Відповідь: Дитина і тато. О, наш тато - природжений дитинокористувач. Принаймні, йому так здається. Він знає, що потрібно дитині, як її виховувати, доглядати і розвивати. Насправді, я усвідомила, що є мамою 2-х дітей. І що отой старшенький вперто хоче виростити з меншенького не такого, як він сам, і, Боже збав, такого, як я. Що приречено не провал, бо дитина яка є, така є, і іншою не буде, хоч ти батогом, хоч пряником. Ситуація "усугубляється" тим, що нам є з ким дитину "порівнювати" (жахливе слово і абсолютно дурний підхід). Але "лавірую, лавірую" так, щоб і чоловік був спокійний, і дитині добре. Наразі виходить. Не без проколів, але не порівняти з тим, що ми мали на початку через розбіжності у поглядах на виховання. Мудрість приходить з роками, чи що..
Відповідь: Дитина і тато. в нас зараз така татоманія шо ого-го)). Телефон задзвонить - каже "татко", двері в сусідів стукнуть - "татко". Зранку встає і біжить на кухню дивитись чи є тато. Вертається і каже, що нема. У суботу-неділю, коли валяємось всі у ліжку зранку, там такі обнімашки-цілувашки Татко приходить додому з роботи- біжить з криком "татко", обнімає за ноги, поки не візьмуть на руки і не поцілують. Потім біжить нести таткові шорти і футболку, часом тапки і тягне за руку бавитись в машинки або в м'ячик. Навіть якщо вже поїв, а тато їсть далі- мусить вилізти на руки і їсти з його тарілки. Ми навіть в обід з прогулянки зараз вертаємось трохи пізніше, щоб тато вже був наїджений і не спізнився на роботу)))) Якщо є татко, то бавитись зі мною в машинки він аж ніяк не буде - тягне за руку тата.Так дуріють, що аж штори вилітають з гачків.
Відповідь: Дитина і тато. Це нормально для його віку, в мене малий вже більший 2 роки 3 місяці і любить, щоб татко поносив на руках, в церкві стоїть пів лтургії, а пів тато на руках
Відповідь: Дитина і тато. О, це точно! Як про нашого малого. Тато прийшов з роботи - дитина скок на руки, тато сів їсти - непосида лізе на руки, тато приліг відпочити - вже скаче на пузі. А ще як тато вдома, то неодмінно має поносити після сну, поки він не прочумається) А основна перевага тата перед мамою (в очах дитини) - це наша фізкультура чи пак акробатика. З татом вони таке витворяють (стрибання до стелі за руки, перекидання через плечі, літачком за руку і за ногу, висіння догори дригом і ще багато трюків), що невтаємничені люди мало за серце не хапаються. А в малюка це найкраща розвага і тільки тато так може!)
Відповідь: Дитина і тато. Оце точно, в мене мама не могла з малим гуляти, бо вона маленького зросту, а тато навчив залазити на найвищі гірки і драбинки на майданчику, а ще як малий висів, як на турніку, то бабця відразу вибирала з сумки валідол
Відповідь: Дитина і тато. З часу мого останнього допису в цій темі минув майже рік.. Мушу визнати, що за цей час наш татусь таки навчився Із вчорашнього. Я о 7.50год виходжу з дому на роботу, чоловік не спить - говорю, що за 15хв уточню та задзвоню йому і скажу чи з 8 до 11год приймає наша дільнична чи з 11 до 14 в цей день. о 8.05 телефоную, щоб збирався і швиденько бігли, бо тільки до 11.00год примає сьогодні, але ніхто не бере трубку і так наступні майже дві години ( вони просто собі удвох міцно спали в обнімочку)))) В 9.45 таки старший сонько почув тел.двінок і мою промову.. В результаті тато+сонна дитина були зібрані за 10хв(!!) в правильний одяг та взуття, піший шлях до поліклініки замість звичних 40хв був подоланий за 15хв, мед.карту не забули, листок із моїми записами про дату, яка мала бути вказана в довідці в садочок також був взятий, кабінет лікарки знайшовся моментально ( хоча там він ще не був, бо змінилася її дислокація цьогоріч))), в черзі чемно вистояли, всі настанови вислухали, запам"ятали, переказали мені, довідку взяти не забули. В перукарню забігли та постриглися "так як мама сказала" , закупку продуктів зробили, правда і нову стонадцяту машинку купити теж не забули , мокро-брудні качельки успішно обійшли. Вдома дитина була нагодована та вчасно вкладена на обідній сон, посуд і вся кухня перемиті до блиску, їсти зварено - лиш би мама не сильно сварилася за пропущені 40 дзвінків, коли з роботи повернеться
Відповідь: Дитина і тато. Дівчата! Дуже рекомендую фільм BBC The biology of dads. Ми дивились в оригіналі з чоловіком коли я була вагітна. Там описується і роль гормонів в організмі татусів і значення батька в житті дитини. Особливо доні. Показані різні цікаві експерименти. Для мене деякі речі були відкриттям! І чоловіку фільм сподобався!
Відповідь: Дитина і тато. То, як про нас написано. Тато, то наш кумир))) При тому всьому тато теж молодець. Як я ходила на пари татко клав малявочку на денний сон, справлявся файно.
Відповідь: Дитина і тато. Наша дитина теж за татом пропадає. Вранці обов"язково лягає на татову подушку, закутується в його ковдру і тішиться, бо це ж ТАТОВЕ !!! Часто одягає його футболку, тягне на себе шорти, а іноді навіть взуває його величезні тапки. Тоді ходить за мною і показує, що це все татове . Кумедний такий. Коли на вулиці вечоріє – моє чудо стоїть біля балконних дверей і виглядає тата. Як я його не прошу, як не кличу до себе – реакції "нуль". Він буде стояти і чекати, поки не побачить здалеку його машину. А тоді з криками "тато" - тягне мене до дверей :radist:. Треба БІГОМ пускати татка додому! Вечеряє наш тато тільки з дітьом на колінах. Інакше не проходить. Правда, він просто чемно сидить і чекає, поки тато поїсть. Ну хібааа, якщо тато їсть, що дуже смачне (як йому здається) – то буде сидіти і «дайкати», як папуга. Коли побачить порожню тарілку – все! То сигнал «підйом»! Одразу за руку і погнали перевертати будинок! До речі, вчора був такий затятий футбольний матч, що розбили мені вазу :eek:. Маму в такі чоловічі ігри – не допускають. Намагалась пояснити, що я теж так вмію, не слухають :confused:. В футбол жінок не беруть. У всі інші ігри – приймають. Правда все-одно тато має належати йому. Як тільки тато починає приділяти мамі забагато уваги – бере мене за руку і веде за двері . Отака несправедливість. Правда, якщо буду сильно проситись, скажу, що мені там буде сумно – може дати другий шанс. А в тата нашого в такі моменти прям крила виростають :xaxa:. Іноді навіть не знаю, хто з них більш дитина. Бо той, що ніби дорослий - може по 20 разів питати в молодшого: «Любиш тата? Так?!!! Гарний хлопчик! І тато тебе любить!». Кілька хвилин перерви, а тоді знову : «Любиш тата? Так?!!!..»... Це може тривати вічність :8: . Як я до цього ставлюсь? Я щаслива! Кожен день за цим усім спостерігаю і страшенно тішусь тим, що у них така сильна і взаємна любов! Маму ж все-одно ніхто не змінить .
Відповідь: Дитина і тато. В нас тато не гірше мами вміє бути з дітьми, якщо я маю вибирати, з ким залишити дітей, з котроюсь із мамів, чи з чоловіком, то безумовно, це буде чоловік. часто залишаю їх на годинку-дві, всі задоволені, ніхто не плаче. і з татом обоє можуть спокійно заснути. єдине, що він не проситиме двічі їсти - не хочеш - не треба. донечка з татом бавилася би що вдома, що на майданчику, що в розважальних центрах ))) між ними особлива любов. проте наразі я трошки хвилююся, чи зможе чоловік так само і з синочком мати такі теплі стосунки, бо наразі бачу, що малий з тата очей не зводить, а татко більше звик до дівчинки, і в певних моментах наче не вміє бути з сином, часом йому заважають певні стереотипи, як "треба" виховувати сина.
Відповідь: Дитина і тато. Наш татко якось відразу після народження малого зрозумів, що і до чого. Заміна памперсів, коли він був вдома була на ньому, купання після 1 місяця- теж. Коли я йшла на сесії спокійно залишала Захарчика на чоловіка, знала, що все буде ок., він давав з дитиною раду краще за всіх ( правда, як вводили прикорм, то йому вдавалося нагодувати картопелькою до висипки, але то таке). Правда гуляти почав з сином як той вже ходив. З двох рочків наш тато поїхав на заробітки і вони не бачилися з малим 2.5 роки, я дуже хвилювалася як воно буде. Та марно, чоловік від малого не відходить, всюди бере його з собою. Має до нього багато терпіння, не кричить (і мені докоряє). Дуже люблять разом гратися, в них є свої ігри від яких обоє кайфують. Мінус- показав комп ютерні ігри, воюю, щоб не більше години в день (хоча як на мене, то і це забагато, а ще краще- поки ні). На мою думку балує сина, але той його більше слухається ніж мене, хоча я строгіша з ним.
Відповідь: Дитина і тато. для моєї донечки тато для неї самий кращий, саме краще з нею бавиться. і взагалі в них така любов і порозуміння, що я сама інколи дивуюсь, що таке можливо)
Захотілось поділитись.Маю сусіда. В свій час ми дуже з ним конфліктували бо він свою машину хотів паркувати на газоні і навіть повикопував колеса які стояли навколо трави. Правда, потім в нього народився син і на тому місці він поставив пісочницю. Коли сину був рік - його дружина пішла на роботу. А дитина виховувалась свекрухою-бабусею і татом. Потім через рік в сім"ї стався скандал який завершився розлученням. Жінка спакувала чемодани і забрала дитину-без попередження і без права татові бачити сина. В результаті вони десь роки півтора один в одного відбирали і викрадали дитину. Паралелньо судячись. Закінчилось все тим, що дитина живе з татом, а до мами їздить в гості. Сусід мій є дуже хорошим татом - спілкується гарно з сином, бавиться з ним, сам доглядає, в садок оформив. А вчора в його дитини був день народження. І сьогодні почула від сусіда фразу "я вчора пив за 5 років щастя яке я маю". Мені аж мурашки по шкірі пробіглись. Ви часто чуєте таке за дітей від чоловіків? Я вперше.
Я не вїхала- що не так у фразі? Не дуже помню що мій каже, та він дуже радий що має Тео. Все собі записує подвиги малого, його дитячі умовивоводи і т.д.
Ну от в тебе чоловік говорить про це. Але я ніколи від чоловіків не чула таких фраз типу "я такий щасливий, що в мене є діти", хіба що -"я такий класний тато бо сам бавив дитину"
Приходьте до нас -- мій чоловік покаже майстер-клас. Він шалено любить дітей і не соромится це показувати -- цілує їх, носить, а що вже говорить! М-м-м! Зі мною він так не сюсюкається
Ага, тепер зозуміла. Ну по перше чоловіки вони в більшості не сентиментальні. Як там класика каже- якби не любив- то б і не жив разом, та? Думаю до слів про дітей це теж стосується. Якщо тебе це турбує- спитай прямо в кількох чоловіків і послухай що скажуть. Чи не скажуть. А оце - да уж... О, да. Я який рік вже ревную. Реально- маю вдома двох "конкурентів"- Тео і кицю.
Теж спочатку не зрозуміла Проте мій чоловік дуже часто повторює, що він щасливий, що маємо сина і каже, що це була його мрія мати дітей.
ось норвезький соціальний ролик про татка і його ненароджену донечку. Як не допустити, щоб твоя дівчинка стала жертвою насилля. Мені дуже емоційно...
