Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Дівчата я під вашим впливом протиранила свого коханого... Пообіцяв більше не грати онлайн гру війни мафії.. Заблокував її сьогодні.. Бавився цілий рік до того... Мені тепер так легко писати що він мій коханий!!! А то до того так злостилась, що ніяк добре його не називала давно Тепер я горжусь своїм коханим! аби не перехвалити Але святкуємо ту подію, вирішив приготувати вечерю і відкрити пляшку вина
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН LoveIzabella Щодо курсів, все можливо навіть при зарплаті в 2000 грн. Ви ж щомісяця купувати усій сім"ї чобіт не будете, і крім того є курси котрі в місяць виносять лише 100 грн, вам власне потрібно вийти з дому і приділити часу собі і можливо в сім"ї все налагодиться. Але ж шановна форумляночко, так живе 80% сімей де працюють обоє , а жінка і далі прибирає, варить, пере і все інше. У вас відношення неправильне до цього це так би мовити звичний стан речей, а хто ж тоді буде робити це ? мама, чи служниця? Змініть ставлення до цього і все виправиться, я не хочу говорити про те, що це обов"язки жінки, але впевнена , що багато хто навіть не сприймає таку роботу як щось страшне над собою . Я впевнена , що і при своїй зарплаті він міг би відчути себе "добитчіком", якби ви йому про це сказали, повірте похвала стимулюю і навіть мотивує.
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН А може то ускладнення від грипу? Ларчик, а він як пообіцяв - просто не грати, чи замість того щось інакше робити?
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Сподіваюсь, що йому стане скучно і він почне щось робити інше добре, що він на посиденьках не буває
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН це Ви мені? [/COLOR] ну це власне і є те, що я казала "природа людини" чи характер, а відсутність прагнення, бажання - це хіба не апатія? зрештою, ніхто не знає, що насправді в людини в голові і чому Він так чи інакше поводиться... знову ж таки, якщо проводити паралелі з чоловіком -тираном, де пішла розмова пр оте, що для кожного - своя тиранія, то може і чоловік LoveIzabella не вважає її поведінку - тиранією?
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Consuelo, наскільки я зрозуміла, то це було не до тебе запитання, а до LoveIzabella. Чи я не настільки зрозуміла?
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН так власне і я уточнюю, бо ж процитований був мій допис тому от і здивувалася сподіваюсь, непорозуміння
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН І правильно робите...жеби не врікли А по темі. Я в шоці! Ні дня би не жила в подібних стосунках.
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Давайте дружити!!! Бо маю вдома такого ж екземпляра!!!! Згідна - чоловіча робота "мамонта носити", а не пилюку по хаті ганяти (то ми й самі прекрасно вміємо) І навіть не знаю як зрушити той лежачий камінь! Спробую експеримент - нічого не готую (так як я завжди вигадую аби гарно було і смачно) - бульби зварю - і досить! Перестану викомбіновувати аби щось лишнє купити - все! Мінімум! Навіть не знаю де "Миколая шукати" буду! От буду казати - хай щось думає, бо у мене ідеї скінчилися! Цікаво, що буде робити? Може Ви так спробуйте - тикніть його у реальність! Хай дізнається правду про сімейні клопоти!, Га? ---------- Додано в 00:01 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:53 ---------- Уважніше ще раз прочитайте! Коли він був у відпуску, тобто сидів у хаті просто з дитиною, я ходила на роботу (ненормований графік, що закічувався навіть опівночі!), то Він би мав хоч трохи подбати і про мене! Я ж дбаю про нього, коли він ходить на роботу! В принципі, я думала, що то нормально, коли робота робиться з віддачею, а не об стіну!( тобто, я йому, а він взаємно!) чи я щось не так кажу? Питань нема, коли ми б працювали разом, то і хатні обов"язки теж ділили б (бо Так!), а коли він дома і світ не обходить, ну то Що не так?
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Як на мене, то цією фразою пояснюється все - в Вас глибоко засів комплекс неповноцінності і Ви будь-яким способом намагаєтесь доказати всім оточуючим,що Ви чогось варті. (Нічого особистого, тільки не ображайтесь) Вибрали не найкращий спосіб -крик, тиск...Хто знає, якщо Ви таке вибрали,значить Вам так комфортно Ваші проблеми,як складається враження у мене особисто, йдуть від тільки від Вас самої. Без образ, але Ваше життя получається "я его слепила из того, что было", проблеми Ваші -це результат Вашої діяльності, пожинаєте Ваші плоди. Ще хтось вище писав,що Ви - сильна жінка...хм...не погоджуюсь Сильні люди не впадають в істерики, не влаштовують тиранію. Ситуація до болю знайома. Таке наше сучасне життя, що чоловіки не завжди можуть "добути мамонта", але мусите з цим змиритись. Розумію, дратує і вбиває його лінь і небажання хоч якось допомогти, але мусите або трохи заспокоїтись і пристосуватись до нового життя, або не мучити один одного. Бо судячи з Ваших дописів можу уявити, в якій нездоровій атмосфері росте дитина Що вона згадає потім? І якщо на Вас находять приступи гніву, спробуйте виплескувати їх з подружками, сядьте бахніть по сто грам в кінці кінців, покуріть, поматюкайтесь - і щаслива і задоволена повертайтесь додому. Але це теж спрацює лише на певний час Мусите самі вирішити,чи надовго Вас влаштує таке сімейне життя, яке Ви маєте зараз. Бо все життя боротись з чоловіковою пасивністю і інертністю.... то коли ж тоді жити і радіти життю?:confused:
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН я думаю, що спілкування тут, на форумі, також є корисним, аби "виписатися", розказати про свої думки, переживання, для себе розкласти по-поличках... Читала попердні дописи авторки теми у інших розділах - якось все плутано і суперечливо... думаю, перш за все треба добренько розібратися із собою, побути чесним ноадинці, не вдаватись в те, чого насправді нема. Тоді все нормалізується і буде добре. Ще раз повторюся, що форум також хороше місце для відвертої розмови. Також багато де звучить думка про творчу особистіть і нерозуміння - думаю, треба якось направляти творчість власне у творче русло (сорі за тавталогію))) - вишивати, малювати, ліпити, писати, вирощувати бонсай тощо... насправді є дуже багато творчих людей, навіть на нашому форумі - безліч багатих духовно жінок та дівчат! Але їхня творчість проявляється у їхніх творіннях і думках, а не в тому, що вони себе називають творчими особистостями. Думаю, що цікаве заняття також здатне допомогти навести лад у думках! Мабуть, я теж жорстко написала, але, я нікого особисто не знаю, просто бачу деякі образи між рядками. Ображатися не варто, тому що ображатися не варто взагалі)
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН ВСЕ НЕ ТАК!!! Поговоріть з ним, бо чим далі тим буде гірше... от в мене знайома в 19 років ходила на роботу, вчилась заочно, а чоловік в 30 сидів дома з дитиною і ніфіга не робив по хаті і на роботу йти не хотів, не міг знайти, а як йому знаходили, то місяці 2 працював і казав, що тяжко коли вона від нього пішла, знайшов роботу, діватись вже нікуди було тому поговоріть з ним, припугніть на крайній випадок, але не залишайте так як є... якщо звикне сидіти дома, далі буде лише важче
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН а зізнайтеся чесно: ви від того щасливі? ---------- Додано в 10:26 ---------- Попередній допис був написаний в 10:19 ---------- мені це нагадує фізичні покарання : психологи говорять, що так чинять батьки,які психологічно самі слабкі і не можуть дати раду ніякими іншими засобами. Так і з жінками - істерикою та скандалами тримати чоловіка " у їжачих рукавичках". От тільки може настати момент, коли це набридне не лише йому, а й вам.Адже у кожної людини повинен бути "індивідуальний простір".
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН Тут змушена з вами кардинально не погодитись. Бо то я така була раніше, перфекціоністка! Як одружились, розподіл обовязків..., плани, графіки складала... але... після його чергувань: розгромленої кухні, спаленого тостера, 4-ох мішків зі сміттям , налипшої шерсті на прасці, собачих мисок в мойці, розкиданих речей по всій хаті і т.д. -- я плюнула на ті графіки і почала все робити сама , бо мене то трафило. Хотіла бути йому доброю жінкою, хорошою господинькою, щоб йому було добре біля мене, думала - він то оцінить, буде шанувати і берегти. Ага! Шас...Шо з того вийшло - див. розповідь у "Чоловік-тиран". Як була вагітною - навіть чаю ні разу не приніс на мою просьбу, ше й на 9 міс будив в 7 ранку, щоб сніданок йому готувала. І як тепер це все виправити - голову собі ламаю, дуже вже тяжко. Дійшло, але дійшло пізно. Треба було тоді встояти на своєму, хай би робив як вмів, фіг з ними, з тими порядками!! І якщо хтось ще збирається ставати на цей шлях -- попереджаю! - це утопія. Навіть і не думайте!!!. Думайте про себе, бережіть себе. З появою дитини все усугубилось в n раз. Тепер на мені маленька дитина, доросла дитина (чоловік), хата, їдло, пес, кіт, машина (ремонт, обслуговування). А мій дорогенький приходить з роботи, кричить щоб давала їсти і зразу за комп, краном його звідти не відтягнеш. А коли прошу щось допомогти - "мені і так важко, я ж працюю, а ти дома сидиш, не рухай мене і не тероризуй, бо я мушу відпочити". І так відпочиває поки спати не ляже. LoveIzabella, у нас з вами абсолютно протилежні ситуації. І шо з того, що в мене розумний, ініціативний, соціально-активний, сильний чоловік, з вольовим характером, твердим словом і лідерськими якостями?! Я біля нього почуваюсь невпевнено, вічно забігана й нещаслива, він мене постійно принижує. Я тут про те, що не лише в чоловіку справа. Копну трошки глибше. Природа жінки така, що якою б вона не була сильною, успішною, впевненою в собі, - та хоч королевою Англії ! -- вона всеодно ХОЧЕ ПОЧУВАТИ себе слабшою, беззахиснішою і вразливішою, може не кожна вголос, а так, про себе. Може не завжди, та все ж. Хоче знати й відчувати,що вона має біля себе захист і опору (в особі чоловіка). Свідомо чи підсвідомо. LoveIzabella, в цьому ваша проблема, бо ви не почуваєтесь "як за камяною стіною". (Затяті феміністки, можете зі мною й не погодитись, але така моя думка). Ну і наскільи я зрозуміла, матеріальна сторона (неспроможність чоловіка "забити мамонта") теж відіграє роль, для вас чоловік - це "добытчик". Може я скажу щось банальне, але, напевно, треба використовувати правило золотої середини, щоб і себе під ноги не дати і близьку людину не принижувати. Поважати себе і "свою половину". Тільки от є одна проблемка: на практиці то все не так то просто як на словах А взагалі-то, ви молодець LoveIzabella, я вами пишаюся, шо от так змогли "построїти" чоловіка, нема чого чоловіків жаліти. Я он свого вічно жаліла, який він бідненький, обділений долею, - а він на голову виліз та ще й топчеться. Є один секрет і він дуже простий -- ідеалу НЕ ІСНУЄ! Це ілюзія.
Відповідь: Я - жінка-ТИРАН мені здається, що ви правильно робите. нас з сестрою мама теж так тиранила. я думаю, що це дало свої результати (хоча, можливо, їх можна було досягти і іншими методами) і ми тепер доволі непогано підтримуємо у себе порядок і щось готуємо (це у порівнянні з іншими). LoveIzabella, ви обмежили коло спілкування? не даєте часу на особисте життя? знаєте, я вас підтримую (ви писали, що мєнти - не друзі). але спробуйте (якщо це можливо) знайти його старих друзів (однокласників, чи друзів дитинства чи якихось інших), з якими він би спілкувався, бо чоловікам НЕОБХІДНЕ чоловіче спілкування. я теж у певному розумінні тиран. мене чоловік слухається: 1. у фінансових питаннях (він з самого початку сказав, що цього нічого не вміє і буде краще, якщо я цим займусь) 2. по господарству (бо я теж краще шарю) 3. мені у всьому допомагає, причому це не внапряг йому, він це робить з радістю але я зла дуже. часто починаю нервуватися і кричати по дрібницях, а потім зразу жалію про це, прошу вибачення, але мені дуже погано від цього. дуже швидка на гнів - і мене це мучить... стаю схожою на свого тата і на те, як він відносився до моєї мами - і мені страшно, що я таке роблю...
