Я теж категорична в цьому плані. Не вірю в дружбу "після". Хочеться спілкування - чемодани в руки і вперед, ніхто не тримає))))
ну ви не рівняйте чоловіка і жінку. Я теж інколи, як хочу позлити чоловіка -- нагадую, яким божественно красивим у мене був попередній (і це дуже тішить чоловіка, бо я усю цю красу я проміняла на нього). Але він собі такого ніразу в житті не дозволив -- сказати щось краще про своїх колишній
Стоп, порівнювати колишніх пасій із дружиною і просто спілкуватися із колишніми (в розумних межах) - це різні речі. І з деякими колишніми я категорично не спілкуюся, і з деякими - абсолютно нормально, як зі звичайними знайомими. Наприклад один мій колишній згодом одружився, пішов на контракт, попав в АТО. І я з нашою спільною знайомою на початку діставали бронежилет і шолом. Як другу, і якби в цей момент мій хлопець почав ревнувати, я би покрутила пальцем біля виска і сказала багато гарних слів. Ніхто не в праві мені забороняти з кимось спілкуватися. Але розумні межі мають бути.
Ну ми зараз не про Вас говоримо. І до чого оте спілкування доведе? Дружина вже ітак себе недокоханою відчуває. Якщо він вирішив із нею одружитись -- то мусе дбати про її комфорт, про те, щоб вона була щаслива. Невже для нього оте спілкування із колишньою вартує жіночих сліз, образ...
Зустрітись випадково, перекинутись кількома словами і зідзвонюватись, бачитись навмисно - різні речі. Я того не сприймаю, бо чоловік зробив вибір. Навіщо дратувати свою дружину? Такі вибрики не зміцнюють сім'ю, а тільки руйнують довіру і породжують сумніви.
схоже обоє. час від часу зідзвонюються запитати "як справи вони обоє зідзвонюються. А їй час від часу щось потрібно,то речі перевезти з одного житла в інше, то щоб якусь річ привезти,яку не забрала --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- вона сама пішла,набрид. певне через те,що одружуватися не хотів
було.... --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- каже,що багато спільного. Що як неяк,а це його дружина була. я й кажу йому,що не хочу
а чому із нею не хотів одружуватись, а із вами одружився (чи у вас теж громадянський шлюб?) і скільки йому років?
Я так і намагаюсь робити,але мені зараз особливо важко,бо переїхала до нього в інше місто,й мені треба якось облаштуватись. От і розриваюсь
@Stokrotka спитайтесь як би відреагував ваш чоловік на таку ж ситуацію з вашої сторони, нехай поставить себе на ваше місце?
У мене було відчуття,що порівнює --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- ага,каже,що це зовсім різні речі
Так, не про мене. Але мої слова стосувалися того, що на заборону може бути геть не покірлива реакція, а скандал і навпаки погіршення. Бо одне діло просити, друге - вимагати і наказувати.
Спершу жили разом,а коли розійшлися,то якийсь час зустрічались для інтиму --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- На два роки старший від мене. Ми офіційно одружені. Бо тоді його влаштовував стиль життя. Потім почались скандали з колишньою,й вони розійшлися. я ж заявила,що не витрачатиму свій час на громадянський шлюб. й не покину дім заради кількох років непевних стосунків --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- якби то у нас було лише для ревності... --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- от я тому й не ставлю ультиматум,бо наш шлях лише почався... але пускати ситуацію за течією теж не хочу
я його кохаю,й сподівалась,що більш відповідальнішим стане --- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- саме так
Чим різні пояснив? Почніть спілкуватися з колишніми, познаходьте фото. От власне я тому й питала: якщо все так само було під час зустрічання і ви мовчали, то чоловік зараз не зрозуміє ваших претензій. І я не розумію - чому ви мовчали? От вбиває таке: зустрічаються люди, все бачать, а після одруження питають що робити?
