Кілька днів тому мені знайома сказала: "зроби так, аби Дарко в тебе закохався". То було у відповідь на мою розповідь про те, що Дарко залюбився в дівчинці з класу й переслідує її, не дозволяючи ні з ким бавитися, окрім нього. І от вона тому порадила, аби Дарко в мене закохався, бо тоді це вирішить проблему. Ще тоді, коли вона то сказала, мені то не сподобалося. Нині ж зіткнулася з іншою ситуацією. Оскільки я ще не можу носити Натанчика більше, ніж пару метрів, то вона забирала нашого Дарка зі школи разом зі своїм сином, котрий на рік від Дарка старший. Її син також є добрим другом Дарка, вони часто ходять один до одного в гості. Сьогодні її син сказав їй, що вона займається Дарком більше, ніж ним. При тому, що це взагалі не правда, бо вона Дарком не займалася, а допомагала мені з Натанчиком. Яка її реакція на ревнощі сина? Вона більше не підбиратиме Дарка зі школи, і присвятить якомога більше часу синові. Для Дарка це означає, що він втратить друга, єдиного, котрий живе близько й з яким він міг часто бачитися. Я ж тепер не знаю, що з тим робити і як допомогти Даркові не втратити друга. Тим більше, що з нею буду бачитися далі майже кожен день. І чи дійсно, закоханий у маму син, це вирішення проблем? Я в Дарковому віці теж мала різні любові, і в садочку навіть. Романа питала, він теж казав, що в маму ніколи не був закоханий. А ця знайома так то представила, ніби то я погана мама, тому дитина закохується в дівчаток у школі. Щось забагато всього, як на мене одну. Поділіться своїми думками будь ласка!
Відповідь: Син закоханий у маму ой, неправа знайома. син має маму любити, а не кохати. Вона ж заохочує Едіпів комплекс, то погано. Бо дитина повинна рости, їй повинні подобатись дівчатка/хлопчики.
Відповідь: Син закоханий у маму Син, закоханий у маму - це якось неправильно. Хоча з дітьми таке трапляється. Моїй співробітниці трьохрічна донька казала, що коли виросте, вийде заміж за татка, коли та питала: "А як же я?", мала казала: "А ти будеш з нами просто жити". Але три роки та 8 років, трошки різні речі, зовсім інше сприйняття. Любити маму - це одне, а от бути в неї закоханим - це вже Едіпів комплекс. Навіщо Вам син з комплексами? Щодо друга, можливо той хлопчик сам заскучає та попросить маму й надалі забирати Вашого сина зі школи.
Відповідь: Син закоханий у маму Ну, заміж за татка - то на рівні жартів. То переростається. На жаль, тут дитині 9 років і вона ревнує маму до свого друга. Якщо мама дасть йому 200% уваги, замість попередніх 100? Я щось важко в то вірю.
Відповідь: Син закоханий у маму таки правда мама дитини то культивує, в тому проблема, бо дитина давно мала про те забути і звертати увагу на однолітків. аж ніяк, навпаки, усе вірно і правильно.
Відповідь: Син закоханий у маму Ну, та в такому віці, то важко називати дійсно дружбою. Бавилися разом, в кіно любили, аби їх удвох взяти.
Відповідь: Син закоханий у маму направду сподіваюсь, що свого товариша Дарко не втратить, і що сказане було лише емоційною реакцією тієї знайомої.
Відповідь: Син закоханий у маму Тут Дарко моделює стосунки з протилежною статтю, і це більш ніж нормально, можна просто підказувати йому, що робити це потрібно делікатно, уважно, неназойливо. Можна, наприклад, відкриточку разом зробити для дівчинки, кожну ситуацію потрібно використовувати позитивно в виховному аспекті. Син відчує підтримку мами навіть в таких амурних справах, і на майбутнє стосунки будуть будуть будуватись на довірі (авось колись прийде порадитись щодо кандидатури невісточки). А Ваша подруга, схоже на те, вже унеможливлює появу в цій зв"язці мама-син жодної особи. Егоїзм мами може обернутись плачевно. Дивна фраза якась - закохати у себе сина - вона протирічить сутності материнства.
Відповідь: Син закоханий у маму Для мене це також трохи дико - закохати в себе сина. Мій син мене повинен слухатись, поважати, любити... але щоб постійно зі мною проводити час і ревнувати мене до чужої дитини? Мдям! В неї якийсь точно здвиг трошки. Але я думаю що малий сам до такого не додумався, щоб сказати Даркові що його мама приділяє Даркові уваги більше ніж йому. Це така собі ревність і егоїзм якого сама жіночка дитини навчила. Вона десь йому мусіла таке сказати, що он ми тепер не маємо можливості зробити що ти хочеш зразу після школи, бо мусимо Дарка забирати. Он малий Даркові і впоров - моя мама не має на мене часу. Звичайно шкода що вона не буде більше забирати малого зі школи і тобі тепер буде важче, але головне що школи ще залишилось лишень кілька тижнів.
Відповідь: Син закоханий у маму Та то дурниця, що вона не зможе забирати, мене більше засмучує, що єдиний хлопчик, який є по сусідству й бавився з Дарком гарно, не хоче з ним більше спілкуватися. Принаймні нині дав так зрозуміти. Як Дарко плакав, коли той пішов додому...
Відповідь: Син закоханий у маму Як на мене, ідіотизм якийсь. Дитина не повинна бути закохана в маму, для цього є тато. А для дитячих закоханостей - маленькі дівчатка чи хлопчики. Коли мама штучно "створює ажіотаж", то нічим добрим то не закінчується, бо дитина стає аж занадто прив"язана до мами, така надмірна любов тисне, а з часом особливо тиснутиме на дитину,і в принципі, виплутатись з таких тенет практично неможливо, бо одна справ, коли дитина усвідомлює гіперопіку і пробує її позбутись (і це нормально в будь-якому, навіть найменшому віці), а інша, коли вважає таке нормою. Йде викривлення і підміна понять. Маю приклади ось такої "закоханості у маму" - це останнє, чого б я хотіла (і то б не хотіла) для своєї дитини, та й для себе також. Цікаво, а в кого "мають" закохуватись дівчатка? Теж в маму? Бо щось мені не сходиться...
Відповідь: Син закоханий у маму Як на мене, то то попахує, чимось на грані збочення ІМХО. То не дивно, коли дитина так любить і ревнує маму років в 2-3 максимум, а в такому віці діти мають проявляти якусь індивідуальність. І закохуватись в протилежну стать то нормально, нехай навіть і по дитячому закохуватись, я пам"ятаю ми в першому класі також "воювали за хлопчика", за тиждень то прошло. Так само думаю і Дарко, якщо і він дівчинці сподобається, то будуть дружити двоє, ні то він то за трохи кине. Тут хіба треба якось "здалека" спробувати побалакати з мамою хлопчика, що то нічим добрим не скінчиться, така надмірна увага. І можливо, я неуважно прочитала, але щось нерозумію, чим їм заважає бавитись разом, те що мама хлопця не буде забирати Дарка зі школи? Ви ж сусіди, як бавились, так хай і бавляться. Якщо хлопчик так ревнує, то хай його мама до Дарка не лізе. Моя племінниця також ревнувала в 2 роки свою маму до мого малого, то та просто перестала брати його на руки і проблему вирішили.
Відповідь: Син закоханий у маму Не знаю, я б навпаки тішилася з того що син має друзів/друга, вже не потребує цілодобової опіки. Закохується в дівчинку, а не в хлопчика і тим більше не в маму. На мою думку, хлопчик має дивитися на стосунки мами і тата, і потім застосовувати в своїх стосунках з дівчатками. Ліля скажи своїй знайомій, що Дарко ще може якось не зовсім правильно показувати дівчинці свою симпатію, що він тільки вчиться, але в маму бути закоханим, то щось не нормально. (і де таке написано? ну це швидше риторичне питання). Як уявила, як тої сусідки хлопчик підросте, буде шукати дівчину схожу на маму, і які стосунки будуть між тими жінками ..... І ще цікаво чому та жінка не хоче Дарка забирати зі школи? може їй тяжко? вона ж може своєму синові пояснити. він вже не такий маленький щоб не зрозуміти, що мама допомагає, що сина свого любить, а Дарко може бути йому другом з яким цікаво. А такі ревнощі, просто жах... В тої жінки він один чи є ще діти?
Відповідь: Син закоханий у маму З того, що я бачила, то й шукати не буде, бо і так коло мами добре. А навіть як і спробує, то на все має бути мамине одобрення, якого не буде.
Відповідь: Син закоханий у маму може й так, може й не буде. а хто винен буде мама, бо в самої якісь неправильні уявлення, і ще й іншим нав"язує.
Відповідь: Син закоханий у маму Будь-яка дитинка проходить період закоханості в свого родителя: дівчатка - в тата, а хлопчики - в маму. Це нормально. Просто люди різні і у кожного це проявляється також по-різному. У нас з Тугаром це тривало десь з 3 років до 3,5. Він щодня багато разів повторював мені, як сильно кохає мене, казав, що виросте та одружиться зі мною, малював малюнки де ми разом з ним і "нашою дитинкою". І кожен раз я говорила, що також дуже люблю його, але одружитись не можуть мама з синочком і що він коли виросте, то обов"язково зустріне дуже гарну дівчинку та одружиться з нею. Він то все ніби слухав, але потім знову казав, як ми з ним одружимось. Тепер нам вже ближче до 4 років і це минулось. Він мені каже час-від-часу, що любить, цьомкає, але вже ніби зрозумів, що батькі з дітками не одружуються. А Маргаринчик я не пам"ятаю, щоб щось таке казала. Вона була маленькім вундеркіндом: я їй постійно усе розповідала, пояснювала і вона одразу все розуміла. Я знаю, що вона дуже сильно любить свого татка і навіть зараз визнає, що їй подобаються хлопці подібні на нього.)) Мені здається, що не варто зважати на те, що хтось говорить. Не буває однакових людей та ситуацій і кожна мама сама краще відчуває, як їй поводитись з дитинкою та що їй говорити.
Відповідь: Син закоханий у маму то що в дітей таке буває, то добре, але залежно як до того ставляться батьки і що підтримують. і вік 3-4 роки, а 8 років - це інше.
Відповідь: Син закоханий у маму мені видається що оту всю картину створює виключно мама, а її син просто обєкт маніпуляції... глобальної різниці вік дитини не дає тому, що мама його зі всіх сторін оточила... 3, 8, 11 років дитині - якщо в сімї звично що мама і син як сладкая парочка, то будь-яка увага іншим діточкам буде сприйматись неадекватно.. період закоханості в маму не перейшов, от і ненормальна реакція.. з іншої сторони, хто там знає, чому саме така реакція того хлопчика і як мама на то вплинула - своєю поведінкою, щось йому наговорила і тп. думаю від такої людини краще тримати подалі Дарка, бо не стільки тої помочі, скільки потенційно негативного впливу... втрати друга в такому віці дуже болісні, варто просто помякшити оте все... поговорити з ним, що зараз такий час у того хлопчика, що він не хоче спілкуватися, а з часом все може зміниться, просто треба трошки почекати... постаратись відволікти його на інших діточок чи якісь захоплення
Відповідь: Син закоханий у маму Так хлопчик був у нас вчора. Заліз на Даркове ліжко й звідти ображено дивився на Дарка й бавитися не хотів. Я попросила маму забрати його додому й із ним побути, раз він так її потребує. Ми хотіли їх двох у кіно взяти вчора, то вона сказала, що то погана ідея. А з її посмішки, коли вона казала, що малий її приревнував до Дарка, бо він в маму закоханий у маму, в мене склалося враження, що їй то подобається. Є ще старший син, на 10 років старший від Даркового друга. Молодший - як одинак (то з її слів). З одного боку, я розумію, чому в неї так склалося: вона сама в хаті, нічим не займається, окрім як домом та дитиною. Їздить машиною, але міста взагалі не знає. Дуже невпевнена в собі, коротше. Може, тому й замінила своєму синові всіх, кого могла? Щодо забирання Дарка, то це була її пропозиція допомогти. Вона ж і так забирає свого сина, тому забрати Дарка не було проблемою взагалі. Мені, на жаль, то ще проблема, і то велика. Ну, але доведеться щось думати, якщо її син покерує. Було би ідеально, якби вона пояснила, що допомагати іншим - це добре, але не знаю, що вийде. Ну, стосовно старшого вона не така. Старається стояти осторонь його рішень якнайбільше. Хоче, аби він не чекав її схвалення. Ну, так я ніяк і не реагувала на це, поки то мене не зачепило. Вона сама запропонувала допомогу, аби Дарка забирати, а вчора мені так сказала, що малий приревнував її до Дарка, що я почулася так, ніби це моя вина, що так сталося. Та й мене вона власне почала переконувати, що я маю так само зробити, бо син має бути в маму закоханий.
