все у неї нормально з уявленнями --- дописи об"єднано, Jul 28, 2016 --- а я хочу нити, і щоб хтось слухав ))
тому я і не хочу акушерки на цей раз. Я хочу провідчувати все те, що начиталась; хочу сама прожити той процес і самостійно виконати ту роботу. Ну і дійсно покладатись на свої сили, знання і ситуацію. Мені це цікаво, бо я для того створена природою. Ну і я так розумію, що акушерка теж має своє уявлення про хід пологів (можливо не всі, але це тіки моє припущення) і буде їх вести, а не просто спостерігати. Хоч можу і помилятись, маючи лиш власний досвід і досвід братової. Але чоловік іншої думки наразі. Тому я готуюсь не до єдиного варіанту. І якщо таки буде акушерка - тоді просто не матиму тих ілюзій і очікувань, що мала першого разу. оцього мені якраз і бракувало. --- дописи об"єднано, Jul 28, 2016 --- а мені якраз було класно, коли мене на фітболі припіднімали. Це таке було полегшення, що я замовила собі підвіску якусь на наступний раз. Але наступний раз настав незаплановано швидко
приймати теж не можна тільки медикам з рештою доула і не приймає пологи вона тільки забезпечує комфорт жінки
а я хочу сама, щоб на третій раз вже точно знати свій ідеальний варіант А якщо серйозно, то цього разу в мене якесь чітке відчуття і бажання соло. Наразі воно не співпадає з чоловіковим зовсім, тому час покаже. Ну і плюс акушерка має свої певні вимоги. Наприклад, минулого разу вона мене вговорила на КТГ, хоч я того не планувала і не хотіла.
вам варто чітко сформулювати свої бажання і це озвучити акушерці, ні хто не має вести пологи їх мають приймати( але це залежить від потреб жінки). Головні тут дитина і жінка.
який термін? ми вперше серйозно поговорили з чоловіком про пологи в 36 тижнів все, чому потрібно відбутись, відбудеться. Врівноважуйтесь з собою, для себе. Світ навколо відреагує. --- дописи об"єднано, Jul 28, 2016 --- мені теж нікого не треба було, просто по часу співпадало, що чоловік вночі був вдома. І в кінці після кількох діб перейм таки знадобилась фізична допомога. ну і те соло, що в мене було, воно мало такий відтінок особливий. Не знаю, як пояснити. Подія двох, як зачаття. Тобто, чоловік не ділив мої емоції і відчуття, просто взяв доню і просто був. Мав там бути в той момент. Не знаю, як буде наступного разу. Поки що асоціація з пологами - всі лишіть в спокої, я тихенько народжу а потім приходьте з цукерками і привітаннями
та, ми якраз теж про то з чоловіком говорили. Скласти щось типу плану пологів. Ну але я взагалі скоро отримаю якесь роздвоєння, бо ж з одної сторони зовсім не відчуваю потреби в акушерці. Але з іншої сторони - чоловік наполягає і відповідно при зустрічі я матиму продумувати свої потреби і озвучувати/обговорювати їх. Чоловік же того не буде робити точно, бо він їх не має І от чим далі тим більше я надіюсь на складення обставин і зірок так, щоб це було найкраще для нас і цих пологів.
скоріше - щось таке варіативне: як може бути "нормально", і, виходячи з попереднього досвіду і передчуттів - як має бути у Вас. Пригадати по тривалості всі періоди перших пологів. Подумати, як діяли би, якби були самі. Що могли б зробити самі, скільки чекали би, в якому випадку їхали би в лікарню і куди.
17 тиждень почався. Минулого разу ми вирішили народжувати вдома десь 25-27 тижня. Зустріч мали на 31 тижні. Тепер я почала думати серйозно і готуватись відразу після тесту. Ну і розмови теж почали раніше.
я розповідь про вагітність і пологи написала за пару місяців до вагітності коли писала вже справжню розповідь, ті заготовки дуже згодились, бо дуже багато всього все було так, як я написала. в своїй розповіді я пропрацювала свій страх - допологового відходження вод. За логікою я знаю, що це не страшно. Але досвід 2х кесарських після такого початку дуже засів в голові. Тож я описала народження крупної дитинки через півтори доби після відходження вод, без розривів і інших проблем. Як я весь час не боюсь народжувати без вод, як ляля весь час рухається всередині і я знаю, що все ОК. Але Бог мене пожалів і таки були пологи з цілим міхуром аж до потуг. Тому весь час було дуже спокійно. Найголовніша підготовка до пологів відбувається всередині. Індивідуальна, своя власна робота з тілом (якщо хочеться) і наведення ладу всередині своїх думок.
Але історично навіть склалось так, що жінкам допомагали в пологах - в давнину повитухи, ще раніше якісь старші жінки, знахарки, відунки. Ще раніше жінки народжували зовсім самі (не пригадую в яких народів був звичай : жінка йшла сама родити десь за селище, і якщо поверталась то все добре, як ні - то така "воля богів"). Ще в древніші часи жінки в печерах народжували, і допомагав чоловік якщо міг). Недобрі результати тоді були високими, зате працював по повній природній відбір. Та все ж прийшли до того що якась допомога і підготовка до пологів потрібні. До речі, колись знайома розказувала про фільм що вразив, про жінку що сама народжує в екстемальних умовах, зубами перегризає пуповину і т.д.. На жаль, назву не запам'ятала, може хтось знає, цікаво глянути.
Натуральчику , нашо вам той фільм ? В екстримальних умовах люди і руку перегризають собі лиш би вибратись з під завалу . Зараз є можливість в теплі , комфорті , і дома в пологовому . Для чого оглядатись назад ?
Дік Рід теж пише, що підготовка до пологів дуже важлива і вона зменшує ризик ускладнень, вмішувань, травматизму, оскільки жінка знає, що з нею відбувається на кожному з періодів і це не дає впадати в паніку, а також убезпечує від непотрібних маніпуляцій. В його книжці, до речі, є дуже багато з історії пологів (я ше такого широкого висвітлення саме з історичної точки зору не зустрічала). Можливо Ви знайдете відповіді на багато питань саме в цій книжці.
@zetta цікаво, глянула б при нагоді) Добре, що зараз кожен може вибрати найкомфортніший для себе процес і організацію пологів
Звиняйте за багато букв. Накипіло. Про підготовку. Культурно в нас вся підготовка пішла кому під хвіст. Ну тобто колись всі жили на купі і родили дітей відносно публічно. Про тіло і його роботу щось знали щось не знали, але не заморочувались. Тепер з одного боку всі знають страшні слова обвиття, брадикардія, тонус, гестоз і ще двадцять, а як там що відкривається, як рухається дитина і нащо воно все треба не знають. Я більше скажу - особисто знаю жінок ( з вищою освітою, да) які не мають зеленого поняття навіть про анатомію статевих органів. Десь в цьому місці мали би бути лікарі з ЖК, мали б розтолкувати що де і як. А не тонусити, анеміїти і шукати вади. Мені жодного разу лікарі навіть не зробили спроби пояснити що ж буде відбуватись в пологах. Раніше могли тільки чекати. А тепер помагають залякавши вагітну всіма словами і хтотутлікар (анафігатутлікар?). Отак і живемо. Про перегризання зубами - як нема чим обрізати, то нащо пуповину взагалі чіпати. Вона сама відпаде. Чого всі так на тій пуповині цикляться?
ну що ж ти хліб у Голівуду відбираєш? це ж так видовищно... а якщо не перегризти - це ж смертельно небезпечно! ще знають наперед, як за швами від епізіо доглядати, а про пози для пологів - чули, але лікар же головний, він же всю роботу робить. ну і ще ота деза про "безводний період", "слабку родову діяльність" і далі йде фірмовою стравою під різними гарнірами в "підготовці" мене найбільше лякає така тенденція: нібито є курси, нібито є навчання і навіть часом при ЖК. Але тягнеться через все це навчання якась нитка того, що "оце все стане в пригоді, якщо все буде добре. Якщо ж ні - слухаємось лікаря в усьому". І навіть це б нічого, та "все добре" уявляється вагітним (особливо - першою дитиною) - як якісь безболісні швидкі пологи майже без зусиль. Розповіді про довгі пологи, про всі нестандартності в межах норми опускаються як "зі мною ж такого не станеться", і всі потайки мріють народити за годину по приїзді в ПБ. Реальність же відрізняється... і тому так часто читаю в розповідях: "жодне з вивченого на курсах, нажаль, так і не згодилось, бо довелось стимулювати" чи ще щось. Прикро. Оптимізм теж має бути конструктивний
ого вас зачепило плюсуюсь до правильної підготовки. Але в неї є побічна дія, чомусь відпадає бажання йти в наші пологові --- дописи об"єднано, Jul 29, 2016 --- ось чудова думка про пологи Galina Mukha - О родах (снова) и взаимоотношениях. Мои и... | Facebook
