Відповідь: Що читаємо? (2) Теж на днях порадили. Варто-не варто - не знаю, але візьмусь читати, то точно. Настрій наразі такий. Давно не бралася до книжки Тепер читаю І.Карпу "Фройд би плакав". Гм, там, по-моєму, не тільки би Фройд плакав. Але маю звичку дочитувати почате до кінця. Ану там все-таки щось важливе тай буде))) Побачимо
Відповідь: Що читаємо? (2) Хтось читав "Ніколи не їжте наодинці" ("Never Eat Alone") Кейт Феррацці (Keith Ferrazzi) ? Варто починати/ні ?
Відповідь: Що читаємо? (2) книга цінна, варта уваги, але спершу мені щось не дуже подобалася, десь на половині зараз, то змінила думку в позитивному напрямку але якесь всерівно не моє, може не той настрій читаю і думаю про близьких-дальніх, кому вона точно сподобається і треба порадити, сама ніяк не можу "зануритись"
Відповідь: Що читаємо? (2) Спочатку прочитала, а потім подивилась екранізацію трилера "Доки я не заснула" С.Дж.Уотсона - дуже сподобалось! Постійно тримає в напрузі, переживала усі моменти разом з героїнею, неймовірно цікаво.
Відповідь: Що читаємо? (2) Поділюся враженнями про нещодавно прочитані, частину з ЛФ копіюю. "Книжковий злодій" Зузака ("The Book Thief", 2006 р.), можу з щирим серцем порадити. Дуже цікава мова автора, соковита така, оповідач - смерть, а тема - життя в Німеччині часів Другої світової та історія кількох людей. Сильна книжка, а особливо на фоні теперішніх подій. До того була Донна Тартт "Таємна історія" ("The Secret History") - для любителів психологічних трилерів/драм (бо то не детектив-таки, як часто в анотаціях пишуть) і довгих осінніх вечорів - саме те. Ще тієї ж авторки перечитала всередині вересня "Маленький друг" ("The Little Friend") - очікувала більше детективних ноток, насправді просто замальовка з життя однієї родини, проте цікава. Ще з прочитаного за останній час - "Війна і ми" Сергія Пантюка (дипломант "Коронації слова"); книга залишила суперечливі враження, в основному - важкі (впевнена, що у мирний час ця книжка мене так не зачепила би). "Рент" ("Rant: An Oral Biography of Buster Casey") Чака Паланіка місцями викликав гидоту та нудоту певними натуралістичними моментами, не моя книга однозначно, високих ідей та глибокої філософії у ній не знайшла або не зрозуміла "Втрачений символ" ("The Lost Symbol") Дена Брауна - як сказати, попса така, як попкорн перед телевізором - закидаєш у себе без особливої користі, з плюсів книги хіба трохи інформації про мистецтво цікавої є, любителям таємних змов, навколорелігійних символів та знаків від вищих сил у будь-якій дрібниці сподобається. Книга "Загублені у Шангрі-Ла" ("Lost in Shangri-la") Мітчел Зукофф сподобалася, сюжет базується на реальних подіях Другої світової війни, тут і пригоди, і етнографія, і безліч фактів стосовно побуту на військових базах, техніки, службової субординації часів Другої світової. "Холоднокровне убивство" Трумена Капоте ("In Cold Blood") - стиль на 70% репортажний, на 30% художній. Початок видався трохи нудним, але буквально перші десятки сторінок. В книзі дуже швидко стає відомо, хто і що вчинив, а потім розкриваються мотиви та характери злочинців. Раджу книгу любителям детективів, криміналістики та психології. "Людина, що біжить" Стівена Кінга ("Running Man"). Ставлення до Кінга в мене дуже суперечливе, можу читати його дозовано, з довгими перервами на менш натуралістично-брутальну та мізантропську літературу. Від цієї книги, тим не менше, я в захваті. Читала в українському перекладі. Мало лайки та натуралістики. Паранормальних жахів тут нема. Книга в дусі антиутопій, головному герою співчувала всю книгу та переживала за нього, сюжет динамічний і напружений. Ковтнула за одну ніч. Дара Корній "Гонихмарник" і "Тому, що ти є". У "Гонихмарнику" найбільше сподобалися розповіді про дитинство та юність Ірини, мами головної героїні, говірка її бабусі, взаємини з гонихмарником. А ще сподобалися колоритні легенди та оповідки, вплетені в сюжет. Все. Головна героїня, Аліна, та її гонихмарник викликали лише роздратування та абсолютне несприйняття. Шаблонні репліки, суцільні штампи і формальна неформальність Роман "Тому, що ти є" читався важко, ніби і українська мова, але якось так слова поскладані в речення, а речення в абзаци, щоб мені не йшло ну ніяк. Сюжет на 4 з 5. Тим не менше, в самому кінці я раптом відчула сильне співпереживання героям. До того особливих емоцій не відчувала. Почитаю потім ще твори цієї авторки, наразі трохи розчарована, бо очікувала більшого, Корній дуже багато людей хвалить. Марина Соколян "Кодло". Ох, взяла мене ця книга в полон, взяла і не відпускає. З одного боку відчувається якась попсовість чи що, і прискіпуватися багато до чого можна, а з іншого боку всю книгу в мене в голові просто фільм крутився про всі ці події, дуже і дуже сподобалося. І повчальна, до речі, і прихованої філософії про теперішнє суспільство не бракує. Наразі читаю "Херем" тої ж Соколян, як мені мова твору подобається, наче в теплому морі плаваю та відпочиваю.
Відповідь: Що читаємо? (2) А мене знову на класику потягнуло, точніше більше її люблю. Зараз почала "Сильна как смерть" — Ги де Мопассан. І маю ще Г.Флобер - "Госпожа Бовари" Пробувала читати С.Кінга -"Історія Лізі" щось ну ніяк я то не осилю, все відкрию книгу і закрию, не читається мені....
Відповідь: Що читаємо? (2) А я майже дочитала Енн із Зелених Дахів. Так по-дитячому наївно і мило.Така дійсно добра книжка, єдине, що мені любові трохи забракло))Але сподіваюся, що любов з'явиться у наступних книгах))
Відповідь: Що читаємо? (2) Маю цю книжку десь вже 2 роки, видавництва "Манн, Иванов и Фербер" - я вам скажу, її хочеться перечитувати - цікаво написана, автор із велетенським досвідом роботи, поради щодо нетвокінгу та просто невимушеного спілкування в реальності діють (ми із чоловіком їх випробовували ;-). Особливо важливо її перечитувати перед такими важливими подіями як конференція, круглий стіл, тренінг, та просто ділова зустріч, щоб практикувати ведення бесід та знайомитись із різнокаліберними людьми. Стиль написання простий, добре сприймається. Читала в інтернетах, що друга ("Никогда не ешьте в одиночку-2") та третя її частина не вартують уваги, так як йде повторення вже викладеного у першій книжці - я не знаю, так як їх не купувала, мені достатньо і цієї книги.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю " Вибір Софі "Уільяма Стайрона. Поки що читаю "воду", екшена чекаю. Колись дивилася фільм ( який вже забула повністю). Кіно 1982 року, але ! головну роль виконує Меріл Стріп- бест оф зе бест, отримала Оскара за цю роль... та, я в курсі, що це трагі, але нічого не можу зі собою зробити((
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз в процесі читання "Ночь нежна", щось мені наразі не подобається. Але чекаю розвитку подій.
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз читаю книгу Д.Гроссмана "З ким би побігати". Книга суупер! Розповідається про 16-ти річну дівчину яка хоче спасти брата наркомана.
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала Енн з Зелених Дахів. Загальне враження - позитивна книга, яка повертає думками у часи дитинства, коли цікаво пізнавати світ і мріяти про майбутнє. Суперово вписалася б у шкільну програму зарубіжної літератури старших класів Нічим особливим книга не вразила, але бажання прочитати наступні частини є
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала другий том Ремарка: "Тріумфальну арку" і "Чорний обеліск". Перед тим були "На західному фронті без змін" і "Три товариші". З усіх найбільше вразила "Тріумфальна арка", дуже емоційний твір і дуже яскраво передає дух того часу - Парижу на порозі Другої Світової. "Чорний обеліск" я щось не до кінця "пропустила" через себе, але загалом ота нещасна міжвоєнна Німеччина, яка сама собі робить біду, наступає на ті самі граблі, морить голодом свої громадян і все одно рветься до війни і крові - це варто читати зараз всім нам. Я була шокована описом перших нацистів, бо то були прості люди, які добровільно покланялися Гітлеру, жили ілюзіями і бажанням помсти, готові вбивати свого сусіда, брата, будь-кого, хто проти їх поглядів. Дуже актуально, щоб зрозуміти зараз, чим живуть люди в Росії, бо то так до болю схоже.
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала, точніше "проковтнула" - "Фортецю для серця" Олени Печорної. Це вже третя книжка цієї авторки("Грішниця", "Кола на воді").Надзвичайна книжка, надзвичайне написання авторкою, не відпускає від першої до останньої сторінки.Читати одне задоволення. Раджу всім)
Відповідь: Що читаємо? (2) Вчора прочитала "Тому що ти є..." Дари Корній. Читалося легко, але сюжет не вразив. Доволі стандартна історія кохання, обрамлена народними легендами. Проте, погоджуюсь з Mrochkizm: Так, в кінці роман зачепив. Тому "спробуємо" і інші твори Дари Корній. Зараз дочитую роман Шкляра "Чорний ворон". Справді сильний твір. Цікаві персонажі, неповторні емоції. Автор тонко передав дух боротьби наших предків за Україну, що для мене є дуже актуальним сьогодні. Рекомендую.
Відповідь: Що читаємо? (2) «Ключ Сары» Татьяна де Росней Є історії, які не повинні бути забуті, є книги, які важко читати, але необхідно ... У романі описуються реальні події нацистської облави під кодовою назвою "Весняний вітер". Франція 1942 року. Стадіон «Вель д'Ів» переповнений. Але на цей раз на стадіоні не проходять захоплюючі змагання. Близько тринадцяти тисяч євреїв, серед яких понад чотири тисячі дітей, замкнені тут нацистами. Луїза Мей Алькотт «Маленькі жінки» В книзі розповідається про дорослішання чотирьох сестер під час Громадянської війни. Мег, Джо, Бет і Емі живуть в маленькому американському містечку, їхній батько на фронті, і їм доводиться дуже нелегко. Але, незважаючи на всі труднощі, сім'я Марч прагне зберігати бадьорість духу і підтримувати один одного у всьому ... У кожної з сестер - свій характер, свої мрії, інтереси і амбіції. У кожної є і свої недоліки, які їм належить подолати. Дафна дю Морье "Ребекка" Про цей роман я нічого не знала, чомусь змалювала його для себе як класичний любовний роман. Детектив, драма, любовний роман, трилер - все це в одній книзі. В юному віці книга б могла справити на мене сильніше враження. Ні, я не залишилась байдужою, але сильного враження цей знаменитий роман на мене не справив.
Відповідь: Що читаємо? (2) Весь тиждень під враженням від "419" Уілла Фергюсона - достатньо драматична і тяжка історія, хоч і дуже захоплює. По-новому відкрила для себе сприйняття вкрай небезпечного життя (скорше виживання) у багатьох країнах Африки, зокрема йдеться про Нігерію. Почала новий твір Джоан Роулінг "Шовкопряд". Це друга книга з її детективної серії під псевдонімом Роберт Гелбрейт, перша "Поклик зозулі". Початок цікавий, подивимось як буде далі.
Відповідь: Що читаємо? (2) Вчора дочитала книгу Януша Вишневського "Самотність в мережі". Читаючи, в деяких моментах, аж сплакалась Але закінчення автору треба було робити два - одне для всіх читачів - драматичне, таке, як є; а друге для мене - з "happy end", де всі герої живуть довго і щасливо. Хоч і люблю коли книга має не зовсім очікуваний кінець, але саме тут хотілося казки. Багато цікавих цитат можна знайти на сторінках книги: *"З-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше...", *"Якби закоханість тривала надто довго, люди б умирали від виснаження, аритмії або тахікардії серця, голоду або на синдром відмови від сну. Ті, які б не вмерли, закінчили б у психічній лікарні." *"Боже, допоможи мені бути такою людиною, якою вважає мене мій пес!" та інші...
Відповідь: Що читаємо? (2) А я недавно прочитала збірку Шмідта "Два господина из Брюсселя" - новели. Як більшість його творів, ці також несуть глибокий зміст. Цього разу книжка про різну любов. Рекомендую. А тепер читаю "Адюльтер" Коельйо. Поки що враження неоднозначні, але то лише перші сторінки... ---------- Додано в 15:43 ---------- Попередній допис був написаний в 15:38 ---------- Думала, що крім Поттера лише "відкрита вакансія" для дорослих є в цієї письменниці. дякую за підказку. Треба буде ознайомитись.
