Мистецтво бути дружиною

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Лідочка, 15 Січень 2008.

Статус теми:
Закрита.
  1. IRUSKA*8

    IRUSKA*8 Well-Known Member

    Відповідь: 7 способів зробити подружнє життя щасливим

    kati-І ЗНОВУ одночасно:xaxa:sad:сорі за офф)
     
    • Подобається Подобається x 1
  2. Полуничка

    Полуничка Well-Known Member

    Відповідь: 7 способів зробити подружнє життя щасливим

    sorry, я тут новенька, ще тїєї теми не бачила.
    а в принципі просто хотілось почитати чи дійсно таке може спрацювати в інших сімях.
     
  3. Panadolka

    Panadolka Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Я свому чоловікові розповідаю все. він тільки тішиться, от типу, мені такий скарб дістався, але коли вип'є 50 грам, то мені треба вдягатися як монахиня і сидіти в кутку щоб на мене ніхто не глянув і нічого не сказав, а то як то кажуть - "Не буди во мне зверя" :xaxa:
     
    • Подобається Подобається x 5
  4. Lozanna

    Lozanna Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Ви знаєте, страх стати не цікавою є не тільки у не працюючих. Тому треба точно усвідомити в яких ситуаціях ми себе почуваємо біля коханої людини найкраще, і намагатись побачити це і в своєї половинки, і відповідно намагатись, як частіше ці ситуації, ту атмосфкру створювати, бо вона ніким не замінима, це те, від чого на душі тепло! Ну, ось на приклад: мені найпрікольніше, мене драйвить (ну, не знаю, як ще сказати) коли мій чоловік за кермом, я поруч і ми кудись їдемо. Не має значення куди, але в мене завжди від того таке почуття, наче все на всоїх місцях, наче все, як колись (правда звідки це "колись" починається, не знаю). Мій чоловік, до прикладу, коли з роботи приходить то стоїть в дверях і чекає, поки я не повисну йому на шиї. Він настільки звик, що я накидаюсь на нього з порогу, що коли цього не відбувається, йому це стає не зрозуміло. Він просто тащиться, коли приходить до дому і на нього чекає вечеря, а ще якщо я виконала його домашні завдання (помила машину:8:) то все, я сама краща. Звичайно, це найпростіші приклади, звичайно і це найпростіше не тішить кожен день, але це те, що ніде не купиш і нічим не заміниш.
    Я впевненна, що і уваших стосунках є такі сторінки, які хоченься перечитати ще раз, і ще раз. Можна кожен раз дивувати чимось новим, але ніколи не завадить нагадувати про "старе", краще сказати "про своє". Щастя Вам!
     
    • Подобається Подобається x 7
  5. Квіточка

    Квіточка Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    мене цікавить, чи мають ваші мужчини якісь домашні обовязки, тобто якусь роботу яку вони і тільки вони роблять(наприклад виносять сміття), чи наприклад роблять щось тоді, коли ви попросите(пилососять)... Скаладається враження, що дома чоловік віддихає... це правильно чи може повісити на нього якісь справи, але які... як у вашій сімї...????
     
  6. нталька

    нталька Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Не знаю, може вже таке обговорювали, але, як ви з чоловіком називаєте один одного? :)
    Раніше ми були сонечками, лапами, любий, люба (на що я жартувала, що я не Люба) :). А тепер все частіше називаю чоловіка "тато", навіть тоді, коли не стосується безпосередньо спілкування з дитиною. І от коли чоловік мене кілька разів назвав "мама" ("мама, котра година?"), не дуже це мені сподобалось. :) :8:
    Але помітила, що ми не одні так тато-мамаєм.
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. нталька

    нталька Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Пилососить чоловік, а ми в той час кудись ідемо з сином, щоб не дихати порохом. І вечорами купає малого тато - таке у них спілкування. Я тільки зявляюсь коли треба голову мити. :) І деревяний конструктор складає з дитиною чоловік. Бо в нього більша фантазія. :) Колись я так сказала і тепер завжди як дитина вибирає деревяний конструктор - тато йде бавитись. :)
     
  8. Vesnyanka

    Vesnyanka Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    В нас сніданок і посуда після сніданку- це цілком і повністю чоловіча справа. Від цього мене звільнити відразу після одруження. Проте повинні бути або напівфабрикати(типу пельмені-вареники) або щось вчора приготоване, щоб розігріти. А також прасування сорочки на наступний день.
    Все інше чоловік робив або по своєму бажанню, або по моєму проханню. (Але помогав суттєво).
    Зараз він дуже багато працює, значно більше , ніж я. Відповідно сильно втомлюється. Тому я практично звільнила його від домашньої роботи (ну крім молотків-цвяхів-електрики і т.д.). Поки що мене це не напрягає. Звичайно і він по мірі можливості мені старається помогти. Однак я сама рідко коли прошу про допомогу. Можливо з часом ми це змінимо, але поки що нас так влаштовує.
     
    • Подобається Подобається x 2
  9. СОФІЯ -СОНЯ

    СОФІЯ -СОНЯ Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Ага, не одні :):):). То прямо десь підсвідомо вже. І так років та років...
     
    • Подобається Подобається x 3
  10. Lozanna

    Lozanna Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

     
    • Подобається Подобається x 1
  11. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Раніше чоловік працював більше ніж я, то я майже все робила. А як малий народився, то чоловік ще й перейняв купу обовязків. Прибирає тільки він. Зранку з малим сидить, поки я досипаю... Як має час то бавить його. Впринципі, робить все що треба+може
    А, от тільки взуття чистити не можу заставити - сама мушу. Але я то діло люблю:)
     
    • Подобається Подобається x 6
  12. kati

    kati Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    а мій лише сміття виносить,і то потрібно нагадувати.:)

    Не прибирає,не готує,не помагає....Але,з дитиною завжди піде гуляти,без питань лишається з малим дома,коли я йду гуляти,і погодує його,і спати вкладе .....

    взагалі думаю мій би мені щось би і допомагав,алейого ніколи нема дома...і так зажди було.
     
    • Подобається Подобається x 7
  13. katrinka

    katrinka Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    я завжди старалась бути доброю дружиною: наготовано, прибрано, дитина доглянута, чоловік доглянутий і т. п....... допомоги особливої ніколи не було, ні в чому, бо він працює. а потім і я працювала та нічого не змінилось. багато залежить від обох
     
    • Подобається Подобається x 7
  14. Олюська

    Олюська Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    В нас чоловік працює від 10.00 і до 24.00:8::8::8: На щастя, працює вдома. Тому з таким графіком роботи покладатись на допомогу марно. Приготування їжі, прибирання, прасування, миття посуду - все за мною. Ну є ще моя мама, то на нас двох. Буває, що я вже деколи з ніг валюся, то просила чоловіка джопомогти попилососити - допомагав, ще й як! Так старанно кожен куток пилососив - мені до того далеко:xaxa: Але то буває дуже рідко.
    О, згадала, чоловік ввечері стелить ліжко, зранку - я:) А ще ходить зі мною на закупи, якщо всього багато:)
    Ну я загалом не жаліюсь, бо розумію, що він повинен працювати. Але коли я піду на роботу, то, зрозуміло, треба буде розподіляти обов'язки по-іншому
     
    • Подобається Подобається x 5
  15. Квіточка

    Квіточка Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    я теж так розумію, просто боюся шо як я вийду на роботу то нічого не зміниться, тільки додастся. Просто деякі мої подруги, одразу до або після весілля розділили обовязки, притому нікого не цікавить з якої до якої ти працюєш.... в нашій сімї всю хатню роботу я взяла на себе, а тепер думаю, чи то правильно...:umbrage:
     
    • Подобається Подобається x 3
  16. Андріана

    Андріана Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    неправильно, але як то тепер виправити?...:confused:sad:в нас така ж ситуація)
     
    • Подобається Подобається x 5
  17. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Коли він працював, а я була вдома, вся робота була на мені. Він лише часом стелив ліжко, виносив сміття та пилотягав. Але я й так майже щодня прибирала, тому йому не було потреби. І на закупи я ходила, й рахунками займалася всіма. На ньому було купання малого, прогулянки та забави з ним. Правда, прасування було цілковито на ньому, бо я цей порцес ненавиджу. :shy: Претензій у мене до нього не було, бо в нас сімейним днем було лише півсуботи. :no:
    Тут я є основним утримувачем сім'ї. Якби не моя робота, ми би не мали ні машини, ні помешкання, нічого. І він дуже добре розуміє, що я втомлююся, тому багато в чому допомагає. Хоча кухня то моє царство і все. Іншим туди зась! :xaxa:
    Графік у нас такий, що не допомагати він просто не може.
    Я виходжу о 7.30-8.00 вранці на роботу. Повертаюся о 18. О 20 Дарко вже йде спати. Ті дві години я стараюся присвятити йому. Це з понеділка по п'ятницю. У суботу я разом з Дарком іду до української школи й ми там до 12 дня. А кожної другої суботи ще на пласті від 12 до 14. Потім трохи вільного часу і вечірня на 18.
    У неділю ми в церкві до 13.30. Тільки в неділю багато чого не зробиш, бо не можна.
    І коли в мене хата поволі перетворюється на циганський намет, чоловік мовчки все терпить і розуміє, що інакше не може бути, бо на прибирання я мушу потратити час буття із Дарком. Посуд я мию добре, якщо раз на місяць. Ніколи не займаюся пранням, це цілковито на ньому. Прибирання - зазвичай разом. Сміття та його сеґреґування - на ньому.
    Кардинальне прибирання зазвичай на мені, бо він не вміє так прибирати. :xaxa: Готування їжі цілковито на мені, як і порядкування в кухні, бо я не люблю, коли мені хтось щось попереставляє. Отак подумала, що ж я роблю в хаті, то щось так мало. :ninja: Готування, вазонки, Дарко, легке прибирання.
    А що робити? У нас то само так склалося. Спершу він мені виставляв багато претензій, а потім усвідомив, наскільки мені це все важко насправді. Претензії скінчилися, є лише розуміння. Цілковите розуміння. :)
    Тільки я щиро скажу, що мені заздрити не треба, бо я в тому щаслива не є. Я вважаю, що головним утримувачем сім'ї має бути чоловік. Мені страшенно бракує можливості доглядати хату, присвячувати більше часу собі та дитині, не бути втомленою роботою, коли вся фантазія до готування пропадає.
    Тобто робота це класно, але не тоді, коли вона забирає весь час і на домашні справи залишається які кілька годин. Якось так... :umbrage:
     
    • Подобається Подобається x 17
  18. Un.Known

    Un.Known Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Лілю, я Вам прецінь заздрю. :)

    І можете бути щаслива.

    Не тому, що Ви не виконуєте звичної жіночої роботи - я переконана, що те, що чоловік робить з потугами жінка зробить лівою задньою.

    Але схоже, що у Вашій сім"ї Ви з чоловіком досягли певної гармонії а це також дуже важливо у сімейному житті. Це також мистецтво.

    Отож тримаю Вам кулаки на багато років наперед. :)
     
    • Подобається Подобається x 11
  19. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Щиро дякую за такі слова. Ми з ним дуже багато перейшли та перетерпіли, але схоже, що вогонь нас як подружжя не спалив, а загартував, бо в нас тепер більше взаєморозуміння й терплячості один до одного, ніж будь-коли раніше. Тільки одна жінка такого досягнути не може, має бути бажання двох сторін. Якщо двоє будують, то й гніздо міцне, а якщо один будує, а інший руйнує чи просто користується трудом іншого, то ніц доброго з того нема. І розуміти треба не лише себе, а й іншу половину. Якщо чоловік працює й удома має можливість відпочити, він це дуже цінуватиме й не намагатиметься "втекти".
    Я вже тут писала про те, що мій чоловік не втікав з друзями на пиво, а приходив додому і з пивом, і з друзями. :xaxa:
     
    • Подобається Подобається x 5
  20. taho

    taho Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Якщо чоловік працює й удома має можливість відпочити, він це дуже цінуватиме й не намагатиметься "втекти".

    Погоджуюсь. Жінка все ж таки берегиня і повинна берегти такий лад, який сама й створила. Якщо в сімї добре, спокійно, затишно, та й чоловік знає, що його завжди чекають вдома з радістю і підтримкою при будь-якій ситуації - він завжди з розумінням прийматиме будь-які побутові зміни, навіть не в кращу сторону. Найголовніша річ, яка обєднує всіх людей - це сміх, радість, веселість. Якщо людина не радіє від своєї праці, вона йде з неї, якщо нема радості від сімї - йде з сімї. Це так філософи кажуть. І щось в тому є.
     
    Останнє редагування: 26 Лютий 2009
    • Подобається Подобається x 4
Статус теми:
Закрита.