Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

У мене не заходить - :xaxa: - раз в рік в чоловіка ДН - на дачі шашлички, а так - по телефону всі питання вирішуємо , або до свекрів заїжджаємо раз на місяць - вистарчає :xaxa: А по молодості - і на Різдво 3 торти пекла, і індичку під горіховим соусом робила - молоде-дурне було. З віком попускає ... Я вже колись писала про іспити по домоводству - ми їх не повинні здавати :xaxa:, ми повинні просто робити, те що нам подобається. І толерантно ставитися до своїх половинок.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ліпила вареники й аналізувала поведінку свого чоловіка по відношенню до господарства.Згадала чоловіка своєї подруги, він і прибирає і їсти готує і завжди такий акуратний, сам дивиться за своїм одягом.І незвазаючи на усю його хазяйновистість дружину він постійно дратує.Дратує тим що нема в нього чоловічого стержня. якийсь він занудний, спорить по дрібницях, з ним не цікаво.Якось гуляли ми в місті і перед приходом мого чоловіка в мене порвався босоніжок.Чоловік моєї подруги нічого не зробив щоб допомогти.Через пів години прийшов мій, знайшов якусь скрепку, скрутив все докупи що й не було видно я ще весь вечір проходила.
От я й думаю не такий він в мене вже й поганий, не досить акуратний, але мужній і завжди прийде на поміч. (як іноді ліплення вареників наштовхує на позитив)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А то вже, знаєте, з роками. :xaxa::xaxa::xaxa:По молодості більше налягала на "невже до тебе не доходить?" , "невже тобі мене не шкода?" та ще губи надувала і сиділа незворушно, як квочка на кублі. :xaxa:Думала, перевиховаю:ninja::ninja:... А ні холєри!!!
П С Ну, і не для чоловічих очей - я тоже не подарочок зі стрічечкою, та і стервозинка в кожній сидить, а в мені вона якась така не маленька.:p Так що тільки почуття гумору і виручає...:xaxa::xaxa::xaxa:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А я така дурочка була! За чоловіком туди-сюди, чуть "соплі" йому не витирала... А він виявився маминим синочком. Любила його до нестями, дитину йому народила... Але з його слів - я погана дружина! Бо я хочу здобути освіту, хочу піти на роботу. Хороші жінки сидять вдома, готують їсти, виховують дітей, а не думають як скоріше б з дому вийти... І ось, два роки ми не разом... І його мамочка жаліє про те, що так настроювала свого синочка, каже, що такої як я в нього ніколи не буде. І що з того, сім'ї вже нема...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не знаю, в мене чоловік і сам їсти може приготувати, і посуд помити, і спаяти-скрутити щось запросто. Так що одне зовсім не виключає друге. Головне, щоб він відчув себе в хаті господарем. Ми як вже пересилились після ремонту, то кожен день щось за майстрами доробляє, домальовує, дошпакльовує, вертить, ріже, крутить. А мені і душа радується Паралельно ще й ліхтарики на квест допаює :xaxa:

Я думаю, тут приклад в сім'ї грає велику роль. Мій свекор добре готує, і руки ростуть з того місця, так що чоловік не вважає хатні справи чимось принизливим чи нечоловічим. Правда після того, як півтора року жили у свекрів, заново вчу прибирати за собою тарілку :8::8::xaxa:
Я знаю, що готую смачніше, тому частіше готую я, але підігріває або щось на скору руку, поки я зайнята перекладами, все одно готує Саша. І чай робить завжди з грінками зранку :xaxa: ням-ням
За покупками тед разом ходимо, ні я сама не люблю, ні він. І взагалі ми майже весь час разом (крім роботи,звичайно, але тут є гуглтолк :xaxa::xaxa

А от те, що тре розказувати покроково - то, по-моєму, для всіх чоловіків.
Якщо просиш помити посуд - тре сказати, помий посуд, посуши, порозкладай :xaxa::xaxa:, але ж то нервує :ninja:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так, у мене свекор теж такий, тому і чоловік не вважає принизливим щотижневе прибирання, прасування штанів... І так само треба все "покроково" та ще й за 2 дні наперед попередити, бо за його словами "мені як щось треба то відразу":xaxa:.
Але є одно "но". Мій чоловік перестав категорично мити посуд. А все тому, що я кілька разів розкритикувала якість миття, бо десь на кришці каструлі побачила, що недомито. Тому краще не критикувати, щоб не відбити охоту, а самій тихенько домити (це вже прийшло з роками:xaxa.
Але дещо він робить краще за мене :ninja:. Бо найбільше мої діти люблять в суботу зранку ті яйця, які смажить тато (він туди і цибулю, і помідор, і котлетку покришить). Я роблю так само, але в мене такі ніколи не виходять:confused:.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

+1! За господаря! Колись,на початку сімейного життя при сторонніх людях сказала фразу: " Ти ж господар, тобі і вирішувати!" - щось про вибір майстрів йшлося. Так запишався! З того часу я при нагоді завжди намагаюсь сказати, що маю господаря в хаті. бо ж так і є!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ой як то мені нагадало мого чоловіка, він так тішився, як почув фразу про господара, я думала що від гордощів дах знесе. Але насправді жодне рішення сам не приймає, але як приємно, коли посторонні думають, яка покірна дружина, особливо, якщо то його родина. Потім дома, тет-а-тет, чоловік сказав, як приємно, мати мудру дружину, яка уміє покерувати так щоб ніхто не помітив, ще й сам визнав, що не проти щоб ним так керували. Не дарма народ каже, що чоловік, то голова, а дружина жия, куди повернеться, то так і буде.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

:xaxa::xaxa::xaxa::xaxa:
До того, що тре все покроково розписувати. наочний приклад. Пишу чоловікові, якщо сьодні за мною не заходиш, то почисть мені цибулю і моркву на плов. Моркву можеш потерти на терці, що вчора купили.

Дзвінок: напиши мені в аську, скільки морквин і цибулин :xaxa::xaxa::xaxa::xaxa:
І це при тому, що казала, що буду готувати сьодні плов.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А мій чоловік виріс в сім'ї, де жінка - ніхто. Жінка повинна готувати цілодобово їсти, прибирати, за чоловіком доглядати, виконувати жіночі обов'язки. Жінка не має права запитати:"Чому ти прийшов у 3-й годині ночі?" , жінка не має права дзвонити до чоловіка, питатися де ти є? Жінка не має права гарно одягатися, а тим більше малюватися. Зразу почуєш запитання:"Ти що мені зраджуєш?"
Він виріш в сім'ї, де тато бив до крові маму, його... Яка в нього може бути сім'я після цього?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

:eek::eek::eek::eek::eek::eek::eek:

А він що про то все думає?
Підходить йому така сім'я???

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

тут напевно може бути один з двох варіантів....або він зробить все щоб той жах не повторився в його сімьї:y:...або ж він вважає таке ставлення до жінки цілком правильним і буде притримуватись таких самих принципів:n:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ось-ось, сім"ю його вже не зміниш, а який висновок він з такого "сімейного" життя зробив, які його погляди і уявлення про СВОЮ сім"ю?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Зробив висновок відповідний - ти мені разом зі своєю (його) дитиною не підходиш... Він ввжає, що всі такі сім'ї повинні бути. І нашого сина він хоче виховувати в таких ж самих традиціях... Каже, що то в мене сім'я дивакувата: чоловік має по столі стукати кулакум, а жінка тут як тут має бути... Що саме цікаво, чи то дійсно в мене сім'я дивакувата, чи усі такі тирани, як він? Але психіку йому нарушили добре. Доречі, він навіть маму свою посилає куди подальше, бо мама-жінка, а жінка - ніхто!Тепер його мама бідкається, де її синочок гуляє.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

жах....але де ваші очі були коли заміж збирались.....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Якщо все насправді так, як ви розповідаєте, я б на вашому місці тікала далі, ніж бачила

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не згодна дівчата, що як заведено в сімї чоловіка, так і він буде робити в власній сімї.Мій свекор приходить додому в першу чергу миє собі взуття, пере носки, а тоді вже сідає їсти.Моя свекруха незнає що таке прасувати одяг і свекор завжди намагається бути охайно одягнутим, ну а мій ну як не їхня дитина краще піде в помнятому, а не попрасує.Коли ми зустрічалися, він мені жалівся що в дома з ним сварилися, що він на місце каструлю не поставив.Я ще тоді подумала навіщо сваритися через такі дрібниця, а тепер вже знаю що не дарма сварилися.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

в мене в сімї реальний патріархат... ми порадилися і тато вирішив) але то не до порівняння... батько має дуже складний і важкий чоловічий характер, але незважаючи на те, його всі обожнюють... Харизма! МИ з братом ладні все заради нього віддати, дуже його любимо!
Єдине що, мамі важко дуже, бо стільки треба витерпіти.. Робота у тата важка, дуже нервова, а той весь негатив йде в хату, до неї... правда може крикнути, насваритися, але руки не піднімає ніколи!!!

тому вважаю, мистецтво бути дружиною в тому, щоб терпіти тоді, коли є заради чого... можна потерпіти важкий характер, якщо чоловік дбає про сімю, долає всі труднщі, оберігає від поганого рідних...
але якщо він одна купа негативів... прийшов пяний, побив і дрихнути на дивані посуточно а при найменших проблемах тікати - то тут нема місця тому мистецтву дружини, бо сімя то стосунки двох...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Незнаю чи ви ще живете з своїм чоловіком чи ні, але мені дуже вас шкода.Моя подруга живе в такій самій атмосфері, все поділено порівну:в нього права, в неї обовязки.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не як заведено, а як навчили. Я за 10 років подружнього життя прасувала штани (не джинси, а брюки зі стрілками) може 3 рази. А чому? Бо свекор навчив свого сина цьому ще коли він в 10-й клас ходив. І тому він вважає, що це його робота.