Добрый день! Подскажите пожалуйста акушерку для домашних родов. Сколько это может стоить? (простите, что пишу на русском - переехала к мужу из Минска
Питання до сольників: як ваші чоловіки наважились на соло? Що їх переконало чи що стало вирішальним: книжки, фільми, розмови з однодумцями...? Я хочу соло, він - з акушеркою. От ми і ще в пошуках рішення
після минулого досвіду? Хм... --- дописи об"єднано, 24 Липень 2016 --- в нас взагалі не було варіанту "з акушеркою" обирали між пологовим будинком і домашніми. Домашні відпочатково асоціювались з соло (у мене, а чоловік жодної інформації не читав, з домашниками не спілкувався)
як що минулого разу була не та яка потрібна, це не привід взагалі відмовлятись від мед допомоги. Хоч я і сама соло , все ж таки я за те щоб був план Б і В на випадок як що щось піде не так. Можливо чоловіку дати інструкції ( навіть ті що є по списку в соло родах).
наскільки я зрозуміла, йдеться трохи про інше. Про прийняття, розуміння чоловіка. я до сих пір не знаю, де це розуміння можна взяти. Як пояснити. З другою дитиною в мене не получилось, при тому, що дзвонила в усі дзвони. Тому я і пішла до лікаря. Бо хоч в плані вагітності і пологів я - повністю закрита людина і мені цілий світ до одного місця разом зі своєю думкою про мене, - але єдність з чоловіком для мене дуже важлива. Якщо соло - це не "рішення", а все ж більше потреба, - то я вважаю, що правильно було би йти в своєму напрямку і тримати загальний рівень порозуміння в подружжі. Єднатись в усьому, тоді і деякі речі самі телепатичним wi-fi передадуться.
Так і я про це можливо як що він буде знати, що володіє певними інструментами ( чай, обливання водою....) номерами телефонів, він спокійніше прийме цю думку. Чоловіки інакше пологи сприймають і їм потрібно пояснювати, заспокоювати .Тут чоловік вже в темі і знає чому переживає
Ну акушерка ж не одна. То от він і розраховує, що можна знайти щось толковіше. А мені тепер тяжко сприймати їх. Єдине, що мені особисто дуже б допомогла доула (не знаю чи це до кінця рахується соло, але згадуючи свої попередні, я то відчуваю таку потребу). В чоловіка пару питань, які йому незрозуміло як вирішити в разі виникнення. І от навіть надивившись фільмів/книжок/розповідей без досвіду все-одно страшно. А от акушерці це звичний сценарій, то так йому безпечніше. Наразі проговорили, що тре ті ситуації, яких він боїться, дійсно познаходити і подивитись що й до чого. @Markkomp а маєте лінк на ті сценарії? Бо я щось ше не натрапляла. --- дописи об"єднано, 24 Липень 2016 --- як знати межу? І ще й щоб двом однаково розуміти, що то дійсно межа? Бо от наприклад в перших, поки ми чекали акушерку, я була спокійна зовсім, а він неодноразово питав "може таки їдем, а вдруг не встигне?" Я ж зовсім не відчувала потреби і тим більше ніякої загрози, щоб їхати. Не знаю де в мене то взялось, але так було. Йому ж то виглядало інакше.
Щось таке. Я не можу сказати, що це моя заслуга, бо все таки вважаю, що деякі речі трапляються тому, що мають трапитись (доля, Бог, Всесвіт, називайте це як хочете). Але чітко памятаю внутрішнє сильне бажання. Так, був певний страх, бо було розуміння, що є речі, на які я вплинути не зможу. Так, було розуміння, що якщо чоловік буде наполягати, то поїдемо в ПБ. Але попри все це було сильне бажання народити вдома. Зрештою, недарма кажуть, що обставини складаються так, як потрібно для народження саме цієї дитини. Говоріть про свої бажання і відчуття з чоловіком, все решта складеться так, як треба
це точно стане в пригоді і додасть впевненості. Не знаю чи до кінця розвіє сумніви, але зайвим не буде підчитати і знати таке. наприклад кого? Бо якщо акушерки, то такий варіант не пройде певно. Вони ж то всі з інших міст і отак на відстані чи дають якісь консультації я щось не знаю. От думаю якби була місцева якась, то він би швидше погодився. Та і я б на таке погодилась, бо то все-таки нема постійно її в процесі і мені якраз так би було ок. ну от я постійно і надіюсь на таке, бо теж маю сильне бажання народжувати вдома. І виникло воно далеко до вагітності, а тепер ще й постійно уявляється процес. --- дописи об"єднано, 26 Липень 2016 --- @Suzi ви як йшли в пологи вже, то в чоловіка теж була абсолютна впевненість в правильності вибору і жодних сумнівів? Мали якісь плани Б...?
Я їхала через документи, бо чоловік мав у відрядження їхати, а самій після пологів бавитись з комісією я не хотіла. Чесно кажучи так як вони зустріли, в житті більше не поїхала в пологовий.
Зрештою, ніяк. Звісно проти домашніх пологів нічого не мав. Але він сподівався, що акушерка буде. Акушерка не приїхала. Я ще вагітною знала, що акушерка не приїде до нас. Хоча помогти вона змогла і на відстані. Дала книгу А. Алишани, Д. Стрельцова . Зрештою, саме цю книгу підчитував чоловік уже на пологах. Він страшенно нервував, зате я була занадто спокійна. Якщо пологи без акушерки, я собі уявляла, то без нього аж ніяк. Але коли я побувала на семінарі М. Одена. Першою його фразою була: "Природні пологи - це коли жінка на самоті у темній кімнаті народжує." Я була шокована. Мене здивувало чому саме сама, адже мені хотілось тієї допомоги. Але це його досвід як акушера, що спеціалізується на природніх пологах. Тому для мене це був зайвий привід обдумати самий процес пологів. Переосмислити всі свої думки. Чи справді присутність чоловіка потреба чи лише соціальний фактор?
а чому? --- дописи об"єднано, 26 Липень 2016 --- цікаво як саме (якісь ситуаціі виникали)? --- дописи об"єднано, 26 Липень 2016 --- от я теж трохи переосмислила і мені б хотілось більше присутності доули на цей раз.
Вона б не встигла. З Києва добратись. Пологи почались на 2 тижні раніше. Ситуацій особливих не було, хіба народження у сорочці чи обвід пуповини навколо шиї. З цим і самі справились. Акушерка потрібна була швидше чоловікові, щоб його заспокоювати. Я ж її особисто не потребувала. Я готувалась до соло. Я от він проти був соло. Ну, доул в нас ще теж немає. Чи я не знаю останніх новин?
