Ви знаєте це все я їм майже щодня(вівсянку кожного ранку,хліб просто обожнюю,особливо свіжий зі хрустящою скоринкою,макарони теж їм з твердих сотрів,гречка,сочевиця точно 2-3 рази в тиждень)Єдине,що рідко з цього списку їм це фасолю,бо мене здуває від неї.А так всі ці інші,це основні мої страви кожного дня))А на солодке все одно тягне
А от чим свіжіше,тим краще - зовсім не про хліб. Бажано, щоб він аж підсох. Ще хочу нагадати за спеції:куркума,імбир,кориця... То тільки на перший погляд здається, що це справа смаку і не мус їх давати,але вони офігенно впливають на систему травлення,зовнішній вигляд і внутрішні органи. На карму:дуже шкодую,що не виходить читати до кінця((не видно мені. Але з того, що бачу:нєєє,меню не складаю на тиждень-це скучно)))Просто має бути моя база в холодильнику-молочка і домашні яйця, в підвалі-овочі, в хлібниці- свій спечений чорний хліб, додаю ядро соняшника,родзинки,горіхи і т.д.Для іншого-піднімаю попу і чимчикую пішки на базар-стимул ще той))
В мене дріжджовий(Це не ідеально.Просто я їм скибку зранку,тому не дуже переймаюсь. В темці про хлібопічки хтось пік на заквасці-оце найкраще,що може бути.
А я не згідна! То в теорії так, а в житті все інакше. Вам хочеться апельсинки далеко не завжди тому, що бракує вітаміну С, скажімо, а, може, тому що перед вами мелькнула реклама соку в якій помаранчі апетитно сиплються на стіл. Так само і з солодким. Думаю мені його хочеться не тому, що бракує складних вуглеводів (ранок я завжди починаю з каші, зазвичай вівсяної), а тому що так на мене впливає зовнішній світ і мої звички: гарні фотки смаколиків в інстаграмі, апетитні коробки з солодощами в магазині, печиво на кухні яке так і чекає щоб його схрумали до чаю. Тяга до солодкого в мене йде з голови, а не з живота.
у вас є магазинне печиво вдома? це перше, що я перестала купляти. дужн тяжко відвикнути гризти щось до чаю алн воно найбільше забиває смакові рецептори
сам (але тепер з 0,5-1 чл цукру)/ з молоком/ свій хліб з варенням/свої налисники/ свій сирник/ свій кекс/свій шоколад/ укр шоколад якщо хтось принесе дл малого - в нього сильніша алергія, помагаю запасам зникати, але чесно, він не дуже на смак. і коли печеш сам, то може регулювати кількість цукру у випічці, або зовсім її не давати - наприклад я у сирники взагалі не даю цукор, а тільки на сметанці посипаю. цукру виходить менше, а все одно солодке, бо ж цукор зверху, і відчувається одразу, і в мозку галочка ставиться - що солодке, а скільки - то вже таке.
А от в мене таки з живота пішло. Я не солодкоїжка, не люблю хліб, випічку, трохи лояльніша до шоколаду. А як завагітніла - потягнуло на солодке, на тортики, навіть булочки, ще більше на цукерки. Очевидно, організм хоче запастися.
не обов"яязково. коли вагітність - тут може бути як фізіологічний показник - солодке вказує на потребу білка або коли худоба або ще кілька варіантів, або на психологічну, коли життя не радує, швидко допомагає шоклад)
з того що пам"таю - там прості вуглеводи (цукор, швидкі) мають щось до діла з незамінними амінокислотами (вони є не тільки в м"ясі), здається просто з"єднуються з ними і не дають нормально працювати. вони ніби є, прив"зка цукор-кислота працює в мозку, а результату нема. от і думається що хочетьсяя цукрів.
Таки вуглевода) Ще цікавеньке про вуглеводи і глікемічний індекс. При різному приготуванні одного і того ж самого продукту глікемічний індекс теж змінюється)) Углеводы и гликемический индекс в похудении - Михаил Гинзбург
Шматочок сиру, чорний хліб з маслом, налисники, сирники без цукру А Ви були на марафоні Аніти Луценко? Після того шкіра Ваша не покращилась? Бо мене саме вигляд моєї свіжої шкіри відбив охоту до солодкого
Ну вагітність це взагалі окрема історія. Мені під час вагітності паралону хотілось наїстися...Цікаво, це з голови чи з живота йшло? Ні, не була...
А що саме змінилося: шкіра стала чистішою, пружнішою чи змінився колір? В мене був досвід тривалої відмови від солодощів і власне цукру. Але особливих змін стану шкіри якось не помічала (може просто не звертала увагу). Після кількох місяців без цукру смак їжі (наприклад каш чи фруктів) сприймається зовсім по-іншому. Фрукти здаються дуже солодкими, а пшенична каша смакує як макарони. А в магазинних солодощах дуже відчувався хімічний ненатуральний присмак. Правда потрохи знову звикла до магазинних солодощів, але смаку окремих з них не сприймаю взагалі. Вважаю, що потяг до солодощів може свідчити і про фізіологічну потребу, і про психологічну залежність. Колись мала таку табличку, де було розсписано чого бракує організму коли хочеться тих чи інших солодощів і чим з корисних продуктів це можна замінити. Єдине що запам'ятала, що коли хочеться шоколаду, то потрібно їсти горіхи. Але і психологічний подразник теж дууууже діє. Наприклад спокійно можу знаходитися в квартирі з запакованим печивом чи шоколадом (ключове слово запакованим), але коли хтось при мені починає їсти апетитні смаколики, то часто стриматися не можу.
про шкіру - наприклад в мене зменшилас кількість висипань, дуже. і за рік шкіра стала менш жирна (але я більше нічого не робила, наприклад пружніша вона стала після того, як почала пити більше води, а от сухість взагалі по тілу в мене періодично виникає + яякщо мені зїсти щось магазинне солодке - то місяць відновляєтьс нормальний баланс, бо на розщеплення цукрів треба води,от і економить організм де може). крім того, їш цукор - в суглобах менше змазки. ну принаймі в мене, не зразу, але так за місяці 3 вже відчуваєтьс дуже. про смак - навіть яйце дуже солодке виходить, та майже у всіх продуктах є прості вуглеводи, це просто кайф їсти, от з сіллю трошки проблема, але був час коли і солі не їла, то в продуктів ще солодший смак! але то таке відчутт, ніби бульба - не бульба, тобто якби очі не бачили, то відразу не здогадався би що їш. і та з дуже багатьма продуктами. але власне солі теж деколи хотілося, просто солі полизати, але насправді так мало, що за місць - як добова норма!
Та шо там фрукти і овочі) Проста вода стає якою смачною,нє?)) Я вчора робила ті тарталетки,солодкі вийшли тільки за рахунок фініків. Залишилась квасоля відварена,зроблю тільки крем і буде мені щастя на підсушених тостах замість нутелли. А ще як зверху кружельця банану або ківі....)))
В мене навпаки, від солі відмовилась вже давно. Ну я її все одно їм час від часу, як мама щось їсти передасть, чи як не вдома їм. Але потреби чи тяги до неї не відчуваю, часто їжа здається мені пересоленою.
