Я викликала поліцію, бо палили в садочку і на мої десяті зауваження припинити не реагували, так мене перенаправили з десятого разу в якусь інспекцію довкіля чи щось таке, кажуть залиште заявку і ми розглянемо і дамо офіційну відповідь. А саме смішне, так патруль поліції проїздив біля садку саме в цей час і навіть не зупинився. От такі реалії. Надіслано від мого Nokia_X, використовуючи Tapatalk
а я ще не розумію навіщо палити траву? от теж повно того чорного диму і "аромату" спостерігаю. але то ніби траву палять. чи то може на траву кидають сміття і вже все разом спалюють? от чи справді тим, хто це робить, носи позакладало, чи їм то не мішає? якщо хтось в себе на подвір'ї палить, то навряд чи тут поліція допоможе. але от коли справді десь біля дороги, чи посеред галявини, то напевно треба жалітися, та чи поможе та поліція,як знайти винуватців?
В нас недавно взагалі жах був. На будові перед вікнами вирішили спалити пінопласт, та ще й гасом поливали, щоб краще горіло. Правда після того як мій чоловік на них визвірився (бо та будова й так всі нерви вимотала) вже більше не палять нічого.
То рагулі думають, що трава краще рости буде. Можете не вірити, але у селах чомусь майже поголовно так думають. Я вишоці була коли таку версію почула, і головне людину не перепреш, не переконаєш
те що рагулі не сперечаюсь, а палять для того щоб стару суху знищити і було добре косити молоду. Вся справа в ліні, восени стара трава виросла з бурянами, її ніхто не скосив, а зараз сухостой, який буде заважати скосити молоду, + вигляд не альо, взяв черкнув сірник - і порядок, вогонь сам все сухе знищить.
але деколи і навіть не деколи, а переважно, палять ту траву не на своєму городі. а наприклад біля дороги, під мостом (в нас на районі так наприклад), десь біля лісу. то ж не їхнє, то для чого? але хіба земля не страждає від того спалювання? і навколишнє середовище забруднюються, ну правильності таким рішенням не знаходжу
Ото називається привітала одна з найкращих подружок, що аж тут пишу. Виявляється у своє ДН і у вихідний день я маю клято сидіти біля компютера (а ще краще кинути все і їхати в Україну). От сьогодні я їй відписала і відразу почались упрьоки, ми готувались тебе привітати, а ти трубки не взяла. Ні, це не жартома було сказано, наша розмова саме так почалась, коли пояснюю що я на роботі і немаю як говорити, відразу обіда, що бачте я така погана, навіть з подружкою не поговорю(сказала давай у вечері поговоримо, - я що буду під тебе підстроюватись коли тобі добре?В мене є свої плани на вечір!). Класно що вона сидить вдома і її нічого не обходить... Я що винна що їй скучно і маю як клоун її веселити...Фразочка, я думала що ти приїдеш, ми кудись підемо, бо я навіть вийти не маю з ким ага, щас, в мене тут гроші кури не клююють, сіла на літак і через годину вдома...може якби було інше формулювання, не так обідно було б. Ну як так людина настрій може зіпсувати, чому більшість такі егоїсти?
може в нас з Вами одна подруга))) в мене теж така є...була. Короче звела я з нею спілкування вже практично до 0. От нікому я нічого не винна і надоїло то все вислуховувати.
Оооо, не знаю, чи забила ....але робити щось треба. Є в селі бабусі з дідусем будинок в сусідній області. З року в рік коло нього засаджується город, але не просто буряки-бараболя, а все-все-все, починаючи від різних трав і закінчуючи різними сортовими помідорами,яких більше 20-ти видів,різні сорти полуниці, персики,виноград і т.д. Тобто, повноцінна городина і сад в нагрузку із квітами. Наша сім'я в сезон кожних 2 тижні приїжджала на збір урожаю,мама з татом залишались по мірі потреби там. В мами є там дві подруги,які живуть через хату і навпроти. По сусідству хата пустувала дуже багато років, з батьками сталась трагедія,син з часом женився в інше село. Так ось. Син знайшов на ту хату квартирантів, молоду пару, в яких народилось дитя. Їй 16,йому 19, обоє з мега неблагополучних сімей, в кожної з яких народжуються діти, за якими ніхто не дивиться, живуть в сусідньому селі, а цих двох відправили "в світ", до яких і діла нема. Я прониклася жалем (в самої дочка такого віку), спакувала сумку одягу, відправила його в село, щоб занести тій,по суті,дитині,а по факту-молодій мамі. Так от. Ходить селом слава, що той молодий татусь нечистий на руку,він же і не працює ніде...На подвір'ї бардак, прокладки валяються по всьому подвір'ї, город не засаджений, зате перший НАШ урожай зеленої цибульки припав їм до смаку. Тобто,до чого я веду-все,у що вкладають сили мої батьки,все вони будуть брати. Залишається там мій батько,але то ж стара людина,ще тепер і за нього буду хвилюватись... Ну і який вихід(((Чоловік мій поговорить,звичайно,з ними,але спокуса перед очима в них же буде завжди...
Насправді співчуваю... Ми свого часу здалися. Правда з дачею, де невідомо хто саме "допомагав" збирати врожаї. Так, що буяє тепер там трава... Ви ж знаєте хто. Можна спробувати боротися. Тим більше якщо ви вже все посадили...
трафляє, перепрошую, те що людина сама народилась в Україні , поїхала за кордон на заробітки. Знайшла роботу . А тепер каже :"як ви тут виживаєте ?", або просто поганої думки про Україну! ну , блін, ви ж тут народились.,тут батьки ваші. А тепер таке. Бісить шо панами поставали, забила м би!
Знаєте, я зрозуміла що такі люди шукають тут тільки негатив, і коли знаходять - неймовірно цьому радіють, акцентують і перекручують. А от позитивні сторони чомусь не помічаються і вперто ігноруються Для себе зробила висновок що такі люди шукають підтвердження для власного его чому вони свого часу виїхали, і що вони вчинили правильно. Тому, не звертайте увагу, це слабкі люди... Я би забила свою ногу! Вже йде другий тиждень, а я далі не можу взути нічого нормального, тільки так щоб пятка стирчала! Часу нема на посиденьки вдома, та й бажання теж, а та нога собі не заживає
Не зовсім забилам би . Але не розумію нашо замінювати українські слова англійськими . Раніше русизми були а тепер інші крайнощі . Невже мова наша така бідна шо не можна нею сказати емоцію свою ?
От не розумію такого. Були ми вчора на концерті Національного духового оркерстру України - шикарний концерт, чудове виконання світових хітів, класні солісти. У дівчат сильні голоси, гарно виконували визнані світові хіти. Зал стоячи плескав, грали "на біс", словом всі були в захваті. І от ми виходимо вже одягатись, як один знайомий (дотичний до світу музичних інтрументів) питає як вам? Я кажу - супер все! А він нам починає з таким "кислим" видом: "Та саксофоністка в ноти не поопадала то нічогоЮ що то була джазова імпровізація на пісню Джо Кокера), ведучий не в таких штанах - чисто як мавпа (а він теж співав, до речі), мікрофони "до нічого", звук хрипів, і взагалі дівчата заголосно співали що оркестру не чути було". Я кажу: "Мені сподобалось, от наприклад, одна солістка виконувала дуже складні хіти Вінті Х "юстон (I HAVE NOTHING, наприклад), та хіти Фредді Меркьюрі, то ж сильно було". А він: "Та, до Вітні Х"юстон їх ще даалеко, але витягнула, добре що мікрофон тоді не ріщав, вона то голосом обіграла. І ще додає: "Я труб не чув за тромбонами" (чи якось так), а ми кажем: "Ми все добре чули". А він "А ви хоч відрізните цей інструмент від іншого?". Кажу - відрізню!". На тому він дивно подивився, щось ще возмущався, що "Я б в тому оркестрі тих забрав, сих пересадив, от вони в другому відділі нарешті правильно сіли, а тих би теж забрав, а за звук втик би зробив". От скажіть, нащо то?? Я кажу потім "Піди заспівай так, попробуй". От я не розумію, для чого то йти, гроші платити, сидіти, плескати, а потім отаке видавати. Чи то справді великі музикознавці типу себе так ведуть? Але повно людей професіоналів мають іншу думку. Ще "порадували" люди, що дзвонили і комусь розказували, що побували "на концерті духовних інструментів"
повірте, якщо довгий час жити закордоном то повертатись в Україну дуже-предуже важко. В мене перших 2 дні то суцільний шок і розчарування, коли отримую українську стипендію, в мене очі на лоб лізуть як за таке можна вижити? Я не планую на постійне виїжджати, хотілось б збудувати Європу в Україні...Але крім палок в колесах, я більше нічого не отримала. Я навпаки пробую знайти щось позитивне в Україні, зробити свої умови життя наближені до європейський, все добре на особистому рівні...Але є багато речей на які важко закрити очі повірте, ніякий...навіть якщо зловите за руку, нічого не доб'єтесь в нас є поле, далеко від хати, то дідусь інколи ціло добові засідки влаштовував, в кінці дідусеві на зло велосипед вкрали. Знали, сварились, а до них що об стінку горохом. Не один раз бачила як досить заможні їдуть на чуже поле щоб щось вкрасти.... Їх звідти вивкартирувати хіба...Але це вже не у Ваших правах.
так ніхто не каже шо в нас легко. самі тягнем, як можемо на нашу ЗП. але можна ж культурно змовчати.для чого провокувати, доказати які ми тут бідні люди і шо "як добре ,що я зробила краий вибір, та звідси свалила". і ше себе цивілізованими рахують .перепрошую ,але емоції після почутого -зашкалюють..( люди ж тут теж живуть.
