Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Вже 4 роки як ми живем з батьками+бабця мого чоловіка.Це дуже тяжко.З кожним днем,тижнем,місяцем і роком якісь нові тьорки.То сварки,то якісь непорозуміння.Хоч хата і велика,але всеодно знайдуться якісь причини,щоб посваритись.Півроку тому я відокремилась від кухні батьків свого чоловіка.Дав Бог ще літню кухню.Тепер я готую для своєї сім"ї,але що коштувало мені це відокремлення,сварки і вияснення,з якої це радості ми тепер харчуємось окремо.Чогось в моїй ситуаціїї ми сваримся з свекром.Він дядька дуже керівний в житті і на роботі.От і керує де попало.А колись при сварці казав мені,що поки ми живем під його кришею,то буде так як він сказав.Так всі між собою пересварились потім помирились,але все одно до свого свекра я симпатії взагалі не маю.А свекруха в лице мені нічого не говорить,якщо шось не так,то зразу синочку жаліється.З чоловіком я майже не спілкуюсь,бо після роботи він приходить додому і йде допомагати батькам і так до 10 вечора.Я намагаюсь вже не звертати уваги,бо за всі роки сварок мені воно відаукнулось,на нервових зривах у мене почались хвороби.З одної сторони наполовину добре жити з батьками,вони за дітьми приглянуть.Але нерви того не варті.Життя з батьками-це ніякого життя сімейного.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я також живу з батьками свого чоловіка і з його бабцею. В нас приватний будинок. Жити складно. Якби я знала до весілля, що так буде, я б в житті не погодилась на цей крок... Шкодую про це страшно, але вже пізно((( Запасаюсь оптимізмом і вірю в краще майбутнє)))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В мене коліжанка теж пішла за невістку. І теж живуть в особняку. Не витримала там і року... Втікла з малим до мами. Вже з грудня так живуть. А чоловік в гості приїжджає, як на кавалєрку... І входу в них, фактично, нема ніякого. Або і далі буде продовжуватись та кавалєрка ( А скільки це може тривати? Місяць? Рік? ). Або ж їм прийдеться повертатися до свекрів. Шкода їх...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а чому чоловік до неї не хоче?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А я жила і зі своїми батьками, так і за невістку була.висновок один.Що там, що там були непорозуміння і сварки. А зараз останні 5 років ми з чоловіком живемо окремо.Було важко з малими дітьми, але все минає і нема нічого кращого ніж свій психологічний комфорт .а до чого я це веду.Бо моя мама вже більше як 30 років живе за невістку.такий кошмар , який вона пережила ворогу не побажаю,хоч то ніби моя бабця.Сказати моій мамі шо вона в тій хаті ніхто і немає право голосу за стільки років життя спільного під одним дахом.Висновок тільки один-жити окремо

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Привіт. Я теж живу з батьками, правда своїми. Вони чудові люди і зятя дуже люблять. Та все ж є одна проблема. Дуже важко подорослішати у таких умовах, бо ти ніхто,бо ти при них. Діти теж виростають з перевернутою уявою, бо для них більший авторитет бабуся, а не мама. Сварок ніби немає, але на душі постійний дискомфорт. Кілька місяців на рік ми з чоловіком живемо закордоном самостійно, тоді я просто щаслива, бо стосунки зовсім інші. Це велика біда, що у нашій країні родини змушені жити разом. Скільки сімей через це розпалося

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Бо від батьків він пішки може на роботу перейтись, а від неї треба раніше вставати, маршруткою добиратися... Відмазка? Думаю, що так.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

життя з батьками ще перших пару років або поки нема дитини можливе, бо скільки там того з роботи на роботу, але коли є дитина, починається ділення влади, бо ж всі краще знають, та й хто ти така взагалі??? тому тем ніяких не зачіпаю, по можливості морожусь(з чужими і то легше дійти до спільної мови, чесне слово), але і то не помагає, все не так і не едак, що ж за життя таке...ну і звичайно, не роби нічого, не готуй, не печи, не прибирай, не пери і т.д. я все це сама зроблю(не слухаю, роблю це все, але дивись яка вона, нічого в хаті не робить(це вона свекру розповідає, бо той на селі живе зараз) обідно, досадно, да ладно...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Читаю вас, дівчата, і так хочу, щоб ми з коханим жили окремо... Посварились - то двоє і вирішили все, а не пхається хтось до тебе із запитаннями: що? і чому?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

мій брат одружився рано, у 21 рік, дружині 20 років, обоє студенти, але він працює і отримує непогану зарплатню.Живуть у батьків дружини у 3-км. квартирі. Теж жаліється на постійні сварки....остання так це взагалі абсурд.....сварка, чому він з холодильника з'їв м'ясо, яке рухати не можна було ( там що написано на ньому??) к-ка раз вже й речі збирав, але повертався...( прожили всього 1,5 року )
Він постійно наполягає на тому, щоб пішли у окрему квартиру ( ще одну свою 1-км вони здають квартирантам, тобто піти є куди)...але молода дружина не хоче, аргументуючи тим, що тоді треба буде готувати їсти, прати, платити за комунальні.....а їй ще вчитись треба......а тут все робить мама.....тож поки житимуть разом з батьками- так і не подорослішають зовсім.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

якась лінива дружина попалась Або просто без мама боїться.
Дивно мене, бо знаю як тільки є можливість, тим паче окрема квартира всі молоді втікають як тільки можуть і не думають. Всетаки краще господор в однокімнатній, а ніж ніхто в великій хаті. І з м"сом би проблем не було б . Не може ж лежати в холодильнику чуже. Все твоє, що купив,наварив те і їси.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а мені кльово з батьками чоловіка! Свекруха малого допомагає няньчити (ще ніколи нічого не відмовила), фінансово набагато простіше ( комунальні послуги не оплачуєм). Ні ну звичайно бувають непорозуміння, але всі стараємось вчасно зупинитись і не жерти одне одного..........Але мрії про власне житло єєєєє........, всетаки хочеться буди самій собі господинею)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ні (з власного досвіду).

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А він вам що взагалі не допомагає?

Так,свої плюси в тому щоб жити з батьками є, це фінансово і фізично трошки легше.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ой, Христя, я колись теж так думала, що всі хочуть жити на своїй території. Але тепер знаю стільки прикладів, що вже глибоко в тому сумніваюся. Сусідка моєї коліжанки

(до речі, нашої спільної знайомої)

вже купу років заміжня, а від мами йти жити окремо не хоче. Це при тому, що мають велику квартиру в центрі за кілька метрів від тої, де живуть. І та квартира порожня(!!!!) Ще би здавали, може б зрозуміла, що фінансове питання, а так.....То для мене взагалі капець. І таких людей купа)))

---------- Додано в 16:45 ---------- Попередній допис був написаний в 16:42 ----------

Хоча тому є пояснення. Та дівчина нічого не вміє, все за неї робить мама.І їй так добре. А вона десь там працює на півставки в бібліотеці, приходить додому ще до обіду, але вже нічого не робить, бо дуже перевтомлюється))))) Я так собі думаю, що якби жили самі, то чоловік був би бідний))))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В мене теж така знайома є.Їй вдома дуже добре живеться,мама все зробить, батько гроші дає. Хоч вона працює,але з/п невелика. Чоловіку як я зрозуміла це не подобається,і він дуже хоче перебратись жити в їхнє житло.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Так, я теж вважаю, що окреме житло набагато краще

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дивно мені. Цікаво яка їх мотивація? Невже те, що за тебе проплатять комунальні послуги і зготують їсти компенсує відсутність власної свободи?(

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я вийшла заміж в 19 років і 4 місяці після весілля ми жили з моїми батьками, було добре, ніц не скажу, моя мама зранку вставала, готувала зятю сніданок, ввечері давала вечерю і супер (не подумайте, що я така погана) я була ше дитина можна сказати (це я зараз розумію, коли мені 27)
Як була вагітна, то останній місяць перед родами жили у його батьків. Теж було добре, ніхто до мене ніяких претензій не мав і я ні до чого не пхалася, дали їсти то поїла а нє, то лягла спати голодна (це я так для прикладу)
Проте, чомусь настроїлася, що з роддому поїду прямо на свою квартиру, тобто жити окремо і до цього часу живу окремо. Прийшовши у своє житло не вміла нічого, ні готувати, ні дитину бавити, купати, пеленати, але нічого - життя навчило всього і впевнена що кожна друга була на моєму місці. тільки хтось вчиться всього в 19, а хтось в 26 не має уявлення...до чого це я? Я ЗА те, щоб новоспечені сім'ї жили окремо!!!
П.С. на жаль окреме житло не вберегло моєї сімї від розпаду(