по моїй градації шит - коли перебивають і починають розказувати як дитина неправильно розказує, чи не цінує, чи вообше неправильна, і то все треба нагло виправляти
Дратують мене, або якщо точніше, то нереально бісять люди, які скасовують домовленості мало не в останній момент і тим самим ламають чужі плани. От послати часом хочеться таких людисьок!!!
А мене дратують люди, які лізуть з порадами, коли їх про це не просять. Дорога родина... Вихідні були... Самі розумієте...
І мене це страшенно дратує. То моя свекруха так весь час, а потім жаліється, що я не хочу з нею розмовляти. Навіть на день народження мені бажає здоров'я і щоб я більше з нею говорила))))
Моя свекруха може годувати пів години когось з внуків, в той час як дитина вже хвилин 10 дивиться в кімнаті мультик. Я мрію зняти якось то на відео.
А моя: "Нічого мені не розказують...". Ну коли ж то слухати?, треба до дітей щось срочно бігти чи дуже щось важливе згадати і розказати, як "одна жіночка...". Чи я показую фото з минулої поїздки - а вона засинає... От прям головою куняє. Ну то що ж я буду мучити? Я розумію, що то старість, але оте ображання... І головне, коли я, чи чоловік, чітко говоримо, коли і при яких обставинах їй то розказували чи показували, то вона довго не погоджується, потім визнає, що: "може-може, така дурна на старість роблюсь". Але ображатись не перестає . А взагалі, щоб в тему мене ота її фраза "А мені нічого не сказали!.." дратує. І стосовно дрібниць, і якихось важливих рішень. Живемо окремо , я буду дзвонити до неї і радитися? Пані ігнорують, йой, без її ЦУ... Нема в тому ні потреби, ні сенсу в більшості. От зараз кажемо, чому того не достатньо?
Мене дратує, коли люди говорять те, чого не знають. От усі ці шахраї, екстрасенси, гадалки. Та й просто ті хто радять щось, бо якось почули, а самі не перевіряли, одразу думають, що допомогли тобі. А навіщо мені така допомога. Я ж то, дурна, вірила раніше. Постійно прислухалась, легко піддавалась думці. А ще колись дуже дратував мій чоловік. Як стукнуло нам по 37 - діти переїхали і він про мене наче забув. Тільки "принеси подай" якесь, от таке відношення просто з розуму зводило, вганяло в депресію. Добре, що ми перейшли через це.
В мене свекруха така. Я спочатку була і в шоці, і в чоловіка питала... Він пояснював, що гарно до мене відноситься його мама, просто така собі манера. І дійсно, часто (адекватних людей маю на увазі) є такий типаж, що вони поверхнево всіх питають, просто профіль такий ("заводіла"..тема профілей в інеті: аналітик, підприємець, опікун) Вона - заводіла, любить шум, галас, сильно не вникає. Я - аналітик, більше слухаю, люблю тишу і читати . Якби я не розібралась, в чому справа - то дратувалась би, що вона така, а вона б дратувалась, що я - інакша
Дратує мене переклад українською російськомовних передач і фільмів на телебаченні. Зрозуміло, що ми рухаємось шляхом українізаціі. Але отаке взагалі відбиває бажання до перегляду. Як на мене, цілком достатньо було би уклаїнських субтитрів.
Українські субтитри вже були, це нічого не дало.Зобов'язати українські канали робити всі передачі українською не ризикують, бо підніметься хай. Я так розумію, знайшли компроміс. Якщо нормальний переклад і озвучка, то цілком ок. Зрештою, передачі і фільми можна знайти в інтернеті в оригіналі, якщо є потреба.
Погоджуюсь. Але це є потрібно. З часом людина до всього звикає). І думаю, що таки з часом канали будуть краще і більше знімати одразу українською. От з музикою таки прорив стався), з’явилась якісна українська пісня. І з ТВ теж таке можливе. Я оптимістка).
Димові тумани...від спалювання листя та/або сміття.. по всьому району.. (тобто, 4-5 сіл). Запах відповідний. У кого є досвід чи реальні поради, як добитись заборони-контролю за тим спалюванням? До селищного голови, агітувати, розкидати листівки, викликвти поліцію? Бо оце "всі так роблять, я теж дихаю і страждаю..." якось спантеличує. Переїхати в соснових ліс, щоб дихати чистим повітрям, а тут щоразу на наступний день - ще більш апокаліпсичніша картина з тим димом.
Є досить якісне українське кіно. Я плакала під Поводиря, Червоний теж цікавий та, як кажуть, "сильний" Зараз іще вийшов чи то має вийти фільм "шляхетні волоцюги" це комедія, що знімалась у Львові і дуже багатообіцяюча. Чекаю, доки онлайн можна буде.
Українська бюрократія, візи і все що з тим повязано! мене вже просто трясе, ти не можеш вернутись раніше з відрядження бо гладіолуси, але мусиш відкрити візу для наступної поїздки! А через свята я просто не встигну фізично оформити всі документи для цього. Відповідь геніальна - ну то не їдьте більше! Але міжнародну співпрацю робіть! Гр! просто трясе від того.
