Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Бог дає нам життя, він і має право його забрати, а не ми! Це по-перше. По-друге: коли людині грозить небезпека, вона захищається, щоб зберегти своє життя. Але це зріла людина. А уявіть, малесеньке беззахисне, безпорадне дитя... ХТО ЙОГО захистить? Яке в нас є право,заради власного благополуччя, забирати життя в того, хто не може поборитися за нього?
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Ой, так все гарно звучить. Тільки ніхто не знає, як насправіді би зробив в такій жахливій ситуації. А писати гарні дописи легко.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Можливо. Але якщо в жінки страх народити і виховати таку дитину більший, ніж вбити беззахисне дитя, то це її проблеми, і на її совісті, і вона за це відповідатиме рано чи пізно.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Віра або є, або її нема. Або я вірю в Бога й те, що людина від початку Ним сотворена, або не вірю. Тут нема сірого.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? От в мене теж ситуацiя. Не знаала, що вагiтна приймала препарати вiд алергii преднiзолог з супрастином кололась до мiсяця часу, а тут бах вагiтнiсть як снiг на голову. Незапланована але бажана однозначно, i тут прогнози лiкарiв пiсля зданих аналiзiв (Альфа фетапротеiн - поганий показник нижче норми, ХГ - нижче норми,Естрiол - нижче норми, УЗД - в печiнцi малюка знайшли гiперехогеннi фокуси, ще й загроза переривання вагiтностi) то ж ще й хворобу Дауна прогнозують. Бояться говорити про переривання бо я проти i чоловiк теж, але пропонують нащо вам мучитьсь ви ще молодi i одну дитинку маэте. Так страх присунтiй жахливий, але як я можу вбити знаючи стать дитинки i вiдчуваючи ii рухи але часом голова iде обертом, земля тiкаэ з пiд нiг як тiльки подумаю, триматись невзмозi взагалi, сльози кожен день, коли прохожу повз церкву завжди заходжу молитись i прошу Бога милосердя, незнаю чи я буду почута, тепер час нiби зупинився до появи малюка аж о кiнця серпня, мене це мучить аж виiдаэ з середини,коли навколо себе бачу багато вагiтних спiвробiтниць у яких все супер, якi радiють i мрiють що б час швидше минув,що б з малюками вже побачитись а я цього боюсь.......
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Я не читала всю гілку, просто морально не можу, бо теж вагітна, але на рахунок поганих спеціалістів УЗД, можу сказати що у родичів був випадок на 7 місяці сказали що у дитини патологія не сумісна з життям, вирок переривання, зараз дівчинці 5 років, весела щебетушка. Патологія була, але просто львівські фахівці поняття не мали що з тим робити, а от у Києві прооперували і врятували малечу. Звичайно нюансів було дуже багато, але життя дитини це головне. Але ніхто не знає що нас чекає, навіть найкращий фахівець, тому головне молитва і віра у Бога.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Коли нам із чоловіком пропонували тести на Дауна, ми відмовилися. З Дауном чи без - це наша дитина й ми будемо народжувати. Якщо ви прийняли таке рішення, Бог уже з вами й вас підтримує! Не мордуйте себе й дитятко в вашому лоні. Відпустіть страхи. Відпускайте їх словесно й віддавайте Богові, як тільки можете.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Мені також прогнозували, причому по аналізах і по їхніх якихось формулах шанс був у 5 разів вищий, ніж в популяції. Але я від амніоцентезу навіть відмовилась, щоб знати 100% чи то правда, бо не хотіла ризикувати життям дитинки. Через тиждень самостійно перездала аналізи в іншій лабораторії і виявилось, що то була помилка лабораторії, в яку мене скерувала лікарка. Правда нервів і сліз скільки пішло. Тому розумію, що то таке сидіти і думати, чи все з дитиною добре. Але в той момент мені і в голову не приходило, що я маю вбити те, що стало для мене рідним.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Хочу розказати свою історію. Вагітність була у мене не планованою, повною несподіванкою. Коли я сказала про те що я вагітна хлопцеві було зразу видно з його слів що вона йому не потрібна. І він відмовився від неї. Батьки також постійно казали "А ти подумала що люди скажуть?". Майже цілу вагітність мене ніхто не підтримував (тільки моя подруга). Дехто навіть казав ти ще молода, зроби аборт. Коли я пийшла до лікарки на огляд вона мене запитала "Будеш зберігати вагітність?" Коли я повернулась додому не витримала, розридалася, почала кричати я не зроблю аборт, я не вб'ю свою дитину, я її народжу, я буду її виховувати і якщо вона нікому не потрібна то це не означає що вона не потрібна і мені... Мене тоді ледве заспокоїли. Зараз у мене чудова донечка. І тепер мої батьки собі життя не уявляють без своєї онучки.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Дівчатонька, справді тема занадто складна. Але хочу теж поділитися, дві мої близькі знайомі тримали в руках направлення на аборти: одній сказали що серце дитини перестало битися на 12 чи шось таке тижні, іншій - взагалі погрожували усіма можливими синдромами, примудрилися виявити позитивний рез-т аналізу на ВІЛ і ще багато чим залякали. Хвалити Бога, дівчата не послухали, знайшли інших фахівців, зараз дітям уже більше 5 рочків - чудові, тьху-тьху-тьху! тому не варто опускати руки, вірте, моліться, хай це вас втішає до моменту появи маленького - а тоді хай і здорове малятко тішить Вас! Я сама народилася з вродженою вадою серця, і моїй мамі казали, що не протягну більше 6 років....але дякую бабусі =) протягнула набагато довше, при чому почувалася і росла здоровішою за здорових дітей, маю знайомих які теж живуть здоровими з подібними вадами, також на жаль бачила і знаю багато болю і страждань, але ми їх справді не можемо контролювати, якщо саме нам дано їх пережити... Хай Господь додає усім нам, кому страшно, віри і багато терпіння і мудрості.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Мабуть трохи не до теми,це був не вирок,а мати моєї одногрупниці на 1 курсі примусила зробити її аборт,ну типу молода і т.д. Ми жили в одній кімнаті і про це взнали згодом(її мучили кошмари). Моїй подрузі снився лише один сон-велика глибока яма(в якій багато дітей),з якої тянулись маленькі ручки її синочка........ Зараз у неї два сини(а ще був один викидень і могилка новонародженої донечки) От і думай тут чи це кара Божа чи просто Життя..... Досі не уявляю собі,що таке аборт,після народження синочка-тим паче. Хоча в житті ніколи не зарікаюсь і стараюсь не осуджувати.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Уявіть собі ---------- Додано в 23:27 ---------- Попередній допис був написаний в 23:16 ---------- Ох, ну ви знаєте, просто зачепили мене за живе. Ви така впенена, що та жінка обовязково її зненавидить? Так от не будьте така впевнена, бо то дааааалеко не завжди так. Мою сестру згвалтували, вона завагітніла, але стався викидень. І вона мені казала, що дуже їй шкода що так сталося. що вона любить цю дитинку і дуже шкодує. Хоч я їй казала, щоб так не переживала (якщо можна так сказати), значить так мало бути, значить не мала та дитинка бути на цім світі, можливо так краще, бо ж хто зна, що то за "людина" той "батько" (в той час я люто ненавиділа того, хто це зробив з нею.). А потім, вже десь рік пройшов, я була вагітна, ми ходили з нею по магазині з дит. одягом, роздивлялися, я дивлюсь, а в неї сльози на очах, питаю "чому?", каже "от я би вже своїй дитинці купляла одяг....". Ну що тут сказати........ Тому ще раз наголошую - не будьте така впевнена, що мама обовязково зненавидить свою дитину. ---------- Додано в 23:28 ---------- Попередній допис був написаний в 23:27 ---------- Запліднена яйцеклітина - це вже не її тіло, це вже окреме, "чуже" тіло з душею, яке є просто безпорадне і покладається на рішення жінки.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? А я "здуру" (інакше не можу сказати) пішла на перший тест на вади розвитку десь на 15 тижні. Показники були настільки погані, що мені телефонували з поліклінки, казали терміново прийти і рекомендували робити переривання вагітності. Що ми тоді з чоловіком пережили, описати важко. Але ми прийняли аналогічне рішення і від повторного аналізу відмовились. Правда, на УЗД були, де нас трохи заспокоїли, що ймовірність значно менша, ніж показали аналізи. Тепер маєм прекрасну донечку.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Повертаючись ще до теми вагітності після згвалтування, я вчора над тим розмірковувала після прочитаних дописів і така думка до мене прийшла: от кажуть народити в сім"ї, в коханні і тд. Але хіба поодинокі в житті випадки, коли люди одружуються, ніби і кохання є і все таке, дітки народжуються, а потім починаються і зради, і пиятика, і побої, і моральне насильство. От коли така сім"я розпадається, як багато жінок покине дитину з думкою, що та дитина від такого-сякого чоловіка, що дитина буде нагадувати їй про того чоловіка, про всі нещастя і страждання, пов"язані з ним?? Навпаки, діти в цьому випадку найчастіше єдина радість для тої жінки, те, що "тримає її на плаву"...
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Щодо згвалтованої жінки яка завагітніла, то їй необхідно подумати, що, окрім того, що батьком дитини є гвалтівник, МАМОЮ дитини є вона. Це ЇЇ РІДНА ДИТИНА.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Мені дуже "подобається" таке словосполучення. Його використовують у популярних брошурах, які рекламують оральні контрацептиви, підмінюючи поняття. Фізіологічно заплідненою яйцеклітина може бути лише перші 12 годин, а далі навіть з медичної точки зору це зігота, морула, іншими словами нове життя. Якби вони вживали інші слова, а не "запліднена яйцеклітина", жінки б замислювались над етичною стороною питання, чи приймати ОК. А так "запліднена яйцеклітина" - нічого важливого, якийсь побічний ефект, якого легко можна позбутись. Вибачте за офф.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Хто сказав?(с) А де я писала, що це єдиний варіант, що може бути?!! Але відкидати такий момент не можна, бо це таке саме припущення, це абсолютно можливо. Ви так кажете, ніби в нас ідеальний світ, все дуже просто, нажаль, так не буває... Я проти абортів. Особливо, коли це замість засобу контрацепції, такби мовити. Коли жінка робить аборт, бо має інші пріоритети на той час...Тим більше не розумію, коли жінка робить аборт, а потім "планує" вагітність так, як їй зручно.... Але я не настільки категорична в цьому питанні. Тобто допускаю винятки. ІМХО.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Якщо лікарі вирішують, що переривання вагітності - єдиний вихід. Залишаючи дитину ви йдете проти них. Всі подальші "наслідки" повинні здолати самі. Треба мати надвелику впевненість у правильності своїх дій. У мого хорошого знайомого сталась така ситуація у житті: Після одруження його дружина перехворіла. Проблеми із нирками. Після перенесеного захворювання їй поставили діагноз безпліддя. Вони вже змирились з тим, що дітей не буде. Але через декілька років жінка завагітніла. У лікарні вирок один - аборт! Ні один лікар не хотів братись за ведення цієї вагітності. Все-таки знайшовся професор, що з невеликим бажанням узявся за такого "пацієнта". Сьогодні у мого знайомого двоє дітей. А послухавши лікарів...
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Це звичайно страшніше ніж йти проти Бога і власної совісті.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Не думаю, що доречно так іронізувати. Я також проти абортів, але... Багато чого у нас в народі робиться через непоінформованість, тобто з принципу "пан дохтур знає ліпше". Велика частка жінок, яка перериває вагітність через такий вирок налякана тим, що лікарі не дали їй вибору. Тобто не пояснили можливі наслідки, не розповіли перспективи якщо дитинку таки будуть доношувати. Нашим лікарям іноді простіше сказати "То кінець, треба переривати" ніж морочитись зі складною вагітністю. Я припускаю, що багато хто робить такий вчинок суто з перестраху та безапеляційності такого вироку. Звичайно, ви можете сказати, що тиск тиском, але людина то свідома і приймає рішення самостійно. Звичайно, але є різна психологічна стійкість людей...особливо, якщо це перша вагітність і жінка не знайома з радістю материнства. Веду я до того, що якби лікарі пояснювали ризик таких пологів чи хоча б демонстрували яка імовірність хорошого розвитку подій, то кількість абортів була б значно нижча.
