Чи всі ви одружились через кохання?

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

ПО КОХАННЮ, зустрічались півтора року, але із самого початку розуміли, що створимо сім"ю)) усі вважали, що одружуємось по "зальоту" (мені було 18, йому -23) - помилились))

і в нас так було, ми щей близько один від оного жили))

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

І ми одружились по коханню (хоч може краще б по зальоту )
І була любов з першого погляду, хоч я не могла зрозуміти що то таке. Зустрічались аж 7 років до одруження. Можна сказати одне одного виховували бо почали зустрічатись коли йому було 16, а мені 17.

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Нам всі говорили, що великої і шаленої любові між нами не бачуть... Особливо говорили про мене. Навіть батьки говороли, щоб ми добре подумали перед тим як одружуватись. Мені тоді було дуже дивно чути таке від них!!! Виявилось так говорили, бо ми не виціловувались при батьках! Ставили в приклад інші парочки які на їхню думку кохали. Пройшло 3 з половиною роки, багато хто з тих парочок поросходився, а ми досі разом. Не можу сказати, щоб наше життя за ці роки було дуже легке ( лікування чоловіка від безплідддя) і за цих 3 з половиною роки я завжди була поруч! Багато хто дивувався чому ми до сих пір разом.... Я думаю, що ті хто справді кохають не задавав би таких питань!!!Бог нам зробив подаруночок і ми очікуєм малечу...

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

- ми через це вирішили жити разом, а одружились бо кохаємо і поважаємо одне одного

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ми зустрічалися 2 роки,мова про весілля заходила,але якби не батьки чоловіка,які сказали"женіться вже",то не знаю скільки би ще зустрічалися,нам і так було добре.А одружувалися,бо були(впринципі і є )закохані.Моя,покійна бабця,завжди говорилщо ми як два голубки,ось і живемо в любові вже 9 років

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

І я через кохання. Ще до одруження була впевнена, що з ним мені буде добре.

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ми з моїм тепер вже чоловіком шалено закохались одне в одного, тоді, як в мене вже були подані документи на навчання в одному з вузів Німеччини.... Це було мрією чи не всього мого життя, тому я все-ж поїхала.... Як розвивались стосунки на відстані, я вже згадувала в однойменній темі, не буду повторюватись.... Згадаю лише, що в далекому нерідному містечку один направду дуже хороший чоловік, якого я знаю не один рік, пропонував одружитись і лишитись з ним там.... Але я дуже добре знаю себе - я б ніколи не була щасливою, тим більше хорошою дружиною, якщо б погодилась на його пропозицію... На той час я вже сильно кохала простого українського парубка, за яким серце нило нестерпно на чужині.... За 2 роки я повернулась, за рік ми одружились, а ще за рік в нас народилась донечка - найчудовіше малятко на землі!!!! Зізнаюсь мені трошки важко - ще досі не можу миритись з деякими проявами нашого менталітету (все ж дається в порівняннях, дідько би їх забрав!!!), постійна нестабільна фінансова ситуація.... Втім, я такаааааа щаслива!!! Чоловік мене кохає, донечка - диво, що ще бажати?????!!!!!

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ми одружились, бо було кохання...
На першу річницю нашого весілля- ми хрестили нашу донечку, якій не було ще місяця...

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

і ми через кохання. багато знайомих питали чого так рано, чи вже термін підганяє? але ми одружились, бо цього хотіли, і тому що чоловікові набридло щовечора їздити в інший кінець Львова додому (Варшавська-Червоної Калини майже щоденний маршрут був), але то жарт звичайно.

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Невже наспрвді були ті часи
Коли окремо ми ходили по землі?
Не може бути,не вірю я,
Я половинка,часточка твоя!
Такий віршик я прочитала на ювілеї свого чоловіка(30р.)
Вийшла замуж у 30р. не від шаленого кохання,була сита ним на протязі свого життя.
І от разом ми вже 6рік,3,5р.одружені і синочку 2,2.
В мене кохання пришло не відразу і на всі 100прроцентів не буду стверджувати,що люблю шалено. Але маю чоловіка з великої літери,якого поважаю надзвичайно і кожен день дякую Богу,за те,що він у мене є.

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

А я одружувалася через кохання....хоча навіть і не прожили потім з чоловіком 2 років...о таке то кохання!!!!!!

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Я вийшла заміж лише через кохання, от літом буде 5 років як ми разом і 1 рік як одружені,він вже через 2-3 місяці знав, що я - це Та сама.... А я ще вагалась..... Бо ніби і він подобався, та все ж і на інших дивилась... Як ми 1,5 місяця зустрічалась, то соромно писати, зрадила йому..... І він це зразу взнав, і коли я побачила на його очах сльози від тієї болі, що я йому завдала, в мене наче щось всередині аж йокнуло!!!!! Я зрозуміла, що була дурна і нерозважлива... Після цієї ситуації я на нього іншими очима подивилась... Ось і до тепер любимося!!! Навіть зараз він мене і засмущати може, і щоб мурашки по шкірі... У всіх спочатку вир емоцій, а потім спокійні стосунки. А в мене все навпаки З кожним днем люблю його все більше!!!
З ним мені дуже повезло!!!!!!!
Але скажу так, що тим своїм дурним вчинком я довіру до себе підірвала, і дуже довго потім реабілітовувалась перед ним... Зато тепер вже я знаю, що то таке, і собі такого ніколи не дозволю, та вже впевнена, що крім мого Любого, мені нікого більше не захочеться, бо всі решта чоловіків чомусь мені спротивились..... Так ось, написала, бо краще вчитись на чужих помилках, ніж на своїх.....

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Від великого кохання, а тепер мені здається, що тільки в мене воно і залишилось в серці. Ми мало зустрічались і виявились досить різними людьми. Я прошу його про шлюб а він все відмовчується. Тому тепер радила б молодим і закоханим кохати розумом, він рідше підводить аніж серце!

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

І я через кохання
Хоча вважаю, що "кохання" - це не те, що одного дня приходить і залишається на все життя, а те, що щодня росте, змінюється, цвіте, відцвітає, а потім дає новий паросток і знову цвіте. Але для цього потрібно прикладати зусиль, часом ці зусилля непомітні: приємне слово, частіше сказане "Я тебе кохаю", сюрприз "просто так, без причини", а часом розумієш, що потрібно трішки постаратись і змінити щось в собі, щоб людині, яка біля тебе, було комфортно
Хоча з іншої сторони, і міняємо (в жодному разі не ламаємо) щось в собі (і я, і він), тому що кохаємо!!!

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

А ми через пузо одружувались...так би відкладали далі, але скорше всього розійшлись би вже на цей час...а кохання? не знаю, скорше перейшло вже в звичку

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ой, та звичка-звичка... Як я вас розумію...
З гордістю скажу, що одружувалась я через велитенське кохання. До одруження слова "я тебе кохаю" повторювались чуть не на кожному кроці. Після одруження їх стало меншати, а тепер зовсім не стало. Правда я інколи говорю, але це вже зовсім не те звучання і напевно не те сприйняття. Звичка напевно. Ой, як я не люблю того слова. ))

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ідентично...а зараз...щось мені з рота то важкувато виходить. То таке, аби діти здорові були

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

ой, дівчата....як це все сумно.... . Я дуже боюсь, щоб в мене такого не було, а саме страшніше - то це якщо він до мене остине......
Треба з цим щось робити, бо життя ж у нас всіх одне, а не переживати до кращого дня!!! Попробуйте знов закохати його в себе, а коли він закохається, то й ви згадаєте що це таке, в моєї подруги таке було, ледве не розійшлись, слава Богу вже пару місяців в них ідилія - ніби молодята, а вже ж і дитині скоро 3 роки, любуюся я на них, що вони молодці, що зуміли возродити свою любов...

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

Ой, та мій чоловіченько мене кохає, закохувати ще раз немає сенсу. Просто повторювати це щодня вже не хоче.
Ось, але то вже якась зовсім інша тема вийшла.

 

Відповідь: Чи всі ви одружились через кохання?

мій тоже каже, що кохає, але тіки коли питаю))))щось я тим не переймаюсь і менше завсе про то думаю))))то вже не 20...любішь, не любішь...замуж возьмешь)