно одного старту і одних можливостей. Тому розвиваються паралельно. У багатьох моїх коліжанок ( чи однокласників-однокурсників) діти зараз саме такого віку- 18-20 років. І серед них є одружені. Я просто себе ставлю на місце мами 18-річного хлопця. Я би йому не забороняла відносин із обраницею. Але чітко пояснила би свою позицію: я вважаю, що відносини з будь-якою обраницею не повинні "перекривати" потреб, обов язків і можливостей відповідно до віку. У 18 років людина повинна насамперед здобувати освіту і саморозвиватися, для того, щоб зрозуміти, якими шляхами вона хоче здобути чогось у житті. Як з цим поєднується відповідальність за сім ю, за дітей- мені уявити важко. "Однією попою на двох стільчиках не посидиш". Значно ж старшій дружині , яка і психологічно зріліша, і природньо при спільному житті ( а не цукерково-букетному періоді) потрібні вже і інші речі ( що теж зумовлено потребами сім ї і є природніми). Це все те, що стосується власне вже сімейного життя. Але питання, чи дійсно свідомому хлопцю у 18 потрібні власне такі відносини? Так, на етапі пристрасті, того ж цукерково-зустрічального періоду, коли "свідомість відключається", здається, що готовий одружуватися вже і негайно ( той же анекдот ( вибачайте): - Дорогой, ты обещал на мне жениться. - Мало ли чего я обещал "на тебе"). Недарма багато з чоловіків самі говорять, що були одружені 1 8, але потім до 40 залишаються холостяками. Бо ти або у 18 у поривах одружуєшся, або ближче до 30 до тебе "приходить свідомість" і тоді вже важче наважитися на цей крок, бо знаєш усі нюанси відповідальності. І сто раз все зважуєш. А у 18 готовий, бо часто сексуальний потяг чи навіть першу закоханість сприймаєш за кохання всього твого життя. А якщо ця жінка ще і стала твоїм першим сексуальним партнером- все, "пиши пропало". Психологічна прив язаність до такої жінки дуже велика. п.с.до речі, якось мій чоловік розповідав, що у свої 19 мав тривалий зв язок із жінкою, на 15 років старшою ( причому вона не була його першою жінкою). Скільки їй років він довго не здогадувався - виглядала як дівчинка. Але власне сімейне життя він з нею собі не уявляв. Бо чудово розумів, що йому потрібно ще реалізуватися у житті. І самому, а не за підтримки дружини чи батьків. ---------- Додано в 15:09 ---------- Попередній допис був написаний в 15:02 ---------- це це те, про що я писала вище- однаковий старт ( у всіх значеннях). Мої батьки теж одружилися у 21, бабуся з дідусем у 19 та 20. Моя коліжанка з дитинства вийшла заміж у 19 ( чоловік був на 2 роки старшим). Разом вже 16 років і троє діток виховують. У коліжанок вже деякі їх дітки поодружувалися у 19. З однолітками. Але тут теж вони мають однаковий старт. Це різні речі- одружитися обом у 19, і одружитися, коли чоловіку 19, а дружині набагато більше. При певному психотипі обох особистостей це можливо і успішно. Але скоріше як вийняток. У мене зворотня ситуація: у мене чоловік на 10 років старший. І познайомилися ми коли мені було 18, а йому 28. Зараз, здається, що це на вік. Але навіть з позиції 18-річної дівчини 28 -річний чоловік видавався дуже дорослим. І по своїй суті, на початках наші відносини якраз нагадували відносини "батько-донька" : він не закривав мені можливості до реалізації, до навчання, до вибудовування кар єри,не напосідав з народженням дітей,при потребі- радив з позиції свого досвіду, повністю відповідав за забезпечення сім ї ( ну бо ми жити разом почали практично за місяць). Це зараз, коли мені 36, а йому 46 все "збалансувалося". А у 18 модель відносин все-таки виглядала трішки по іншому ( це вже я зараз коли все аналізую, це чудово розумію. )
Відповідь: різниця у віці Ось воно, ключове слово, неозвучила! А дратується так ніби ми тут умовляємо здати назад в магазин весільну сукню чи відмінити дату розписки. Все в неї тільки ще в ЇЇ мріях і ЇЇ планах, а вони ой ще як можуть помінятися з обох сторін.
Відповідь: різниця у віці Активізувались мами синів, і я іх розумію. Кожен приміряв на себе і не хоче такого для сина, а може той хлопчина шукає не так інтиму як того чого не дотримав від матері, я згадала два таких випадки знайомих , там різниця була геть шаленою ... Але в обох з них ті сини були закинуті мамами по причині вічної зайнятості, один проблемний такий то його пасія тримала його морально і таки від багатьох лих вберегла. То так.. Одна з боків медалі. Чебуруля, бажаю вам найперше не втрачати себе , як би там відносини не склались щоб ви в його житті були як світлий спогад.
Відповідь: різниця у віці От я мама і сина, і дочки. Син вже підліток і до речі постійно дружить із старшими дівчатками. Ми вже з ним переговорили усі теми, і стосовно одруження теж. Я його дуже люблю, але моя позиція така: "Дружину я йому обирати не буду!". Єдине ,що я зараз намагаюсь зробити, щоб та дівчинка, яка буде колись моєю донькою(не люблю слова "невістка"), подякувала мені за доброго сина(таким його виховати, моє завдання, а добрий , розумний син ,я вважаю, поганого не обере).
