Відповідь: Що мене дратує? Та вступання місця у нас, то є пролема. Сама маю досить малу дитину, але ніколи не користуюсь тим у магазинах чи ін. місцях, де би могла отримати якісь поблажки від отчуючих. Я завжди пропущу без черги, чи уступлю місце мамі з малявкаю (вагітній) без явних мені на то ознак (стояння над головою і дмухання у вухо), бо так має бути (у моїй голові і серці). Як раз дратує ота мамівська наглість, я з малою дитиною розступись !!! Для мене то наглість і використання дитини. А ще мене дратує така річ, мій співробітник палить і має дурну звичку стати "над душею" і пояснюючи деталі роботи дихаючи на мене (мало не рот-в-рот). Та як би лише це .... А нині ще приніс соплі чи подібне ... І став практично в притул. Я не витримала і встала. Він зробив квадратніочі: "Ти боїшся, щоб не набратись ?". О так. Нарешті дійшло.... І відсовуєшся, відступаєшся, а йому зеро-зеро. Та тобі семки, а я маю малявку...ніхто не застрахований, але навіщо я маю реально наражатись на ... Відступись. Надувся. Як то дратує, ой як то дратує.
Відповідь: Що мене дратує? Чому думаєте що це власне використовування дитини, а не банальне хвилювання за неї і її безпеку?
Відповідь: Що мене дратує? Я то по інтонації і виразу обличча бачу. То з опери бабок, які зі всьої дурі біжать до транспорту, а як зайдуть- то такі хворі, такі хворі..
Відповідь: Що мене дратує? Бо то є різні речі безпека і наглість з інтерфейсом "Та мені пофіг, я маю дитину під пахою і все.". Це мала на увазі, а не чисто людські відчуття мама-дитина і суспільство-мама немовлятка. Розумієте коли я прийшла з дитиною до року у поліклініку (де мене мають впустити без черги - постулат) не буду пертися з кірпічним інтерфейсом, а спитаю так і так ... Особисто мені ніколи не відмовляли, бо є люди і людиська. Я в свою чергу поступаю теж аналогічно. Думаю так, моя дитина - лише моя дитина і ніхто не буде перейматися тим, що я її довго тримаю на руках, такий у нас менталітет. Тут ви праві, що мусиш дбати. Але має бути видима грань того, що я теж розумію (що в черзі є і старці і ін. батьки з малими дітьми) і не буду робити вираз "Всі в бухгалтерію, а я до каси ...!". Спитаю чи попрошу. Є якість людська - вихованість і співпереживання стану. Десь так. От ви колись писали про те, що ненароком їхали візком і перекинули чийсь стаканчик з ягодами, то ви і позбирали, і вибачились. Бо ви людина з тими якостями, які має мати. (Чого не скажеш про опонента.) А я колись йшла і мамаша мені візком наїхала на ногу, то вона не сказала золоті слава ..., а :"Та мені пофіг, я ж з візком.". А я напевне мала би розправити крила піднятись у вир і таким способом з нею розминутись ? От це і дратує.
Відповідь: Що мене дратує? Класна темка)). Останнім часом мене дратує те, що деякі люди вставляють своїх 5 копійок взагалі не по темі. Це що- отримання хоч якоїсь уваги?
Відповідь: Що мене дратує? А мене дратують лікті у автобусах і маршрутках. Чи то я такого зросту? Я вже панічно боюсь ліктів, шарахаюсь. Та ладно, якщо товкучка, Але, блін, ну не розкидайтеся тими руками так. А сьогодні знову. Середньо наповнений автобус, я вже біля дверей на вихід... і получаю ліктем по затилку удар. Не доторк чи там зачепило, а реально удар ліктем по голові ззаду. Ну не приємно так з самого ранку, нізащо. Та мені те "пробачте" до одного місця. Дістало вже.
Відповідь: Що мене дратує? та я неконфліктна зовсім, і практично не торкаюсь гострих тем, тільки іх перечитую. І деколи дівчатка щось обговорюють, а тут форумляночка видає - тиму яке ви маєте право мені вразувати що робити? я сама сєбє на уме ( а то нічо що це обговорення на форумі, і будь готов на поради/ висловлення своєі думки?). Інколи просто бісять такі екземпляри
Відповідь: Що мене дратує? Надіюсь не прийдеться Розумію, що можна попросити звільнити місце у маршрутці, але ж не бігти поперед всіх та займати 2! місця, звісно оплативши за одне. А Ви в цьому сумніваєтесь? Ось! Навіть вираз обличчя передає всю ситуацію та мій погляд на неї Не знаю, чи можна вважати, що мама таким чином використовує дитину, але вихованням це точно не назвеш
Відповідь: Що мене дратує? Вкрай дратує коли мене підганяють. Хочеться тоді навпаки все робити ще повільніше:. А ще коли кажуть "треба з тобою порадитися" і безапеляційно повідомлюють свою думку, без жодної можливості для заперечення. Краще б одразу сказали: "Ми тут замість тебе вирішили". Гррррр.
Відповідь: Що мене дратує? Гм, характерна відповідь І якщо її розцінювати, як "так", то ж все одно в кінцевому результаті будете стояти, то чого нервуватися?
Відповідь: Що мене дратує? Дратує не те, що я сидіти зможу/не зможу, а сама ситуація: дитя біжить і мама презирливо та з сарказмом на то глядить. Навіть якщо я не сяду, то хтось інший, або ж буде більше місця в маршрутці за рахунок того, що дитини сидітиме на колінах. Здається доступно написала
Плюсуюсь, хоч і для маршруток є інша тема, але раз вже тут про мам з дітьми... Сестричка моя зараз на 8 місяці, і 5-річна донька вже на колінах не вміщається, тисне на животик, і сама ще не може стояти в маршрутці, де водії шумахери різко гальмують. Мусить або два місця займати, або стояти поряд, то скільки вже разів їй зауваження робили, що дитину посадила, а сама займає місце в салоні далі свої емоції описати не можу, як це почула, іскри з очей, така злість на тих людей!
Відповідь: Що мене дратує? Стоп. Я ж не якась нелюдяна, щоб не розуміти вищеописаної ситуації. Таке ж зустрічала. Мені совість не дозволить вагітній жінці робити зауваження з цього приводу Але коли звичайна жінка так вчиняє, ІМХО, це занадто.
Відповідь: Що мене дратує? Я свого козака до самих родів на колінах возила. В кінці терміну то вже так напевно страшно виглядало))), що мені самі люди пропонували не мучити дитину і себе і посадити його поруч, бо і він кричав, однозначно йому не зручно було так сидіти, в мене коліна короткі і пуз як гарбуз.)) Але я здається ні разу не садила, бо одні люди сказали, вийшли, зайшли інші і нароблять канітєлі. А я дуже не любила і не люблю того. От і як в такій ситуації має поступати жінка- не відомо. Посадиш дитину біля себе, ніби ж то не права, бо ти ж не оплатила за неї, візьмеш на коліна- трудно, встанеш біля дитини- ще трудніше, а про те, щоб самій присісти, а дитину поставити стояти, то і мови нема...
Відповідь: Що мене дратує? Я б оплатила проїзд і за себе, і за дитину, і так би і сказала на пропозицію взяти на руки. В маршрутці... Ви не уявляєте, як діти в басейні деяким панам і панянкам заважають. І саме тому, що це - діти! З яким виразом огиди на них дивляться. Головне, що плавало б два здорові бугаї, які і голову не піднімуть, займуть півдоріжки і "На Таран!!!", по-фіг, хто у них на дорозі є, нікого б то не возмущало, а тут діти, УЖАС, як так можна! І фігня, що я за них майже по тарифу дорослого плачу. Вони теж повноцінні клієнти, як і дорослі! Соррі, накипіло. Українці люблять дітей! Ха!!! Ніде! Ні в якій іншій країні мої діти так нікому не заважають як в Україні! Всюди у Європі оточуючі або толерують, або хочуть зробити перебування мами з дітьми якомога комфортнішим (так, мамі важко слідкувати за дітьми у розважальних чи інших закладах, але вона це робить, і це розуміють). Це прекрасно, що зустрічаються і вийнятки, і я щиро вдячна таким людям в Україні та Львові, зокрема. Але я просто в шоці, що багато людей навіть відкрито ДЕМОНСТРУЮТЬ як же я з дітьми самим своїм існуванням у ГРОМАДСЬКОМУ місці їх нервую. І оцей вираз морди "мені і так тут воняє, ще й ви тут", скільки разів я його зустрічаю у нас.
я не особисто вас мала на увазі, скоріше хотіла висловити обурення, як таке взагалі можливо? то вже нереально не помітити на останніх місяцях, що жінка вагітна. Але дійсно вже такі приклади сто разів обговорювали в іншій темі, просто я з таким особисто ніколи не стикалася, а тут коли пожалілася сестра, дуже стало сумно за мам з дітками в цих перекошених богданах (немає слів насправді, цікаво як це все в інших країнах, чи також переповнений настільки транспорт в час-пік, коли всі їдуть по роботах-школах...
Відповідь: Що мене дратує? А я би додала не те, що повноцінні, а цінні. І треба мати троха пенду, щоб то розуміти. А коли лише себе любимого бачити то чиїсь діти то 0. То не сюди, але якби за дітей трохи думали (хоч би за них не за всіх), то може б такого випадку як вчора не Левандівці і не було б. Щодо байдужості, то у мене був такий прикрий випадок. То був лютий і я з животом таким нормальним (малим на розмір, але хорошим терміном) їхала у 84 від мами до себе додому. Чоловік пропонував забрати, але я з тих, що люблять без зайвої допомоги. А марно! От на вул. Куліша я нормально влізла у маршрутку і як завжди стояла (місця мені ніхто не уступив). Десь біля ц.Анни напхалось стільки люду, що мене так приперли до ручки сідіння ... капут. Так я проїхала до Окружної і ніхто мені не домоміг вилізти з маршрутки не те, що не подав руку, навіть не допомогли спинитись на обледенілих і слизьких сходинках машини як я падала. Добре, що то все було вдало. Тільки страхом обійшлось. Так, що почитаєш всякі трафунки і так подумаєш, що може часом і наглість не лишня.
