Та чого небезпечно. Просто так і лишиться на все життя - буде між ногами увесь час теліпатись --- дописи об"єднано, Jul 29, 2016 --- Я про пологи, звичайно, поняття зеленого не маю поки що. Але чисто інтуїтивно мені здається, що поза в пологах має бути в першу чергу зручна для жінки, яка народжує, а лікар вже мав би пристосовуватись. Благо, технічний прогрес прогресує (вибачаюсь за тавтологію).
@cjomcjomka, цікаво, а у вас також є інакше розуміння-відчуття доньки порівняно зі старшими дітьми (маю на увазі те, про що в посиланні @Markkomp йшлося)? Sent from my X9180 using Tapatalk
ні, нема такого. Відчуття відрізнялись зі старшим сином, десь перші пару місяців. Але просто через недосвідченість, напевно. Далі з ним, і потім з другим сином і з донькою - нема різниці. Відрізнявся тільки спосіб народження. А з моменту, коли немовлятко вже в руках - різниці нема.
я ще думала - що все буде інакше, що і почуття до дитинки відрізнятимуться, і сама дитинка буде інша а вона народилась настільки подібна *типажем немовлятка* до свого братика, який з'явився на світ майже плановим КР, - що я аж здивувалась. Навіть голівка, яку я очікувала побачити видовженою, була кругла, як м'ячик. І оті всі речі, які часто говорять "кесарята відрізняються" - у мене не справджуються. Одна людина відрізняється від іншої, всі - різні особистості. В цьому сенсі різні діти. Але жодних там інших відмінностей
ну а може то і не пуповина була, а міхур. Це ж більш реальніше. Бо ж то почалося з чув дзвін. --- дописи об"єднано, Jul 30, 2016 --- оце сказав навіть мій чоловік. Що і стало вирішальним лишатись вдома. Тому та, чиста правда.
а от просто ради цікавості, чи існує щось таке як протокол ведення вагітності, де чітко прописано, яку інформацію лікар жк має надати жінці під час цього некороткого періоду?
це не про почуття до дітей і не про дітей це скоріше про рівень тривожності до дітей. Ну не знаю як сказати : ось коли хворіє Соня і в неї 39 ,я хвилююсь ,боюсь щось не побачити пропустити, а коли в Луки на 8 добу було 39,5 в мене не було страху взагалі і так і зараз з ним і вже через нього я вчусь довіряти своїм відчуттям напевно це те що звуть інтуїцією до старших
я не впевнена що це через пологи домашні/недомашні. В мене просто бомбічна інтуїція/відсутність тривожності щодо дітей. Чи помогло те що я по три дні дома висиджувала ))) Я стопроцентно довіряю своїм відчуттям щодо своїх дітей. Більше того я 90% довіряю своїм відчуттям щодо інших дітей (не пишу чужих, бо то не чужі - племінниця, дитина хорошої подруги). Ну або якщо б були домашні, то хіба зразу думки читати )))
Існує, такий грубий, розписані всі візити, аналізи... Але як називається я забула і витерла з компа))) Згадаю, напишу Знайшла МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В т.ч про ведення вагітності
і я. а ще щоб за півслова мені давали рушник-ковдру-воду-... або забирали відповідно. щоб додали теплої-холодної води...
@Яська Березнева, 7 років тому народжувала вдома. все пройшло здорово і успішно, але все одно зараз страшно чомусь. сподіваюся. що до пологів це минеться.
Я про страхи в свй час читала, що боятися пологів нормально. В сенсі такий мандражик має бути, не паніка. Це - здоровий страх, організм ніби каже - "пологи? О, навіть не думай! Нема чого родити в другому триместрі та й на початку третього також - ще рано". От тому й страшно. Якось так. Мені це допомогло цей страх прийняти визнавши доречним. Раціоналізація - вона така
@SoloZiLvova, дякую! я теж сподіваюся. що ближче до пологів з"явиться внутрішня впевненість. минулого разу прийняли рішення народжувати вдома десь із 7 го місяця. сьогодні дізналася про двох вагітних знайомих. в обох дітки загинули за ці два тиждні...страхів побільшало....вже вирішила в лікарню топати на обстеження. Старша зупинила, каже:"У тебе двоє здорових дітей, що ти переживаєш!" попустило.
Я мінімум обстежень і аналізів робила. Чисто для власного спокою. Як то кажуть, береженого Бог береже.
@SoloZiLvova,я аналізи здавала перед вагітністю, бо готувалися, зараз лише контрольне узі зробила на 12 тиждні. В лікарню думала йти після 20 тижднів. Як спека спаде. кінець вересня, не раніше.
хвилинка гумору прийшла я на черговий огляд до свого дільничного гінеколога (треба здати аналізи, щоб з дітьми в басейн ходити). Він мені з порога: якщо ти вагітна, я тебе на облік не беру! Розмовляти погодився тільки після того, як побачив УЗД, зроблене того ж дня і підтверджуюче, що я - невагітна. Але першим ділом нагадав мені, скільки проблем було через мене, і одна фраза мене змусила заржати вголос: (мовою оригіналу) - Тебе-то легко: родили дома - и всё. А мне знаешь сколько документов писать, знаешь, сколько с начальством разговаривать? утіпусічки біднесенькі, от хто насправді в пологах страждає - лікар з документиками нам-то легко. Справді, народили - і все
