В мене дідо, царство йому небесне, часто заходив в глибокі запої. Я тоді була ще дуже маленькою, але пам'ятаю, що сталось щось дуже погане, щось дідусь мені сказав чи зробив. Може від того часу і тягнеться цей мій реальний страх. Коли мій хлопець трошки вип'є, я не проти. Але ось коли він напивається так, що на другий день нічого не пам'ятає, то мене це дуже лякає, от реально страх з'являється. Я розумію, що не зможу такого терпіти кожного тижня, як би я його не любила Це виводить мене із психічної рівноваги. Але тут є інший бік медалі. Якщо я йому поставлю ультиматум, то він не зрозуміє, сприйме як те, що я не люблю його такого, який він є. Як тут правильно підступитись, щоб він зрозумів. Якийсь такий виходить нонсенс. Сама не можу цього зрозуміти
Я навіть не сумнівалася, що був хтось, хто ранив психіку(((( Ваш стан називається співузалежненість, тобто в вас емоційна залежність від стану іншої людини, переважно людини з залежностями, можуть бути ще тирани, зрадники і т.п. І що найгірше ви будете обирати таких людей на рівні підсвідомості. Але є і ще гірше найгіршого, то це те, що співузалежненим дуууже важко відліпитися від тої людини, яка викликає дискомфорт. Це наслідки зростання в дисфункціональній сім"ї. А вона в вас не могла бути іншою в силу алкоголізму діда, навіть якщо ви не жили разом, бо вплив діда був на того з батьків, кому він був рідним. Ну і вже ланцюжок потягнувся((( Вам дорога в групи підтримки Дорослі діти алкоголіків, це на зразок Анонімних алкоголіків. В неті купу інформації, переважно російськомовної. Погугліть ВДА. Є ще Ал-анон. І не бійтеся, це не секти.
Тримайтеся. Все минає, і ваші проблеми теж минуться. І пам'ятайте - не можливо змінити лише смерть, а все решта та з Божою допомогою можливо, було б бажання.
Чи можна це розказати хлопцеві? Може він зрозуміє, в чому моя причина страху і на бажання бачити його таким. Чи це тільки моя проблема?
А поговорити з ним "по душам" не пробували? Розповісти про свої страхи? Можливо він почне себе по іншому вести, знаючи причини Ваших протестів проти алкоголю? Не факт, я обирала кардинальні протилежності своєму татові-алкоголікові запойному і сестра теж. Мій чоловік в міру випиває, ніколи не напивається, він просто смакує алкоголь, такий собі алкогольний гурман. В сестри хлопець взагалі не вживає алкоголь, не сектант, просто йому він не цікавий.
Я б не спішила. Тим більше, що це навряд чи щось глобально змінить. Якщо в хлопця нема залежності, то він сам включить голову. Якщо залежність вже почала розвиватися, то тут як горохом до стіни. Jusi, шукате інформацію для себе і про свій стан. Інколи (!!) зміна поведінки близької людини змушує таких от пиячків задумуватися і змінюватися. --- дописи об"єднано, May 25, 2015 --- Щиро за вас рада, справді. Ви потрапили в той мінімальний відсоток, якому вдається розірвати коло алкоглізму. На жаль, алкоголізм - сімейна хвороба. Не можуть діти, що зростають в стані постійного психологічного напруження і страху (а по іншому з алкоголіком не буває), вирости повноцінними психологічно. Страхи, невпевненність, бажання контролю, бажання бути мудрішим від інших, перфекціонізм і т.п. - це все наслідки. Жити з таким важко і важко адаптуватися в житті з людьми, які росли у здорових сім'ях. От тому і обираються такі собі неповноцінні партнери. Проте не всі, хто випиває, алкоголіки, і не всі, що не вживають, тверезі люди. Я знаю купу алкоголіків, що не п'ють ні краплі, бо вже допилися і їм алкоголь справді ВЖЕ не цікавий. --- дописи об"єднано, May 25, 2015 --- http://www.koob.ru/moskalenko_v_d/ - тут література, кому цікаво.
Тут згідна з Вами, маю наслідки, з якими борюсь в дорослому житті. Важко, але можливо. Чоловік, на стадії зустрічання бачив мою ситуацію і дуже підтримував. Я від нього нічого не приховувала і в нас була розмова про мій страх чоловіка-алкоголіка. Я вважаю, що якщо стосунки дійсно щирі і відкриті, то можна і навіть треба говорити про все, що хвилює. Бо людина, яка того жаху не бачила може просто не розуміти звідки "ноги ростуть" у конфлікта. А недоговореність, непорозуміння в парі ведуть до віддаленості і до розриву стосунків. --- дописи об"єднано, May 25, 2015 --- В сестри не той випадок. Там хлопець має проблеми з серцем. Але для нього не вживати алкоголь - абсолютно не проблема. Бо знаю людей, що не вживають через стан здоров'я. То вони себе такими мучениками вважають, якимись недолюдьми навіть.
Тут от в чому справа. Те, що діє зі здоровими людьми, абсолютно не діє з алкоголіками. Алкоголіки це люди-парадокси. Вони страшенні егоїсти, які не люблять себе. Рвуться на свободу і всіх від себе відштовхують, проте страшенно бояться залишится одні. Поводяться, як останні сволочі, але їх вічно з'їдає почуття провини. І т.д. З ними договоритися не можливо. Але ми ж ніколи не визнаємо людину, яка не бомжує, не валяється під плотом, алкоголіком. На першій стадії алкоголіка може визначити лише спеціаліст. На початку другої теж не багато людей, якщо не в темі. Тому ми будемо говорити, говорити, говорити. А з алкоголіком говорити інколи небезпечно для себе. Тут, як в американському кіно - все, що ви скажете може і обов'язково буде використано проти вас. На тому почутті вини вони ще більше будуть ображати близьких і тикати в їх слабкі місця. Крім того, бажання випити в алкоголіка глушить всі інші бажання, обов'язки і відповідальність. Більш безвідповідальних людей важко знайти.
Це щось на ментальному рівні якщо ти не вживаєш алкоголь,не іси всякого шлаку - все!ти неправильний. Бо на забаві тре пити і пофіг все.для себе виробила те шо і Рона казала:біле вино і сиджу з ним весь вечір і роблю вигляд що пю...бо то ж національний спорт- споіти другу людину...бррррр...аж бісить.
От і мене це дратує,що заставляють пити або їсти те чого не вживаєш...і ще потім обіжаються,що ти не підтримуєш компанію.Таке врження,що на тому спиртному світ зійшовся і інших засобів повеселитися немає.
була в подруги на весіллі кілька тижнів тому..думала буду потрохи пригублювати вино щоб не придиралися - ага фіг там!! пий, пий, ПИЙ ПИЙ ПИЙ БІЛЬШЕ!!!!!!!! а взагалі, та яке мені діло скільки їсть і пє мій сусід за столом, хай хоч пляшку в одне горло вилиє - мені байдуже. враження ніби нетактовність - то національна риса характеру. тепер зрозуміла, що норми етикету не діють. треба лише сказати що ти чуть лі не вмираєш і тоді подивляться співчутливо і дадуть спокій. реально, якби то було не весілля моєї подруги то я швидше за все б просто попросила якось владнати ту ситуацію, бо то мене дістало не до печінок. та хочеш пити - пий скільки влізе, я то тут при чім. як загдала про то все, аж телімбає мною)
Вибачте, але у Вас якась трохи дивна компанія зібралася на тому весіллі. Я теж часом маю такий настрій що не п"ю взагалі, а найчастіше отак і розтягую келих-другий вина на всю забаву Якшо шо,я не "ідейний трєзвєнік" - можу і коньяк "глушити" як маю настрій, просто то буває досить рідко і ні разу ніяких претензій до себе не чула, в жодній компанії (навіть добряче "питущій"). Завжди лише я вирішувала що саме пити і в якій кількості. На моєму весіллі мій двоюрідний брат був дружбою і пив лише компот і ніхто йому ні слова не казав.
Так я тому завжди якісь відмазки придумую,типу таблетки якісь п'ю антибіотики...То вже напевно всі думають ,що я суцільно хвора,кожен раз щось з таблеток приймаю))) --- дописи об"єднано, Jun 15, 2015 --- Ну бачите це все залежить від виховання людей і та й від компанії.Мені чомусь також такі питущі попадаються,що потрібно викручуватись.Тому потрібно собі шукати компанію зі спортсменів,які теж не п'ють і не будуть тебе мучити))
так, тут Ви праві на 100%..при чім я тих людей з якими сиділа за столом бачила перший раз в житті. тому і маю таку бурхливу реакцію на то все))
Так вам тим більше треба було сказати ,що не п'ю і ніколи не пила і зараз теж не буду.І хай думають,що ви такий трезвенник
я як вихована кубіта, начиталася книжок по етикету, де писало, що файна дівка не має привертати уваги до того що вона не вживає алкоголю чи сидить на дієті робити вигляд що їсть і пє і що в неї все норм. Чесно, 1000 раз пожаліла що послухала той етикет і зразу чітко не розставила всі акценти)))
Та до чого тут спортсмени? Якщо людина твердо і спокійно каже "я п"ю лише сік сьогодні" то ніхто нічого її не змусить. В незнайомій компанії взагалі не вважаю за потрібне пояснювати свій вибір - "дякую, я буду лише водичку"- і все, "улыбаемся и машем" (мені начхати - хай думають що я хвора-вагітна-спортсменка-сектантка )а серед друзів чи хороших знайомих я теж спокійно можу пити чай чи водичку коли всі п"ють пиво, а можу пити пиво (горілку, вино, коньяк) і теж не мушу пояснювати чому. Ну і в геть сильно питущих компаніях (які наклюкуюються "до чортиків" і неадеквату)мені просто стає нецікаво і неприємно в моїй родині не було алкоголіків, але я чогось маю патологічну неприязнь до добряче п"яних людей, трошки випивших сприймаю дорбе, але п"яні "в зюзю" дратують страшенно то йду раніше та й усе.
Ох і мене такі дратують,особливо чоловіки,реагую на них,як бик на червону тряпку,а жінки в такому стані повний неадекват.
