Відповідь: Психологія харчування Ми щойно з села, там культура харчування мене просто вбиває - обмежень нiяких, жирне-калорiйне у великiй кiлькостi. Мені хоч якось вдається не переїдати, а тiльки-но намагаюсь контролювати кiлькiсть-якiсть їжi, яку споживає моя дитина (мiри у цьому вiн не знає), як зустpiчаю абсолютне нерозумiння "Для дитини багато не буває ". Але ж це не так, пiсля такого переїдання завжди, як наслiдок, проблеми з ШКТ i розлади травлення.
Відповідь: Психологія харчування Кількість то таке, а он якість то вже зовсім інша історія. Якість я б контролювала, а кількість не варто. Повірте, дитина не з’їсть більше ніж може. Я вже добре це бачу по своїх і по чужих. Одиниці їдять неконтрольовано, одиниці. Назагал дитина сама вміє контролювати свій організм, якщо їй не подавати постійно чеколядку чи печенько, бо дитині треба. Я бачу дуже добре, що більше ніж дитина хоче вона йоґурту не їстиме. Наша мала може з’їсти пачку йоґуртів за годину. І були такі дні, що вона їла лишень йоґурти цілий день. Я їй дозволила. Вона їх поїла кілька днів і перестала. А он наприклад хоче піццу їсти, то вона її два рази вкусить і залишає, бо наїлась. Чи скажімо росіл - то вона його може їсти багато, але сама скаже - я наїлась і залишить дві ложки на тарілці. Головне в дитину нічого не пхати насилу!!! А якість їжі це дуже важливо!!! ---------- Додано в 16:38 ---------- Попередній допис був написаний в 16:33 ---------- Чому вона вас вбиває... вони ж працюють важко від зорі до зорі на городі, обходжують скотину, ітд, ітп. Споконвіків, люди які жили на селі чи на фермі важко працюють, тому їм треба їсти трошки інакшу їжу ніж нам - жителям міст. Так, до слова. Моя свекруха все життя прожила в селі, але м’яса не їсть, хіба ДУЖЕ рідко. Мій чоловік постійно їв тільки хліб і пив багато молока, а був худющий, як тріска. Поки не сів на місці, доти не почав поправлятись. Не знаю як ви, можливо не працюєте, але у більшості із нас робота дуже пасивна і калорій так не спалиш. Відповідно спосіб харчування буде відрізнятись від того коли людина працює фізично. Тай, про що говоримо. ДУЖЕ багато чоловіків в Україні люблять випити і файно поїсти. І то так ФАЙНО!!! А не всі працюють важко фізично, далеко не всі. Я б так гостро на то не реагувала. Треба спокійно сказати, - "дякую, але малий в нас такого не їсть. Ага... він в нас страшне балуваний." І вже! Не дати йому їсти більше. Вивести з кухні і не дати цьоткам і бабцям впихати в нього їжу.
Відповідь: Психологія харчування то тільки на свята. ви подивіться як їдять в звичаний будній день: картопля варена, приправлена трохи шкварками з цибулею, або й олією з цибулею, шматок сала, солоний огірок, хліб чи млинці з сметаною, а на десерт хліб з варенням і молоком! або вареники, щодня борщ чи суп, рідко з м’ясом, бо не мають на щодень кидати в борщ м’ясо.
Відповідь: Психологія харчування Та й в тому то справа, що малий з задоволенням може з'їсти i палку ковбаси, i вiдро вареникiв, бо ж вдома я це обмежую, а там мені цього не дають зробити. Нажаль, нi. Харчуються так постійно, крім посту.
Відповідь: Психологія харчування Вибачте, що втручаюсь, але на мою думку, ключова фраза ось тут: Психіка людини таким чином діє, що сприймає будь-які обмеження, скажімо, негативно. Тим більше психіка дитини, для якої обмеження в їжі можуть слугувати надалі підгрунтям до розладів харчової поведінки.
Відповідь: Психологія харчування Так. З такими речима треба бути дуже обережними. ДУЖЕ! Все залежить які слова вживаються і як йде то обмеження. Бо навіть обмеження може бути позитивне, щоб не викликало внутрішнього почуття вини. Хоча обмеження, воно і є обмеження. Особливо коли дитину заставляти щось не їсти або навпаки їсти.
Відповідь: Психологія харчування Одне з основних правил яким я більше НЕ користуюсь останні шість місяців. І вам бажаю забути за таке харчування.
Відповідь: Психологія харчування дівчата,що може бути причиною такого-останні днів 7 в мене страшенний ГОЛОД..я дуже і дуже хочу їсти..несамовито...так,були місячні,думала з ними все пройде,але де там...таке враження/,що я скоро трісну і витягну свій "списаний" гардероб назад((((((((
Відповідь: Психологія харчування У мене таке буває, коли в житті є якийсь стрес, неважливо чи позитивний чи негативний. От коли звичний ритм життя збивається, то теж починаю отак неконтрольовано їсти
Відповідь: Психологія харчування в мене таке буває, коли раптом різко похолодає. і от поки не потепліє знову - топчу все що бачу.
Відповідь: Психологія харчування як я то бачу: варіант 1: не те їсте (проходить транзитом або навпаки стимулює апетит) варіант 2: якщо те їсте, що треба, але порції недостатні до активності
Відповідь: Психологія харчування На нас впливає все - і погодні умови, і недостатня кількість харчів і просто психологічний стан сьогодні. Уляночко, вам хочеться їсти все підряд, чи є конкретна їжа до якої тягне більше ніж до іншої?
Відповідь: Психологія харчування не все підряд,але такого хочеться, що раніше не їла-білий хліб, лаваш,солодке і т.д...... про стан психологічний-більше позитиву,ніж негативу,тому проблеми не мало б бути, бо я проблеми "заїдаю"....проте я хворіла,антибіотики,після того достатньо схудла,мала важку реабілітацію-паморочилось в голові,абсолютна відсутність сил, швидка втома..тепер все позаду,але з"явився ЖОР....
Відповідь: Психологія харчування в мене версія, що так підсвідомо або жалієте себе, або винагороджуєте за страждання. а по-хорошому (якщо це не з голови жор), то організм просто вимагає ЕНЕРГІЇ і то бігом, раз на вуглеводи потягнуло. Після хвороби хоче швидше статус кво відновити.
Відповідь: Психологія харчування маю такі ж підозри,бо минулі тижні були непрості-мали 4 свята,які вимагали організації, нервових і фізичних затрат,тому були дні,коли згадувала, що не їла в 2 половині дня від того,що темніло в очах...тепр , видно, організм мені "мстить"
Відповідь: Психологія харчування і у мене Вчора йшла біля забігайлівки і запахло чимось жорстоко смаженим. Аж в голові закрутилося, так захотіла якогось чебурека, чи тошнотіка . Прийшла додому і стейк згризла.. спасаюся фруктами ,величезними мисками салату і смаженим-печеним-просто м"ясом. Як добре що солодке не люблю.
Відповідь: Психологія харчування І у мене. Але я сіла і почала роздумувати - чєго тєбє надобно старчє? Вияснила, що "ЖОР", вірніше потяг до нього у мене психологічний. Мене тут мама не надто поважає, постійно принижує, а он недавно пожалілась татові і той прибіг мені сказати, що через мене мама нещаслива і я повинна все робити аби вона була щаслива. (мене аж підкосило на кілька днів) За людину мене мама не вважає, але ж то що мені щось нове? Просто я думала, що вже перейшла той період, а вона і далі на своє тягне. Тисне аби мене зламати. А тут щей муж підкинув їжу для утиску - їде з дітьми в Україну, а я залишаюсь тут. Ну мала б тішитись, що буду з нев стіко часу і без мужа, та де там. Почала на мене тиснути, що як я можу його відпускати і що він дітей буде мичити. Блін! То всьо в іншу тему, але я сіла і на бумажкє виписала собі всі образи. Розібралась де я неправа і попросила помочі онто побороти. Помаленько вилажу з того психологічного бажання пожрать. Їжа у мене ж різноманітна. І все у ній присутнє, той нема чого плакати, що мені чогось бракує. Ніц мені не бракує, хіба побороти страх. Все минаюче в цьому житті, і навіть я. Проте поки я тут то треба жити, а не думати про їжу. ---------- Додано в 16:15 ---------- Попередній допис був написаний в 16:12 ---------- Я б сказала, говорить - "такс! Стреси закінчились, але я так розумію, що нові не за горами. Давай готуй мене до наступних. А як готувати? Правильно - вуглеводами!"
Відповідь: Психологія харчування О, думала трохи. Я коли маю проблеми- про їжу не згадую. Не важливо чи ці проблеми хороші, чи погані. Стрес кожного виду викликає їстівну амнезію. Жор починається коли рутина, болітце, все зорганізовано і ясно. Навіть якщо щось новеньке- то воно є запрограмовано, в день порція чогось новенького. Отут і починається поступовий жор.
