Відповідь: Анекдоти Подруга - это не та, что тянет тебя пьяную домой из кабака, а та, что ползёт рядом.
Відповідь: Анекдоти Сидять мужчини, п'ють! І після кожного тосту повторяють:"Вип'єм за Зеника!". Один не витримує і питає:"А хто то такий, Зеник?". Інший йому каже :"А ти в туалєті був?". Той каже :"Нє!" І пішов до туалету. Заходить, а на стіні надпис - "Смерть москалям! Зеник"
Відповідь: Анекдоти З тої ж серії Сидять мужчини, п'ють! І тут один так тихо каже:"Вип'єм за сепаратистів!". Всі решту замовкли, напряглись, а він додає: "Нехай земля їм буде бетоном".
Відповідь: Анекдоти На суді суддя: - Розповідайте як була справа ? Підсудний: - Вона запросила мене ввечері на вечерю, ми поїли, випили пляшку французького вина.... Потім вона встала, включила тиху спокійну музику, танцюючи, повільно роздягнулася й лягла на ліжко, і ніжно прошепотіла мені, візьми, що хочеш, я взяв телевізор і пішов.
Відповідь: Анекдоти Проходить всесвітня конференція жінок - і головне питання: "Скільки разів у тиждень жінка повинна займатися любов'ю?" Англійка: - Ми, жінки, у сучасному світі дуже зайняті, тому раз у тиждень і не більше. Німкеня: - Так, ми, звичайно, зайняті роботою, дітьми, але 1 раз обмаль - тому 2 рази це як мінімум. Француженка (підхоплюючись): - Та що ви говорите, 1-2 рази в тиждень - як так можна? Треба сім разів у неділю і не менше... Українка(простягає руку): - Ну, сім разів у неділю зрозуміло, а в будні дні скільки?
Відповідь: Анекдоти Приходять студенти до викладача і просять: - Можна ми не підем на вашу пару ? - Можна. - А ви відмічати не будете? - Та ні, я на роботі не п'ю!
Відповідь: Анекдоти - Що спільного між офіціантом і гінекологом? - Кожен з них працює там, де інші розважаються.
Відповідь: Анекдоти Приходить Путлер додому, а у нього в ліжку Кабаєва з Шойгу. -Сергій Кужгетовіч, що Ви тут робите ????? -Владимир Володимирович, не повірите - заблукав !!!
Відповідь: Анекдоти - Як вступити в вашу організацію "Ми проти москалів"? - Треба вбити 6 москалів і одного кота… - А кота за що? - Ви прийняті.
Відповідь: Анекдоти Как стало известно, «военкомат ДНР» в Москве, набирающий добровольцев воевать за освобождение Украины от украинцев, расположен на территории психиатрической клиники…
Відповідь: Анекдоти Ахметов попросил государственную охрану. Ему ответили, что самая надежная государственная охрана – в Лукьяновском СИЗО.
Відповідь: Анекдоти Типичное заседание Совбеза ООН. Председательствующий: - Господин Чуркин, расскажите вашу версию – вместе посмеемся..
Відповідь: Анекдоти Сьогодні була на базарі! Дізналась, що є три види розмірів одягу: - "на Вас", "не на Вас", і "треба міряти"
Відповідь: Анекдоти Соц-опитування серед чоловіків світу: "Що у вас висить нижче пояса?" Англієць - те, що мені приносить задоволення! Француз - те, чим я задовільняю жінку! Москаль - чоловіче достоїнство! Українець - шабля, а те, що у них всіх висить - у мене стоїть!!!
Відповідь: Анекдоти - Мам, а що це у тебе живіт стає все більший і більший? - Донечко, я їла кавун і випадково проковтнула насіння, тепер усередині мене росте новий кавунчик! Дочка руки в боки: - А ЧИ НЕ ВАГІТНА ТИ, ГОЛУБОНЬКО? Пішов Петрик в школу в перший клас і вже на першому уроці заявив вчительці: - Марія Іванівна, я занадто розумний для першого класу! Давайте мене одразу в третій! Та приводить його до директора: так, мовляв і так. Директор: - Ну що ж! Давайте його перевіримо! А скільки, Петрику, буде 3 х 3? Петрик: - 9! - Правильно! А скільки буде 6 х 6? - 36! - Вірно! Я думаю, Марія Іванівна, ми можемо перевести його в 3-й клас! Марія Іванівна: - А давайте я йому задам питання на логічне мислення! Ось що таке у корови є 4, а у мене дві? Петрик (подумавши): - Ноги! - Хм, а от що у тебе є в штанах, а в мене немає? Обалдівший директор навіть рота не встиг відкрити, як Петрик сказав: - Кишені! Вчителька: - Правильно, Петрику! Ну що ж - ми зможемо тебе перевести в третій клас. Директор: - А от я думаю, що Петрика можна одразу в 5-й клас перевести, тому як на два останніх питання, я сам помилився!
Відповідь: Анекдоти Путін стояв около дзеркала і приміряв трофєйну шапку Мономаха. Шапка була явно слішком большой для його куцої голови і постоянно налєзала на самісінький подбородок, балансіруя на ботоксє, як на холодце. - І на какую башку її шили? - бормотав Путін, безуспєшно питаясь заставить шапку нормально сідєть. В нєбє трєвожно закаркали бойові стєрхи. Путін злякано виронив шапку і запригнув в бронірованний сєйф, осторожно виглядуя через глазок. - Владімір Владіміровіч, як шапочка вам, нє жмьот? - уточнив чєй-то голос. - Хто тут? - злякано поінтєрєсувався Путін, питаясь нащупать ядєрну кнопку. - Прєдупрєждаю, єслі шо - нанєсу прєвєнтівний удар. - Це твоя совєсть. Будєм знакоми, - прєдставився голос. - Совєсть? Какая совєсть? - закосив Путін под дурачка, старатєльно питаясь висмотрєть в глазок шутніка. - Вот і я себе часто спрашую, какая ж я нахрєн совєсть? - всхлипнув голос. - Упустила, нєдоглядєла, не вберегла… Є шо випить? - Так, шутка затянулась, - строго сказав Путін, доставая з кармана сємєйний музєр. - Ти гдє? Вилазь з поднятимі рукамі, шоб я тебе відєл. - Так вот же ж, вилєзла. Полвєка ждала, когда ти в бронірованний звуконєпроніцаємий сєйф залізеш, шоб наконєц-то мене почуть. Ех, Владімір Владіміровіч… Мог стать нормальним, уважаємим чєловєком. А став звичайним х… - За ето слово кастрірую! - прєдупрєдив Путін. - Хамлом, козлом і підарасом, - закончив голос. - Думаєш, люди не догадуються, почєму ти с Мєдвєдєвим чаще чим з Людкой і Кабаєвой вмєстє взятими щєголял? - Дімка, так ето ти? - прєдположив Путін. - А ну вилазь, бить не буду. Ну развє шо трохи. - Козьол, сколько раз повторять, шоб дошло наконєц? Совєсть я, понімаєш? Со-вєсть. Ну прикинь куріной башкой, де б Дімка тут помістився в твоєму сєйфє? - разозлився голос. - І вообщє, мене тут главний вчєра на ковьор визивав… - Нікого я не визивав, - возразив Путін. - Та який ти там главний, кумір дибілов і алкоголіков. Я Бога імєла в віду. Так от, визиває мене він і каже:"Шо за хєрня, сколько можно? Я етого ублюдка всьо тєрплю, всьо терплю. Жду шо он поумнєєт і стане порядочним чєловєком. А цей дибіл в церву ходить только шоб перед камєрой мой лік своєй сіфілісной слюной заплювать і гулю на лбу показатєльними поклонами нахєрачить. А в душе така чєрнота, шо даже дьявол уже опасається утратить свой авторітєт абсолютного зла". - Кісєльов, це ти? Свєжу посилку с Афгана прислали, шо лі? Нєплохо так торкнуло! - замітив Путін. - Ти за Кісєльова не переживай, он нєвмєняємий. Його любой ангєл отмаже і в рай забере як блаженного. Слушай дальше, - сердито попросив голос. - "Так от, - продолжає главний. - Будем, навєрно, козла твоєго забирать потіхоньку, пока конкрєтной хєрні не впоров. А тобі виговор в трудову і курси повишенія кваліфікації десь на пару тисячєлєтій. Пообщаєшся з совєстью Гітлєра, а то їй скучно одной". А ти знаєш, Владімір Владіміровіч, шо такоє курси повишенія кваліфікації? - Та срать я хотєл… - розізлився Путін. - Ото ж, тобі на мене всю жизнь насрать, - розревівся голос. - Єщо когда малєнький був і мама спрашувала "Владімір, у тебе шо, свєсті нєт?" Ти всєгда отвічав, шо нєт. Я питалась тогда докрічаться ізо всєх сіл, а ти думав, шо тобі в мозг піндоси транслірують "Голос Амєріки" і тягав котьонка за яйця, шоб мене заглушить його дикими воплями. Скотіна ти, Владімір Владіміровіч. Просто кончена тварь… - Не бреши, Бог ніколи не матюкається, - заявив Путін. - Вилазь, бо іначє буде п...ц. - Ото ж бо й воно, шо Бог обично ніколи не матюкається! - отчаянно вскричав голос. - Прєдставляєш, який грандіозний нам буде тепер п...ц? - Ну всьо, ти доігралося. Я вихожу, - прєдупрєдив Путін, навалюясь на бронірованні двері. Но двері не поддавались. - Шо за хєрня? - не поняв Путін, провєряя замки. - Наче ж все открито… Він опять навалився на двері, і снова безрезультатно. - Забєй, ето імєнно он, п...ц, - обрєчонно прєдположив голос. - Тепер будем сідєть взапєрті, пока ти не сдохнеш. - Ніхєра не п...ц! - подбодрив Путін, доставая мобілку. - Альо, Дімка? Біжи в мой кабінєт і отопрі сєйф, а то я в ньому закрився і нє могу вийті. - Вот відіш, шо я тєбє говорив? - похвастався Путін, нетерпляче виглядуя в глазок. - Гдє, гдє он закрився? - возбуждьонно спросив Жиріновський, вбєгая в кабінєт. - Говоріт, шо тут, - радостно отвєтіл Мєдвєдєв, снімая сєйф на айфон. - І шо, надьожно? - уточнив Жиріновський. - Говоріт, шо не може вибраться, - хохотав Мєдвєдєв. - Щас ммс-ку рєбятам разошлю, пусть порадуються. Ілі, може, наладить стрім? Я тут прогу скачав… - Нє надо стрімов, - катєгорічєскі заявив Жиріновський. - Сєйф достаточно прочен? - Чістєйша броня, звуконєпроніцаємий, расщитаний на пряме попаданіє ядєрной бомби, - завірив Мєдвєдєв. - То єсть єслі он буде орать, ніхто не услишить? - прєдположив Жиріновський. - Ні одна живая душа! Только надо мобільну связь заглушить, шоб нікому не позвонив пожалуваться. - Та пусть звонить, всє в курсє, - махнув рукой Жиріновський. - Щас, корочє, біжи в "Останкіно", хай врубають какой-то балєт. Кісєльова і Пучкова ко мнє, пусть прідумають шото прикольне і орігінальне. І да, собирай думу, будєм голосовать за ісполняющего обязанності… - А ето куда? - спосив Мєдвєдєв, показуя пальцем на сейф. - Пусть стоїть, через пять лєт откроєм і попросим Гундяя канонізіровать. У нас мучєніков любят, особєнно царствєнних. Нада только формаліном залить, шоб харашо сохранився. Хотя, ше вирветься… Лучше не ріскувать, - рішив Жиріновський. - А щас прєдлагаю випить, раз такой повод. Тут у нєго десь должна буть шикарна коллєкція віскі ше з тих врємьон, когда нормальні лідєри з ним здоровались і возили прєзєнти із Дьюті-фрі… Кстаті, прикольна шапочка. Жиріновський подобрав шапку Мономаха і натянув на голову. - Харашо сідіт, - замєтіл Мєдвєдєв, отправляя фотографію Жиріновського в шапкє на інстаграм... Путін в глазок наблюдав, як Мєдвєдєв і Жиріновський розпивали дорогоє віскі із пластікових стаканов і крєпко сжимав кулаки от злості. - Продалі, слілі, ублюдкі, козли, упирі. І ти, Дімка… Как ти мог? Де твоя совєсть?.. - А лічно я його совісті прямо завідую, - обізвався голос. - Єй грамоту випишуть і возможно даже на повишеніє подадуть. Ех, і чого мнє досталось такоє х...о… - Ти єщо тут? Сдєлай шо-нібудь поскорєй! - взмолився Путін. - Я вже сдєлала всьо, шо могла, - сухо проізньос голос. - Пойду писать об'яснітєльну, може скинуть хотя би лєт триста ісправітєльних курсов. Кажуть, совєсті Цезаря половину срока простілі, но она сама лічно перед Брутом на колєнях ползала і умоляла помочь, пока подопєчний ше больше не начудив. А в твоєму Крємлє одне сцикло собралось, нема перед ким уніжаться… Ладно, бивай, Владіміровіч! Надєюсь, больше не встрєтімся. Голос умолк і Путін почувствовав, шо внутрі стало очень пусто. - Совєсть? - осторожно позвав він. Но ніхто не отвєтіл. - Слиш, совєсть? Вернись, я всєх прощу! Протолкну хохлов і грузін в ЄС і до НАТО, отстрою Донбасс, верну Крим, Абхазію і Осєтію, прогоню нахрєн Кадирова і отпущу Чєчню, продам дворци, яхти і самольоти і возвращу еті дєньги в Сібірь на развітіє рєгіона. Только прошу, помогі мнє отсюда вибраться! Но його панічєский крик бесслєдно ісчєз в толстой звуконєпроніцаємой стєнкє бронірованного сейфа…
Відповідь: Анекдоти Два українці розгадують кросворд: - Куме, а шо то таке з чотирьох букв, шо може зупинити Путіна? - Куля! - Взагалі, підходить НАТО, але Ваш, куме, варіант мені більше до вподоби! Найкращий коханець - город І пози різні і сім потів зійде!
Відповідь: Анекдоти Песня переселенца Донбасса. Увезу тебя я в тундру увезу тебя в тайгу!!! Далеко от всех Бандэров прямо в зимнюю пургу!!! Там родим мы патриотов и пойдём ловить моржей И подобно идиотам разведём в одежде вшей!!! Эй!-ЭЙЙЙ! Мы поедем мы помчимся за китами и за мхами Мы России патриоты и Донбасса мудаки Мы останемся навеки лопоухими лохами И у нас одна проблема - мы навечно дуракиииии!!! Ты увидишь как рожают быбы в тундре патриотов Ты полюбишь Кремль великий, жир оленей и тайгууу!!! Где ещё найти на свете столько диких идиотов У костра согреем ноги в эту зимнюю пургууу!!!
