Для мамусь і татусів (2)

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Любчик бавився в пісочку. Я сідила поруч. Відпочивала.

А Марко любить гойдатись на качалях. Файно. Теж відпочиваю.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

класно. а мій як тільки навчився ходити зразу в мандри. біжить і жодного разу сам не вернувся, деколи пробувала дивитись пробувати чи вернеться--фанарь... Відпочиваю лише як він з друзями кругом гаража бігає. Ми гуляєм в парку в центрі якого знаходиться школа і стоїть великий гараж, то для всіх діток любиме заняття кругом гаража бігати

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

та я так собі думаю, що Марек не дасть відпочити, коли навчиться бігати, бо дууууже любить "копати" мяча. Одним словом - Зідан росте.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Щось я ду-у-уже сумніваюся, що рахітна дитина почне повзати і сідати в 5 місяців! Дайте собі і дитині спокій і насолоджуйтесь материнством!

Це я зараз так кажу, а коли Єва погано брала предмети правою ручкою ( як мені здавалось ), чи не хотіла розтискати той кулачок довго, то я теж панікувала. Як виявилося, даремно .

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Блін, а я на прогулянках ніколи не відпочивала. Коли спав немовлям в візочку, мусіла намотувати кола, і не спинятись, бо інакше не висипався, коли сів, все стало цікаво, то паралельно і поповз, на вулиці постійно рвався в мандри, а як пішов то взагалі ледь за ним встигаю. Ровесники сидять в пісочниці, мами збоку лялякають, а Роман не пісочна дитина, пробувала зацікавити, навіть щоразу виносим надвір відеречко з пасочками, на тому все і скінчається, Роман ганяє, а я з тим відром бігаю за ним. Качелі??? То на 1,5 хвилини...накатавсійого більше гірки і драбини цікавлять...вже не знаю чи рада що в хаті та швецька стінка стоїть...таке враження, що то його хоббі

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я вже нарешті дала собі спокій з тою дисплазією, яку нам ставили в 3 місяці. Тепер насолоджуюся як моєї дитини всюди повно, рачкує, встає до будь-чого і ходить вже попри опору....а то переживала, чи буде ставати на ножки, бо ж пан дохтур казав, що не буде ходити і ставати, як не одіти стремена. В мене доходило до того, що міряла ножки, чи рівні і таки здавалося, що одна коротша....

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Ми через це теж проходили з Катьою, тільки її хотіли закувати в кайдани в рік, коли вона вже ходила, я собі досі не можу уявити що би то було, якби ми її три місяці в тому тримали.
Я взагалі помітила, що в кожної дитини до року є якась "проблемка", що не вписується в лікарські межі, але здебільшого це все минає з часом без жодних корективів, треба тільки набратись терпіння.

---------- Додано в 17:49 ---------- Попередній допис був написаний в 17:48 ----------

Ні, на руках переважно не ниє. Я підозрюю, що він швидко втомлюється, бо за тим ниттям завжди наступає сон, як тільки прикладу до грудей.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Як добре, що я не пішла купувати ті стремена, а поперла до інших лікарів, порадилася з лікарями, яких радили форумчанки. Походили на масажі і більше до лікарів не ходимо, бо постійно щось знайдуть...Треба ж гроші за шось здерти
Ото замітила, в селах діти здоровші, бо на них поменше уваги звертають і не сюсяють, як я, по лікарях не водять...Ох, треба мене кудась на виховання в село віддати, а то забагато опікую дітей.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

от і саша зараз сам каже всім - БЕНЬО, тобто ОБЕРЕЖНО
я лізу на драбину знімати штори - мама, беньо!!!
практіка)

якшо падати з ліжка мимо совєцкої тумби - можна, чи з шведської стінки на іграшки - також
але є циця і траумель)))

діти не сприймають частки НЕ!!! - вивчити всім, тому не кажемо - не можна, а - обережно, гаряче, повільніше, гострий ніж тощо

я в такому випадку брала на руки і йшла куди мені треба, але брала незручно, деколи і вверх ногами)) зараз дитина на вулиці кричить - мама, дай юку!!!
якшо рука моя зайнята - то бере за край кофтини, за лямку сумки, за то шо висить і можна його тримати.

---------- Додано в 19:26 ---------- Попередній допис був написаний в 19:23 ----------

до чого тут село. можна і в місті до лікарів не ходити
я не ходжу і не парюсь
ходить/не ходить, їсть/не їсть
зараз в бабів нова фішка - не говорить
та най не говорить, менше балачки в хаті

простіше треба до всього відноситись

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

читаю Флешки допис і ніби про мого малого,він коли виходить на вулицю він є всюди,як електровіник гонить туда де небезпечно,мене ігнорує ше й папа каже!

нині під вечір,думаю піду прогуляюсь з малим,вийшли ніби все нормально,в піску прбавились з дітьми нормально, взяла трохи на руці (так з піску забирала,заговорювала)поносились...вирішив походити,опять погнав в небезпечну зону...я за ним...

з істерикою ПЕРШОЮ (!) ми прийшли додому а він давай ше більше ридати,заходитист,чуть не рвати бо в роті пересохло,валятись...я невтрималась і дала по попі, (хоча тепер розумію шо можна було дати цицю в зуби і без того,але...)дала цицю втихомирився і заснув....я в шоці,переживаю щоб такого небуло кожен раз як прийдеться йти додому,що в таких випадках робити,як себе поводити???
баба з дідом на мене відїхались, шо треба було одягнути і ше піти погуляти.....але ж додому всеодно тре йти,я вже сама якась дурна...заплуталась,як себе вести....

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Ото певно єдиний випадок, коли моя лінь іде на користь. Бо мені тупо влом робити більшість речей, наслідком яких буду перейматися... На облік в поліклініку ми стали "на словах", що педіатр сама приходила ксерокс брати нашого свідоцтва, бо мені влом дійти туди, ще і з дитиною) Себто ні ваги я дитя не знаю, ні щеплень не роблено, ні не чую я про дисплазії-масажі-криві ноги-недобори ваги. Вдома дитьо повзає зараз з голим пісюном, бо мені набридло слухати одягальні вередування, і не переймаюсь примерзанням. Так само з їжею і іншим. Зате моя мама біліє і має нервовий тік, як про те все згадує. Циганами нас вже обізвала І новий перл видала, коли я сказала, що потепліє і ми з малий чухнем в гори в наметі. Питає, а де мити малого. Ну я кажу, що в джерелі підмию, що там такого. То мама одразу: ти що, того?! То ж цистіт схопить, там же бацили! Сама по лікарях потім бігати будеш! П.С. То в мене мама лікар

---------- Додано в 22:55 ---------- Попередній допис був написаний в 22:53 ----------

Ага, мені теж цікаво, бо малий мій вже істерить, як щось не даю. І чим старший, тим сильніще і довше

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

сьогодні в нас ситуація. ми вийшли з хати десь біля 11 і прийшли в 17
багато їздили (доставки) і ходили
саша був голодний. а він не розуміє шо його мучить і починає капризувати
завшли в магазин купити хліб, малий підійшов до морозилки з морозивом і давай просити - купи
кажу - прийдемо додому, поїмо суп, потім будем йсти морозиво (купую творожок, то для нього морозиво)
він заходитись починає (бо їсти ж хочеться)
пояснюю - ти голодний, хочеш їсти, а морозиво - не наїдок
і йду додому. він за мною, тягне за руку
я вперто йду додому. спокійно (а всередині така недобра, бо і сама змучилась) йому ше раз кажу - зараз прийдемо і поїмо, потім морозиво
прийшли до хати. він зразу впав на підлогу (на вулиці не падає, бо там брудно - гиги), і давай ридати, аж заходитись.
я роздяглась, свекруха поставила гріти суп, роздягла його, віднесла в ванну, вимила руки, добре його вмила холодною водою і віднесла в кімнату. кажу - поплач трохи, потім приходь їсти
сидів шось 10 хвилин, виглядав з-за кута, і поревував (але вже не з отим мало_не_риганням)
потім пішов дивитись на телефон новий, кажу - там є радіо
включила, дала навушник, другий собі
сіли їсти суп, потім ше шинки навернув, і соломки солоної на закуску
коротше
не бити, дати покричати

вивчає межі маминого терпіння і того, наскільки мама постійна в дозволах/заборонах
тут головне - якшо ти шось забороняєш - то маєш постійно то забороняти і всі домашні мають підтримувати тактику
те саме стосується дозволу шось робити

бо коли мама каже ні, тато - так, а баба каже - не слухай тих батьків, баба мудріша, то дитина просто губиться і не розуміє в яку сторону їй прямувати. тому шукає, де вигідніше

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я вже майже звикла-тільки на обрії будинок, відразу затяжне "Не хочу до домуууу!!!", весело і сумно до сліз, чекаю коли то закінчиться, вірю що мине, по попі не б"ю, але і на провокації не дуже погоджуюсь, намагаюсь знаходити компроміс.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

то э правильна і здорова поведінка

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Моє мале теж трохи вередує. Взяв собі за звичку комп. виключати, я сиджу, не встигну моргнути як він вже тицьнув на кнопочку, і кажу "Не можна" (ну тут же ж не скажеш оборежно!), та де там...або втікає в коридор, і витягає шнур з розетки, а потім ще намагається його назад всунути, я як то побачила, то мало не зомліла, і скільки не кажи все одно лізе, а я не завжди встигаю зловити, воно ж таке реактивне....І шо робити?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

впринципі так і роблю, але тут купа "доброжелатєлєй" шо за мама....дитина рипить а мама 0 реакції. та і тут как тут бабуся,дідусь....вони ж такі добрі,вседозволяючі.

короче тре запастись валерянкою,бо я того невитрмаю.

---------- Додано в 20:30 ---------- Попередній допис був написаний в 20:27 ----------

я в такому віці тільки так і казала,помагало.всьо вони прекрасно розуміють,тіко прикидаються а вдруг проканає))

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

а як реагувати на таке:
- Юля не обсыпайся песком, это плохо, девочка на тебя обидится!
- Нееееее!
- Юля я тебя прошу, не делай так, так нельзя!
- Неееее!
2 хвилини і швирк совок піску на найближчу дитину...
_ Юля!!! ну что ты делаешь, еще раз кинешь песок соберем пасочки и пойдем домой.
- Неееее!
через 2 хвилини знов швирк совок піску ще одній дитині прям на голову.
- Юля, я предупреждала, собирай пасочки, уходим.
Збираю пасочки, відерце, лопатки, беру її за руку ( ловллю скорше її руку) намагаюсь вивести....де там..... воплі, вереск, крики, вигинання, ніг піджимання. Кілька разів тупо клала її на землю, вона не перестаючи верещати вставала і далі хапала мене і знов тягнула на пісок. Алеж якщо вже після стількох попереджень йдемо, то йдемо. По дорозі додому, або просто подалі від пісочниці вона верещить як різана. Люди озираються, певно думають незнати яка мама ізверг. Мамаші в пісочниці також чесно кажучи в шоці від неслухняності і поведінки моєї малої. Я і сама в шоці, і вже давно. Потім по дорозі додому концерти не припиняються, то їй ключі, то їй телефон, то на ручки, но ще щось..... чесне слово. Намагають терпіти. Але можна мене закидати чим завгодно, моя дитина регулярно отримую по дупі, бо це єдине що може її привести до тями коли вона заходиться вереском. Раніше також думала, боже...да я ніколи, да завжди можна домовитись, пояснити...
НЕ ЗАВЖДИ. Коли наша мала верещить, вона не чує, не бачить, не сприймає ані вмовлянь, ані пояснень, я її беру за руки і намагаюсь щось їй сказати - так вона ще їй виривається. Короче це капець. І якщо в когось такі ситуації були, а думаю що ми не унікальні в тому плані, розкажіть, як реагувати на таке, як себе в руках тримати, як пояснити нарешті дитині що наприклад сипати пісок на дітей не можна.

П.С. така нестерпна вона останніх пів року, до цього часу була ну просто золота дитина. ПРо поведінку, а особливо на вулиці, з іншими дітками, було по 100 разів говорено, прошено, пояснено, почуто від малої що вона себе гарно поводитиме, іграшки не забиратиме, пісок не сипатиме, як брати чужі іграшки то ділитись своїми..... виходимо на вулицю, начісто все забувається.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Бачу багацько таки отих не чемних.)) Мій малий як іде, то таке враження, що пройшло виверження вулкану. Все згрібає по дорозі що бачить, все розкидає в різні сторони. Так, тепер він крутий, навчився сам ходити, з ліжка зліз, пішов куди йому треба, взяв то шо треба. А як мама забрала, наробив такого крику, що мама переконавшись, що більше нічого так не сподобається як те, що не можна взяла і дала. Як наприклад сьогодні свій телефон. Потім він ним кілька разів кинув в стінку і все, більше не хотів. Інколи даю йому те, що ніби не можна, щоб він переконався, що там нічого цікавого. Хоча, з телефоном ще пару таких експерементів і не буде з чого дзвонити.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Та в нас також таке саме, коли на вулицы починаэться реальна істерика з падання, підтисканням ніг і все решта по списку, в нас два варіанти з одним закінченням, я або даю полежати на землі-асфальті і потім все одно беру за руку пояснюю ы тягну туди куди мені потрібно, або, спочатку ставлю її на будь-яке підвищення, щоб її лице було на рівні мого , наголошую через крик, щоб слухала мене і пояснюю голосно і повільно про те що в неї є два варіанти: або ми робимо те що я сказала, або компромісний, тобто те, що хочу я плюс мінімальний бонус для неї, типу, ми ще будемл гуляти, але все одно йдемо додому з цього майданчика, бо нам потрібно передоітись, але потім підемо на твою улюблену гірку-запросимо в гості сусідку-візьмемо велосипед-крайність типу дам зараз сочок, причому компромісний варіант бажано озвучувати першим бо його вже потім може не почути

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ох....тепер, після ваших розповідів, я розумію, яка в мене донечка чеме сонечко

якшо чесно, в нас теж бувають критичні капризні ситуації, але вони завжди мають основу і причину. це або хвороба, або як Наталя писала голод, або спати хоче (знаю дітей, які просто засинають де бачуть, коли сонні і втомлені,-а моє-навпаки, починає бігати, падати і капризувати).

на вулиці я відпочиваю- беру книжку і читаю, а мала собі тусуеться, то не обовязково пісочниця, бавиться чим завгодно,шукає собі "друзів" і з ними граеться. Але то тепер так.Раніше любила просто бігати навколо чогось чи по сходкам ганяти, але всерівно важко не було.