Що читаємо?

Відповідь: Що читаємо?

Везе ж Вам...А я кожен день начитаюсь наших смішних законів та кодексів України....і більше вже ні нащо часу нема

 

Відповідь: Що читаємо?

Чоловік уже прочитав - хвалив. А я оце тільки сьогодні почну надіюсь вона мене не розчарує.

Я читала Люко Дашвар "Мати все",але в порівнянні з твором "Молово з кровю" - мені здалася гіршою. Не такі вже несподівані повороти, якось більш, як на мене все передбачувано. І героїня Ліда стає не схожою на себе . Ну не можуть люди так мінятись! Неправдоподібно якось вийшло!!!. Читається справді легко. Але я уже бачу , що її романи не однаково сильно гарні між собою. Ще два її романи все ж таки гадаю мені варто купити

 

Відповідь: Що читаємо?

читаю "Chere Haute couture" Ж.Саме. дуже пізнавально про світ моди,будні дизайнерів.

закінчила "Образцовая смерть" Габріель Вітткоп. тематика та настрій автора не з приємних. деколи гидотно. одним словом на "любітєля". проте читатиму її ще.

на рахунок Ю.Гордера, то дійсно не вражає. справді,якось беземоційно і суховато.

 

Відповідь: Що читаємо?

Нещодавно прочитала Винничука "Груші в тісті". Він розказує про свою молодість, суперова книжка, весела. Рекомендую.
І про Чорного Ворона Шкляра - неоднозначні враження.

 

Відповідь: Що читаємо?

Купила у магазині Клубу сімейного дозвілля книжку Марі-Бернадетт Дюпюї "Сирітка" може хтось читав, скажіть як враження?

 

Відповідь: Що читаємо?

Читаю "Без Обличчя"-Наталія Коробко
"Ритуал"-Марина та Сергій Дяченко
"Код Давінчі"-Ден Браун

 

Відповідь: Що читаємо?

мене зараз поглинула хвиля "Сутінок". 2 частини за 3 дні. далі буде

 

Відповідь: Що читаємо?

А мені Ден Браун якось не дуже. Інформація цікава, але литературний стиль в нього примітивний

 

Відповідь: Що читаємо?

Мені теж, читати часом цікаво, але на такий розрекламований шедевр щось не тягне. Так само не склаось у мене з Коельйо

 

Відповідь: Що читаємо?

читаю зараз І. Гончарова "Обломов" та Джейн Остін "Емма".

 

Відповідь: Що читаємо?

І Коельйо, і Ден Браун такі нудні

 

Відповідь: Що читаємо?

Коельйо, це специфічний автор і його твори більш глибшого змісту чим художня література. Хоча я від нього теж не в захваті, але деякі речі сподобалися ("11минут" "Вероника решает умереть" и "Победитель остается один"). Про Ден Брауна категорично не згідна, його "Ангелы и Демоны" прочитала на одному подиху, надзвичайно цікава книга, теж саме стосується "Код да Винчи", "Утраченный символ" не так вразив, але кінець досить пізнавальний і оригінальний.
Зараз читаю "Возвращение в Едем", автора забула, для мене класика не з чим не зрівняється. Прочитала також книгу французького письменника М. Леви "Те слова, что мы не сказали друг другу" цікаво, деякі моменти заставляли задуматися, над вічною проблемою "батьків і дітей". Хотіла спробувати таку хвалену Костенко "Записки українського самашедшого" взагалі не пішло. Не розумію, що там такого вражаючого-смішного-цікавого, що вона викликала такий фурор???? На мій смак повний маразм, хоча я взагалі наших українських авторів (сучасних) не сприймаю.

 

Відповідь: Що читаємо?

Олесь Ільченко. "Місто з химерами"

 

Відповідь: Що читаємо?

от мене якраз бентежить там відсутність того високо змісту) багато пафосу з банальних істин...

 

Відповідь: Що читаємо?

+1)))
а Коельо - це взагалі)) мені знайома колись його рекомендувала такими словами: почитай, в мене малий в захваті! (малому 10 років було)))

---------- Додано в 21:26 ---------- Попередній допис був написаний в 21:19 ----------

Цікаво. Не люблю Ремарка, після цієї фрази вже починаю сама до себе посміхатися) Бо мене, напевно, скоро по ній вичислятимуть))
але саме "Чорний обеліск" виділяю. Не в образу поціновувачам, але там він відійшов від дидактики і менторства)) соррі, соррі))) і проявив трохи чогось цікавішого.

---------- Додано в 21:31 ---------- Попередній допис був написаний в 21:26 ----------

Завжди знала, що Кафку мені читати не можна)) переконалася недавно, "Перетворення".
Мамма міа Санта Лючія Домінас Падрес!
Кінга з Достоєвським туди ж

---------- Додано в 21:37 ---------- Попередній допис був написаний в 21:31 ----------

а Гекльбері Фінн - мовою оригіналу - мене вразив.
Я зрозуміла, чому цей роман так багато амер письменників (здається, і Хемінгуей, і Селінджер) вважають знаковим.
Дуже філософська річ. А у перекладі, чомусь, набагато нудніший, ніж "Том Сойєр" .

 

Відповідь: Що читаємо?

Якими ж різними бувають люди!
...навіяно дописами №1092 і №1095

І щоб не офтопити: читаю Агату Крісті. Хтось скаже "банально", комусь - "попса", але для мене набагато привабливіша така "художня література", аніж "глибший зміст" Коельо

 

Відповідь: Що читаємо?

колись мені подобалися твори Коельо, а тепер чогось не йде у мене їх читання, більше історична література цікавить, написана українськими письменниками. От останнє, що прочитала - "солодка Даруся" Марії Матіос. Мені сподобалось. А ше по трошки читаю твори Шевченка. Якось по-іншому їх сприймаю тепер, аніж у школі...

Щодо банальних істин, вони ніби і банальні, під носом, але ми їх не помічаємо, не розуміємо, не звертаємо уваги, і десь колись нам потрібно про них нагадувати...

 

Відповідь: Що читаємо?

То класика жанру!!! Банально - це Донцова - "жеби мозок відпочив" А Крісті - краса!!!!

 

Відповідь: Що читаємо?

У мене теж. Прочитала два його сумнівні кишенькові шедеври - Алхімік і Вероніка вирішує померти - трохи примітивно. Як на мене Кастанеда - порядком вище. Трилогія про дона Хуана :y::y::y: вражає.

 

Відповідь: Що читаємо?

))) Теж хотіла з Кастанедою порівняти. Річард Бах ще, до прикладу.
бачила Коельо у Ляльці) Виглядає так, як пише)