Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Яруська, ви спершу сходіть в тему Мамо моя, мамо і тоді вирішуйте треба вам ще доцю чи таки краще бути свекрухою )))
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А я що, не готую? Яринка не хоче їсти м"яса. Я, зрештою, теж до м"яса байдужа.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Хто сказав!?!?!?! Це просто у дитини погана мама: сама не їсть і дитині не дає! ВО!!! Дітьо треба обо’язково відгодувати! Мняском, ковбаскою, сосисочками... І взагалі ви нічого не вмієте і ніц ся за стіко років не навчились. Так неуком і постарієте!
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) ну так я підозрюю якби давали то вона б і пиво пила. Мало що дитина їсть-не їсть. Не все то їй корисно що вона "їсть". і питання стоїть в тому що свекруха дає те що мама забороняє, а не в харчуванні дитини і чи Холлі готує їй м"ясо. Навіть якби і зовсім м"яса не пропонувала, це не причина бабі давати дитині те що мама забороняє.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Погоджуюсь на всі сто відсотків, що батьки (в даному випадку свекруха) не має жодного права ігнорувати заборони батьків. І це як на мене постійна проблема в тих випадках, коли молоді люди з дитиною живуть з батьками. А особливо, коли дитині потайки купують чіпси і т.п. "корисні" продукти. І думаю мене то чекає, бо пригадую як було з моїм племінником.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) чому нема теми про дідів? я просто плачу вже від свого тата... кожен ранок починається зі скандалів, бо напихає малого всім чим попало... от щойно: дала малому перед сніданком 300!!! мл пити, випив... чекаю, щоб дати йому їсти, приходжу на кухню - в малого ціла пляшка чаю і він вже допиває..... кажу - нащо? тато: а що йому станеться?... ну блін, як пояснити.... не знаю, ну нашо малому на раз півлітри випивати? як я його тепер маю нагодувати після того солодкого чаю?..... не доходить ніяк, вже рік не доходить... кажу, що то моя дитина і я вирішую що і скільки давати... а він мені: то так і скажи, що я в тебе дозволу маю питати..... що ти дозволи видаєш.... Я втомилась....
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) То що написали оголошення, то ви розумно зробили, але коли спитали чи щось сталось, то треба було сказати: так сталось, дитина з ножем по хаті бігала, міг зашпортатись, впасти і Бог знає що собі зробити, будемо сидіти і чекати поки таке станеться? А так вийшло, що ви для себе то оголошення написали, бо свекруха почула, що все ок і викинула то відразу з голови.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) О, моя мама малого цілувала в губки... Свекруха ніколи і мені ще казала щоб я його в губки не цілувала (баааагато разів казала), на що я таки відповіла: "Моя дитина, куда хочу туда і цілую"(ну я то ніби жартома так сказала, але після того ніхто мені не казав щоб я свою дитину в губки не цілувала)
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Дівчатонька, може хто має дієві методи ))), як то пропусткати "повз вуха" ті всі нав'язливі "поради" і "лікування" (свекруха по суті своїй непогана людина, але дуже любить розказати хто як має жити і що робити, дуже вміє гарно "вивести з рівноваги" найспокійніший екземплярів. Спокійно викладені аргументи не діють (не "чує"). Переважно ніби вдається ігнорувати і не влазити в дискусії, а інколи не вдається і тоді злюся і нервуюся (особливо коли то стосується особисто мене або дитини) - мені з тим погано. Може є якісь методики?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Моя свекруха моїх думок/поглядів не розуміє, точніше вважає неправильними. Аж до поки хтось із сторони чисто випадково озвучить мою думку. То потім свекруха поводиться так, ніби то вона і сама те знала Ніколи не визнає, що я була права (ну пару раз було, а переважно промовчує) Найбільше це стосується харчування\виховання дітей.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) mashynka, а Ви разом живете? Бо ми окремо, слава Богу, і мені допомагає медитація "Вона скоро піде... Вона скоро піде...". Хитаю головою і чекаю її відправлення. Але коли мене це вже дістає, то трохи огризаюся. Лише тоді вона на певний час притиниє свого язика з вказівками. Але, чесно кажучи, мені потім перед собою соромно за мою таку поведінку і я так не вихована, але... ну вміє вона мене так дістати зі своїми ЦУ і навчанням як жити...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) На щастя живемо окремо. Якби треба було жити разом - то певно би ще далі з чоловіком зустрічалися би . Ех, певно інакше ніж поменше перетинатися і не придумаєш. Але вже коли от дуже злить, може хтось собі шось уявляє - гарну погоду, засніжені гори ... ???
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) І у мене складні відносини із свекрухою, хоча вона і живе далеко, але своїми порадами вже всі вуха "прожужала". Врешті-решт я не стрималась і делікатно попросила не лізти в нашу сім'ю. Тепер передзвонимось 1 раз на тиждень і раз в місяць їдемо в гості.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Мене вчора знову свекруха "вивела з себе": зайшли до нас двої сусідських хлопчики побавитись, точніше мої діти запитали дозволу чи можна їм прийти і ми нічого не мали проти. Але ж свекруха як завелась..... чого то йти до хати?, нехай бавляться на вулиці і т. п. А потім ще й одному хлопчику каже: може б ти вже йшов додому. Мене така злість взяла, що то капець.... навіть чоловік не витримав. Мені було дуже неприємно перед тим хлопчиком, ну навіщо так казати дитині? Чомусь як до інших онуків (а вони живуть поряд), як хтось приходить вона нічого не каже.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) думаю, єдиний спосіб - змінити власне ставлення. все решту, нажаль, нам не підвладне
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ой Іриска, як я тебе розумію, тільки я живу зі свекрами. Про свекруху можу писати на дві сторінки, та хочу на свекра - діда теж поскаржитись. Хлопці дуже його люблять, а я б його прибила. От сьогодні- збираю дітей на заняття,трохи проспали, тому поспішаєм. Побігла на кухню зготувати сніданок - а діти зайшли до діда. Заходжу заними щоб поснідати - а мої діти вже нажерлись меду з горіхами. І що мені казати томі дідові? Мало того що вони того наїлись на голодний шлунок, то вони попоїли цього добра не мало - 200 гр баночку на двох. Вже ні за який сніданок і мови не було. І скільки разів казала делікатно щоб не годував їх "корисною поживною їжею" - як об стінку горохом. Кажу - ви хоча б запитали чи вони поснідали, чи можна давати. А він мені каже - це всі спортсмени їдять на сніданок. І що тут скажеш? І то таке через день. Хоч взагалі заборони до того діда заходити. Якось пару днів тому ми десь гуляли, і прийшли додому трохи голодні, а тут свекр з дівером обідають. Старший то знає що його тарілки нема - значить ще не пора за стіл, а от молодшому це по барабану. А тут дід рад старатись, посадив собі на коліна та годує вже общипавшою куркою зі своєї тарілки,пригодовуючи своєю вилкою макарони. Я думала що мене зараз виверне. Кажу йому- ви ж знаєте що я поставила гріти їсти дітям, нащо ви годуєте його? У відповідь - а що в мене їда заразна? Хотілось огризнутись, висказати все що я думаю, але втрималась, ледве - ледве, лише обернулась і вилетіла як фурія зі столової. Дівчата, і таке через день. А на наступний день свекруха собі проганяє.От і маю геморой кожний день з тою їдою, таке враження що вони навмисне ,по черзі ,чтоби жизнь мєдом не казалась.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) До речі, мід корисний на голодний шлунок, правда не в такій кількості... І не тоді, коли мама не позволяє...
