Для мамусь і татусів (2)

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

В нас цей метод завів чоловік, правда сумніваюсь, що десь вичитав, бо це вже здавна ним користуємось Помагає. Марко гуляє-дзвоню і кажу: "Зайчик, через 15 хвилин ти вже йдеш додому", а на старшого теж добре вплинуло, тобто він знає, якщо не встигає в обумовлений час додому, то треба подзвонити і попередити. Ясно, що бувають зриви, а в кого їх нема?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Оленка часто дуже категорична, тому мами і підкреслюють))

моя дитина нічого не хоче робити, поки її до чогось не "приставити"
хоче тільки дивитись мультики і часом сама просить малювати фарбами
Вона йти гуляти не хоче, потім іти додому не хоче, а ще вона на руки не хоче, в візок не хоче, в ерго не хоче, топати сама теж не хоче, тому стоїть на колінах ридаючи кожен раз!!!! перших 2-3 хв по виході з під'їзду, а далі йде, трохи сама, трохи на руках, як ся вдасть. Їсти вона теж не хоче, а в процесі може казати дати ше, митися вона не хоче і може проце "не хоче" говорити годинами, з няньою вона не хоче бавитися, а няня сяде коло конструктора - 1 хв - перевірено - Софія вже там.
Вчора ввечері то взагалі був капець. Ми гуляли після плащаниці довго по центру. То її не так на руки взяли, то вона не так впала, то Дорко їй не так руку дав, то вона в фонтан хоче. Я на таке навіть не звертаю уваги, от як наторелла писала - не хоче йти через дорогу за руку і починає падати на коліна, я її беру попід паху - переношу, так, щоб їй було незручно і ставлю на іншій стороні знов топати. Ну то що з того, що плаче? Поплаче і перестане.
Одягатися Софія не хоче ніколи ні в що, от так би і ходила в піжамі)))
Простіше відносьтесь до того всього. Не може яйце командувати куркою. Курка до яйця має прислухатись, а не йти на поводу. ІМХО

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

А з другою і наступними, вже починаєш набагато простіше і спокійніше дивитись на ті речі, які дуже хвилювали чи дратували з першою дитиною.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Вчора отримали тривалу і повчальну лекцію від свекрухи на тему - чому наша Тая (рік і 2 місяці) бігала шалено по церкві і тішилась всьому побаченому. Ми повинні були її змусити стояти рівненько У кого нормальні активні діти такого віку, ті мене зрозуміють. Стояти вони в принципі не вміють. Оскільки тема відвідування церкви в ці дні актуальна, далі буде...
Ми старшу завжди брали з собою, але ніколи ні до чого не змушували в силу її гіперактивності. Всі богослужіння вона слухала в костелі на 2-метровій брамі на самій вершині А зараз в 5 років ходить із задоволенням до церкви, молиться, знає багато молитов. Минулого року, освячуючи кошик, загубила ковбаску.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

В нас і така проблема є
такого ніколи не було, щоб дитина сама гуляти під дверима стояла(

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

та я мала на увазі досвід в таких ситуаціях з вашою дитиною! поведінка і характер формуються на маминих очах і мама набуває того досвіду спілкування з дитиною поступово і з КОЖНОЮ ОКРЕМО. я виховувала хлопчика з 5 місяців і до 2,5 років замість мами і я мала досвід спілкування з ним, але як народилася моя дитина я про то все забула, бо то був досвід з ним. з Софійкою все інакше- з нею свій досвід. буде друга дитинка - буде набуватися досвід спілкування ще з однією особистістю. і ці різні досвіди можуть і не переплітатися.
то можна порівняти з подругами, з кожною у вас свій досвід і свої особливості спілкування і вирішення конфлікту, ви знаете ту людину і дієте , спираючись на ті знання і досвід спілкування.
надіюся, зрозуміло пояснила чи не дуже?

---------- Додано в 14:41 ---------- Попередній допис був написаний в 14:36 ----------

яка гарна поведінка )))) так і треба! показувати "роботам" як потрібно радіти життю

ох уж ці дорослі...шкода, що ми перетворюємся на рабів системи і стоїмо рівненько діти -наші мудрі вчителя, вони нас вчать любити життя і бавитися з ним, а не сумбурно його прожигати.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ввечері підем святити пасочку, а я вже задумуюсь над тим як то Юльку вмовити постояти тих 15-20 хвилин коло церкви поки священник буде ті пасочки кропити. І думаю Юлька також буде там навкруги скакати, і нічого я їй не зроблю, бо що зробиш?

---------- Додано в 14:42 ---------- Попередній допис був написаний в 14:19 ----------

Оленка ти надто вже в крайність впадаєш як на мене. Понятно що діти були і лишаться дітьми, ну але ж є певні місця де таки бажано бути спокійним. Є певні норми поведінки, чи як завгодно це можна назвати.
Якщо тобі нудно стояти коло церкви то тиж не бігаєш навкруги неї щоб звеселитись. ти все одно стоїш, бо на то є причини.
Ми в церкву не ходим, в силу багатьох причин, але отой єдиний раз коли святимо пасочку, я би наприклад дуже хотіла щоб моя дитина не ганяла навкруги зачіпаючи інших дітей, а таки змогла постояти спокійно хоча б тих 15 хвилин.

Або ситуація в магазині - ох там Юлька життю радіє, мало мєста тій радості. Але ж так не можна, не можна зіштовхувати товари з полиць. Не можна все підряд хватати і намагатись як не зїсти то понадкусувати а потім кинути. Не можна зачіпати інших людей які проходять повз.
Має бути якась здорова межа, яку дитина має розуміти і виконувати,між "можна робити" і "не бажано робити".

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Читаючи ваші дописи (і в жилєтці також) ваша мала нагадує мені мою старшу. В 3,5 стало трохи легше, якось само по собі, почала вести себе адекватно, могла і постояти, і послухатись, але в загальному з такими дітьми не розслабишся - удосконалюються їхні вибрики і все переходить на якісно вищий рівень.

В мене наразі це свято цілодобово
А щодо виховання всі дискусії з батьками завершую тим, що маю своє бачення - хочу виховати сильну і впевнену в собі особистість, і чи виявиться воно правильним - поговоримо років так через 15.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ооооой, ну що сказати, посвятили ми паску, верніше наш татко повернувся чуть скорше і ми пішли разом.
Ті хто пів годинки тому святив паску біля церкви на Симоненка певно чули наші воплі. Значить постояти поруч вона не може не хоче і не буде. Зачіпає діток поруч, обдирає посипку з пасок, тягне нашу корзинку бог зна де., скаче так що наштовхується на сусідні чужі паски. Просиш постояти - не чує, просиш не бігати не чує, просиш не кричати - не чує. Кілька разів відносила її в сторонку, пояснювала, просила, погрожувала а ніфіга....
З дикими воплями ми пішли додому а татко наш лишився досвячувати паску.
Дома в нас були виховні моменти в строгому режимі, бо слів мені просто бракує, я реально не знаю, не можу їй пояснити, а вона і не чує, і не збирається....
Прийшов потім чоловік - теж в шоці. Те що було на відпочинку лише в ресторані ( вибрики Юлькіни) тут на кожному кроці. Ну от у як з нею бути. Моя дитина, я її дуже люблю, люблю і слухняну і неслухняну, але мене її поведінка доводить бо бєшенства просто

я теж хочу, і наскільки я бачу характер в малої ого-го, як і впевненість, рішучість, цілеспрямованість і т.д.
Але ці якості є дуже корисними у дорослому житті, але в дитинстві, у мене зараз руки опускаються, бо я ледве находжу з нею спільну мову. Бо в неї її бажання щось робити або не робити, настільки сильне, що перебороти його можна або шаленим заманіловом і обіцянням всього і одразу або силою. І обидва ті варіанти не педагогічні і неправильні в корені.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

В моєї Лілі клон?
Готова підписатись під кожним словом вашого допису 100 разів. Я все це пройшла, хоч це для більшості смішно, насправді дуже важко - в хаті абсолютно неконтрольоване дитя, з яким неможливо нікуди піти - всюди відмітиться. До прикладу, жінку, якій ми в маршрутці поступились місцем, вона вдарила величезною лопаткою в обличчя. В кота був нервовий тік, коли він бачив Лілю. Про безкінечні бійки не хочеться і згадувати. Діда до трьох років називала тільки Хам, при тому що він дуже порядна, вихована і освічена людина. Дідусі і бабусі з нею боялись залишатись навіть на годинку. Найкращі роки декрету перетворились в безконечні істерики. При тому, що у мене дуже спокійний характер, деколи навіть занадто (був). Але реально - це пройде, і ваша дитина ще вас приємно здивує. Мені допомогла порада однієї жінки, з якою ми випадково познайомились на дитмайданчику, вона працює вихователем в садочку. За її словами, з таких розбишак (за її спостереженнями) виростають прекрасні люди. З дітьми потрібно просто розмовляти, розмовляти і ще раз розмовляти. Навіть коли здається, що дитина не чує. В нас вечірня казочка займала 2-3 години (до 2-3 ночі, і це за умови відсутності денного сну). Розказувала їй придумані мною казочки з морально-виховним підтекстом, про добро і зло. І якось після 3 років стало легше. Хоча психологічно вона і надалі тримає мене в напрузі, але хоча б без істерик. Зараз ми філософствуємо.
Але в нас є ще одна дівчинка, і я просто в шоці, наскільки вони різні. Менша вже після року після того, як поїсть, каже дякую і виносить тарілку за собою на кухню. Прибирає, все складає. Я насторожена - в чому підвох - невже такі діти бувають Їй можна пояснити, що чіпати не можна, вона і не буде. В її віці старша бігала з навіженими очками по хаті і сіяла хаос.
І ще один виховний момент - я вважаю що діти в основному звертають увагу не стільки на слова, як на поведінку батьків, якщо у вашій сім"ї все ОК, вона сама прийде до цієї моделі поведінки.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

О, ну ці слова, чесно, як бальзам на душу.
Мій малий нині так розкричався в церкві, що неможливо з ним було. І то не просто дитячий плач, а якийсь навіжений крик. Червоніє, кулаки стисне, весь напружиться і кричить. Характер!!!)) Скільки дітей в церкві було, всі оглядались на нашого. А якась бабка каже: "може він їсти хоче". О, такі фрази мене взагалі добивають, але в зв"язку з тим, що ми знаходились в церкві я просто проігнорувала.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

То точно,діти наслідують не настанови,а приклад. Ну і генетика відіграє важливу роль у характері дитини.

Софія всі прикраси з паски об"їла ше не свяченими але перед тим спитала чи можна,я дозволила одну квіточку,а вона з"їла всю))) Таюся бавилася писанкою і роздушила те яйце наніц,потім намагалася подіставати всі і зробити з ними те саме. Ми довго йшли,не завжди там де люди ходять,здебільшого по траві і хащах але,думаю,сварити дітей мені сьогодні нема за що).
А ще я зауважила,шо поведінка дітей залежна від мого емоційного стану.Нині мені добре і спокійно)

---------- Додано в 21:14 ---------- Попередній допис був написаний в 21:12 ----------

В такій поведінці річної дитини серед натовпу людей нема ніц дивного...

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я звернула увагу, що в церкві було багато діток приблизно його віку і вони собі сиділи спокійно у батьків на руках. А наш таки добре привернув увагу.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

от про такі ситуації я і глаголю! тут жодний досвід не допомога, бо все не спрацьовує! тут варто щось підчитати, порадитись...(є казкарка,напр.) і нічого неправильного в тому не бачу. навпаки!

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Скажіть, а чого ця фраза вас так знервувала? діти ж капризують в такому віці якщо голодні, або спати хочуть, або дійсно багато людей було в церкві і він не захотів там бути. Мої діти якщо голодні і/або хочуть спати, то караул. але я вже знаю як то виглядає і намагаюся терпеливо або нагодувати або вкласти спати.
Dobra, у вас теж Ліля, то моя Ліля напевно клон вашої, бо сьогодні свекруха обізвала її дикою, що її всюди повно, і ні хвилини на місці не посидить. В церкві їй аби тільки побігати, добре правда що ішших людей не чіпає, а просто літає. Але й вагітність з Лільою в мене була дуже не спокійна. Я так відчуваю, що мене ще "веселіший" період чекає.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

У нас була така загадка-жарт: бігає не зупиняється на Л називається
На рахунок реакції свекрухи і інших родичів я давно не ображаюсь - вони своїм мозком і психікою не можуть сприйняти теперішніх дітей, намагаються засунути постійно в якісь рамки. Вникати у внутрішній світ і специфіку дитини ніхто не має ні часу ні бажання. Легше сказати - погане виховання. Мені самій важко, хоч я мама. Свекруха постійно наголошує, що боїться мою Лілю. Це страх невідомого
Хоча ситуація міняється - мала робиться безподобною, і вже розпочинається перетягування між бабусями. Де ж вони були в часи бурної Ліліної молодості?
До речі, коли я обрала ім"я Лілія - думала, що буде одна ніжність.

Саме більше боюсь слів - мама, ти скоро станеш бабцею (непланово). Все решта дрібниці Шутю.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Тому що я ніколи не виходжу з хати з не нагодованою дитиною. На мою думку тримати дитину, чи то на вулиці, чи то в церкві, чи то будь-де знаючи, що вона голодна по крайній мірі безвідповідально. На крайній випадок можна взяти собою щось перекусити, якщо на довго з хати ідеш. Хоча, я такого ніколи не допускаю. Тай дуже не люблю коли чужі встромляють свої п"ять копійок там, де їх не просять. Така вже моя особливість характеру. А бабки, чи то літні жіночки дуже часто, коли я навіть вожу по вулиці свою крикливу дитину кидають зауваження "може він мокрий", "може голодний", "може пити хоче". Мене це дратує, хоча я ніколи навколишнім цього не показую.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я ржала під столом lol::khomyak::khomyak::khomyak:

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Заходжу час від часу на нашу барахолку, дівчата продають іграшки. Різні іграшки. Всі файні в хорошому або дуже хорошому стані. А от наші іграшки в такому стані бувають тільки в день покупки. Все розбирається на запчастини, причому так, що потім клеїти доводиться, все трощиться, ламається рветься. Китай летить в перший-другий день, фішери і аналоги живуть місяць-два. В мене дитина - врєдітєль. Пояснювала, відбирала, сварила - нєа...ноль...в нього такий спосіб бавитись, досліджувати іграшку по всякому, впритул до того, яким чином вона розвалиться і що перше в неї відлетить. З тим можна якось боротись?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

хм, саша також не строітєль а разрушитєль))) і шо? інженер росте