Відповідь: Перепроси дитину Саме тому я ціную певні моменти європейського суспільства і ґанила і буду ґанити авторитарне українське виховання. Скільки комплексів людям додають. Жах! МИ нашого малого постійно у всьому хвалимо. Правда, іноді виходить не зручно, бо невідомо, що на малюнку, а не хочеш образити, але захоплення ми завжди висловлюємо якнайщиріше. І воно так тішиться мацьопе. Зразу впевненіше іншим показує. До речі, із таким ставленням батьків, жити в хаті разом і мати дитину досить ризиковано. Я жила окремо, і то ставлення батьків до мене мій малий перейняв, поки чоловік їздив у відрядження на 2 місяці. Малий до мене як до меблів ставився, ігнорував цілковито. З поверненням чоловіка все стало на місця. Я тоді зразу змінила політику щодо батьків. І коли я малого за щось сварила, а вони починали втручатися, а сварила і їх. І помогло. І мені байдуже, якщо мене перестали любити. Мене не конче любити. Зате повагу до себе я таки маю. І з їхнього боку теж. А більшого мені й не треба. Хоча нервів мені до того таки добряче. А я ще й самоїд, то це взагалі. Проте за себе завжди треба боротися.
Відповідь: Перепроси дитину В нас таке саме... але я не можу забираю дитину або втручаюсь. Може і зле роблю. Несправедливість мене вбиває. Ну бо якщо малий дійсно нів чому не винен, зовсім інша справа коли винен - тоді мушу зачекати до кінця. Додано через 2 хвилини Во власне!!! Чому у євреїв навіть сама найстрашніша дитина - харошій мальчік, а в українців дурень! Анікдот нагадався... чому українці затяті і глупі, бо коли єврей виховує дитині він йому каже - Ти самий умний! Ти самий кгасівий! Дважди-два чєтигє! Поляк виховує - Ти єстесь полякем!!! Українець - Баран, баран, БУЦ!!!
Відповідь: Перепроси дитину А в нас соромно своїх дітей хвалити, бо шо люди скажут...Все у нас вивернуто на лівий бік, нажаль. Батьки не вміють перепрошувати дітей і соромляться вголос казати. що вони їх люблять, це просто не прийнято відкрито виражати свої почуття:shutup: ЗМІ деколи роблять і добру справу - показують нам, як на Заході батьки ставляться до дітей, як це мило звучить отак запросто кинута фраза "я тебе люблю"... Ми у своїй родині таке практикуємо і вже наші бабусі-дідусі звикли до такого відкритого прояву почуттів і активно це культивують. Мене батьки не перепрошували якщо раптом з опалу насварили(бо бити мене теж ніколи не били. н і к о л и), але в моїх дітей просять пробачення. Я сама чую це неодноразово. Вчитися ніколи не пізно Ми повинні частіше повторювати нашим дітям які вони у нас самі-самі і най-най, тоді з них виростуть успішні і впевнені у собі люди.
Відповідь: Перепроси дитину Лілю, дуже класна тема. моя мама не вміє вибачатись, якщо образить мене. вона радше...як би то назвати правильніше..."намагається під"їхати" виправити ситуацію таким шляхом. я завжди перепрошую всіх за все - навіть якщо це мені дуже важко. бабця перепрошує по-своєму, не вибачившись, починає голубити мене, цьомкати і казати, що любить.
Відповідь: Перепроси дитину У мене з татом так. Але в нас то обопільно, ми звикли. Погиркаємося, підемо в різні боки, дверми гримнувши, і будемо кипіти й дутися. Так може бути навіть пару днів. А потім обнімемося і зразу сонечко сходить. Додано через 55 секунд Я колись перепрошувала аж забагато, аж деякі друзі мене почали називати "перепрошую, що перепрошую". :D:D:D Нічого, помогло, змінилася.
Відповідь: Перепроси дитину Та я так і зрозуміла. Я про себе пригадала просто. Мій Роман мене теж називав "przepraszam, że żyję".
Відповідь: Перепроси дитину Ну, то легко сказати, але ідеальних людей та батьків не зустрічала. Всі якісь помилки роблять.
Відповідь: Перепроси дитину треба старатись робити мінімум помилок а то як весь час помилятись і перепрошувати то авторитету ніц не буде.І ще -на щастя дружина ніколи не критикує при дітях мої виховні методи-як бачу що десь тато сварить а мама заступається або навпаки то це гіршого для виховання не уявляю
Відповідь: Перепроси дитину Стараємося. Робити щось із думкою, що перепросиш потім, однозначно зле. Угу, чиста правда. Тоді обоє авторитету не мають.
Відповідь: Перепроси дитину Це дійсно для дитини гарний стимул і головне у всьому, чим би не займатись, дитина стає впевненою у своїх силах. Перевірено практично Окрім того пригадав анекдот (повчальний): У одній єврейській сім'ї, малюк надто захоплено бавився, та так що скинув старовинну коштовну вазу на підлогу! ((( Позбігались батьки... Мати: - Ну що ж ти наробив, як так можна, це ж така річ була, бла-бла-бла... Батько: - Та облиш малого, Бог з нею вазою, ти от лише поглянь - як гарно ті куски лежать!
Відповідь: Перепроси дитину В мене тато так робить. Якщо йому щось не подобається може з нами кілька днів не розмовляти і головне ніхто навіть не знає причини – просто висуваємо версії і вибираємо найімовірнішу. А нам на психології казали, що це найгірший спосіб показати своє невдоволення – тому, що мовчання свідчить про байдужість, «ти для мене не існуєш, ти пусте місце». Я просто переконана, що з дітьми так неможна. Це не метод і в дорослих стосунках, а з дітьми то навіть без обговорень. Я не люблю затятих людей, які будуть гніватись по кілька днів, відмовчуватись, діяти на психіку оточуючим, а потім їм перейде і роблять вигляд, що нічого не сталось. А насправді ж це не так і виходить якесь зачароване коло. Тому я завжди роблю перший крок – мені душевна рівновага цінніша за можливість принципово доводити свою правоту. Я люблю ясність, тому якщо щось не так, я волію вияснити це відразу, а не накопичувати незадоволення до критичної маси і вибухати образами, походження яких вже й сама не пам’ятаю.:no:
Відповідь: Перепроси дитину Так неможна робити, про яку затятість може йти мова, коли загадковим мовчанням ігнорувати близьких. Тут безліч причин: або немає аргументів, щоб висловити свої зауваження, або "зачинившись" у собі не мати ніякого клопоту і нервів, зберігши здоровя, тощо. Для того природа наділила розумну людину Мовою, з допомогою якої можна уладнати будь що, головне вміти слухати не лише себе. Старші люди колись розумно радили, що доки не будуть вияснені причини непорозумінь у сім'ї - доти не лягати спати. Ранок нічого сам по собі не вирішить без вашої участі, а лишень проблеми нашаровуватимуться як пиріг. От як з цією ношею пізніше спокійно жити. Ніби дорослі люди, а розум дітей.
Відповідь: Перепроси дитину А де такі старші люди живуть??? Справді, я щось навпаки у старших саме такий вид поведінки й бачила. Вияснити щось - швидше стіни заговорять.
Відповідь: Перепроси дитину Нажаль вони вже не живуть - це були батьки моєї мами. Але цими принципами ми керуємось завжди, коли щось у когось глодить і потребує вирішення. Просто повторюсь - сон, ніч, через ніч, нічого не вирішує у стосунках, це помилка. Людині властиво забувати образи, але якщо їх причина невідома і ще й не розвязана - це катастрофа, життя на пороховій бочці. P.S. Вибачайте, може це здатись як офтоп, але це продовження думки щодо батьківського мовчання.
Відповідь: Перепроси дитину Св. Павло казав "Сваріться, але не гнівайтесь - нехай над вашими непорозуміннями не заходить сонце" (...)
Відповідь: Перепроси дитину Я сьогодні несправедливо накричала на малу, вона так плакала, що мене до сих пір совість мучить. Хоч коли я згадала про цю гілку, я вперше перед нею вибачилась і так легко стало, коли вона мене обняла і сказала, мамочка, то нічого! Але все рівно сиджу на роботі і так мені важко на душі!
Відповідь: Перепроси дитину Лілю, я в подібних ситуаціях відсилаю дитину в кімнату - мовляв, заспокійся подумай, тоді прийдеш, поговоримо, а тим часом приводжу чоловіка до пам'яти - помагає. Або перекрикую обох: "Так, ану всі вгамувалися, і скрутили звук, бо ви одне одного не чуєте!" Також доволі дієво.
Відповідь: Перепроси дитину А я завжди вибачалася перед малим коли була неправа ( батьки так само помиляються, як і інші люди, буває) і малий теж завжди вибачається за провину. Але я часто буваю запальною, швидко заводжуся, хоч і швидко відходжу і для мене було досить важко навчитися говорити спокійно, якщо потрібно було в чомусь переконати.
