Конвалії

Ти ніколи не забудеш...Вокзал, перон, конвалії...Туман в лиц, вітер у волоссі, каміння під ногами...каміння у душі.
З-за туману не видно облич. Крізь туман видно тебе. Ти стоїш у тумані, конвалії тримаєш...Вони не пахнуть, пахне туман. Сирістю, спогадами, сумом.
ПОжовкле листя, мокрий асфальт, мокра колія.
Люди...багато людей...Сідають у пусті вагони. А ти стоїш, чекаєш. А конвалії?Ознака розчарувань чи просто дивна історія?
...нема. Камінь з душі? На пероні сама..А як же конвалії?
Зів"януть і викинеш...Перегортай сторінку!