приїдуть з табору, буду говорити, мала правда плаче що скучає за татом і хоче щоб він жив разом з нами.
@euphoria sonce, може це грубо звучатиме, заздалегідь прошу вибачення, але діагноз вашого екса - мама головного мозку. Ви молода, сильна і мудра жінка, у вас все буде добре. Ви заслуговуєте мати достойного чоловіка і він у вас неодмінно буде. Мій колишній чоловік мав такий же діагноз, тільки мені знадобилося більше 10 років, аби усвідомити це. На жаль.
та то зрозуміло, бо Вам так відверто кажучи наплювали в душу, ще й крайньою зробили. Вірю, що ця втрата своїх сил і нервів дасть Вам свій прибуток в інших кращих стосунках. Ви не відповідаєте за вчинки і думки інших людей, а говорити і вибріхуватися на публіку вони певно будуть ще довго. Але я все кажу, що мудра людина і зі сторони сама бачить і розуміє ту ситуацію, а немудра... нашо її в чомусь переконувати, її більше цікавлять злостиві плітки. колись слухала одну психологиню, якщо Ви хочете дітям все ж залишити добрий образ батька, то вона радила говорити їм в такий спосіб "от буває в людини хворе тіло, коли болить голова, чи кашель, чи горло, а буває, що в людини душа хворіє. Твій тато є доброю людиною і дуже тебе любить, але зараз в нього хворіє душа". Ну і якщо практикуєте вдома молитву, то можна дітям також казати щоб молитися про виздоровлення татової душі.
Напишу ще. Дівчата, хто розлучається - ІМХО, найголовніше знайти правильний баланс між намаганням зберегти сім"ю і зберегти себе. ЯК САМЕ це зробити-тут нема єдиноправильного рішення і формули, все йде шляхом спроб, помилок, вагань, порад, інтуїції, ... ще чогось. У кожного своя доля. Не сприймайте це ніхто як пораду, це мій біль і розчарування. Я зробила ставку на спробу зберегти сім"ю - і програла. Я терпіла, вибачала, розуміла, виправдовувала, старааааааалась... Нажила купу комплексів і витратила купу часу. І так, отримала купу цінного досвіду, хоч дуже болісним шляхом. І думаю зараз, що мій поїзд вже пішов, літак полетів, і назовсім. Всі казали, що в мене залізні нерви і гумове терпіння. Ага, скілл прокачаний 15 роками роботи з пацієнтами. До чого це я все? Сім"я варта багатьох зусиль. Але спільних і взаємних. Але я в себе одна. І життя в мене одне. І дуже важливо-впіймати той момент, коли треба подумати про СЕБЕ. І сказати стоп. І визначити пріоритети. Моя особиста думка.
поділюсь своїм досвідом. з часу мого розлучення пройшло майже 2 роки. розійшлись ми з чоловіком з моєї ініціативи через його зраду (закохався у співробітницю). після розлучення довший час намагались все якось склеїти, але не вийшло. керувала нами насамперед відповідальність перед дитиною. досить нервів я собі потріпала у той перехідний період, але напевно то треба було пройти, щоб принаймні собі сказати, що я намагалась щось зробити. зараз у мене є коханий чоловік. відносини у нас зовсім інші. він зовсім інша людина, ніж мій колишній. я також змінилась. винесла урок зі своїх попередніх відносин. прийняла свою відповідальність за розлучення. набагато легше починати все з нового листа з іншою людиною, бо перебудовувати відносини, які складались роками, на які вже накладені нами ж стереотипи, ДУЖЕ важко. дівчата, хочу вам сказати: поважайте і любіть себе перш за все. дитина вам не скаже дякую, якщо ви будете нещаслива коротати своє життя з їхнім татом заради них. діти щасливі там, де любов, повага, а не там де сварки щодня. ще напишу про відносини дитини з татом після розлучення. НІКОЛИ і ні за яких обставин я не заборонятиму колишньому чоловікові бачитись з нашим сином. я не хочу брати тої відповідальності на себе - розлучати дитину з татом через свої особисті образи на нього. і не зроблю такого подарунка чоловікові і його теперішній пасії. дитину ми народжували разом і виховувати повинні разом, навіть якщо живемо в різних містах. кожен кінець - це завжди початок. навіть дуже болісний...
А в чому була ваша відповідальність за розлучення? Якщо він просто завів коханку на рооті? Я такого не розумію. В чому ви завинили? А з дитиною правильно, нехай бачиться, це ж батько, і то важливо.
@Leila Оля, діти приїдуть і гарно з ними поговори. Чому розлучились, як тепер буде виглядати ваше життя, і поясни що те що тато тицяє їм в ніс документи і наговорює на маму - це не дуже красиво. Я не кажу котити на нього бочку, але факт є факт. Хто тобі переказує ото все про секонди і що там хто говорив. Скажи, що ти про це слухати не хочеш і не будеш. Ті хто переказують не далеко втекли від свекрухи. І терпіння тобі! Бог все бачить і на твоїй вулиці буде свято. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
поясни спокійно, що тобі з ним зле, і ти жити з ним не хочеш. Але то їхній тато і кажи - якщо він так вас любить - нехай з вами гуляє, хай навіть поїде відпочивати. Нехай піде з ними по магазинах і купить все що їм треба (одяг, до школи...). (якщо вже дуже буде дітей налаштовувати - поговори про любов і відповідальність. Що любов то не слова, а вчинки. Нехай на вчинках тато показує любов. Навіть можеш сказати, що от ти їх любиш і робиш для них і то, і то, і то. А тато поки тільки всіх сварить між собою ) А що люди говорять- яке тобі діло???
А для чого Ви починаєте з якимось хлопчиною, якщо Ви ще не розлучені? Хіба це гарно по відношенню до нього? Я розумію, що Вам хочеться біль душевний загасити відносинами з кимось іншим. Але це ж неправильно! Перше розлучіться, станьте вільною, так, так, зовсім вільною, хоча це Вам видається, що то тільки на папері Ви ще заміжня. Це не так невинно, як показується. Звільніться від одних стосунків повністю, а тоді будете заводити інші. Хоча я би і не радила і інших стосунків заводити так відразу. Ви ще ні емоційно, ні психологічно не будете відразу готові. Мусите перше себе позбирати докупи, відійти від того всього, а тоді почати когось шукати. Не псуйте нікому життя, коли у Вас ще така зіяюча душевна рана, яка просто кричить постійно з Ваших дописів. Кажуть, що два роки потрібно, щоби відійти від розлучення, якщо воно було на емоціях. А я Вам раджу,хоча би рік відійти від того дурдому, в якому Ви були. Не гнівайтеся тільки на мій допис. Я, напевно, віку Вашої мами, або ще й старша, сама переходила через дуже емоційне розлучення, тому знаю, як то боляче, а ще більше знаю, як можна напороти дурниць з гарячки. Мусите перше відпустити ситуацію, мусите простити собі, йому, бо знову в таке саме вляпаєтеся, або ще й гірше. Є такий психолог онлайн Олександр Свіяш. Послухайте його на Ютубі. Все безкоштовно, нікуди не треба ходити, просто вмикнути - і слухати.
Нас сьогодні розлучили. З першого засідання, з дати подання заяви пройшло 2 тижні, через 10 днів сказали прийти і забрати рішення.
Доброго вечора. Порадьте мені будь ласка як мені бути. Ми з дружиною прожили 7 років в нас є донечка. За останій час ми часто сварились через те що коли напивався завжди ставив притензії дружині. Вона мене просила щоб такого не було а я в свою чергу її не чув. Не давно сталось знов і вона хоче розлучатись. Коли я втрачаю їх вже зрозумів на скільки був неправий але напевно вже пізно. Дружина на контакт не йде моїм обіцянкам не вірить порадь що робити як повернути сімю тому що я їх дуже сильно люблю і не уявляю свого життя без них. Я заради них готовий на все
Так я зрозумів свої помилки але вона не хоче ніяк іти на контакт. Що нічого вже не хоче. Коли приїзджаю гуляти з донечкою а потім відвожу до неї вона просто плаче не хоче щоб я йшов в мене серце розривається. може підскажіть який є вихід з ситуації?
за кільа днів не міняються люди. Те, що ви собі вирішили,що хочете змінитися, це добре, але повірте, ніяка жінка після років зневіри в свому чоловіці так швидко не змінить думку. Не говоріть, дійте. Покажіть , що вже не вживаєте алкоголь. В чому полягали ваші претензії до жінки? що вас "не влаштовувало", коли приходили п"яні?
Ставив до неї притензії що вона нічого не робить що не може нічого приготувати,купити а тільки сидить в компютері і займається своєю роботою. Але в нас в сімї так є що готую для нас їсти роблю всі закупки я, вона в свою чергу пере прасує готує їсти для малої
то як так було заведено, що ви готуэте, купуэте, то до чого були претензії? тим більше пишете, що займалася роботою, а не тупо в неті сиділа. НА зміни потрібен час, а не просто ви собі вирішили, що будете по іншому на все реагувати.
я розумію що на зміни потрібен час і я готовий дати цей час, але вона навіть нехоче сісти поговорити каже що немає про що говорити
То іі право. Після стількох років, коли ви іі тероризували. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Якщо чесно, я не вірю, що жінка може розлучитись через таку ситуацію Тут щось інше, або Ви приходили п'яний кожного дня
