Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну бивают ж люді!!!???

мона я шось сказю, бо сама таке не вгледіла. Треба дивитись на його маму і як він до неї відноситься.
Боже, дай мені то знаття наперед що жид має до заду! :D:D:D:D

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

е-е-е... то мені треба з чоловіком розходитися вже
недавно його мама з ним сварилася, почала плакати, я йому кажу: йди її заспокой, то ж твоя мама, хіба не шкода, що вона плаче? відповідь: нє, не піду, вона не має чого плакати і то всеодно не поможе
от байдужа свинюка. вони обоє були винні в сварці, але він міг би перепросити, корона би не впала!

п.с. певно треба накупити собі табуреток на старість
"кто предупрежден - тот вооружен"

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Є трафунки коли мама дійсно не права але коли мужчина «свариться» з мамою то одне, а коли він мальчік паєнька в неї, і що він лиш захоче вона виконує і ніколи його не картає за його провини. Це вже дуже небезпечне.

Та корона би не впала але гордість зачеплена Треба часу аби відійшов.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Це все правильно, але знаю один випадок, коли жінка віддала своє життя на розвиток чоловіка, він став відомим письменником, про неї як про дружину відомого письменника згадали лише тоді, коли він завів собі коханку - практично однолітку своєї дочки, і що їй робити в такій ситуації. Любила вона його, плекала, підтримувала, дітей винянчила, а зараз?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не зовсім погоджуся з цією тезою. Можливо, у вашому випадку вона справдилася, але в моєму ні. У мого чоловіка зовсім різне ставлення до мене і до своєї мами. Вони іноді сваряться, зазвичай через те, що йому хочеться більше уваги і поваги від неї. Та й у ставленні до нього ми зі свекрухою зовсім різні. Коли він лежав з високою температурою, то вона зателефонувала два рази, і то, один з них - то тому, що мала якусь справу приватну, а другий раз, то краще б не дзвонила, бо так мене заспокоювала, що я почала хвилюватися. Я ж в той час сиділа біля нього, майже не спала по ночах, бо так треба було...
Мені здаєтьс, що наші з коханим стосунки більше нагадують (в певних аспектах, звичайно) його стосунки із бабцею.
Кажуть, що маленькі діти дуже добре відчувають, чи їх люблять. Мабуть, мій чоловік залишив собі це вміння.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

В мене, припустимо, чоловік свою маму обожнює. Знаєте чому????? Бо вона йому все дозволяла, ні до чого не змушувала, ні хоче він того робити ну і хай собі, нема його вдома нічого страшного. Переживає за своїм синочком страшне. От ви кажете син хворий, та вона б сто разів дзвонила, переживала ( це в них взаємно). Звичайно коли я хвора вона жодного разу не подзвонила, вона взагалі до мене ніколи не дзвонить, дзвонить до нього і питає як там шо. Я шось вимагаю від чоловіка, пояснюю, кажу шо він робить неправильно, а мама його все каже шоб я мовчала бо тим нічого не добюся. Так і вона все життя мовчала, от тому і я зараз з ним мучуся. Знаєте я деколи жаліюся його мамі, так вона каже, шо мудра жінка то та яка мовчить і не бере собі ніц до голови. А я так не можу, хай я буду дурна, але я буду мати такого чоловіка як треба, або хай краще його не буде. Це я вела до того, що до жінки і до мами зовсім інше ставлення. Мама то святе, а жінка то ПІЛА.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Звісно Ви праві. Але ще гірше це коли чоловік - піла. оце вже повірте З часом дойдете до консенсусу думаю Але егоїзм тяжка до виправляння штука... Привити розуміння тяжко, його тільки "розтоплювання" Вашими почуттями може змінити. сваркою дійсно проти себе настроїте.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Нетребе ПРИСВЯЧУВАТИ своє життя чи ЖЕРТВУВАТИ. Саме від цього всі проблеми. Це як жеякі мами потім своїм дітям доікают "я зза тебе так страждала все життя тобі віддала, а ти ... ". А хто просив?
Власне і тут те саме. Нетреба робити з себе жертву. Моя мама не ЖЕРТВУЄ собою вона просто інауших стосунків не уявляє. Дружина має підтримувати чоловіка. І тато маму обожнює. Ніхто собою не жертвує просто їх уявлення шлюбу співпало.
Що ж до грошей то також певно від людини залежить і то вже точно не про моїх батьків. Татові колись пропонували їхати в Москву на дуже велику посаду, давали кооперативну квартиру. А він відмовився з ідейних міркувань лишився у Львові у кімнатці в комунальній квартирі. І мама його підтримала. Я часто думаю як би склалося наше життя якби він тоді погодився.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Скажіть мені на милість ви тут ніякого неузгодження не відчуваєте?
"Робити свого чоловіка" і самою бути "сильною і самодостатньою"? То ви наперед зауважуєте, що ваш чоловік не є тим "сильним і самодостатнім". Чи як інакше ви збираєтесь його "робити"?
Перепрошую, але як я так і мій чоловік є самодостатніми і більше того до неможливого впертими. То про яке "роблення" іде мова?
Я нікого не буду переробляти і не хочу втручання в мою особистість!!! Я Є! І тим все сказано! Я приймаю свого чоловіка, як і він мене!!! Зовсім інша справа в "звиканні до звичок" одне одного. Проходить питирка.
Повторюсь ще раз, бо вже це писала швидше. Де гарантія, що ви і надалі любитимете того "зробленого" чоловіка? А може зліпите свій ідеал, а він вам нецікавий...
Людоньки, любов, тепло, турбота і ПОВАГА одне до одного перемагає ті всі побутові дурниці! Повірте - перевірено на власному досвіді!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Лідочко, я також зверталась до загалу, а не до тебе особисто. І мала на увазі, що обоє мали б бути сильними і самодостатніми. І саме тому не треба переінакшувати одне одного. Треба любитись такими, якими знайшли одне одного.
В мене був гіркий досвід "виховання" собі мужчини... Після 4-ох років розійшлись назавжди. І при чому зараз я не уявляю собі на що можна було сподіватись при тому перевихованні. І коли уявлю, що хтось би і мене (сильну, вольову особистість) почав переробляти під свій манер, то мене б це по крайній мірі розізлило! А чоловіки то мають терпіти?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

То ви трохи занатто. Люди міняються. І якщо навмисне нікого не переробляти люди всеодно міняються. У 40 років ніхто не лишається таким ж як у 19.
Навмисне перероблювати звич айно остання справа, але коли люди дійсно подужжя а не співмешканці. То і змінюватися вони будуть разом у одному напрямку Ви ніколи не помучали що люди які 30 40 50 років прожили разом стають схожі?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

В нас те саменьке... Жінка у нього на початках була пила але жінка стала на зовсім іншу позицію і чоловік оговтався. Жінка не скандалить, а лише один раз як скаже - то як серпом по-яях. Посадила кілька раз півника, що скакав на жердині а там диви і чоловік проклюнувся.

Тому я і кажу, що інше відношення. Мама ж йому у всьому потакала. Моя бабця також мені радить мовчати, а моя мама дуже проти цього. І я погоджуюсь зі своєю мамою. Бо якщо я мовчатиму на його вибрики то я загнусь, а він лишень носом розсуватиме що зупа не така і борщ закислий.

Як він мене дістане, то є таке файне польське слово - ВИПХАЙСЯ!!!!

Додано через 4 хвилини

Сварками і скандалами нічого не доб*єтесь. Ми про це говорили на попередній сторінці. Лише спокоєм і рівним тоном на все що він скаже. Він до вас ГРРРРРРРРРР а ви до нього усмішку і спокійно відповіли, він щераз, а ви своє знову... Ваш спокійний тон його буде нервувати, дратувати і в решті решт він просто не буде мати перед ким пописуватись.
А театр одного актора його не цікавить.

Додано через 5 хвилин

Ага... вони стають щоразу гірші і тяжчі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну то теж хто як. Дехто стає терпимішим і розумнішим. Вчиться спершу думати а потім говорити і не завжди то що думаєш

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Якщо людина над собою сама не працює, її негативні риси характеру лише прогресують.
Ви запитайте у тих людей які прожили в злагоді багато років як вони цього досягли? І ви почуєте що терпінням і працею над самим собою, бо що б ви не казали а ви не маєте контролю над тим що зробить чи як поступить інша людина.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Щоб бути хорошою дружиною, потрібно ДУЖЕ ЛЮБИТИ свого чоловіка. І багато в чому поступатися. А ще постійно хвалити. І бути йому цікавою... Не наступати на мозолі і оминати болючі теми.
А щоб сімя була щасливою, то чоловік повинен робити те саме (+ компліменти)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

І правильно... чого його дурно воду в ступі товкти? Як кажуть ненависні всім міліканці - It takes two to tango!, або танґо танцюють у двох.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А я похвалюся.
Навряд чи добре я володію мистецтвом бути дружиною, зате маю ідеального чоловіка. Можу розказати йому все що завгодно, інтереси у нас спільні, друзі також, весь вільний час проводимо разом, навіть по магазинах.
Хатню роботу також робимо разом, якось не може так бути, щоб хтось на кухні щось робив, наприклад, а інший в кімнаті перед телевізором, - завжди шукаємо компанії одне одного.
Чекаю його приходу з роботи як божого змилування, можу віддати йому малого без проблем і хоч тошки відпочити. В будь якій конфліктній ситуації він завжди на моїй стороні. Ідеал просто
А, і ще забезпечує сім'ю непогано.
І про те, що він буде саме таким чоловіком я знала ще до того, як ми почали зустрічатись. Я вважаю, що то видно відразу.
Так як в мене самої характер неідеальний, то певно, далеко не з кожним в мене могли скластися такі стосунки, про що я признавалася свому коті нераз.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ви щось не те процитували. Будьте уважніші.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А нічого не занадто!!! Переробляти одне одного і змінюватись під впливом один одного - суттево і докорінно різні речі!!! Тому люди і стають схожими після тих 30-50 років сумісного життя.
Недавно дочитала книжечку цікаву, і всім її раджу! То там фраза цікава є. Не процитую, бо не маю біля себе, але десь так: -що найважче в подружньому житті, це пережити відразу, що відчуваєш до чоловіка в оті перші 2 місяці подружнього життя. -А потім що? Звикається? - ні нічого не звикається! Потім все влагоджується і нормально...
Десь так воно і є! Спочатку кожна собі має свій розпорядок дня, свої звички і бажання, а тут з"являється ще хтось! Зі своїми шкарпетками, майками і т.д. Бррр... Але потім, погодьтесь, все собі стає на свою колію і йде нею.
А щодо обов"язків, то окрема історія. Не розумію, чому виникають неузгодиці? Ви не говорили про розприділення тих же обов"язків? Інша справа, що коли приходить до діла, то може все змінитись... Але слово вже сказане і можна хіба з тих обіцянок знайти компроміс. Це вже легше, ніж починати виясняти все з нуля!