Для мене прийнятно. Я свою свекруху дуже любила, її вже нема. Вас нервує, що вона почувається як вдома, не сприймаючи вас як господиню, а себе, як дуже близьку, але все ж гостю. Я б купила їй халат і розслабилась. Зізнаюсь -пишу теоретично, свекруха дуже поважала мій простір, халат і навіть рушник мала свої. Але любила ходити по хаті в білизні, не допускати мене до готування їжі, з благими намірами, але все ж дратувало. Наступило на той же мозоль, що і вам) Ну але я змогла розслабитись і роздратування відпало саме по собі
Ні, звичайно. Я б запропонувала їй привезти якийсь свій халат, який "жив" би у вас на постійній основі. Певний час після народження Ані у нас "жив" мамин (моєї) халат, щоправда, так і не знадобився. Щодо косметики, то отут я навіть не знаю, як би розрулила. Ну і, для мене особисто є різниця, яка саме косметика. Крем для рук - нормально, навіть і без дозволу. Помада - ні-ні-ні
Позичити халат нормально, для мене, але якщо вона ночує часто, я би вже їй завела власний. Моя мама приїжджає раз в рік, але має в мене свою піжаму і домашній одяг, халат я свій даю в користування, але в мене є два. І то ми з мамою +-одного розміру. За косметику, якщо для вас це є неприйнятним, то я би попросила не брати або на час її перебування заховала б. Або знову ж таки, якщо вона часто ночує, купіть їй свою косметику.
Банний халат-це той самий банний рушник, тільки на сухе тіло. Кожен має мати свою річ і це проблеми тієї людини, що зібралась в дорогу та не взяла свої індивідуальні речі. І так, неприпустимо користуватись кремами,якщо вони не в тюбиках та без дозаторів. Якщо з ними-узгодити це питання до, а не тихенько брати без дозволу. Хто би це не був із членів сім'ї.
А не можна, щоб розрулити ситуацію, виділити свекрусі якусь частину полиці для того, щоб вона поклала туди свій домашній одяг? А також підглянути в неї крема і купити їй такі самі, які б зберігались у вас. І все це піднести у вигляді великої турботи про її комфорт у вас. В мене таких проблем з чвекрухою немає - вона приїзджає здалека 1-2 рази на рік,тож все своє привозить з собою. Лиш останнім часом в квартирі появились для неї тапочки(які я часом юзаю) та кава (бо ми з мужом кави не пємо) Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
Для мене така ситуація була б неприємною, особливо, що стосується косметики. Туш, помада, тіні, креми в баночках- на мій погляд засоби індивідуального користування.
Це середньо очікувана реакція. Халат купити свекрусі (халат у вас в хаті має бути). Якщо креми в тюбиках, то я б не переймалась (але б не раділа теж). Якщо в баночках, то переконливо пояснити і забирати баночки, щоб вона не могла до них добратись. Як варіант купити їй її набір і видавати з косметичкою.
Ні, не нормльно. Але поки про це не сказати, ніхто про мою реакцію не знатиме. Халат я би купила окремий точно. Наприклад, свекрушиного улюбленого кольору - щоб не переплутала
Ну я от висловила своє фе, як засікла баночки з кремами. Реакція очікувана - стримувалася досі, стримуйся далі. Дякую, любчику
Якщо ночує часто, то я, напевно, купила б їй халат) Щодо косметики, то для мене така ситуація неприпустима.
@HOPIC о, я вас розумію. Ми коли орендували квартиру, свекруха часто приїздила. І от я помітила, що вона користувалася моєю косметикою. То я зробила зауваження. Сказала, що то предмети особистої гігієни, і я не можу ними ділитися (мова йшла про помаду, тоналку). Ніби поставилася з розумінням. Тепер коли навідує нас з ночівлею, в мене є для неї одяг і окрема постіль. Тому не виникають такі нюанси. --- дописи об"єднано, Dec 1, 2017 --- А то як? Буде далі робити так? Тоді добре дівчата радять. Подаруйте їй ті креми, а свої на час гостювання ховайте. Халат, рушник і що їй ще треба подаруйте і буде всім щастя. Я от планую купити ще щітку для волосся «гостьову». Теж чекаємо свекруху в гості на днях ))
За халат я б сказала, що його використовую як рушник. І сказала б що куплю їй, аби мала свій власний, і почувалась затишніше Відносно кремів і парфумів - точно не парилась би, сама б запропонувала спробувати... Якщо людина приходить до мене в гості, це не припустимо, але якщо я не проти щоб вона ночувала в мене - тоді це точно близька людина, для якої нічого не шкода, якось так.
реація просто нагла , без поваги. реально на Миколая подарувати і халат, і косметику. Подарувати так щоб вона той подарунок отримала у вас дома а не благополучно залишила в себе і далі будете "стримуватись " і ходити двоє в одному халаті. свою косметику тримати в себе в кімнаті щоб не брала. нажаль є люди з якими по доброму не виходить. З одного боку то і індивідуальна річ а з іншого дівчата часто видають останні гроші на дорогу косметику , користуються обережно розтягуючи задоволення , а тут така ситуація.
Перечитала все вище написане і згадала як в нас свекрухою. Вона коли вперше в нас ночувала не те що мій халат використала, вона моєю губкою помилась Я як побачила ту губку використану-мене аж перекинуло. Потім засікла її як вона дезодорантом моїм користується. Роликовим. От така вона в мене, не бризглива абсолютино Але я їй нічого не казала,я впевнена що людину в такому віці не перевиховаєш. Тим більше в питаннях особистої гігієни. Я щоразу для її приїзду купую їй нову губку,яку потім викидаю(ну бо,на щастя,ночує вона в нас рідко і мені не треба щоб та губка совалась по хаті місяцями), маю для неї окрему піжаму,халат, постіль, дезодорант. І як вона просить щось позичити,то я їй це і дарую зразу(наприклад шкарпетки раз просила, то я їй ті шкарпетки і подарувала під виглядом "та беріть з собою,щоб ноги в поїзді не змерзи") Ну поки так викручуюсь. Далі побачу як буде
Чи є у вашому близькому оточенні іпохондрики? Як ви з ними боретеся? А тепер історія, яка надихнула на створення теми. Чоловікова бабця постійно вживає якісь ліки. Причому займається самолікуванням. Періодично лікує всі органи. Інформацію бере з ТБ. Звісно вивчає інструкцію. Але до лікаря звертається коли щось турбує. Раз в пів року приблизно. Ну то таке. Старша людина. Справді якісь болячки є. Загалом підхід не зовсім правильний. Але не мені судити і я в це не пхаюся. Далі свекруха. Переймає досвід бабці. Тільки щось десь заколе: лікар-аналізи-Узд-мрт-лікування. Навіть якщо нічого не знаходять шукає іншого лікаря. Зрештою щось та й знаходять. Ну бо теж в 50+ здоров’я не ідеальне. Знову ж таки: не пхаюся, бо то не моя справа. Але коли починають шукати болячки моїй дитині, тут я вже не стерпіла. Каюсь, висказала все що думала. Благо живемо окремо. А на свята знову поїдемо до них в гості. Як не зірватися? Чи є сенс не давати заглядати при переодяганні на дитину (шукають висипку)? Свекруха любить масажувати дитині ноги (профілактика всяких хворобі). Мене це дратує. Як реагувати? Як взагалі розмовляти з людиною, яка чує лише себе, а на мої зауваження чи чоловікові не реагує? Як реагувати на розмови про хвороби? Я вже задовбалася щоразу при зустрічі слухати питання про гемоглобін. Втомилася від рекомендацій щодо діагностики і лікування всяких хворіб. Ще раз повторю, те що стосується моєї дитини. Вже себе хай лікують як хочуть.
Може не зовсім гуманно, але краще не вислуховувати і не співчувати. Стосунки можуть трохи зіпсуватися, але таким чином ми не показуємо, що не підтримуємо таке ставлення до хворіб і лікування. Але так можна тільки зі справжнім іпохондриком, бо частим клієнтом лікарів можна бути з різних причин. Щодо родичів, то вважаю, що потрібно досить категорично (але при тому ввічливо/тактовно) встановити межі і не дозволяти оглядати, лікувати, радити. Дитині від такої підвищеної тривожності родичів і пошуку хворіб користі не буде однозначно. Сама пожиттєво змушена "сидіти" на кількох лікарських препаратах, але задоволення від того не отримую і лікуватися не люблю, тому іпохондриком точно себе не вважаю, але і рельні (не перебільшені) проблеми із здоров`ям розумію. Проблеми з здоров`ям в мене з дитинства, то тривожність батьків і родичів мені передавалася і дуже шкодила. Коли почала приділяти менше уваги власним хворобам (в плані емоцій, а не лікування), то жити стало простіше і проблеми з здоров`ям вже не настільки заважають жити. Тобто я не маю на увазі, що ігнорую хворобу, але потрібні планові ліки приймі і живу собі спокійненько без зайвих накручувань. Знайома з кількома іпохондриками - маю подругу, яка таблетки ковтає жменями і сама собі їх призначає, в свій час "позичала" частину аптечки бабусі і тата. В аптеці подруга поводиться як шопоголік і ліки купляє наче з радістю і спортивним інтересом. Маю бабцю, яка до лікарів ходить тому, що в неї знову закінчилися таблетки і потрібно, щоб пан дохтор знову щось виписав. Маю ще одну родичку, яка любить лікуватися, вважає, що реальні проблеми тільку у неї і зберігає усі порожні коробки, банки від ліків (в неї того "добра" вже 2 повні коробки). Я теж зберігаю "корисні" назви ліків, які колись допомогли, але записую їх в блокнот. Але з величезним задоволенням викидаю протерміновані ліки/залишки ліків, які не знадобилися Не бійтеся прямо говорити, що розмови про хвороби Вам не цікаві. Особисто я вважаю, що ми таким чином ще більше притягуємо негатив, хвороби і нещастя. Говоріть, що в вас інший підхід до лікування, надаєте перевагу більш природнім методам і без зайвої потреби лікуватися і обстежувати ні себе, ні дитину не будете. Розповідайте, що були на огляді в лікаря і з дитиною все добре і обов`язково буде добре в майбутньому. Спробуйте посилатися на якісь авторитетні джерела і доводити шкідливість самолікування, побічні дії ліків і т.д. З такими людьми важливо показати, що не підтримуєт їхню точку зору і в їхні "ігри" грати не будете. Стосунки спочатку трохи зіпсуються, але такі люди добрі маніпулятори, з часом можуть звикнути і говорити на теми хворіб і лікування з тими людьми, які їх "розуміють і підтримують".
