Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ви проворонілі такий шанс )))) я більш ніж впевнена що йому вже сказали, при чому дещо спотворивши діалог не на вашу користь .... хо-хо....свята наївність ))) я наприклад дуже шкодувала і шкодую надалі що мені не вдалось записати на диктофон нашу розмову по мобільному, хто ж знав що вона така буде. Вдруге буду розумніша...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) моя думка: Чоловікові казати обов\язково! Він має бути не між двох вогнів, а на Вашій стороні. І цю позицію до нього слід донести. І якщо він вважає, що Ви зробили щось не так, то ви це повинні між собою вияснити до кінця. Не має права бути між вами недомовок - на те ви і подружжя. Єдине, що я би перенесла цю розмову на той час, коли чоловік одужає, бо коли вони хворіють, з ними вести серйозні розмови не можна
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) навіяло серіалом про Роксолану: м.б. вартувало спершу спитати чоловіка, причому тет-а-тет, десь у куточку: слухай, а то ти цих людей запросив? та ж ти тут господар, чи як?? і тощо, в тому ж дусі. тобто звернути перше ЙОГО увагу на факт не визнання ЙОГО як господаря - мені здається, союзник тут Вам забезпечений був би... і хай він виясняє це питання. Якщо ж сам робив би це мляво - підключитися в міру потреби і вже потім довести ситуацію до кінця наодинці з ним.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я теж так думаю, що йому все вже сказали і прикрасили. Варто розповісти чоловіку про цю розмову, але так ненав"язливо, без емоцій сухо факти. А ще можна спитати, чому мама думає, що ми розведемось. Але то може спонукати нову лавину вияснянь.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Імхо: Не треба було вибачатися. Просто без слова "пробачте" якось викрутитись, бо це єдине, що свекруха хотіла почути. А я "в засаді":ninja:. Щось кількість дзвінків моєї свекрухи перевалила за максимально допустиме. Як мінімум 3 рази на день, не рахуючи дзвінків до чоловіка. Сталася в нашій (чоловіковій) родині дуже неприємна і трагічна ситуація. І це під цим приводом вона дзвонить то все "розжувати", "обсмоктати". Я дуже співчуваю, вже все вислухала, послала чоловіка до неї на вихідні то все обговорити. Я розумію, що її треба вислухати, бо вона немає кому більше то вилити. Але я вже не можу чути тих сліз і страждань, а крім того, починається контроль, що ми їли, робили, не робили... Я зі своєю мамою говорю 2 рази на тиждень, а тут. В мене он діти збоку бігають, одна з яких хворенька, а я буду всоте "ой-йо-йойкати" в трубку. Вчора вже не брала трубку. Все. Я зайнята.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Думала що вже сюди не писатиму. Обрала для себе тактику "не мушу любити твою рідню і можу уникати тих людей, котрі чинять мені зло". Діяло. Трохи, правда, це все було рафіновано: зі свекрухою ми не розмовляємо від серпня і мене впринципі все влаштовує, незважаючи на фразу "та ти без мене (далі нецензурно)", я давала собі прекрасно раду з малими, гуртками і накладками. Заради справедливості: свекор цілком на моїй стороні і він приходить до дітей, просить, щоб я йому доручала хлопців на гуртки водити (то справді поміч, бо маю один день накладку і ніяк не розірвуся). Чоловікові вона регулярно виговорює якісь гидоти (видно по ньому, коли приходить злющий), але то все терпілося, видно, що її дуже злить ця ситуація: нема як до мене вчепитися, бо я поза зоною досяжності: чоловіка якось втихомирюю, мобільного не беру, на домашній вона мені не дзвонить і взагалі не реагую на випадки. І що? Дійшло до абсурду: вона ходить до моєї бабусі і розповідає яка я погана, заодно виговорює на всю мою родину, тільки її синочок золотий, бідака мучиться зі мною (донесли мені вже через треті руки: кузинка була в іншій кімнаті і все чула). Ну це мудро? Бісить жахливо. Я зі злості вже весь шоколад в хаті з"їла, але сваритися не буду, чекаю чим ще мене "друга мама" здивують. Хух, виговорилася. Тішить єдине: люди, котрим вона виговорює дурниці, добре вже знають ціну тим словам.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А чого Ваша бабця її слухає?? Не може відправити подалі, щоб на внучку не наговорювала. Обговоріть краще ту ситуацію з чоловіком, бабця вже не молода, її ж серце за Вас болить, оте капання до добра не доведе.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) власне-власне: чого Ваша бабця її слухає? "бо негарно випровадити", а слухати гидоти на рідну внучку гарно? якщо свекруха дістане відпір ще й на інших фронтах - швидше присяде собі
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Та власне якось так, бо виховання не дозволяє відповісти в тому ж дусі. Ми вже просто з того сміємося, бо щось говорити і боротися нема бажання.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) є різні люди... в мене в знайомої був випадок коли свекор їздив до батьків невістки на неї жалітися, мама скоро дала йому раду а тато був готовий забити. Моїм знайомим свекор дуже псує життя, мають купу проблем, а йому ще хватило розуму на таке...(
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) пригадалось я ніколи не мала шуби, ну якось не склалось, бо в пуховичку і зручніше і практичніше. А якось свекрусі стрілило в голову що мушу я мати шубу обовьязково. І значить десь там вона уже якусь там шубку бачила, і давай мені надзвонювати, мол я там таку шубєйку бачила, норкову, не довга, така темненька, така гарна і т.д., купи її собі. Ну і я, притримуючи щелепу, і знаючи вартість навіть недовгої норочки, і знаючи наш сімейний бюджет на той час, кажу мол, сорі, купившу ту шубку наша сімья їсти не буде майже пів року, і в общєм агітація на норку провалилась... Так що б ви думали, вона дзвонила моїй мамі і жалілась що я собі не хочу норку купити. Нормально, да? І щоб мама зі свого боку посприяла тому, щоб я таки прислухалась і купила собі шубку. Добре що мама у мене з головою дружить бо свекруха на повному серйзні гнівно сварилась що я бачте, як злидень хожу в пуховику, а як порядна жінка в мєхах ходити не хочу...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) нагадалося теж. 2,5 роки тому я свекруху просто на дух не виносила (зараз в нас чисто формальні відносини, її не підпускаю ні на крок, бо вже навчена. Запхає свій ніс у все, навіть якщо її це зовсім не стосується. Тож постійно рука на пільсі. І від того відносини більш - менш нормальні). Ми живемо всі разом в великому будинку, та площа нас не спасає. Я настільки її невитримувала, що ми з чоловіком від'єднались і переїхали на останній поверх щоб до нас ніхто не ходив. Благо чоловік мене підтримував, навіть ініціатива була його (ага, моє систиматичне капання іздалєка, тож з його дій ми відокремились, ну але з моєї подачі)))). Перші тижні було так файно, на мозги не капали, кожне моє варіння - прибирання не обсмоктувалось від "а" до "я". А потім на першому поверсі закінчився балон з газом, і ось була знов причина бігати до нас тіпа куховарити. І одного разу я просто не витримала. Просто остапа понесло. Ми висказали все що одне про одного думаємо. В основному говорила я, тому що реально не могла витримувати її поведінки. Бо дійшло до абсурду, мус обов'язково щось переставити, перелити в іншу каструлю, або взагалі - перебирати щойно випрані мої речі . І тут її фраза - зараз подзвоню твоїй бабці і розкажу яка ти невихована і т.д. То нічо що бабці 85 років, і за все моє житття, а я з нею зростала, не чула ні разу підвищенного тону. Ніколи. Їй просто нікому було жалітись, оскільки моїх батьків вже не має, і бабця остання ниточка до мене. А я не довго думаючи на цій хвилі подзвонила бабці і кажу що з тобою хоче пощебетати моя свекруха. Ото б ви бачили її перекошене лице. Добре що хоч одна клепка лишилась в голові і вона всю цю гидотну ситуацію не розказала бабці, а так мило і люб'язно з нею поговорила, хоча на лиці було написано зовсім протилежне. Треба тримати дистанцію завжди. Бо один раз підпустиш - все, рахуй що вона вже майже в твоїй сім'ї з чамоданами до кінця життя.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я би напевно в такій ситуації нагадала чоловікові, що в нас є двоє дітей. І нехай свекруха відноситься до своїй онуків одинаково, або взагалі їх бачити не буде. Я розумію, що то бабуся і Юля сумує за нею. Але не може бути такого, що внучку - люблю, а на внука - навіть глянути за півроку не хочу. Звичайно образливо за дитину, але то таке. Основне, що така її поведінка буде в майбутньому ображати Андрійка, а потім може призвести і до суперництва і ворожнечі між дітьми. ІМХО
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Просто Юля так вже хотіла до бабусі, а тут попросили привезти, то вже поїхали.... Бабуся же могла хоча б усно поцікавитись як малий, її ж напевно пре віц цікавості, ну мене б перло точно, але гордість не позволяє це показати.... Але наша бабуся вже неодноразово отлічілась тим, що робить різницю між онуками навіть при присутності цих онуків поруч, тому я вже не дивуюсь нічому....
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) То най би любій невісточці купила як їй так вельме кортить Вас в шубі бачити. Моя цієї зимоньки щоразу як приходить критикує шапку малої. Що в ній вона хлопчика подібна, що шапка не гарна. А я їй кажу, то ж Ви самі її нам минулого року подарували і хвалили, яка мол гарна і як пасує малій Вона ніби й не чує, далі ля-ля своє. То йдіть , кажу, на шувар - тут не далеко, і купіть нову. Бо я зараз лишніх грошей не маю і шапка мене влаштовує.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Хочеться мені сюди трохи пожалітися. Приїжджала вчора свекруха до Львова. але до нас не мала часу зайти, бо приїхала щоб поводити по базарі іншого сина з невісткою та дітьми (для закупівлі їм одягу на свята), тож мені треба було з дитиною йти на зупинку, щоб взяти молоко та пиріжки. Свекруха вже була з іншими внуками, які їли чупа-чупс (купила бабуся), відповідно мій Назарко також собі захотів, то свекруха каже мені - я тобі дам гроші, купиш йому. А відразу 3 шт купити не можна було? І що найголовніше - от тим внукам вона буде сама їздити купувати все на базарі (внучка з 5 років має натуральну дублянку), а як ми за власні гроші щось купуємо собі чи дитині, то крик починається, пиляння, що "от можна було ті гроші відкласти на щось ".Чує моя душа, що ці свята будуть веселі, бо я вже 5 років стримуюся та спокійно їй відповідаю, що ми самі маємо вирішувати як тратити зароблені гроші, але останнім часом моя нервова система бажає кращого, тому , боюсь, мене понесе, якщо зачепити. Трохи виговорилася, може легше стане.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Зла на неї страшенно!!! Посварились передвчора з чоловіком, він поїхав до мами. Вчора з свекрухою говорила по телефону, вона мене вчила якою мудрою треба бути і як треба вміти на все закривати очі. Ну і запиталась, чи я з малим приїду на НР до них(знаючи, що я живу в одному будинку і своєю бабцею і саму її не залишу). Я собі всі нерви сховала подалі, пійшла купала продуктів, гілочок, поприбирала, створила затишок і святковий настрій. У 23,30 прийшла бабця до мене. Вирішили просто з нею випити по шампанському і пійти спати. Тут в 23,45 відкриваються двері, забігає свекруха з кульочком всяких салатів і т.п.вмовляє чоловіка щоб той зайшов, ледве мовила, той не знімаючи навіть куртки стоїть у коридорі, потім пійшов у іншу кімнату з малим бавитись. А свекруха вже втікла до дому зустрічати НР. А чоловік навіть не вийшов з кімнати НР зустріти. От нафіга таке робити?!!!! Зіпсувати мені свято! Я вже галаштувалась на те, що буду зустрічати НР з Марком і бабцею, так нєєєє...привезли насильно мені чоловіка. Вже ранок, а мене аж розриває від її вчинка.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А що поганого в її вчинку? Хіба краще було б, якби вона тримала у себе сина і не впускала до сім"ї, якщо вже вона так аж любить всім керувати. Особисто моя думка зі сторони- вона хотіла вас помирити і тому привезла вам чоловіка, а сама втікла, щоб ви собі поговорили, примирились. Чи то я щось не так зрозуміла? Я напевно на вашому місці все таки зняла б корону з голови, пішла в ту кімнату, в якій "переховувався" чоловік і все таки запросила до святкового столу.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) та в принципі так, але то було насильно і чоловік того не хотів, та і боляче він мені зробив, то ж хотілось почути принаймні "вибач". Як вона так хотіла нас мирити, то треба було з сином принаймні виховну розмову провести і знала вона, що я дуже ображена і мені набридло за ним бігати і благати його пробачити мене за його вчинки. А до столу я його запросила, він просто промовчав.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну але ж він не мала безвольна дитина? Мама ж не взяла його силою на ручки і не принесла до вас з вимаганням сцени примирення. Сам ж своїми ножками прийшов, то при чім тут свекруха. От моя би в тій ситуації влаштувала театр одного актора, а ваша лишила салати, сина і погнала. Таки думаю, що хотіла як краще. А чого хотів ваш чоловік, то вже інше питання... А може провела? Ви ж не розмовляли ні з ним ні з нею. Не хочу нікого вигороджувати, бо чужа сім"я темний ліс, але з вашої розповіді свекруха таки поганого не зробила. А чоловік якби дуже залупився, то б не думаю що би прийшов. Може скорше не звик сам налагоджувати стосунки і хотів щоб вкотре ви його перепросили
