Відповідь: Народжуємо вдома! другі пологи - ЗОВСІМ не те, що перші. я якби затрималась вдома, то би народила дивлячись фільм
Відповідь: Народжуємо вдома! Це ж від сприйняття залежить: мука чи щастя. І знову ж. Поправді кажу вам... Дома ТАК не болить. Думаю, натягнеться промежина так, що й не відчуєте, якщо розійдеться. А потім вже пофіг, коли малеча на грудях. :xaxa:
Відповідь: Народжуємо вдома! Мене не боліло в принципі. Хіба як розрізали. Правда, я перше думала, що то голова так лізла. Щось важко уявити 7-річного хлопчика при тому. А ваш де був? Що робив? О, може, ще tslezinska розкаже, де свого старшого дівали, як сприймав...
Відповідь: Народжуємо вдома! Лілю, я коли народжувала Ликеру, свідомо готувалась взяти Юлю на пологи (щоправда, їй було вісім тоді). Ніяких проблем при поясненні фізіології не було. Правда, все сталось не так, як хотілось. )))
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну, дівчинка 8 років і хлопчик 7 - то не те саме. Я щось ніяк не придумаю, як пояснити. Може, то з ним разом фільм про народження подивитися? :confused: Боюся, аби психіку не травмувати.
Відповідь: Народжуємо вдома! Зовсім не те саме. Для початку поговори, подивись на реакцію. Ти свого сина найкраще знаєш. Але я точно знаю, що діти усе це сприймають дуже спокійно.
Відповідь: Народжуємо вдома! Спав Данило. Ми зранку народжували. То й побудили домашніх, аж коли на груди Оленочку поклали.
Відповідь: Народжуємо вдома! А малий tslezinsk'ої з нянею гуляв, наскільки я зрозуміла. (щойно розповідь перечитувала) Буду дивитися, як Дарко реагує на процес загалом, а там вже вирішимо, але мені буде точно спокійніше, якщо його поблизу не буде. :xaxa:
Відповідь: Народжуємо вдома! Я така була впевнена і смілива перед першими домашніми пологами лише з чоловіком... а зараз напевно повилазили з підсвідомості всі ті страхи і залякування (страшні історії), якими мене мучили після пологів лікарі, родичі. Тоді мені було всеодно, бо вже народила, та зараз........ сподіваюся до літа пройде. Єдине знаю, що точно будуть ДП, можливо вже з акушеркою, щоб було спокійніше. Варто було б, а ще б пояснили гарно, що і як. Я думаю, що чи буде наш козак спостерігати за процесом залежатиме від обставин: день буде чи ніч, може він буде спати чи з бабусею гуляти.
Відповідь: Народжуємо вдома! Мой вывод с опыта 2х домашних родов, что в рождестве есть момент чуда и когда мама раслаблена и в своей обстановке, все происходит наилучшим способом, кто-то не очень нужный на родах вдруг куда-то уходит, кто-то не приходит. У нас малышке было 2,5 года когда мы рожали вторую. Первым пунктом, почему рожаем дома, потому, что хотим вместе с мужем, а ребенка как в принципе деть некуда. Были правда планы, что мама приедет(1000 км) погуляет в тот момент. Но все сложилось как должно было-быть, роды начались на 2 недели раньше, чем ожидала я. так как я поняла это с утра, муж не пошел на работу. Сначала мы дружно все убрали доготовились к родам, потом я тихо лежела в ванне, а муж читал в течении 3-х часов. Потом было время ребенку спать, 13.00-14.00, но детеныш ни как не собирался спать, папа с непривычки укладывал, очень долго, часам к 17.00 уложил. Пришел и стал готовить кашку, ребенку, еле уговорила прийти и роды принять 17.20. После родов меня перенес, первое, что стал делать убирать следы родов я ему говорю ребенок еще не воспринимает, что это кровь, но к тому времени, как проснулась старшая, мама была оброботана, ребенок спал. Кашка правда так и не приготовилвсь Все, что я ощущала от вторых родов это полную домашнюю гармонию.
Відповідь: Народжуємо вдома! Так, це справді так. Я колись була написала, що хотіла би, аби при наступних родах був присутній Штефко, то мене мало не збоченкою виставили, що я з дитини морального урода зроблю...Але я все ж таки й досі притримуюся такої думки, що для дитини то не буде стресом (ну звичайно, якщо мама буде адекватно поводитись), а лише піде на користь і наочно покаже, звідки беруться діти. У дітей психіка побудована по-іншому, ніж в дорослих, вони не сприймають ще так статеві органи...їм дуже цікаво, як то дитинка родиться. Варто дійсно фільм показати, щоб потім дитина наочно то побачила. Я вірю, що якщо дитина стає свідком народження братика/сестрички, то любити вона буде їх ще більше. Ну і кров діти не сприймають так, як дорослі... Знову повторюся, що мені дуже прикро, що Штефка довелося віддати няні Я так хотіла, аби він був свідком народження Магди...Але він був 2-річною дитиною, яка гонить по хаті, шумить і не може всидіти на місці ані хвилини...ну як би я змогла розслабитися в ТАКій обстановці? Але я стою на своєму, і на наступних пологах все ж таки мої дітки будуть присутні, просто ми подбаємо, аби завчасно їх підготувати та ДУЖЕ попросимо бути тихо Лілю, Дарко вже дорослий хлопчик, і він зможе поводитися так, аби не заважати своєю поведінкою Тому я б на вашому місці не переживала І ви переконаєтеся, як це чудово, коли в такий хвилюючий момент поруч є всі ті, кого ви любите!
Відповідь: Народжуємо вдома! Спробую не переживати. Правда, в першу чергу не переживати треба буде Романові. :xaxa: Щойно помітила, що у вас Магдаленка. А я Магдалинкою теж марю...
Відповідь: Народжуємо вдома! Так. Не те. І не завжди у кращу сторону. Мої перші пологи були значно простішими і легшими ніж другі. А щодо вигляду крові...Тереза цим страшенно переймається. Навіть коли молочний зубчик виривали і було трошки крові, то вона тим дуже перейнялась. Вона у нас така співчутлива дуже, жаліє, гладить, якщо у когось щось болить і мені видається, що їй би важко було на пологи дивитись. Мій чоловік сказав, що прийняв би пологи і сам (на нього справді можна покластися, він не панікує, тверезо мислить), але тільки, якщо це буде екстренна ситуація.
Відповідь: Народжуємо вдома! В якому сенсі? Чи лікарі ускладнили другі пологи? Ні. Навпаки. Я мала всі шанси народжувати 1,5 - 2 доби, якби мені не допомогла лікар, що приймала пологи. Притому роди пройшли без зайвих медикаментів та розривів. За що я також вдячна. Бо могли би обколоти і нашпігувати пігулками, як гуску. А перші пологи були чудові. Я також почала народжувати сама, хоча лікар відверто планувала стимуляцію, але просто ми її випередили. Болісними були тільки перейми, а далі вже все пройшло просто чудово. Крім одного моменту: лікарі не намагалися дати мені шансу і розрізали. Так мої чудові пологи перетворились на тижні реабілітації, не неможливість сідати і все решта, що з тим пов"язане.
Відповідь: Народжуємо вдома! У фізіологічному перебігу. Перший раз все йшло, як книжка пише. Всі фази чітко можна було відслідкувати і все йшло за планоном нормальних пологів. Другий раз у мене були нетипові перейми. Одноманітний, монотонний біль низом живота. А коли процес вже почався так, як має бути і частота перейм скоротилася до мінімуму, то виявилось, що шийка не відкривається. Так і є на 2 пальцях. Тоді мені лікарка розмасажовувала шийку, щоб допомогти їй відкритись.
Відповідь: Народжуємо вдома! Лікар назвала мені декілька причин: - коли припікають ерозію (в мене її взагалі не було) - коли на підтримці "заліковують" до такого стану, що шийка дубіє (я на підтримці не лежала, препаратів на збереження не приймала, пила трошка магне В6, але припинила, бо зле себе від нього почувала) -коли підчас попередніх пологів розривається шийка і накладають шви (лікарка мене запевнила, що шийка ціла,жодного шва і при наступних пологах проблем не буде) Отже, жодна з причин мені не підійшла і я досі не знаю, чому сталось саме так.
