Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ага.. тож хай тепер їдять хоч повилазять. зла порада.
цікаво чи є форуми де чоловіки сидять паряться як би то змінитись і покращити стосунки в сім"ї.

---------- Додано в 12:34 ---------- Попередній допис був написаний в 12:33 ----------

та власне, може вже наплювати на дружину, ну але як торгуватись хто піде за ліками дитині... ноги на плечі в вперед.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну так.. я ж кажу - то взагалі дивна така позиція... Щось не в порядк в канцелярії (с)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

На мою думку: "Ліньки" - то "не хочу мити посуду - помию завтра".
А Безвідповідальність - це не піти хворій дитині по ліки вночі, і не перейматись тим, що вночі по ліки піде дружина.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Галюсік, а я ж про що ))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не факт, імхо.
Дуже залежить від виховання в сімї і характеру людини.

І отут не дуже згідна. Як не крути, побутові справи+фінансові питання - це те, що найбільше псує стосунки в більшості сімей, знову ж таки не берем крайнощі - психічнохворих людей, алкоголіків і тд.
Принаймі в нашій сімї так є. Одружувались, коли чоловіку було за 30, ну і мені далеко не 20 років)). В чоловіку мене дратували найбільше 2 речі: те, що він економний над міру (назвемо це так) і те, що не навчений допомагати (не тільки мені, зі своїми батьками теж так себе веде). В нас вдома було заведено, що всі (батьки, я, брат) мають свої домашні обовязки. Напр., в мами схильність до алергії, то сантехніку вона не миє (це робить тато, або я). Брат пилососить і тд. /додам, живемо в будинку, тобто є де прибирати/ Так само, напр., коли мають бути гості, ВСІ вносять свій вклад. Зрозуміло, основне робить мама, я, але чоловіки завжди допомагають - засервірувати стіл, нарізати хліб, потім прибрати... Думаю, зрозуміло. Якщо мені потрібна допомога, то я звертаюсь до брата без проблем, ну й він сам питає, напр., коли робить чай, чи зробити мені.
Чоловік так не звик. Мені спочатку це було дуже дико. Напр., ми зустрілись /на етапі зустрічань/, я несу важку торбу. Чоловік не знав, що треба допомогти. Коли я просила, не завжди слухав/реагував. Може, правда, я не звикла просити-припрошувати, для мене це ПРИРОДНЬО, що чоловік в такому випадку пропонує допомогу.
Якось так.
На що я розраховувала, коли виходила заміж? Що зможу змінити чоловіка - ні. Просто на той час я вже знала *теорію недоліків*, як назвала Фіяна, і розуміла, що всі люди їх мають, і не один.
Моєю помилкою після одруження було оце "ясама". Коли ще не народився малий, і ми жили вдвох в маленькій квартирі, то мені не було так аж напряжно прибрати/зготувати. При тому, що ми обоє працювали повний день (і заробляли майже однаково)
Ради справедливості варто сказати, що чоловік в мене невибагливий. Було, що заїкнувся, що пасувало б готувати щодня свіже, але я пояснила, що це направду займає багато часу /зусиль, і тема закрита. Так само раз сказав, що в хаті неприбрано (обоє прийшли з роботи) - то я запропонувала йому прибрати.
Дещо робив і робить сам - напр. прасує свої речі (я цього дуже не люблю)

Ситуація змінилась з народженням малого. Правда на малюночку написана, Suzi виставляла - чоловік пізнається в декреті. По-перше, як правило, дружина не працює, відповідно не заробляє, що позначається на сімейному бюджеті. По-друге, принаймі в мене так було, багато часу займає дитина. Плюс зараз ми живемо з моїми батьками. І ота чоловікова пасивність відносно домашньої роботи мене дуже дратує. Так як на майбутнє дуже б хотілось мати своє не маленьке житло і хоча двоє діток, чоловікова допомога для мене важлива.
Але я розумію, що також винна - для мене поговорити/попросити іноді складно. Не знаю, це особливість характеру/гординя чи ще щось.
Але начиталась посиденьок)) і вчора ввечері таки попросила чоловіка (без надії, що він погодиться) потерти морку. Він потер
Одним словом, треба працювати над собою, перш за все. І бути гнучкішою (це я про себе)

ckorpionsha, на Вашому місці (розумію, радити легко, важче зробити) я б поговорила з чоловіком без емоцій. Тобто не відкладати до того часу, коли накипить. В мене теж бувають періоди, що хочеться мало не розітись. Але розірвати стосунки - найлегше. Десь читала, що на такому складному етапі варто згадати початок відносин- стан закоханості і тд.
А відносно прикладу чужих дружин - теж поясніть, що Вам неприємні порівняння, це раз. І два (колись і мій чоловік співав "коломийку" про жінок на селах, які мають по десять дітей, і в декреті не "сиділи" , і корову подоїли, і поле обробили...) - я просто сказала, що я так не хочу. Що хочу мати час на розвиток дітей, і на свій теж... А хай там ті жінки живую так. як вважають за потрібне/чи просто не мабть вибору.
Одним словом, треба говорити. Без емоцій. І бажано. коли чоловік в гуморі.
А відносно ліків для дитини - теж мені то дивно, але, чомусь здається, що вдля Вашого чоловіка то була справа *принципу*, якось дурацького, правда. Чи вже на той момент були якісь непорозуміння між вами і він таким дуууже дивним способом хотів щось довести

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ото взагалі смішно
чоловік готовий підняти кого завгодно на ноги (серед ночі!!!) заради вирішення проблем власної сімї тільки не себе

навіть не хочу думати, щоб він ще міг придумати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

так, це безвідповідальність.. так, це не є нормально з точки зору чоловічих обовязків щодо "захищати свою сімю", але от переклинило йому - і не хоче.. забув про свій обовязок.. щось ж робити треба?.. реагувати на ситуацію треба.. а вже хто як з жінок буде реагувати і себе поводити - отут і собака закопана.. хтось буде вважати, що правильніше поскандалити і поставити на своєму, хтось теж впреться і не піде (деколи в таких випадках в чоловіка може заговорити совість і таки піде), а я б тихенько зібралась, не дорікаючи та й пішла в ту аптеку (ясне діло, якщо вона недалеко).

---------- Додано в 15:15 ---------- Попередній допис був написаний в 15:13 ----------

та то я тільки для прикладу навела! я мала на увазі, якби він не міг піти в аптеку.. а не якби не хотів.. може я неправильно написала..

а для чого Вам думати, що б міг придумати мій чоловік?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Нас (і мене також), бачу - заклинило не тільки на аптеці, а й на цій темі.
Вже другий день тільки цю тему і читаю - так жваво все обговорюється і стільки всього написано за короткий термін - є що почитати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

я б теж зібралася і пішла.... але потім чоловікові було б непереливки

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

як я Вас розумію!! оце ніби про мене на початках нашого шлюбу.. я не вміла просити - все думала що то само собою розуміється.. Правда, мій важкі сумки завжди від мене забирав.. а по хаті допомогти - ніц не пропонував.. Якось я йому жалілась "Я така втомлена, а там гора немитого посуду стоїть", на що він мене "пожалів": "Ну нічого, ти зараз відпочинь, а завтра помиєш".. А ж з малою, яка не злазила з рук не так і легко помити посуд (навіть в слінгу мені то було незручно) Для мене ото був такий шок! Я зрозуміла, що в наших стосунках щось не те.. Чогось бракує..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Доречі мій також дуже злостився завжди на такі усюсюкання, і навіть заборонив мені називати його Андрійком, бо він не маленький хлопчик. Звичайно, що поцілуночки на прощання, чи при зустрічі ніхто не відміняв, але і вони не обов’язок а тільки за бажанням. Має бажання мене поцілувати коли я переступила поріг - добре, а ні, то зачекаємо до того моменту коли у нас буде можливість.
А он прохання, щодо піди і купи, то говоряться чітко, лагідно і конкретно. А якщо він каже, що он через моє недоглядіння у нас нема ліків, то визнаю, що так зараз ліків нема. Причина, моє недопильнування, але щоб вирішити ситуацію треба піти купити. Піде і купить.
Правда в нас з тим зовсім просто. Аптека відкрита до 1-ї, і йти пішки нікуди не треба, все автом. Тому не дуже має значення кому сісти на дупцю і переїхатись до магазину, бо інша особа в тім часі буде носити плаксиву дитину на руках. Он такий собі тандем.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

а це ?

ви конкретно зазначили що він не хоче.
просто поняття "не хоче" і "не може" суттєво відрізняються.
якщо чоловік реально не може, то йде дружина. якщо не може ні дружина, ні чоловік вирішити складну ситуацію, то тоді вже підключаються сторонні люди, методи.

я тут взагалі не бачу підтримки і розуміння. бо все зводиться до підрахунку що колись хтось комусь зробив. а зі сторони дружини ще й мають бути ласки і цьомчики.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не знаю як форум, але от мого друзі повчали, як то поводитись коли дитина з’явиться, щоб на тебе не лягли обов’язки по митті посуди і т.д.

Ви думаєте мій інакший? Але я то інакше сприймаю))
- Помий пліз посуду
- Не вмію і не хочу вчитись, бо як помию раз, то буду мити постійно.

ООООО, я б таке щось придумала.... але не кричала, нє...
Колись була зла, то він їсть а я:
- Гав..
- Що?
- Гав кажу
- Що?
- Смачні собачі концерви?
- Ну знаючи тебе, ти купиш дорогі, ну бо смачно, ну то м’ясо, тим ти мені не помстишся))))
Отак і живемо..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Т@нюшк@, можу Вас запевнити, що то Вам так тільки зі сторони виглядає )))

оце я і мала на увазі.. тобто якщо моїй безпеці нічого не загрожує (а вважаю, що перейтись на другий бік вулиці в 2 годині ночі - то мені нічого не загрожує) - то я це можу спокійно зробити.. для мене то те саме, що вийти в аптеку вдень..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну я взагалі проти конфронтації у сім'ї. Ну але подібний вчинок чоловіка вважала би вищим проявом хамства та безвідповідальності. А таке не можна залишати просто так, спускати на гальмах. Був би розбір польотів, однозначно. Але потім. Аби не істерично, а аргументовано та змістовно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я б сказала, що варто визначити мету, яку ви хочете досягти. Чистий посуд? Пану догодити? Відпочити спокійно після роботи? Нормальна розмова? Щодо категоричності - переважно вона є наслідком нашої особистої категоричності. А ще є проблема, коли жінки використовують чоловічу модель поведінки - агресивну, категоричну. Чоловік на підсвідомому рівні це не сприймає і по суті давить свого конкурента. Я прекрасно розумію, що коли ти зла і недобра, хочеться це десь випустити, але варто себе опанувати і просто визначити пріорітети - чи це "показати хто в домі хазяїн" чи "мир та спокій, чистий посуд".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Перечитала, сьоні буду експерементувати по порадах, буду слабка-слабка..по програмі я сьоні нєжєнка...)))
Але дійсно інколи харить постійно щось мудрувати, вигадувати, думати як сказати, чи як робити - хочеться послати і піти спатиАле всі чоловіки різні: не є мій такий і поганий: не курить. не пє. не бє, заробляє, гроші тіки в сімю, але характер спеціфичний має чи то виховання. Давайте про хороше

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Мій колись також такий був. А сьогодні у нас трошки простіше. Він приготував їсти, нагодував дітей, наскладав гору посуду. Я в тім часі дивилась кіно і робила вигляд, що сурйозно працюю в поті чола. Кіно мені гальмувало, то я вхопила ноута під руку і пішла до кухні. Щоб зняти стресс (кіно не показує, падла!) почала мити посуд. Вода ж заспокоює! Помила, а тоді кажу мужу, - дивись, яка в тебе гарна жінка! Весь посуд помила! Він і признав, що я саме така.

В нас поділилось так - я готую їсти, він миє. Він готує, я мию. Наразі проблем не виникало, бо ще є посудомийна машина, яка нам працює коли в обох напади ліні декілька днів.

---------- Додано в 15:49 ---------- Попередній допис був написаний в 15:46 ----------

Тільки не складайте руки якщо з першого разу не вийде.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

оце хочу, і більше часу з дитиною провести, своїми справами зайнятись, про життя поговорити і т.д. і т.п.