Відповідь: перший крок О! І що ви від нього хочете? Насільно міл нє будєш Краще ніяких щирих розмов не починати. Імхо.
Відповідь: перший крок Я вже сама заплуталась Від нього я вже нічо не хочу, бо краще ніж було вже не буде. А то що було я не хочу. Можливо ви праві, треба розібратись спочатку з собою, його не чіпати, а відпустити в вільне плавання.
Відповідь: перший крок Все у ваших руках! Отже, ви прийшли до висновку, що разом вам не бути з тих чи інших причин, але залишок почуттів не дає вам перервати спілкування (про спільних друзів - то відмазки, проходили, знаєм). Мусите зрозуміти, що чим довше ви будете продовжувати оте псевдоспілкування, тим надалі ви відкладаєте нове життя. Хоча, можливо вам приємні оті всі переживання і шкода їх відпускати - таке теж трапляється... тоді треба зрозуміти і визнати, чого ваша душа бажає насправді.
Відповідь: перший крок Ромашка, на мою думку, ви були не просто щасливі, а це був ваш ідеал xлопця, ви любили його сильніше, ніж він вас. Тепер всі інші в порівнянні з ним сіріші і тускліші( якщо можна так сказати). Ви шукаєте, як кажуть росіяни, xоч якогось ''сxодства" з ним, не знаxодите і через те розчаровуєтесь. Зустріньтеся ще раз з ним, поговоріть, виясніть все для себе і відпустіть...якщо зможете. Зробіть все невимушенно, щоб він не подумав, що ви за ним гинете. Влаштуйте якесь дружнє "чаєпітіє" і ...напишіть нам, як все пройшло
Відповідь: перший крок повірте - він і так вже давно там, просто відпустіть себе у вільне плавання!))
Відповідь: перший крок Я не згідна з тим твердженням, що поки не відпустите минуле. не буде майбутнього. Воно може і так. але це не вплине на це майбутнє. Якщо навіть зараз зустрінеться людина з якою Вам судилося бути. то й минуле відійде само собою. Я знаю, що кажу...
Відповідь: перший крок ще є така річ як жіноча гордість! "Чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей"... То трохи не до цього роману, але жінки часто зациклюються на чоловіках, які їх кидають, і то проблема тих жінок, на жаль... Чоловікам, як правило, по-барабану. ---------- Додано в 17:09 ---------- Попередній допис був написаний в 17:05 ---------- насправді так різко і чітко в нашому житті нічого не буває, усі періоди перетікають з одного у інший.
Відповідь: перший крок Частково правда, але не всім чоловікам по-барабану. Я теж була зациклена і якби не ця зацикленість моя, бо з його сторони були просто дружні стосунки і гарантія 100%, що ніколи між нами нічого не буде, бо я не в його стилі і ще 1000 причин...ой. щось мене понесло, а це вже інша історія...короче, якби не моя зацикленість. наполегливість, впертість навіть. то не були б ми зараз щасливі разом до чого це я веду...Ромашка, якщо є почуття. то треба боротися до кінця, якщо нема, то і тема ця не в те русло пішла. Прийде час, будете щасливі, з ним чи з кимось іншим. Щиро Вам цього бажаю!!!
Відповідь: перший крок ну, то я написала вище варіант 1. - якщо хоче бути з ним, то нехай то визнає і робить кроки)) але Ромашка каже, що не хоче)) То вже мусить визначитися)
Відповідь: перший крок Саме так і ще мені от що спало на думку, Ромашка, Ви пишете. що було купа кавалерів. які дарували ласку і тепло, то може Ви їх зашвидко відшили? Якщо спочатку нема шалених почуттів. то це не означає. що це не та людина, навпаки, зможете тверезо оцінювати характер, вчинки, ставлення а там глянь і кохання прийшло. Задумайтесь
Відповідь: перший крок ШОсь в такому роді і було, це дійсно був мій ідеал, і я думала що це "ото моє".Але життя показало інше. Я ще поруздумую, але мені здається що можливо і не треба з ним зустірчатись. Бо після того в мене якісь фантазії появляються які не дають мені жити. Можливо треба простіше ставитись,проаналізувати все самій, сазати в душі дякую за те що було, вибачити за те що зробив. і відкрити себе новому життю, бо то затягнеться ще на рік.
Відповідь: перший крок Краще зробити перший крок, ніж шкодувати потім що не вистачило сміливості, відваги чи ще чогось. Ви ж друзі і можете зараз поговорити можливо ще більш відверто ніж тоді коли зустрічались.
Відповідь: перший крок я розумію що о так "все і зразу" не буде, стосунки ж розвиваються поступово,але я дісно відчувала що це не моє. А тепер після розмови з вами я доходжу до думки, що я сама зможу в цьому розібратись,від нього я багато нового не почую. Якби напевн щось мало бути, то вже б нормальний чоловік зробив би щось для того. ---------- Додано в 19:02 ---------- Попередній допис був написаний в 19:01 ---------- Дуже дякую!
Відповідь: перший крок Ви розумно розсудили. Те, що ви розстались - і є відповіддю на всі питання. Бажаю Вам удачі і любові!
Відповідь: перший крок найшла такі фразу в неті "Когда любовь заканчивается, один обязательно страдает... если никто не страдает, значит любовь и не начиналась... если страдают оба, любовь еще жива.."
Відповідь: перший крок Перечитавше все вище ляпну і свою думку. Суджу по собі і з власного досвіду, тепер я "птІчка гордая" , і не впустила б людину яка мені свідомо зробила боляче, замінила мене кимось...а потім ляпало Нащо такого повертати? Садомазохізм? Де гарантії що він знову так не зробить? (Ну не вірю що такі люди міняються) Була в схожій ситуації, він метався між мною і ними, бачте я класна, АлЕ не його тип(не така вродлива, я висока, з темним прямим волоссям, а йому малу з кучерявим подавай), і типу дзвонив, і на своїх жалівся і фрази типу "от якби її твій розум..." І тягнулося б то ого-го ще скільки, я ж типу надіялась от дура була не? поки я сама собі ціну не поставила, я ж не шмата! Крапки над "і" ставляться вами, і по суті його присутність тут ні до чого, що тут обговорювати, виясняти, згадувати...одним словом копатись в г... Якщо за весь цей час він не зробив навіть натяку на перший крок, про що мова? Це все, Крапка. Припиняйте спілкування. Переверніть сторінку, переоцініть ідеали (ідеальні не кидають не вияснивши стосунки) і шукайте новий ідеал, він завжди поруч придивіться) І перестаньте страждати, він ж не страждає, хіба що дуду-дуже трошки, що й в мікроскоп не видно А коли переконати себе, що то не така вже й велика любов була, то ниточка, що вас тягне, раз і розірветьсяне така вона вже й товста, повірте. Минуле для того і є щоб ним і залишатись.
Відповідь: перший крок а я така сама....чомусь я така добра, що завжди хочу дати другий шанс і все пробачити.. Чи то я ще не подорослішала, а вже б треба було..
Відповідь: перший крок одне питання давати другий шанс, коли про нього просять, а інше - коли не дуже... не обманюйте себе і насолоджуйтесь життям!
Відповідь: перший крок Ну і я скажу..по власному досвіду... Якщо ви підете на зустріч вияснювати що там і як, і чи можливо щось повернути.... думаю це повтрюватиметься... він побачить у вас те, що ви будете все рівно з ним і якщо що завжди йому пробачите... і самі за ним прийдете... Відпустіть його .. відпустіть образи .. і біль... станьте вільною і впевненою в собі... Частіше посміхайтеся!!! Може (я не відкидаю того) що навіть він сам прийде до вас щоб поговорити... якщо він справді мужчина і не боягуз. Що це за такі намікання... він то робить спеціально щоб вас мучити?... щоб підтримувати у вас те почуття (яке чи то вже заспокоїлось чи то причаїлося). Якщо він справжній чоловік - нехай прийде і вияснить сам все.. а не мучить дівчину.. а може йому то просто подобається... і він так і чекає..що вона за мною прийде!! Може я і не права.... але треба себе цінувати !!!!!
