Відповідь: Що читаємо? (2) не пожалкуєте. ---------- Додано в 21:48 ---------- Попередній допис був написаний в 21:44 ---------- в мене пару місяців зовсім не було охоти до читання (частково через щоденні заняття англійською і "передоз буквами")) зараз дочитую "Житковські богині" Катержини Тучкової- про чеських цілительок і їхні долі в часи комунізму. Вони вміли лікувати, знали, як допомогти у будь-якій біді, могли порадити у скруті, а ще кажуть, що вони передбачали майбутнє. Їх називали «богинями», а свої вміння вони передавали з покоління в покоління. Дора Ідесова — одна з останніх представниць роду житковських богинь. І хоча вона не перейняла їхніх умінь, але здобула етнографічну освіту й вирішила присвятити їм ґрунтовну наукову розвідку. Наприкінці 90-х років у Пардубицькому архіві Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки з’являється оперативно-розшукова справа органів Держбезпеки, заведена на внутрішнього ворога — її тітку, богиню Сурмену. Дора розслідує долі житковських богинь і з подивом з’ясовує, що хоч сама богинею не стала, але невіддільно приналежна до цієї таємничої традиції. ---------- Додано в 21:53 ---------- Попередній допис був написаний в 21:48 ---------- ну і насолоджуюсь збіркою "Біс плоті" Шевчука. тут дуже багато про релігію. зацитую основну думку: "Бог не в обрядах віри і не в формулах, не в словах, а у вчинках. Отож найліпша віра - в доброму житті і добродійних вчинках."
Відповідь: Що читаємо? (2) На одній хвилі перечитала : "Кров з молоком", "Мати все", "Село не люди", тепер чекає мене "На запах м"яса". А поміж тим основним є роман " Лицарі любові і надії" улюбленої Лесі Романчук. Про Кингірське повстання, долі різних людей на засланні в далекі концлагери. Важко, сумно, перевертає свідомість і змушує замислитись... Справді якісно написаний український, свідомий, патріотичний роман. На тлі теперішініх подій дуже варто прочитати.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж читала цю книгу. В цілому непогано, але ота данина моді- головна героїня лесбі- трохи коробить. Я думаю, про наших мольфарів і мольфарок можна написати теж такого плану книгу. Щось схоже написала Громовиця Бердник "Знаки карпатської магії" про мольфара Нечая. Ви звернули увагу який в Чехії доступ до архівів? Можна ознайомитись з любою справою часів комуни... От би в нас так... "житковські богині" видані в видавництві "Комора". В ньому ж вийшла книга "Сторожі тротуару". Це, мабуть, краще, що я прочитала за останній рік. Рекомендую почитати, не маю жодного зауваження до книги. Давно вже не читала книг, які з часом перечитуєш.
Відповідь: Що читаємо? (2) І в мене таке саме. Сьогодні прочитала "Биті є. Макар" а потім якийсь сум і пусто в душі. Хочу продовження, і щоб нарешті був щасливий кінець. А тут..ех я розчарована
Відповідь: Що читаємо? (2) на одному подиху сьогодні прочитала. Але кінцівка мене*вбила*... хотілось хеппі енду... думаю, чи варто братись до інших її книг?
Відповідь: Що читаємо? (2) На рахунок Люко Дашвар - мені книги легко читаються, в неї динамічно іде розвиток сюжету і немає ліричних відступів, громіздких описів природи, істор.подій і т.п. ( те, що мені буває страшно нудно читати). Тому якщо вам сподобалось читати На запах м'яса, то можете сміливо переходити до її інших книг. Думаю, розчаровані не будете. Беріть "Молоко з кров'ю", "Мати все", "Село не люди". Чесно, мені вже повивітрювались майже всі ті сюжети, але пам'ятаю, що все читала швидко на одному диханні. Єдине, після більшості її книжок не відкладається надовго якихось емоцій, прочитав та й прочитав. Принаймні в мене так. Ясно, що то не то, що напр, Три товариші Ремарка, коли читаєш і читаєш по 10 раз і кожен раз ревиш і переживаєш все з героями і уявляєш собі тих героїв і їхні переживання і почуття так чітко, що вони відпечатуються в пам'яті назавжди...
Відповідь: Що читаємо? (2) Виноваты звезды, (Грин Джон) про життя, любов , смерть підлітки і рак а їм би жити і жити..... раджу
Відповідь: Що читаємо? (2) ну бо то чтиво для заробляння грошей. Я собі після 2-ї книжки "Биті є" обіцяла більше нічого не читати, написаного Дашвар. Мене її попередні книжки теж захоплювали сюжетом. Але тільки тому, що сильно розкручували на емоції. Але якоїсь інформативності, гарних емоцій, чогось повчального я з них не винесла, хіба осад. Тіко брудні деталі тих її романів пам'ятаються. MorsImmortalis як щось порадить, то вже хочеться читати
Відповідь: Що читаємо? (2) ну то я пораджу знов Даниленка. якраз зараз читаю його "Капелюх Сікорського" про любов авіаконструктора до незвичайної жінки. за що люблю Даниленка - за те, що вміє легко писати про нелегкі речі, за чуттєвість, за емоції і відсутність бруду. ---------- Додано в 22:57 ---------- Попередній допис був написаний в 22:52 ---------- мені теж то геть не сподобалось. добре, шо то було під кінець книжки, а не від самого початку. хоч книжка і здобула купу європейських нагород, моя оцінка 4. сухувато, місцями нуднувато. дуже класна книжка. читала її кілька років тому, половину вже забула))) але пам"ятаю ше досі як цікаво було і скільки емоції виникало. дуже раджу
Відповідь: Що читаємо? (2) я теж так собі пообіцяла. У всіх її книжках такий сумний кінець( Автор гарно пише не спорю, книжки читаються легко. Але мене вічно не покидає думка потім після прочитаного, ту книжку запустити в стіну. Сьогодні прочитала роман Людмили Копистко "Курси крою та життя". Сподобалося дуже. Тепер хочу прочитати другу частину цього роману)))
Відповідь: Що читаємо? (2) Нещодавно прочитала "Ендіміон" Дена Сіммонса (колись подарували, то у відпустці вирішила почитати). Мені сподобалось, я взагалі полюбляю фантастику, читається легко, цікаві герої, там і пригоди, екшн, і філософські питання присутні, релігійні, і про штучний інтелект. Дуже гарно описано світи майбутнього. Тепер хочу прочитати всю серію "Пісні Гіперіона", по відгуках всі книги цікаві, особливо перша. Так що буду тепер передісторю читати (я прочитала третій за хронологією роман, він не дуже повязаний з минулими), і потім продовження епопеї, цікаво як розвинуться події далі
Відповідь: Що читаємо? (2) Ще читала його "Паперовi мicта" i "У пошуках Аляски" - бiльше розраховано на пiдлiткiв, але в цiлому може бути, вiдкрила для себе по-новому цей перiод дорослiшання.
Відповідь: Що читаємо? (2) А я нарешті прочитала таку довгоочікувану мною книгу Карлоса Руіс Сафона ''В'язень неба''. Як не прикро визнавати, але книга . Нецікавий сюжет, читаєш і таке враження, що автор писав під примусом, аби щось написати... Та й кінцівка якась не закінчена( натяк на продовження?). Таке враження, що проміняв він свій талант на гроші і прибуток
Відповідь: Що читаємо? (2) дочитую збірку А. Дністрового "Сніданок на снігу". сам однойменний твір не сподобався, хоч сюжет непоганий, але якось то все мляво і нецікаво. а от інші короткі оповідання дуже класні. прості історії з життя, але легкі і якісь ностальгічні ( я таке люблю)))
Відповідь: Що читаємо? (2) Я прочитала всі 4 книги. Десь навіть в цій темі залишала відгуки. Книги варті уваги. Можу ще рекомендувати Юрій Горліс-Горський "Холодний Яр". Це документальний роман. Спогади одного з бійців Холодного Яру. Однозначно варто читати. Мені сподобався навіть більше за "Залишенця". Андрій Кототюха "Червоний" про провідника УПА, який 10 років боровся проти окупанта. Якщо сподобались "Вогненні стовпи", то раджу прочитати "Торговицю" Іваничука. Ну і традиційно Багряного та Матіос. В них майже всі твори шедевральні.
Відповідь: Що читаємо? (2) ух, книжка класна прочитала на одному диханні, але з моїм набором гормонів наплакалась
Відповідь: Що читаємо? (2) Не знаю , що там з віком, мені в сам раз було ))) Дякую! Такі позитивні історії! Оптимістичні, добрі, світлі. "Аня из Зеленых Мезонинов" Монтгомери Люси. І всі наступні теж, до "Аня из Инглсайда" прочитала. Легко, швидко , і з задоволенням.
Відповідь: Що читаємо? (2) все, Громико скінчилась (лишилось тіки пару розповідей-зернят і усьо...), Лузіна до київських відьм нічого не дописала - печаль... Будем сподіватись, що я наткнусь на щось ще в тому ж роді найближчим часом Був у мене перед тим період "Залишенця", "Вогненних стовпів", "Раю" Барки - але шось воно мене в депресняк загнало. Перед тим навіть Матіос такого не навіювала, а зараз... То певно у світлі всіх теперішніх подій така реакція вийшла. Порадьте таки щось з серії Громико-Лузіної, але аби його було багаааато, а то я тіки у смак ввійду, а воно гоп і закінчилась книга...
Відповідь: Що читаємо? (2) А мені щось ця книга не "пішла". Якась нудна мені була, хоча на цитати можна цілу книгу розбити.
