Відповідь: Боюся вагітніти Ну так не можна, дівчата, бо як народится маля, то ті страхи будуть ще більшими... Бо я не боялась народжувати зовсім, але коли Тимофій з"явився на світ, то стало одразу ТАК страшно його втратити, тому працюю над тими страхами, це робота (і не легка), але воно того варте.
Відповідь: Боюся вагітніти Мала на увазі,що нікуди не зникають,стають більшими,але треба себе переборювати і боротись зі страхами,бо з ними буде тяжко..
Відповідь: Боюся вагітніти Справді вірите, що в такої матері може народитися здорова фізично, а тим паче морально дитина? Ніколи не зрозумію цієї точки зору. Ця "дурнувата школярка" (дуже гарний епітет) чи наркоманка менше за все хоче бути вагітною, а отримує протилежне. Власне, так як багато жінок хочуть мати діток, а не можуть. В житті потрібно вчитися приймати ситуацію, яка складається, робити все для її вирішення, але ж для чого дивитися в бік тих горе-матерів і заздрити їм? По-моєму, якщо людина впадає в такий глибокий моральний рів гріхів і помилок, вона вже є нещасною, навіть якщо того не усвідомлює. Мені її шкода чи не більше за бездітну жінку, яка вміє цінувати життя. П.С. І не треба писати, що добре так розмірковувати, будучи вагітною (так чомусь часто пишуть). Я добре розумію, яке то щастя, і бажаю всім жінкам відчути те саме. А про вагітні страхи, женіть їх від себе, серйозно Якщо вже зараз боятися кожного відхилення від норми, чи найменшого дискомфорту, то що потім буде? То ж дитинка народиться, буде пчихати, плакати, часом хворіти, часом набивати синяки і можливо, навіть щось ламати собі (моя молодша сестра за два місяці додумалася колись малою мати два переломи рук). Якщо через те все рвати волосся на голові, не залишиться часу просто тішитися своєю дитиною.
Відповідь: Боюся вагітніти Ніколи не боялась вагітніти. Навпаки, передчуття процесу і сам процес завжди були захоплюючими. А про те, що буде важко, що будуть спухлі ноги, розтяжки і біль - не думала, бо мої діти вартують більших розтяжок і болі.
Відповідь: Боюся вагітніти І ми вже так хочемо другого мацьопика, але я страшенно боюсь вагітнити(((. дуже важка була вагітність з Полінкою, й тепер боюся, що те саме повториться. найбільше хвилююсь, що якщо прийдеться лягти в лікарню надовго знову, то мені навіть дитину нема кому довіряти й залишити, бо бабусі всі далеко й працюючи...вот, й хочеться нам й колеться...то напевно "бальная тєма" для мене.
Відповідь: Боюся вагітніти Дашулька, кожна вагітність різна. от в моєї подруги перша була дуууже важка. вона була або в лікарнях або на унітазі ... а от друга вагітність через 3 роки - повна протилежність. вона до останнього ходила на роботу, виглядала супер і жодного разу її навіть не тошнило! і обидва рази - гарнесенькі хлопчики
Відповідь: Боюся вагітніти во, мені всі так кажуть, як ви. ніби все вірно, але все одно дуже страшно стає. все говорю чоловікові-ну, трішки ще почекаємо. так й разом чекаємо, чекаємо, поки я вже дозрію до того рішення остаточно).
Відповідь: Боюся вагітніти в мене попередня і ця вагітність буди однаково токсикозно важкими, але то забувається... От я лише нещодавно перестала рвати щодня по декілька разів, думала, що той кошмар ніколи не забуду, але тепер здається, що то було таааак давно)) аж не віриться, всього місяць-півтора) І лікарні якось забулися... я не знаю, як воно буде до кінця вагітності, але, думаю, так само все забудеться...
Відповідь: Боюся вагітніти хм...а для мене все як вчора було. жахливо то згадувати((. й вже більше двох років пройшло, а я все пам*ятаю. кесарево забуло легко, без проблем. взагалі для мене КС було фігнею порівняно з токсикозом.
Відповідь: Боюся вагітніти ну, мені теж здавалося, що токсикоз - це найжахливіше, що було в моєму житті, дивуюся, як я забула, просто настроювалася на позитив... Хоча нудить мене до сих пір))) але то дурнички, порівняно з тим, що було. Зараз теж "приколів" вистачає, крім токсикозу - і вага, і тонус, і рідина навколоплідна підтікала... Інколи здається, чому то все мені?))) Я ніколи ні про що не шкодую, в тому числі і про це, тому, мабуть і легше забути)) то просто етап, який треба пройти і все, потім все буде ОК.
Відповідь: Боюся вагітніти позитив, то дуже добре! особливо, коли він дійсно у вас получається)). на жаль, мені цих 9 місяців важкого токсикозу вистачило з головою й навіть більше. до сих пір пам*ятаю як лежу на операційному столі з судном біля голови (соррі, за подробиці). але нажахана я тим всім й зараз, хоч чудо нам дісталось найкраще й дуже доню свою любимо)). вот якось так...й нічого з собою зробити не можу(
Відповідь: Боюся вагітніти зрозуміло... то ніхто вас не переконає, та і змісту переконувати немає. то ви самі відчуєте.
Відповідь: Боюся вагітніти Я також дуже сильно боялась вагітності. Боялася, щоб дитинка родилася здоровою, а родів ще більше. Я по житті дуже великий панікйор (бачу кров чи голку непритомнію). Під час вагітності мала психози: дуже боялась, що помру підчас родів. В 3 триместі заспокоїлась. Справді, як уже згадувалось, почула рухи і заспокоїлась. А останній тиждень (коли вже чекаєш) мріяля чим скоріше вродити.
Відповідь: Боюся вагітніти ой, а я страшно боялася завагітніти. навіть не так мене лякали "діагнози", які мені наставила одна дохторка, як розуміння того, що життя потім кардинально зміниться, і я вже буду належати не собі. але як тільки сталася затримка, то я якась така спокійна була, і впевнена, що то точно вагітність, і так мені від того було добре......
Відповідь: Боюся вагітніти Ой, не знаю дівчата, я тою вагітністю просто марила, спала і бачила себе вагітною, адже чекали ми з чоловіком цього більше 5-ти років. В першому триместрі трохи були проблеми (загроза), тому молилася, аби зберегти таку довгоочікувану вагітність, другий триместр просто насолоджувалася вагітністю, рухами малюків. Зараз прийшов третій триместр - звичайно появилося трошки переживання за те як то воно все буде (щоб дітки здоровенькі були, народилися з достатньою вагою (бо двійнята часто бувають не доношеними), щоб молочко було). Але то все такі приємно-тривожні переживання, адже мене чекає таке чудо! Я молюся, прошу Бозю, щоб мої дітки були здоровенькими, а це головне і вірю в те, що воно так і буде! Хвилювання під час вагітності, особливо ближче до родів - це є нормально, просто не потрібно панічно того боятися.
Відповідь: Боюся вагітніти і я боюсь вагітніти. серед найбільших страхів - відповідальність за дитину: треба виховати нормальною Людиною! я просто не дуже врівноважена, часто зриваюсь, а так не хочеться кричати на свою дитинку(( ну і + страхи матеріальної сторони, що не зможу забезпечити. просто зараз мої доходи на найнижчому рівні. і звичайно - відповідальність за здоров’я дитинки.
Відповідь: Боюся вагітніти Я за себе не боялась і не боюсь, ні родів, ні болі.... Лише молюсь Боженьці аби здоровя нам дав, щоб дитинка була доношеною, родилось здоровеньке, щоб було молочко...
Відповідь: Боюся вагітніти Я теж дуже боюсь відповідальності... боюсь,що не зможу утримувати дитину матеріально і вона буде потребувати якихось речей, які я дати їй не зможу... страшно, що буду поганою мамою...ой...страхів багато, хоча й наче розумієш, що це не правильно, але наважитись на один з найважливіших кроків у своєму житті не можу...
Відповідь: Боюся вагітніти О! Це якраз про мене під час першої вагітності! Скільки я сліз вилила - знає лише один Бог Святий! Більше того, навіть заповіти понаписувала на форматі А4 для батьків і для чоловіка. (Куди вони поділися - не знаю.) Навіть десь писала, що моя остання думка перед наркозом (в мене був КР): "Хай роблять зі мною що хочуть ,тільки щоб живу звідси випустили". А коли від наркозу відходила, то чула якісь голоси і не розуміла, чи я вже на тому світі, чи ще на цьому. Але тепер нарешті від того всього відійшла, щиро молюся щовечора і стараюся дурниць до голови не брати!
