Відповідь: Вырастет из сына свин...? Я завжди роблю зауваження мамі, і тільки тоді коли дитина вже дійсно "дістає".
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Характер то само собою, а коли в дитини характер "не мед", і мама (батьки) ще й рукою махають , що толку говорити , ще малий, то що з дитини виросте?
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Підтримую. На такий манер знайомі поводяться, лялюсик маленький, з ним тільки лагідно можна Зауважень не робила. Але перестала запрошувати в гості. Наскільки мені відомо їх вже ніхто з знайомих не запрошує, ображаються... Але ж хто в тому винен?
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Маю знайому дуже розумну та сильну жінку, у віці 4-5 років з її сином просто неможливо було справитися. Навіть лікарі хотіли якийсь діагноз навішати. Мама дуже багато працювала з сином, розвивала, виховувала, молилася... за 2 роки цього хлопчину не впізнати! Дуже виважений, розумний хлопчик став. Просто чудова дитина!
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Чому вуха? Я (вчу дитину) закривати рот (або перейти у відповідне для крику місце). А давайте інакше подивимося: "зажди усміхається і гарно бавиться". (з настроєм проблеми бівають у всіх. правда? ) Ви дійсно приписуєте авторство характеру лише п. Богові?
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Тільки не підмінюймо вже понять. Як ото психологи поділяють - характер, то те що формується під впливом зовнішніх обставин, але на базі темпераменту. Вроджений - це темперамент.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? І цілої купи чинників. Ніщо нізвідки не береться (не вроджується)... Ні? А з понятіями... Розберемся...:bazar:
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Темперамент від батьків, все решта (принаймні більша частина) - виховання або його відсутність.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? 1. характер, гени, вдалася в маму-тата характером, натура як у діда Івана і тд - це все матеріал з якого батьки мають ліпити добру дитину. Іноді матеріал буває ідеальним, іноді треба дещо підправити Основне - не знищити у дитині індивідуальність, виховуючи її. 2. стосовно думаю, що на дитину впливає настрій її близьких. Можливо, якби ми з чоловіком скандалили і кричали то і дитина наша вже вміла б кричати у віці 1 рік!
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Про нізвідки мови не було. Ось якщо хочете: Психофізіологія: Типы высшей нервной деятельности (ВНД) - совокупность врожденных (генотип) и приобретенных (фенотип) свойств нервной системы, определяющих характер взаимодействия организма с окружающей средой и находящих свое отражение во всех функциях организма. Загальна психологія: Темперамент относительно устойчив и мало подвержен изменениям под влиянием среды и воспитания, однако он изменяется в онтогенезе. Т. не характеризует содержательную сторону личности (направленность мотивационной сферы, ценностные ориентации, мировоззрение) и не определяет непосредственно содержательные черты личности. Однако свойства Т. могут как благоприятствовать, так и противодействовать формированию определенных черт личности, поскольку Т. может модифицировать значение факторов среды и воспитательных воздействий, от которых в решающей степени зависит формирование личности. А.Е. Ольшанникова Енциклопедія: В истории учения о Т. можно выделить три основные системы взглядов на факторы, обусловливающие проявления Т. в поведении. Древнейшими из них являются гуморальные теории, связывающие Т. со свойствами тех или иных жидких сред организма, например в учении Гиппократа - с соотношением между четырьмя жидкостями (греч. krasis - смесь, сочетание, в латинском переводе temperamentum), циркулирующими в человеческом организме, - кровью, жёлчью, чёрной жёлчью и слизью (лимфой, флегмой). Гипотетическое преобладание этих жидкостей в организме и дало названия основным типам Т.: сангвиник, холерик, меланхолик и флегматик. Органической основой Т. Кант считал качественные особенности крови. Близко к гуморальным теориям Т. стоит идея П. Ф. Лесгафта о том, что в основе проявлений Т. в конечном счёте лежат свойства системы кровообращения. Попытка разработать морфологическую теорию Т. принадлежит немецкому психопатологу Э. Кречмеру (1888-1964), который определял Т. через основные конституциональные типы телосложения. Например, астеническому типу конституции, отличающемуся длинной и узкой грудной клеткой, длинными конечностями, удлинённым лицом, слабой мускулатурой, соответствует, по Кречмеру, шизоидный (шизотимический) Т., которому свойственны особенности, располагающиеся в основном вдоль "психоэстетической" шкалы, - от чрезмерной ранимости, аффективности и раздражительности до бесчувственной холодности и тупого, "деревянного" равнодушия; шизоидам присущи замкнутость, уход во внутренний мир, несоответствие реакций внешним стимулам, контрасты между судорожной порывистостью и скованностью действий. Пикническому типу, характеризующемуся широкой грудью, коренастой фигурой, круглой головой, выступающим животом, отвечает, по Кречмеру, циклоидный (циклотимический) Т., индивидуальные особенности которого располагаются вдоль "диатетической" шкалы, то есть от постоянно повышенного, веселого настроения у маниакальных субъектов до постоянно сниженного, печального и мрачного состояния духа у депрессивных индивидов; циклоидам свойственны соответствие реакций стимулам, открытость, умение слиться с окружающей средой, естественность, мягкость и закруглённость движений. Кречмер преувеличивал роль конституциональных особенностей как факторов психического развития личности. Теоретическое и экспериментальное обоснование ведущей роли центральной нервной системы в динамических особенностях поведения впервые дал И. П. Павлов, выделивший три основных свойства нервной системы: силу, уравновешенность и подвижность возбудительного и тормозного процессов.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? А ще народна мудрість часом засмучує прислів"ями - в сім"ї не без "красеня") Хтозна скільки було випадків обернених - по надцяте коліно люди нормальні, а діти або шизіють, або спиваються. Індивідуальне лібідо???
Відповідь: Вырастет из сына свин...? По сусідству живе мама з двійнятами, так ті діти без команди не підуть гратися в пісочницю, якщо мама розмовляє з кимось то вони чемно стоять по обидва боки біля матері і ні кроку в сторону. Можливо я грубо скажу але мені ті діти чимось нагадують дресированих собак.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? залежить якого віку діти... мені здається що в 4 роки дитина вже має розуміти, коли треба почекати на місці ... І якщо в 1.5-2 р малята хоч і вміють контролювати деякі свої бажання, але дуже рідко піддаються ще тому контролю, то в 4-5-6 років розуму в них набагато більше... Особисто мене капризи малих дітей (до року-півтора) не дивують... бо то дійсно ще мале-дурне... і капризує по різних причинах, не тільки з вредності своєї... але має знати, що вседозволеності нема... і "не можна" то таки "не можна" і 6 міс, і в 2 роки, і в 6 років...
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Левандівко, викладіть основні принципи Вашої методики виховання, please...
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Вибачайте, хіба по крапельці. №1. Життя (твоє і оточення) повинно бути комфортним: я не заважаю тобі (спати, їсти, бавитися, працювати), а ти - мені (і тОму парню теж). Можна - все (за згодою), але тоді-то, там-то, тому-то. "Не можна"-з обов'язковою (логічною) аргументацією. №2. Усьому - свій час і місце: їмо (спимо, бавимося...) тільки у встановленому місці. №3. "Стоп!" - 100% виконання команди "стоп-кадр". Хай і попахує собачим "фу", зате безпечно.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? як це - ДОПУСКАЮТЬ??? Це що вже за сім"ї, де батько до дитини чекає допуску? Даруйте, але я таких на щастя не зустрічала.
