Свекруха-бабуся

Відповідь: Свекруха-бабуся

ги... моя мама теж купила повзунки і кофточки совкові (де вона тільки їх знайшла?) і ще й ядрьоно рожевого і блакитного кольорів... я показала які то мають бути штани, а вона каже: купуйте собі самі.. але головне, що без образ.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

В нас із свекрухою часто бувають схожі діалоги Схожість полягає, в основному, в чомусь на зразок "чогось хочу, не знаю чого, але все щось мені не так". Я це вже навчилася або пропускати крізь вуха, або намагаюся щось перевести в жарт, намагаючись підняти настрій (на жаль, чоловікова мама часто любить впадати в депресії, особливо після смерті її батьків). Загалом, у мене із свекрухою дуже хороші і теплі стосунки (ось фотодоказ, якщо не повірите ) Я і чоловік жартома називаємо його маму "нашою неслухняною мамою" (є такий мультик радянський, про неслухняну маму), через те, що вона ніколи не слухає наших порад В цьому її теж можна зрозуміти: перед своїми дітьми не дуже хочеться показувати власну необізнаність в чомусь

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Так на то мама і є, щоб без образ!
Моя також любить секондом ощасливити, просто не бачить різниці. З тої купи, яку вона принесла, є одна-дві хороші речі, а решта лежить спаковане у величезній торбі, зараз "завелике", а потім піде гуляти бо буде "замале". Спочатку я також виступала, а зараз бережу свої і її нерви.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

В нас з секонд-хендом те ж саме. Вже передчуваю, що на Миколая всі отримаємо повний лантух речей під кодовою назвою "привіт з секонду" - и мне, и жене, и Тотоше. Ні, я нічого проти секонду не маю, але ж на Миколая, день народження і т.п. можна ж купити якусь недорогу, але нову річ, і не обов"язково то має бути одяг. В Яни модельні параметри, і їй по розміру не підходять хіба що зовсім немовлячі речі, то в основному свекруха з розміром вгадує (хоча деколи любить принести дитині одяг на три розміри більший). А я дєвушка в тєлє, мушу сама піти поміряти, оцінити, підходить-не підходить, з чим носити, куди і т.п., а свекруха приносить або явно малі речі в обтяжку, або "парашути", або те, що носили в 1985 році. А потім ображається, що я то не хочу носити.
А коли Яна народилася (мені було 25 років), свекруха сказала, що я вже доросла солідна жінка і коли буду йти гуляти з малою, маю одягати довгі спідниці, і дуже образилася, коли я відмовилася від довгої куртки з великими підкладними плечами, яка ввійшла в моду приблизно у 1988 році: та як то так, та то така гарна куртка, та в мене на роботі дві працівниці чуть не билися за неї, а я сказала - ні, то невістці буде! Та ти можеш до неї вдягнути довгу спідницю...
Йой .

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

ще б не повезло, адже

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ось це мене доречі дуже турбує, хоч моєму сночкові ще рано думати про невістку для мене Але. Я дуже боюся, що я буду свекрухою-монстром (характер в мене не з добрих). Я вже себе налаштовую, що колись прийде дівчинка і забере більшу частинку мого сина. І вже вчуся її любити. Дуже хочу прийняти її як за свою рідну. Бо знаю якщо я буду негативно до неї відноситися, то моєму синочкові від цього буде дуже-дуже боляче...

Треба створити тему "Свекрушені перлини" )

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Моя свекруха мені хотіла презенувати речі, що залишилися від її онучки.
ті речі 10 років моє чудо чекали.
Уявляєте,які вони "сучасні"
Вагітною я ніц не говорила, коли вона при мені той мотлох перебирала і внуашала "нічого, що рожеве - малий і так не буде пам"ятати, в що був вдягнений".
Але як родила, то прямо сказала - моїй дитині не треба того старючого стращнючого барахла.

Ніц не маю проти, коли молодша дитинка доношує за старшою. Дитячі речі зараз дорогі, тому добре, коли є такий "спадок". Моєму малому моя сестра зі своєї трирічної дитинки багато віддає. Але то гарні речі, а не прані-перепрані 10-ти річні бодіки та колготки.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

а мені свекруха на 29-ліття подарувала коротесеньку літню спідничку, досить файну, але то вже я встидаюся її носити, бо як вітер піддує, то всьо видно буде Але при ній (свекрусі) один раз одягала.
Але переважно питає, що подарувати, чи то мені, чи малому.
П.С. Але думаю, якби ми жили разом або близько, то стосунки певно такі би не були, а були би досить гіршими

Alias, ставлення до свекрухи досить змінилося в мене після народження синочка, бо тепер часом задумуюся, а якби мені невістка так відповідала, чи нервувалася до мене, наскільки мені би було то неприємно. Тому якщо і нервуюся на свекрів, то на самоті або на форумі А так стараюся чи змовчати, чи перевести розмову в інше русло

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

в мене також після народження малого ставлення до свекрухи змінилося.
Тому я вже даю собі уставновку, що в мого сина, як він виросте, буде своє життя, а в мене своє.

Чим менше батьки пхаються в життя дорослих дітей, тим краще стосунки.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

А це, в свою чергу, не виключає можливості образи невістки через те, що Вам "байдуже" до їхнього життя
Свекрусі і невістці не вгодиш Але свекруху чи тещу не обов"язково любити, просто треба старатися жити з ними мирно. Я щаслива, що ми живемо окремо від наших мам.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

от я на своєму досвіді якраз переконалася у зворотньому - мій мир без любові неможливий...

в мене тривало дУже складні стосунки зі свекрухою та свекром - мені набагато легше стало жити з ними та з собою в мирі якраз після того як я почала культивувати в собі любов до них - знайшла в них позитивні сторони та вчинки - навчилась їх любити та бути їм вдячною, не зважаючи на обставини...

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

_________________

Підтримую на всі сто відсотків.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Скажу чесно - заздрю, та у мене так не вийде, бо свекрухи у нас різні... і не дай Боже вам таку як у мене

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

ви знаєте, ще минулого року також була категорично впевнена, що у мене не вийде - після всього пережитого - тут не наважусь переповідати наші конфлікти (бо й мало хто у таке повірить)

мірятись свекрухами не варто - але "добро" свекрух очевидно спільне для нас усіх - вони дали життя та виховали найближчих нам людей - чоловіків, яких ми очевидно любимо, то чому важко полюбити їх хоча б за це?

окрім того, майже кожна свекруха матиме і інші позитивні риси, достойні поціновування, поваги та любові. Повірте, головне - розуміння та бажання... а вміння та любов з часом прийдуть...

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ось для мене це якраз стояло на першому місці. за що я їх люблю в першу чергу.Все інше-терпіння, доброзичливість і неупереджене ставлення.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Фіяно, мої слова. )

Як не полюбити - то принаймі бути вдячними і всі їхні мінуси сприймати як людські слабощі. Хто з нас правильний на сто відсотків?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Дякую Вам!
Хоч особисто ми не знайомі,та знаю вже які Ви в житті!

Хай Вам щастить і Бог завжди допомагає!

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Нє, не погоджуюся. Я беру приклад не зі своєї свекрухи, а зі своєї мами, яка любить і приймає зятя, попри все, попри те, що знає ставлення його мами до мене. Інша би вже якось "відвдячувала" зятю, а моя мама знає, що у першу чергу має бути добре мені, а далі - то їхні проблеми. Я зі свекрухою вже рік не спілкуюся (вона постаралася, а я не нарікаю на то, хай би і далі так було), але я бачу, як змінюється мій чоловік, коли часто буває у неї У будь-якому разі, я її любила, я продумувала їй подарунки до свят, вони Миколая ніколи не святкували, а я брала чоловіка, ми приходили і звечора лишали подарунки під ліжком, а зранку він дзвонив і казав перевірити, чи раптом Миколай не забігав Я вважаю, що робила все правильно, і перед Богом і у душі я чиста. А вже її несприйняття невістки як такої, то її справа, і її плітки про мене між людьми - також. Нехай базікає, хай тільки особисто мене не чіпає. Я постійно переживаю, що не сприйму невістку і стараюся вже настроювати себе на мудрість, таку, яка є в моєї мами